Мільярдери, ультраправі і симпатики Путіна – хто увійде до уряду Трампа

«Я подбаю про те, щоб у моєму оточенні були найкращі, найбільш серйозні люди, адже моїй команді потрібні професіонали топ-рівня», – обіцяв свого часу Дональд Трамп. Після перемоги на американських президентських виборах ця обіцянка 70-річного мільярдера набуває першочергового значення – наразі навіть більшого, ніж обіцянки скасувати ініціативи Барака Обами чи побудувати стіну на кордоні з Мексикою.

Перші два призначення Трампа є показовими. В одній заяві майбутній господар Білого дому підтвердив, що чинний голова Комітету Республіканської партїі Райнс Прібус стане керівником його президентської адміністрації, а менеджер передвиборчого штабу Трампа Стівен Беннон – старшим радником зі стратегічних питань. Офіційно призначивши першими членами своєї команди представника істеблішменту Республіканської партії та крайнього правого, Трамп ніби намагається поєднати протилежні полюси консервативного табору, віддячивши при цьому тим, хто підтримав його кандидатуру. Та при цьому існує ризик, що ці полюси зіштовхнуться.

Досить рано висловивши підтримку Трампу, Прібус став проміжною ланкою між кандидатом у президенти та партійною елітою

Райнс Прібус, голова Комітету Республіканської партїі

Поміркований і найбільш близький до того, що в контексті сучасної Республіканської партії можна назвати центристськими позиціями, Прібус є одним із провідних гравців консерваторів. Досить рано висловивши підтримку Трампу, він став проміжною ланкою між кандидатом у президенти та партійною елітою. І хоча на фініші передвиборчої кампанії (і оприлюднення відеозапису, на якому Трамп зізнається у застосуванні сексуального насильства проти жінок) Прібусу не вдалося зберегти навколо нього всіх прихильників, вплив цього каналу комунікації для майбутнього президента тільки зросте за необхідності співпрацювати з республіканською більшістю Конгресу. У цьому сенсі рішення призначити його головою адміністрації Білого дому, безумовно, є політичним.

Інша справа  Беннон, котрий замінив свого часу на посаді керівника штабу Трампа відомого в Україні Пола Манафорта. З допомогою досвідченого фахівця з соціологічних досліджень Келліенн Конвей Беннону вдалося організувати штаб – і привести врешті-решт його до перемоги.

Медіаменеджер Беннон свого часу створив ультраконсервативний портал Breitbart News, у порівнянні з яким прореспубліканські Fox News видаються поміркованими. Якщо подивитися на стрічку новин сьогодні, то серед героїв новин – європейські націоналісти: натхненник Брекзиту Найджел Фарадж, а також лідерка французьких правих Марін Ле Пен. Під час виборчої кампаніїї Беннон перетворив портал Breitbart на головний рупор правих сил в американському сегменті мережі, популяризуючи найсуперечливішні ідеї Трампа. Бен Шапіро, колишній головний редактор сайту, який зараз різко опонує Беннону, називає Breitbart «персональною газетою «Правда» Трампа».

Правила чесної гри і політична коректність – не стиль Беннона. Його звинувачують в антисемітизмі, домашньому насильстві і порушенні виборчого законодавства. Американські громадські організації обурилися цим призначенням. «Призначаючи Беннона на посаду свого головного стратега, Трамп зробив очевидним свій намір протягнути за собою у Білий дім расизм та антисемітизм», – цитує The Guardian громадського активіста Майкла Кігана.

Стів Беннон замінив на посаді керівника штабу Трампа відомого в Україні Пола Манафорта. З допомогою досвідченого фахівця з соціологічних досліджень Беннону вдалося організувати штаб і привести його до перемоги

Стів Беннон, керівник виборчого штабу Дональда Трампа

Крім посади головного стратега Беннон також отримав місце у виконавчому комітеті, який Трамп створив для підготовки до встановлення своєї адміністрації. Очолив комітет майбутній віце-президент Майк Пенс – його роллю зокрема буде відповідати за відносини адміністрації з Конгресом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Конгрес США може стати противагою Трампу – американський аналітик

Крім Беннона, до команди увійшли сини Трампа Дональд-молодший і Ерік, його донька Іванка з чоловіком Джаредом Кушнером, а також мільярдер і член ради директорів Facebook Пітер Тіль. Посади в кабінеті можуть отримати і вони, проте наразі спільно з головою президентської адміністрації Прібусом вони повинні спростити період зміни варти у Вашингтоні і визначити основні кандидатури до уряду Трампа.

