Небо і земля: коли українці будуть літати з регіонів комфортно

В Україні більше 10 пасажирських аеропортів, але найчастіше літають зі столиці, де розташовані два найбільші — «Бориспіль» та «Київ» (Жуляни). Далі за об’ємом пасажиропотоку йдуть «Львів», «Харків», «Одеса». Але насправді ще з радянських часів аеропорти є практично в кожному обласному центрі. Питання лише в тому, що їхня інфраструктура застаріла, з більшості впродовж довгого часу не здійснювалися рейси, вони не відповідають сучасним вимогам комфорту та безпеки.

В країнах Європи аеропорти є фактично в кожному великому місті, а квитки на літак завдяки лоукост-авіакомпаніям часто коштують дешевше за залізницю та рейсові автобуси. Україна також могла б розвиватися в цьому напрямку, проте для цього необхідно привести до ладу самі летовища. Команда Громадського вирішила з’ясувати, коли і звідки українці зможуть комфортно літати і що для цього потрібно.

«Запоріжжя», якому не вдалося

Почалося все з історії аеропорту «Запоріжжя». Асоціація аеропортів України визнала його «аеропортом 2016 року» і це дещо здивувало журналістів Громадського, адже кілька місяців тому вони прилітали в Запоріжжя та були вражені умовами летовища.

Регулярні рейси в аеропорту з’явилися у 2013 році, коли він перейшов з державної власності у підпорядкування міста. На той момент він був доведений до збитковості. Як стверджує чинний директор Віктор Біскупський, який, до речі, обіймає цю посаду вже вісім років, через те, що держава не давала грошей на його підтримку, вже три роки летовище фінансується з міського бюджету, тут з’явилися рейси, проте значних змін ви не помітите.

Єдиний термінал застарів, він може одночасно обслуговувати лише один борт. Взимку в ньому холодно та немає зали очікування, пасажирам пропонують за окрему плату чекати в так званій «залі підвищеного комфорту». Розташована вона в сусдіній будівлі і має кілька рядів театральних крісел та більярдний стіл. За гроші тут можна попити чаю чи кави — ось і весь комфорт.

Цього року поряд побудували споруду, яку надалі планують використовувати як термінал для внутрішніх рейсів, проте вона не схожа на термінали в сучасних та комфортних аеропортах.

Вже наступного року керівництво аеропорту хоче будувати новий термінал, проект вже розроблено. Проте на це потрібно понад 500 млн гривень. 180 млн обіцяє надати місцева влада з бюджету, але де взяти решту? Адже за всі ці роки адміністрація аеропорту так і не знайшла жодного інвестора. Єдина авіакомпанія, з якою директор веде перемовини про розширення географії польотів — монополіст МАУ, який вже здійснює рейси із «Запоріжжя», проте досі нічого не інвестував у покращення його інфраструктури.

«Харків»: попри труднощі

Із Запоріжжя ми поїхали в Харків, адже місцевий аеропорт, який з 2009 року перебуває під управлінням приватної компанії, показує непогані результати. Лише за 9 місяців цього року пасажиропотік тут зріс на 60 відсотків. Таких результатів вдалося досягти, незважаючи на труднощі, з якими летовище зіштовхнулося в останні роки — через суворе валютне регулювання лоукостер Wizzair закрив своє українське представництво, у зв’язку з війною на сході України в Харків більше не літають перевізники з Близького Сходу, припинилося пряме авіасполучення з Росією.

Реконструкція аеропорту була здійснена в рамках підготовки до ЄВРО-2012 та профінансована з двох джерел — державою та приватною компанією-адміністратором. За інфраструктурою аеропорт «Харків» поступається «Києву» та «Борисполю» хіба що розміром.

За словами комерційного директора з авіаційної діяльності Владислава Ільїна, основна стратегія на найближчі роки — залучення нових авіаперевізників та розширення напрямків рейсів. З цією метою, зокрема, авіакомпаніям надають знижки. Адже чим частіше і більше пасажирів вони привезуть - тим більше аеропорт заробить.

Що змінить нова концепція розвитку аеропортів?

Держава цього року також задекларувала курс на відбудову та розвиток регіональних летовищ. Для цього в Міністерстві інфраструктури пропонують створити єдине державне підприємтсво, яке б акумулювало в себе збори з аеродромної частини всіх аеропортів та перерозподіляло їх відповідно до потреб кожного, а головне — здійснювало контроль за цільовим використанням цих коштів. Адже зараз, як розповів Громадському експерт з авіаційного права Андрій Гук, проконтролювати, куди йдуть гроші, виділені на аеропорти в комунальній власності, неможливо. Проте поки що пропонована концепція не працює, зокрема через спротив на місцях.

Залучення приватних інвесторів — пріоритет

В Міністерстві ж стверджують, що для покращення умов у регіональних аеропортах пріоритетним є залучення приватних інвесторів там, де це є можливо. Адже ремонт у терміналах окуповується набагато швидше, ніж злітно-посадкова смуга та інші елементи аеродромного комплексу, а тому інвестувати в термінали вигідно.

Зокрема, перспективними, за словами Євгена Кравцова, першого заступника міністра інфраструктури, є аеропорти Чернівців, Одеси, Херсона, Вінниці.

Цього року на розвиток інфраструктури аеропортів з державного бюджету виділено 300 млн гривень, проте реалізовані вони будуть вже у 2017-му, тому що досі обираються летовища, які готові найбільш швидко й ефективно їх реалізувати. Наступного року в міністерстві прагнуть потроїти цю суму, проте гарантій поки що немає, адже важко сказати, чи знайдуться в Держказначействі ці гроші.