ENRU
«Найближчим часом сподіваємось на обмін великих груп полонених» — інтерв'ю з керівником гуманітарної підгрупи в Мінську
2 листопада, 2016

«Затримані, а не полонені» — cаме так про військових та цивільних громадян України, які перебувають в полоні самоназваних «республік» говорить Тоні Фріш – керівник гуманітарної підгрупи на Мінських переговорах, який після останніх переговорів в Мінську все ж отримав доступ до місць утримань українських військовополонених в самоназваних «ДНР» та «ЛНР».

Громадське змогло поспілкуватися з ним одразу після цього візиту і розпитати, в яких умовах утримуються українські полонені, скільки їх за даними ОБСЄ, про долю підлітків, яких підозрюють в самоназваній «ДНР» в диверсійній діяльності та через що заблокований обмінний процес.

Я мав нагоду поговорити з керівниками місць утримання, і це була успішна комунікація. Я б навіть сказав, що це настільки ж успішний і відкритий рівень перемовин, що й з боку України

Перше питання про ваш візит в «ДНР». Скільки саме українських полонених ви змогли побачити?

Три тижні тому ми отримали запрошення від «ДНР», а кількома днями пізніше й від «ЛНР» – приїхати і ознайомитися з місцями утримання. З самого початку моєї роботи в травні для мене були зрозумілі [методи, що використовуються на окупованих територіях], тому я наполіг на тому, щоб моя команда отримала повний доступ до центрів досудового затримання.

Я не вживаю термін «військовополонений», ми називаємо цих людей «затриманими». Подібну заяву ми вже зробили – і будемо продовжувати вживати цей термін. І для ОРДЛО, і для України варто було зрозуміти: якщо вони дають нам доступ до місць утримання, колоній тощо, то завжди намагаються показати, що ніби їм нічого приховувати. Тому, треба сказати, я був щасливий отримати це запрошення.

До того у мене вже була можливість обговорити ситуацію з членами родин затриманих і колишніми затриманими, тому більшою чи меншою мірою мені були відомі умови, в яких перебувають затримані.

Скільки людей наразі утримуються у самоназваній «ДНР»? Зі скількома вам вдалося поспілкуватися?

У нас не було можливості відвідати всі місця утримання. Власне, у нас і не було такого наміру. Та ми нарешті отримали від української влади точні дані про кількість утримуваних осіб, і погодили з ОДЛО і ОРЛО, що можемо навідатись до кількох з них. Мова йде про жінок, а також поранених і хворих. Це було нашим пріоритетом. Тому що у списках на обмін жінки та хворі повинні бути в пріоритеті. Тому, власне, ми й зосереджували на них свою увагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загострення не впливає на обмін полоненими і роботу гуманітарної групи — Інтерв'ю з учасником Мінської групи від ОБСЄ

Загалом можна підтвердити, що все відбулося так, як ми й домовлялися. 5 затриманих в «ДНР», а також 5 підлітків у «ЛНР» – їх ми зустріли у той же день. Я мав нагоду поговорити з керівниками місць утримання, і це була успішна комунікація. Я б навіть сказав, що це настільки ж успішний і відкритий рівень перемовин, що й з боку України.

Тоні Фріш з візитом у так званій «ЛНР». Фото видання самопроголошеної «ЛНР»

Ви стверджуєте, що цих людей – жінок, підлітків (йдеться про сімох затриманих в «ДНР» підлітків, яких звинувачують у диверсії), хворих – необхідно обміняти. Але чому цього досі не відбулося?

Ми не можемо сказати, що цього взагалі не відбувається. За цей час встигло відбутися кілька обмінів полоненими. Від часу, коли я розпочав свою роботу, понад 120 людей обміняли чи відпустили – з обох боків. Водночас ще понад сотню людей «ДНР» перевела до в’язниць під контролем України. Певна річ, на заваді стають політичні питання, є багато політичних причин.

Але не так давно, кілька тижнів тому, відбувся обмін ще шістьох людей. Серед них – представник ООН. [...] Особливий випадок – із паном Володимиром Жемчуговим, він втратив руки і має проблеми із зором. Тому його звільнення було надзвичайно важливим гуманітарним кроком. Кроком, який до того ж дав позитивний сигнал у цьому напрямку. Впевнений, що незабаром ми побачимо й наступні кроки.

Ми стежимо за ситуацією з підлітками, затриманими в самоназваній «ДНР». Що керівництво «ДНР» каже з цього приводу? Вони вважають їх шпигунами?

Я не можу розголошувати всі деталі. Мова йде про судовий процес і конфіденційну інформацію. Та очевидно, що ці підлітки не є у списку на обмін. Це молоді люди з «ДНР». Це означає, що коли їх відпустять, вони залишаться в «ДНР». Зараз відбувається судовий процес, і я переконаний, що є підстави сподіватися на гуманітарне вирішення цієї ситуації. Воно буде знайдено рано чи пізно – сподіваюсь, якомога раніше. Це вкрай важливо.

Полоненим видали листки і ручки, вони написали листи, а ми переконалися, щоб листи дійшли до їхніх батьків. Це був надзвичайно важливий знак, адже затримані досі не мали можливості безпосередньо зв’язатися з батьками

Можу розповісти, що коли ми їх відвідували, ми запитали, чи потребують ці хлопці чогось, що ми можемо для них зробити. Відповідь дав один з них, згодом його прикладом скористалася й решта. Вони сказали, що хочуть надіслати листи своїм батькам. Ми узгодили це з наглядачами, і ті дали дозвіл. Полоненим видали листки і ручки, вони написали листи, а ми переконалися, щоб вони дійшли до їхніх батьків. Це був надзвичайно важливий знак, адже затримані досі не мали можливості безпосередньо зв’язатися з батьками.

