Непереможна корупція Східної Європи — хабарництво у цифрах
В унікальному проекті, що охоплює ряд країн Східної Європи, Медіамережа спробувала встановити, чому боротьба проти корупції перетворюється на самоціль і не призводить до реальних результатів.
В унікальному проекті, що охоплює Росію, Білорусь, Молдову, Україну, Грузію, Вірменію та Азербайджан, російськомовна Медіамережа спробувала встановити, чому боротьба проти корупції перетворюється на самоціль і не призводить до реальних результатів.
Пострадянські країни займають не найпочесніші місця за Індексом сприйняття корупції, який щорічно визначає міжнародна організація Transparency International. І це, не дивлячись на те, що боротьбі з хабарництвом та зловживаннями чиновників традиційно надається підвищена увага.
Чому у Східній Європі не працюють програми боротьби з корупцією, в які вкладають гроші та зусилля як національні державні органи, так і міжнародні організації?
В інфографіці порівнюється, скільки антикорупційних обмежень та інститутів боротьби з корупцією існує у країнах регіону і які максимальні покарання для винних.
Реформи, проведені в Грузії у середині нульових, багато хто з міжнародних інститутів подає як приклад країнам Східної Європи. Не випадково у рейтингу прозорості Грузія займає 44 місце (найближчі «сусіди» — Латвія та Іспанія). Однак, це не означає, що корупцію вдалося викорінити, пише Jam News у матеріалі «Грузія — «країна-реформатор номер один» чи кубло «елітарної корупції»?»
Незмінний президент Білорусі Алєксандр Лукашенко в 1994 році прийшов до влади під лозунгом боротьби зі зловживаннями. Бій триває і до сьогодні, але з яким результатом? — ставить питання Єврорадіо у матеріалі «Що відбудеться, якщо 33 рази сказати "корупція"». В принципі, рейтинг Білорусі в ТІ (79 місце) значно вище, ніж у сусідів по регіону.
Росія та Україна розділили 131 місце у списку Transparency International. В Росії, не дивлячись на арешти високопосадовців (аж до міністра економіки) та вилучення мільйонів практично у прямому ефірі федеральних телеканалів, корупція залишається тотальною. Не виходить нічого. «Нічого, окрім шоу», — пише для Громадського заступник головного редактора «Новой газеты» Сергій Соколов.
В Україні боротьба з корупцією була чимось на кшталт національного спорту, але ж які результати? Про це — в матеріалі Громадського «На усіх фронтах: хто і як в Україні бореться з корупцією?»
Молдова, де минулого року за корупцію вперше засудили високопосадовця — колишнього прем’єр-міністра — займає 123 місце у рейтингу. Молдові заважає відсутність прозорості управління, свободи преси і незалежних судових установ, — пише Ziarul de Gardă у матеріалі «Боротьба з корупцією: міф чи реальність?»
В Азербайджані, що розділив із Молдовою 123 місце, корупція пронизує суспільство згори донизу. Іще в 2012 році «Центр з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP) назвав президента Ільхама Алієва корупціонером року, — нагадує Meydan TV в матеріалі «Делікатна корупція».
Очевидно, проблема не лише в інститутах, відзначає Jam News в огляді стану боротьби з корупцією у Вірменії. Дослідження доводять, що мешканцям цієї країни простіше вирішувати свої проблеми через корупційні процеси, аніж законним шляхом. І, вірогідно, не лише їм.
/Проект підготовлений спільними зусиллями Ольги Булат, Кіма Вороніна, Сєргєя Соколова, Ерекле Урушадзе, Тигрануї Мартіросян, Наталії Маршалковіч, Надії Апенько, Федора Прокопчука, Максима Еріставі у рамках російськомовної Медіамережі
- Поділитися: