Справа «Хізб ут-Тахрір»: таємний свідок обвинувачення і призначені адвокати кримських татар

«Справа Хізб ут-Тахрір» у Криму після анексії стала візитівкою співробітників ФСБ. Вони проводять затримання, обшуки, арешти, називаючи усе це боротьбою з екстремізмом на півострові.

Чому саме з екстремізмом? Бо, починаючи з 2003 року, організацію «Хізб ут-Тахрір» у Росії визнали терористичною та заборонили. Навздогін через 10 років у російському законодавстві з'явилася стаття «Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації». Іншими словами — тепер не треба доводити, що затримані вчиняли якісь насильницькі дії або зберігали зброю. Достатньо, щоб свідок підтвердив участь підозрюваного в організації.

У всій цій історії є важлива цифра: загалом у справі про причетність до кримського осередку «Хізб ут-Тахрір» заарештовані 14 осіб. Перша «кримська четвірка» вже «пішла»: у Північно-Кавказькому окружному військовому суді з 1 червня розпочали розгляд справи щодо Руслана Зейтуллаєва, Рустема Ваітова, Юрія (Нурі) Прімова та Ферата Сайфуллаєва. Четверо кримських татар нині перебувають на лаві підсудних, а їхній захист, як може, «відбивається» від підозр у причетності до терористичної організації.

До цього процесу майже не прикута увага російських журналістів. Українських — ще менше. На перше засідання приїхали кілька федеральних телеканалів. Очевидно, припускають адвокати підозрюваних кримчан, російські ЗМІ діятимуть за звичною для них схемою: приїхати на старті розгляду, а потім вже можна і на фініш — коли оголошуватимуть вирок.

Журналісту Громадського вдалося побувати на кількох засіданнях у справі, де було все: адвокати проти волі, засекречені свідки, історії про сухбети та халакати (мусульманські зібрання) та свідчення на підставі чуток. Далі вашій увазі — репортаж одного судового дня.

У середу зранку біля Північно-Кавказького окружного військового суду майже порожньо. Лише двоє співробітників МВС. Вони із цікавістю спостерігають за журналістом із камерою:

— Ви звідки?

— З України.

— На якийсь судовий процес приїхали? — продовжують бліц-опитування.

— Так. У справі кримських татар.

— А, так. Раніше тут були журналісти, а тепер вже такого ажіотажу нема...

Дійсно, захисник одного з кримчан, Руслана Зейтуллаєва, Еміль Курбедінов розповідав, що на першому засіданні була справжня вистава: підозрюваних привезли у броньовиках, набігли журналісти НТВ. До зали кримчан заводили у напівзігнутому стані «як смертників» — скаржилися потім самі підсудні.

Рустем Ваітов, кримський татарин, якого судять у Росії за причетність до «Хізб ут-Тахрір»

Тепер натовпу журналістів немає. Однак, черга із учасників судового процесу та охочих бути присутніми на ньому все одно вишукується перед входом. Це, в першу чергу, адвокати. В кожного з підозрюваних по два захисника, а у Руслана Зейтуллаєва, якого прокуратура вважає у цій справі організатором, взагалі троє. Але це не примха кримчан. Ще на першому засіданні суддя оголосив, що крім адвокатів за угодою, підсудні отримають ще й адвокатів за призначенням. Попри протести кримчан.

Всі четверо призначених адвокатів — жінки. У коридорі тримаються трохи осторонь від інших захисників. З пресою спілкуються неохоче. Перед початком засідання журналісти цікавляться, кого захищає одна з них:

— Я не можу вам цього сказати, — хитає головою у відповідь адвокатка.

Кого вони захищають, — довідатися нескладно. Важче зрозуміти їхню позицію у цій справі. Під час судового засідання вони сидять тихо, питань не ставлять, просто все уважно нотують. Щоправда, журналісти помітили, як одна з адвокаток на засіданні через певний час перестала писати, занурившись у свій ноутбук. Краєм ока можна було побачити, що захисниця роздивляється не матеріали справи щодо діяльності «Хізб ут-Тахрір», а щось про «визнання садових будівель придатними для постійного проживання». Хоча, можна припустити, що адвокатка веде кілька справ одночасно.