Очікується, що крім інших, вони розглянуть кандидатури губернатора штату Нью-Джерсі Кріса Крісті та колишнього мера Нью-Йорка Руді Джуліані – це потужні голоси в Республіканській партії, але незаплямованою репутацією вони похизуватися не можуть.

Крісті нині звинувачується у блокуванні з політичною метою найбільш завантаженого моста світу, моста Джорджа Вашингтона, – це поставило під загрозу інфраструктуру цілого штату, а тепер і досі непорушні позиції політика як радника Трампа. Джуліані ж залишив неоднозначні враження через свою роботу на посаді мера найбільшого американського мегаполісу: приміром, він увів практику «зупинки і перевірки» пішоходів поліцією, що врешті була визнана порушенням конституції. Для посади ж державного секретаря, на яку Джуліані, за чутками, претендує, у нього немає жодного досвіду міжнародної діяльності.

Загальний список людей, яких Трамп хотів би залучити до урядування, кілька місяців тому почала складати окрема група людей під керівництвом Крісті. Ця ж група з понад сотні людей працювала над програмою перших 100 днів каденції Трампа. Проте остаточні кандидатури для нової адміністрації відбиратиме комітет під керівництвом Пенса – певна річ, під наглядом самого Трампа.

«Вони переконані, що своїм вибором на президентських виборах американський народ символічно жбурнув цеглину у вікно, – коментує на прохання The Washington Post Філіп Зеліков, один із керівників виконавчого комітету Джорджа Буша-молодшого. – Їхні призначення повинні спричинити ефект розбитого скла».

За інформацією агенції Reuters, видань Politico та The New York Times і телеканалу CNN, найчастіше команда Трампа обговорює близько десятка кандидатур можливих урядовців.

Ньют Ґінґріч – найімовірніший держсекретар

Ветерана Республіканської партії, екс-спікер Палати представників – Ньюта Ґінґріча називають важковаговиком американського істеблішменту. Він погано вписується у стратегію Трампа із залученням до уряду представників приватного сектору, але відповідає іншому критерію нової адміністрації – виявленню підтримки штабу під час президентської кампанії. Ґінґріч називав президентську кампанію Трампа «справжнім феноменом» – і підтримав його на старті та в найбільш скрутні періоди кампанії.

«Я готовий битися за незалежність України – в політичному, а не військовому сенсі – і заохочувати США надавати і військову, і економічну підтримку для української незалежності, але не знаю, що робитиме Європа, якщо не вдасться вигнати Росію з України», – заявив Ґінґріч нещодавно в ексклюзивному інтерв’ю Громадському.

Трохи раніше, втім, республіканець необачно пожартував, що Естонія «розташована у передмісті Санкт-Петербурга». Зараз він претендує на пост державного секретаря США (фактично – міністра закордонних справ, четверту у лінії наступності президентських повноважень – після віце-президента і очільників Конгресу і Сенату).

“Чи буде Ґінґріч на посаді провідного американського дипломата поводитися так само? – розмірковує на прохання Громадського журналіст Майкл Вайс. – Не знаю. Знову ж таки, ми вже побачили, що Трамп відмовляєтсья від багатьох обіцянок, які він давав під час передвиборчої кампанії”. Та часта зміна політичної позиції не може не хвилювати, стверджує експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Референдум в Криму був справедливим – соратник Трампа

Боб Коркер – сенатор, що нагадував про Будапештський меморандум 

ФОТО з Facebook Боба Коркер

«Очевидно, [адміністрація Обами] не збирається робити нічого для допомоги Україні, крім оприлюднення заяв. Як на мене, це прояв безвідповідальності», – сенатор від штату Теннессі Боб Коркер відомий українцям насамперед як автор цього коментаря.

