Анексований Крим: два роки репресій кримських татар

Нова депортація

Одним із перших резонансних випадків порушення прав людини стала заборона в’їзду до Криму лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. Його просто поставили перед фактом – повернутись додому із поїздки на материкову частину України він не може.

Обурені такою звісткою тисячі кримських татар 3 травня 2014-го року намагались домогтися, аби Джемілєва все ж таки пустили до Криму. Натовп пройшов адмінкордон із російського боку, зустрів свого лідера на українському боці. Але на шляху Мустафи Джемілєва стали озброєні спецпризначенці, навіть БТР пригнали.

Відео Володимира Гарначука

Пізніше понад 200  учасників тієї зустрічі Мустафи Джемілєва оштрафували. Незабаром після того, в’їзд до Криму заборонили й іншим діячам кримськотатарського Меджлісу – зокрема і його голові Рефату Чубарову.

Справи «26 лютого» та «Хізб ут-Тахрір»

Приблизно в той же час кілька осіб були затримані у Криму за так званою «справою 26 лютого». Йдеться про події напередодні анексії. Тоді частина депутатів кримського парламенту намагались провести сесію та ухвалити рішення щодо відокремлення півострова від України. Між проросійськими організаціями, які наполягали на такому рішенні, та кримськими татарами, які відстоювали цілісність України,  виникла штовханина, що переросла у бійку.

Відео «Аргументы Недели-Крым»

Втім, на допити, а згодом і до СІЗО потрапили лише кримські татари – зокрема, один із очільників Меджлісу Ахтем Чійгоз. До проросійських учасників сутичок, серед яких був і самопроголошений «голова уряду Криму» Сергій Аксьонов, — у слідчих питань чомусь не виникає.

Ахтем Чийгоз (фото Крим.Реалії)

Тоді ж, наприкінці весни 2014-го російські силовики у Криму започатковують практику раптових обшуків у кримських татар – навідуються і до будинків, і до мечетей. Багатьом виписують штрафи за ніби-то знайдену у них заборонену в Росії ісламську літературу.

На початку 2015-го у Севастополі арештовують трьох кримських татар, звинувачуючи їх у тероризмі через членство в організації «Хізб ут-Тахрір». Ця організація заборонена в Росії та Казахстані як терористична та політично обмежена у Німеччині. В більшості ж країн світу хізби, як ісламська політична партія існують цілком легально. Протягом наступних півтора року до СІЗО у «справі «Хізб ут-Тахрір» потрапляють 14 людей. Дружина одного з них, Мусліма Алієва, розповідає – озброєний спецназ поводиться жорстоко та залякує родини мусульман.

Наджиє Аджи-Мамутова

«Чотири було людини в масках, у чорному, з автоматами. Вони притиснули його до підлоги з вигуками: «Лежати! Не рухатися! Чи не чинити опір!» Дітей налякали страшно. Нашому маленькому 8 років. Він каже, що боявся прокинутися, лежав у ліжку і думав, що це просто сон. Вони у нас були шість з половиною годин. І ця дитина весь цей час чекала, коли нас будуть вбивати. Син каже: «анайка, хто їх народив? Анайка — це мама». Я кажу: «мама народила, всіх народжують мами». А він так дивиться на одного, на іншого в масках і каже: «не може такого бути, мама таких народити не могла»» — пригадує Наджиє.

Відео Ельвіни Сеітбуллаєвої

Кримські адвокати та правозахисники кажуть – звинувачення кримських татар у тероризмі безпідставні, справу «Хізб ут-Тахрір» вони називають суто політичною – аби приборкати суспільно активних кримчан.

Еміль Курбедінов

«Там є і правозахисники, там є і просто ті, хто вів активний спосіб життя у своєму регіоні. Там є люди, які просто займали активну позицію з щодо приходу Росії сюди. Є Емірусеін Куку, член контактної групи з прав людини. Абсолютно ніяких доказів слідством зібрано не було. Всі докази були зібрані з порушенням закону. І стосовно тих, хто зараз заарештований, немає абсолютно ніяких доказів того, що вони є членами цієї організації», — говорить Еміль Курбедінов.

Тиск посилюється. Меджліс заборонили

2016 рік не приніс послаблень. Тиск на кримських татар на півострові посилився. Мусульман почали масово, десятками осіб затримувати у мечетях після намазу чи у кафе та відвозити до так званого «управління «Е» - центру протидії екстремізму. Там, як кажуть адвокати, без жодних законних підстав у всіх затриманих збирають відбитки пальців, зразки слини та записують їхні голоси. Про подібні випадки із представниками інших конфесій – невідомо.

До того ж так звана прокуратура Криму спочатку обмежила публічну діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.  А незабаром суд за поданням цього ж відомства взагалі оголосив Меджліс екстремістською організацією та заборонив його діяльність.

Абдурешит Джеппаров

«Якщо пам'ятаєте, існував такий жарт у юристів: була б людина, а стаття знайдеться. Ось зараз - був би кримський татарин, а статтю справді підшукують. Не важливо, як назвати його - хізбуттахріровцем, меджлісовцем, ким завгодно» - каже кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров.

Адвокат Еміль Курбедінов погоджується із Джеппаровим: «Ми бачимо, що Росія поділила нас на дві категорії — це екстремісти і терористи. З'являються дві такі полярності - якщо ти мусульманин, то тебе можуть підвести під статті про тероризм, якщо ти більш-менш світська людина — то під статтю про екстремізм», — говорить Абдурешит Джеппаров.

Черговий сплеск репресій проти кримських татар почався напередодні 18-го травня — річниці депортації кримських татар. За тиждень до цієї дати ФСБ провела обшуки та затримання у Бахчисараї. Чотирьох чоловік арештували у «справі Хізб ут-Тахрір». Того ж дня – силовики прийшли до заступника Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова. Його відвезли у Сімферополь, оголосили підозру у екстремізмі, взяли підписку про невиїзд та обшукали його будинок.