Одна з призначених адвокаток відволіклась від судово процесу на інші справи

Запланований допит засекреченого свідка відтягується. Поки співробітники суду намагаються налагодити техніку для допиту, —підсудні на колінках пишуть клопотання. Згодом вони звернуться до суду із проханням розкрити дані щодо особистості свідка, щоб бути впевненими, що людина у сусідній кімнаті не видасть себе за когось іншого.

Суддя у клопотанні відмовляє. Розпочинається допит таємного свідка. Все, що про нього відомо — це псевдонім «Алєксандр». Однак перші його відповіді, які лунають з колонок, обурюють захисників.

— Це, часом, не робот? — лунає в залі.

Суд робить перерву, щоб перезавантажити систему. Допит свідка таємного свідка розпочинається спочатку

Змінений технікою голос, дійсно, мало схожий на голос людини. Крім того, майже нічого не розібрати. Прокурор намагається витягати по слову з відповідей. Адвокати протестують. Один із захисників намагається отримати пояснення від суду, чому закривають дані щодо свідка.

Суддя: Щодо пояснення... Ну, давайте дотримуватися процесуального кодексу. Ви зараз працюєте на публіку, на кореспондентів.

Адвокат швидко реагує, вказуючи в бік клітки із підсудними: Я працюю тільки на свого клієнта.

Зрештою, суд робить перерву, щоб перезавантажити систему. Допит свідка розпочинається спочатку. «Алєксандр» розповідає, що познайомився із Русланом Зейтуллаєвим у 2013-му році біля мечеті у Севастополі. Згодом вони продовжилися спілкуватися. Під час наступних зустрічей підозрюваний начебто розповідав про організацію «Хізб ут-Тахрір», яка діє у Криму та Севастополі. Пропонував познайомити з її представниками.

Прокурор ставить головне питання: чи представлявся затриманий кримчанин членом цієї організації? На що свідок відповів, що Зейтуллаєв позиціонував себе «мушріфом», тобто, вчителем.

Прокурор про підсудних кримських татар — таємному свідку: Вони позиціонували себе членами Хізби до входження Криму до Росії відкрито? Діяльність підсудних була легальною чи були елементи конспірації?
Таємний  свідок: Відкрито.
Прокурор: А після? Сталися якість зміни в діяльності?
Теємний свідок: Стали діяти таємно, бо діяльність заборонена.
Прокурор: А діяльність була призупинена?
Таємний свідок: Нічого не змінилось.

Адвокати взялися за допит не менш затято, ніж прокурор. Захисника Зейтуллаєва цікавили не тільки подробиці знайомства та теми, які піднімають на своїх зборах члени «Хізб ут-Тахрір», а й, власне, що ж саме терористичного є в діях цієї організації.

Адвокат Еміль Курбедінов: Чи були під час ваших зустрічей розмови про підготовку вибухів, підпалів?
Таємний свідок: Не було.

Таємний свідок намагається відповідати коротко. На уточнюючі запитання адвокатів відмовляється повторювати вже сказане.

Еміль Курбедінов, адвокат Руслана Зейтуллаєва

Пізніше адвокат Еміль Курбедінов розповість журналістам про клацання під час допиту, на яке він звернув увагу, коли говорив свідок. Можливо, припускає захисник, йому хтось підказував. Однак адвокат не полишає спроби з'ясувати, що такого радикального вчинили представники «Хізб ут-Тахріру», за що організацію в Росії вважають терористичною.

Адвокат — свідку: Вас чомусь навчали на цих зборах — халакатах та сухбетах?

Таємний свідок: Так
Адвокат: Чому?

Таємний свідок: Хізбі
Адвокат: Що це означає?
Таємний свідок: Як поводити себе в Хізбі
Адвокат: І як же?
Таємний свідок: Я говорив раніше під час допитів.
Адвокат: Ну можете повторити?
Таємний свідок: Ні, не буду.
Адвокат: Про якісь терористичні акти, до яких причетна Хізб ут-Тахрір, вам відомо?
Таємний свідок: В Сирії.