Висловлюючи невдоволення рівнем допомоги США Україні у протистоянні російській агресії, республіканець критикував адміністрацію партії-конкурента. Водночас він зазначав, що Сполучені Штати зобов’язані виконувати умови Будапештського меморандуму.

Його розглядають і на посаду державного секретаря, але й також голови оборонного відомства. 64-річний сенатор нині очолює комітет Сенату з міжнародних відносин. На заваді Коркеру може стати скандал, пов’язаний із конфліктом інтересів – свого часу він попсував собі репутацію, втручаючись у роботу сліпого трасту, до якого він перевів свої бізнес-активи після переходу до політичної діяльності.

Інші претенденти на посаду державного секретаря: Джон Болтон (колишній постійний представник США в ООН, один із ідеологів американського вторгнення до Іраку), Залмай Халілзад (колишній посол США в Афганістані), Стенлі Маккрістал (колишній генерал воєнної кампанії США в Афганістані), Річард Хаасс (президент некомерційної організації Рада з міжнародних відносин), Руді Джуліані

Стів Мначін – cпадковий банкір з Wall Street на міністра фінансів

Стопкадр з відео 

Виборці Трампа підтримали його за гасла проти еліти, зокрема і фінансової. Та на ці посади новообраний президент планує призначити саме людей з Wall Street. Стів Мначін розпочав кар’єру в одному з найбільших банків світу Goldman Sachs, де три десятки років пропрацював і його батько. Саме на цей банк зокрема покладають провину за «мильну бульбашку» на ринку американської нерухомості, що спричинила фінансову кризу 2008 року. Залишити Волл-стріт Мначін вирішив саме після кризи.

Тоді його статки Wall Street Journal оцінював у майже 50 млн доларів, та зараз Мначін володіє значно більшими коштами. Банк OneWest, який він заснував після прощання з Goldman Sachs, торік було продано за 3,4 млрд доларів. Окрім цього фінансист працює в Голлівуді: компанія, в якій він має частку, свого часу спродюсувала найдорожчий фільм в історії «Аватар», а цьогоріч, приміром, доклала руку до блокбастера «Бетмен проти Супермена».

Під час президентської кампанії Мначін очолив фінансовий відділ штабу Трампа. За інформацією в американській пресі, наступний президент Сполучених Штатів хоче бачити його міністром фінансів. Як призначення ветерана Волл-стріт на цю посаду узгоджується з обіцянкою Трампа поставити банкірів на місце? Фінансовий експерт Джефф Хаузер у коментарі Politico заявив, що це рішення говорить про намір нової адміністрації не воювати з великими банками, а навпаки – знайти з ними спільну мову.

Інші претенденти на посаду міністра фінансів: Джеб Генсарлінг (голова комітету з фінансових послуг у Палаті представників), Томас Баррак-молодший (бізнесмен, інвестор), Тім Поленті (екс-губернатор штату Міннесота), Карл Айкан (інвестор)

Вілбур Росс – ймовірний міністр торгівлі

Головний претендент на посаду міністра торгівлі Сполучених Штатів – 78-річний бізнесмен Вілбур Росс. Його статки оцінюються журналом Forbes у близько 3 млрд доларів, заробив він їх завдяки вдалій реструктуризації проблемних компаній.

Росс тривалий час консультує Трампа з економічних питань, ще довше співпрацює з політиками. У 90-х роках він входив до ради директорів американського інвестиційного фонду під керівництвом Білла Клінтона, який повинен був сприяти розвитку бізнесу в Росії.

У 2006 році в американські пресі Росса звинувачували за аварію на шахті, що перебувала у його власності у місті Сейго, штат Західна Вірджинія. Тоді вибух забрав життя 12 шахтарів.