Треба сказати, що ми задоволені тим, що наш візит дозволив бранцям поспілкуватися з батьками. Ми взяли листи з собою. І доставимо їх членам їхніх родин. Щоб вони знали, що трапилося з їхніми дітьми. Як на мене, це був важливий і позитивний сигнал.

В них досі немає можливості зателефонувати батькам?

Наразі ні. Але ми підняли це питання. Не хочу обіцяти нічого, що напряму від мене не залежить. Та мушу сказати, що хід перемовин був вельми конструктивним і відкритим. Певен, що це суттєвий прогрес. І він ще триватиме.

Тоні Фріш інспектує міст поблизу Станиці Луганської. Фото видання самопроголошеної «ЛНР»

Ще одне запитання про двох хлопців, які нині також перебувають в самоназваній «ДНР». Це українські солдати, їх утримують у СІЗО (Колодій і Кириченко - ред.). Вони там ще з Дебальцевого та Іловайська. Минуло вже два роки.

Я не маю доступу до інформації щодо усіх справ і всіх затриманих.. Важко щось сказати з цього приводу.

Ви не знаєте?

Наразі ні. Мені треба перевірити дані. У нашому списку сотні імен. Та поки я не можу дати з цього приводу відповідь.

Хворі, поранені, жінки – це пріоритет. Я сподіваюсь, що найближчим часом відбудеться обмін великих груп полонених. Сподіваюсь, що згода буде з обох сторін

Скільки імен у вашому списку? Мова йде про сотні?

У списку — кілька сотень імен. Вони постійно оновлюються і перевіряються. Постійно виникають проблеми з правописом імен, розташуванням людей. Час від часу ми можемо з’ясувати, що певна людина не перебуває у в’язниці чи СІЗО. Нам доводиться їх шукати. Це надзвичайно складна робота.

Та є й гарні новини. Ми вирішуємо проблеми крок за кроком. Наша мета очевидна – обмін всіх на всіх. Та цього не зробити за день. Тому доводиться робити один крок за іншим. І тому я завів мову про те, що треба розставляти пріоритети. Хворі, поранені, жінки – це пріоритет. Це надзвичайно важливо. Я сподіваюсь, що найближчим часом відбудеться обмін великих груп полонених. Сподіваюсь, що згода буде з обох сторін.

«Найближчим часом» – це коли? За місяць? За два? Скільки часу потрібно?

Рішення ухвалюю не я. Я можу лише сприяти їм, я можу робити уточнення. Але рішення ухвалюються на найвищому рівні – на рівні українського керівництва та влади ОРДЛО. Вони повинні знайти спільну мову. А ми можемо тільки сприяти їм.

А Росія? Вона не бере участі в переговорному процесі?

У цих перемовинах Росія не бере прямої участі. Так, серед затриманих є росіяни, але це не є однією з тем обговорення.

Як саме ви це бачите? Пан Медведчук відповідальний за ці перемовини? Він відповідає за обидві сторони чи тільки за українську?

Ви знаєте функції, які він виконує. Його призначив президент Порошенко. Він відповідає за перемовини як представник України в робочій підгрупі.

Якщо міст в Станиці відремонтують до Різдва — це буде різдвяне диво

Окрім цього ви були в Станиці Луганській. Наскільки я розумію, з боку самоназваної «ЛНР»?

Ні. Я був з обох боків, я перетнув міст тричі. Я добре знайомий із ситуацією. У мене є всі деталі з приводу планування тощо. Для нас важливо було побачити те, як іде підготовка до ремонтних робіт, як саме це працює з того боку (з боку «ЛНР» — ред.). Сподіваюсь, що процес уже розпочався і що він продовжиться. Крім того я сподіваюсь, що процес перетину кордону буде спрощено. Починається зима: жінкам і людям із важкими валізами буде складно його перетинати.

Треба спростити процес перетину кордону? Про що саме йде мова?

Так, так. Міст повинен бути опущений. (Зараз міст у Станиці після того, як він був розбомблений, має вигляд дерев’яних драбинок, які з’єднують рештки асфальту — ред.)

Міст у Станиці після того, як він був розбомблений, має вигляд дерев’яних драбинок, які з’єднують рештки асфальту

Міст у Станиці Луганській, 27 вересня 2016 року. Фото з Flickr ОБСЄ/Євген Малолєтка

І коли міст може бути зремонтований?

Якщо міст буде опущений на Різдво, то це буде різдвяне диво.

Ви знаєте, що війська з обох боків в Станиці повинні бути відведені на два кілометри. Поки цього не відбулося. Та це важливо для вирішення гуманітарних питань. Чому цього досі не відбулося? Що кажуть сторони?

Я не брав участі в обговоренні цих питань. Це не було моїм обов’язком. Побачимо, до чого це призведе. Сподіваюсь, що прогресу вдасться досягнути. Інакше не уникнути наслідків для гуманітарної сфери.

То відремонтувати міст, про яких ми говорили раніше, неможливо без відведення військ? Чи не так?

Потрібна згода обох сторін. На офіційному рівні це можливо зробити.