Ферат Сайфуллаєв, кримський татарин, якого судять у Росії за причетність до «Хізб ут-Тахрір»

Інший адвокат, який захищає Ферата Сайфуллаєва, Сєргєй Лєгостов, «притискає» свідка до стінки питаннями про час.

Адвокат: Ви говорите про кілька зустрічей з підсудними. Коли була третя зустріч?
Таємний свідок: Не скажу.
Адвокат: Чому?
(Свідок замовчав на кілька хвилин)
Таємний свідок: У листопаді 2014-го.
Адвокат: Де?
Таємний свідок: Не пам'ятаю.
Адвокат: Ну, це гори, місто, поле..
Таємний свідок: В селі.
Адвокат: В якому?
Таємний свідок: Не пам'ятаю.
Адвокат: А як ви пам'ятаєте всі теми розмов?
Таємний свідок: Ну, пам'ятаю.
Адвокат: А четверта?
Таємний свідок: В жовтні 2014-го.
Адвокат: То у вас четверта зустріч була перед третьою? Як це можливо?

Інший адвокат в залі тихо коментує «У цій справі можливо все».
Зрештою, з'ясовується, що свідок переплутав дати. Адвокатка Оксана Железняк, що за угодою представляє інтереси Рустема Ваітова, переймає естафету і під час допиту зачіпає ту обставину, що сам свідок був членом організації «Хізб ут-Тахрір».

Адвокат — таємному свідку: Що почерпнули на цих зібраннях?

Таємний свідок: Що діє «Хізб ут-Тахрір». Що він діє у світі. Що він має свою економіку.
Адвокат: Яка мета організації?
Таємний свідок: Заклик до халіфату
Адвокат: Що це?
Таємний свідок: Ісламська держава
Адвокат: І що потрібно зробити для цього Хізб ут-Тахріру?
Таємний свідок: Навести справедливість в ісламі.
Адвокат: Яким чином?
Таємний свідок: Простим чином.
Адвокат: То як вони мали наводити справедливість в ісламі?
Таємний свідок: Спитайте в них.
Адвокат: Ви коли були на салахатах і сухбетах, ви вважали себе хізбою?
Таємний свідок: Так.
Адвокат: Яка ваша роль?
Таємний свідок: Нести дават (проповідувати, закликати до ісламу - прим. ред.)
Адвокат: А ви його несли?
Таємний свідок: Ні.
Адвокат: Чому?
Таємний свідок: Я простий хізб.
Адвокат: Ваша роль?
Таємний свідок: Просто слухати.
Адвокат: Коли ви почали вважати себе хізбом?
Таємний свідок: Мені Зейтуллаєв сказав.
Адвокат: Коли?
Таємний свідок: Влітку 2014-го.
Адвокат: А коли перестали бути хізбом? Чи залишаєтесь і досі?
Таємний свідок: Я відмовився бути хізбом.
Адвокат: Кому ви повідомили?
Таємний свідок: Слідству.
Адвокат: А Зейтуллаєву повідомили?
Таємний свідок: Ні.
Адвокат: Коли ви відмовились?
Таємний свідок: В січні 2015-го.
Адвокат: Чому?
Таємний свідок: Коли Росія заборонила діяльність.
Адвокат: Як?
Таємний свідок: Інтернет є.
Адвокат: А до того часу не знали?
Таємний свідок: Знав. Зейтуллаєв говорив.
Адвокат: А чому ж ви вступили? Якщо знали, що вона заборонена?
Таємний свідок: Спочатку хотів, потім не хотів. Щоб мене не арештували.

Так з'ясувалося, що таємний свідок сам був хізбом – членом цієї організації, однак відмовився бути в її складі вже в січні 2015-го року. Тобто тоді, коли вже відбулась анексія Криму і на півострів прийшла російська влада, яка визнала цю організацію терористичною. На це і звернули увагу захисники: таємний свідок пішов зізнаватися до ФСБ 21-го січня, а кількома днями пізніше були затримані кримські татари, які нині — на лаві підсудних.