Інші претенденти на посаду міністра торгівлі: Ден Дімікко (металургійний магнат), Льюїс Айзенберг (фінансовий директор Комітету Республіканської партії), Рой Вошберн (інвестор), Кріс Крісті

Майк Флінн – розвідник й екс-аналітик Russia Today, імовірний міністр оборони

Фото Flickr Gage Skidmore

Генерал Майкл Флінн – колишній голова Розвідувального управління міністерства оборони США, має досвід ведення воєнних операцій в Афганістані та Іраку. Два роки тому вийшов на пенсію, відтоді змінив політичну позицію. Працював аналітиком на Russia Today, а торік виступив із платною доповіддю на святкуванні ювілею англомовного російського каналу у Москві, сидів за одним столом із президентом Росії Владіміром Путіним.

Попри те, що зареєстрований членом Демократичної партії, активніше співпрацює з республіканцями. Під час виборів усередині партії консультував кількох консервативних кандидатів, але врешті погодився на пропозицію Трампа стати його радником у сферах зовнішньої політики та оборони. Проявив себе як оратор під час мітингів на підтримку Трампа і на липневому з’їзді Республіканської партії. Розглядався штабом як можливий віце-президент.

За даними Politico, у Білому домі Трамп бачить його міністром оборони. Та, згідно з американським законодавством, очільником Пентагону не може стати військовий, який вийшов на пенсію менше семи років тому. Подолати цю перепону можна через голосування Сенату, але джерела Reuters стверджують, що більш вірогідним є призначення Флінна радником президента з питань оборонної сфери.

Майкл Маккол – другий у списку найбагатших конгресменів

Фото з Facebook сторінки Майкла Маккола

Претендентом на міністра внутрішньої безпеки для Трампа є Майкл Маккол — другий у списку найбагатших конгресменів. Його статки у понад 100 млн доларів зареєстровані на дружину – доньку мільярдера-медіамагната Лорі Мейса. Він очолює профільний комітет Конгресу. Крім того, на рівні парламенту є співголовою комітету з кіберзахисту.

Остання посада надала йому доступ до засекречених даних з приводу нещодавніх хакерських атак на сервери американських інституцій, і Маккол, за власним зізнанням, особисто повідомив Трампу про те, що за ними стояли саме російські спецслужби.

«Ідея про те, що Росія є нашим другом, що Путін є нашим другом, є хибною, – цитує його слова The Hill. – Ми не можемо їм довіряти». Маккол також заявив, що єдиною метою Росії у  Сирії РФ є не боротьба з «Ісламською державою», а  допомога режиму Башара Асада. Втім, кілька років тому він також не стримався від компліменту Путіну, назвавши його «справжнім лідером».

Інші претенденти на посаду міністра внутрішньої безпеки: Джефф Сешнс (сенатор від штату Алабама), Девід Кларк-молодший (шериф округу Мілуокі), Джо Арпайо (шериф округу Марікопа)

Джефф Сешнс – офіцер, який проти допомоги ветеранам

Фото з Facebook сторінки Джеффа Сешнса

Представник штату Алабама Джефф Сешнс був першим чинним сенатором, який висловив свою підтримку Трампу як кандидату в президенти. Саме він під час з’їзду Республіканської партії у Клівленді символічно номінував Трампа представником консерваторів на президентських виборах.

Сешнс поділяє думку Трампа про загрозу нелегальної міграції. Він має військовий чин капітана запасу – за інформацією Reuters, крім посади міністра внутрішньої безпеки його кандидатура також розглядається Трампом на пост міністра оборони.

Цьогоріч, утім, довколо сенатора розгорівся скандал, коли він, як член бюджетного комітету, відмовився голосувати за прискорення виплати допомоги американським ветеранам – Сешнс пояснив це рішення роздутими витратами на цю галузь.

Інші кандидати на посаду міністра оборони: Боб Коркер, Стівен Хадлі (колишній радник президента Джорджа Буша-молодшого), Данкан Гантер (представник штату Каліфорнія в Палаті представників), Джим Талент (колишній сенатор від штату Міссурі), Джон Кіл (колишній сенатор від штату Арізона), Келлі Айотте (сенатор від штату Нью-Гемпшир), Майк Флінн.