В перерві адвокатка пояснює:

«Згідно з його ж свідченнями, він мав би бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Безумовно, якщо він відмовився від участі у діяльності «Хізб ут-Тахрір», він може бути звільнений від кримінальної відповідальності. Але ми не можемо поставити йому такі питання»

Не могли, однак все одно пробували. Та прокурор заперечив, що це не стосується справи кримчан і заявив, що така інформація може розсекретити свідка. Тож, адвокати продовжили з'ясовувати суть обвинувачення — причетність до визнаної в Росії терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Адвокатка Оксана Железняк — таємному свідку: Під час зібрань лунали заклики до чогось? Висловлювалась ненависть? Нетерпимість?
Таємний свідок: Так
Адвокатка: Що саме?
Таємний свідок: Що Росія захопила Крим, за їхніми розмовами. Що це дуже погано для мусульман. І треба з цим боротися.
Адвокатка: Яким чином?
Таємний свідок: Говорити людям про іслам.

Руслан Зейтуллаєв: «Я не розраховую на справедливий суд. Гіркий досвід мого народу мене навчив»

Зрозуміти, чим саме це погано для мусульман, спробував і Руслан Зейтуллаєв. Однак, протягом всього допиту, який тривав близько 2-х годин, свідок обмежувався здебільшого короткими відповідями та відмовлявся повторювати свідчення, якщо того просили адвокати. Зрештою, не витримала Оксана Железняк.

Адвокатка — таємному свідку: А з чим пов'язано те, що ви не хочете відповідати?

Таємний свідок: Боюсь.

Через це «боюсь», вважають захисники, посипалося обвинувачення: бо частина свідків відмовилася від попередніх свідчень на минулих засіданнях. Щоправда, хтось списав на коротку пам'ять, хтось не усвідомлював, що справа може дійти до суду.

Кримські татари, якис судять в Росії за причетність до організації «Хізб ут-Тахрір»

«Великою виставою» вважають цей судовий процес і самі підсудні. По закінченні засідання журналісти змогли поцікавитися у арештантів, що вони думають про заведену проти них справу.

«Це просто економічні інтереси колишнього співробітника СБУ, який потім перейшов до ФСБ. Це просто з почуття ненависті до нас» — вважають підсудні 

На прощання один із кримчан попросив через адвоката передати прохання, щоб йому дозволили в ув'язненні читати художню літературу. І навіть конкретну книгу — Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»:

«Якраз в жанрі фантастики. Те, що треба» — прокоментував хтось із присутніх у залі.

Один із кримчан попросив дозволу в ув'язненні читати художню літературу

Перш, ніж піти, адвокат встигає показати Зейтуллаєву дитячі малюнки з Криму — з привітаннями і побажаннями. Сьогодні в нього — день народження. Та в руки йому їх так і не віддають. Показують через скло. Конвоїри знизують плечима — поштою відправляти треба.

На прощання присутні у залі українські слухачі кажуть кримчанам «Тримайтеся!» Юрій (Нурі) Прімов відповідає світоглядним:

«Ми зіткнулись з поліцейською державою, яка декларує громадянські права, а насправді їх не дотримується. Я хотів би звернутися до політиків українських, щоб вони не ставали на ті ж граблі. В Україні громадське суспільство будувалось доволі довго і воно є. І його треба зберігати і примножувати».

Юрій (Нурі) Прімов, кримський татарин, якого судять у Росії за причетність до «Хізб ут-Тахрір»

На цьому присутні розійшлися. До завтра. А в цьому «завтра» будуть нові свідки, чиї свідчення ляжуть в основу вироку кримським татарам. Хоча один із підозрюваних, Руслан Зейтуллаєв встиг чітко сказати журналістам: «Я не розраховую на справедливий суд. Гіркий досвід мого народу мене навчив»