Майрон Ібелл – голова Управління з охорони навколишнього середовища, який заперечує глобальне потепління

Не нагальними деякі соратники Трампа вважають й витрати на боротьбу із кліматичними змінами. 45-й президент Сполучених Штатів, за власним визначенням, вважає глобальне потепління «концепцією, яку вигадали і використовують китайці, для того, щоб стримувати американське виробництво». Управління з охорони навколишнього середовища Трамп хотів би розформувати, але згоден залишити його функціонувати за мінімальних витрат.

Попри всі застереження науковців, (а після ухвалення Паризької угоди – і 193 країни-члени ООН) цю думку поділяє Майрон Ібелл – його Трамп хоче бачити новим головою Управління. Ібелл переконаний, що негативні наслідки глобального потепління перебільшуються; понад те, він стверджує, що якщо негативний вплив і проявлявся б, то навіть позитивно впливав би на планету.

Науково-дослідницький інститут, який він очолює, при цьому приймає гроші від виробників палива і моторних мастил. Власне, за даними журналу Vanity Fair, він отримав від компанії ExxonMobil понад 2 млн доларів. Щорічний бюджет інституту при цьому становить не більше $3,7 мільйона.

Інші претенденти на посаду голови управління з охорони навколишнього середовища: Роберт Ґрейді (інвестор), Джеффрі Холмстед (колишній заступник голови Управління в адміністрації Джорджа Буша-молодшого)

Форрест Лукас – нафтовий магнат, що може отримати доступ до свердловин

Фаворитом на посаду міністра внутрішніх справ – який у Сполучених Штатах відповідає не за правоохоронні органи, а за землекористування і захист національних парків – вважається власник компанії-виробника моторних мастил і нафтопродуктів 74-річний Форрест Лукас. На думку експертів, посада в уряді цікавить його тому, що вона відкриє доступ до розробки свердловин у регіонах, які раніше перебували під охороною держави.

Адміністрації Обами роками доводилося зупиняти розробки у сфері гідравлічного розриву пластів (вигідної, але шкідливої для довкілля технології), проте зараз стримуючий чинник, міністерство внутрішніх справ, може опинитися в руках у лобіста індустрії.

Активіст природоохоронної організації Sierra Club Халід Піттс переконаний: після призначення на посаду Лукаса нафтові магнати отримають доступ до захищених досі родовищ у Північній Кароліні, Вірджинії та Флориді. Понад те, ускладнити ситуацію може призначення міністром енергетики іншого власника нафтобізнесу Гарольда Хемма.

Інші претенденти на посаду міністра внутрішніх справ: Сара Пейлін (колишній губернатор штату Аляска), Мері Фоллін (губернатор штату Оклахома), Джен Брюер (екс-губернатор штату Арізона), Синтія Ламміс (представник штату Вайомінг у Палаті представників)

Бен Карсон — міністр освіти без портфеля

Фото з Facebook сторінки Бена Карсона

Бен Карсон у минулому нейрохірург, змагався за право бути кандидатом у президенти від Республіканської партії, але після зняття своєї кандидатури підтримав Трампа. Фактично він є найбільш впливовим афроамериканським політиком у таборі майбутнього президента. Зараз виконком на чолі з Пенсом розглядає можливість призначення доктора Карсона міністром освіти США.

Карсон неодноразово ставав об’єктом для глузування під час президентських виборів. Критичні стріли на свою адресу він прийняв, коли заявив торік, що жертви масової стрілянини в Орегоні неправильно відреагували на появу злочинця і що їм треба було бігти, а не стояти на місці. Особливу популярність в Мережі отримав ролик, на якому політик раптово пригадує під час інтерв’ю, що він забув свою валізу. На липневому ж з’їзді Республіканської партії Карсон звинуватив конкурента Трампа на президентських виборах Гілларі Клінтон у тому, що вона поклоняється сатані.

Інший кандидат на посаду міністра освіти: Вільям Еверс (освітній експерт)

/Ярослав Друзюк