Голова «Укргазвидобування»: Тіньові схеми в компанії досягали трьох мільярдів на рік

Олег Прохоренко прийшов в «Укргазвидобування» з провідної консалтингової компанії McKinsey у 2015-му, поставивши за завдання збільшити державний видобуток настільки, щоб Україна могла повністю забезпечити себе власним газом.

В інтерв’ю програмі «Реформа» на Громадському, Олег Прохоренко розповів, чому державі має бути вигідно платити йому майже 400 тисяч гривень зарплати, коли Україна зможе продавати свій газ європейцям та як це вплине на вартість палива всередині країни.

Ви задекларували амбітну мету – до 2020 року збільшити видобування газу до 20 мільярдів кубометрів на рік. Як це планується зробити?

Щоб розуміти перспективи нашого розвитку, треба трохи розуміти історію. Колись те, що зараз називається «Укргазвидобуванням», було частиною «Газпрому», навіть називалося – «Укргазпром». Ця компанія видобувала близько 70 мільярдів кубометрів газу на рік. Але потім, через нестачу інвестицій, сучасних технологій відбулося падіння. У 1990 році видобували вже 26 мільярдів, а останні роки – видобування тримається на рівні 14,5 — 15 мільярдів кубів. Тобто, Україна має ресурс, просто треба брати його і використовувати за призначенням.

Колись компанія видобувала близько 70 млрд кубометрів газу на рік. У 1990 році — вже 26 млрд, а останні роки – видобування тримається на рівні 14,5 — 15 млрд кубів

Коли я і моя команда прийшли в це підприємство, ми побачили застарілі технології, застаріле обладнання. Наприклад, середній вік бурових установок, на яких працює компанія – 23 роки. І тому буріння свердловини у нас зараз займає в три-чотири рази довше, ніж це може займати з нормальним сучасним обладнанням.

Для оновлення обладнання потрібні гроші. Скільки цих грошей є, і скільки ви готові вкладати у збільшення видобутку?

Ми прорахували інвестиційну програму до 2020 року. Минулого року рівень видобутку становив 14,5 мільярдів кубів. Цього року ми вже виходимо на 14,6 мільярдів. Наступного року очікуємо десь 15-15,2 мільярди, а загалом наша мета – 20 мільярдів кубометрів газу на рік в 2020 році. І загалом ця програма коштує близько 3,9 мільярдів доларів до 2020 року.

Що дасть збільшення видобутку для пересічного споживача? Чи стане газ дешевшим?

Уряд поставив мету, коли у 2020 році Україна буде забезпечена власним газом. Як це буде зроблено. Минулого року споживання газу в Україні було 34 мільярди кубів. А видобуто в Україні – 20 мільярдів, тобто ми потребували 14 мільярдів кубометрів імпорту. Це імпорт, за який ми всі разом з вами платимо з кишень. Просте питання, чи це ефективно? Нам краще платити комусь чи видобувати власний газ? Тому, якщо споживання газу зменшуватиметься, а видобуток зростатиме, це і забезпечить, що Україна буде купувати нуль. Держава не буде витрачати гроші на імпортування.

Що така ситуація дасть для пересічного споживача? Зараз, коли Україна імпортує, ціна формується за імпортним паритетом, тобто тією ціною, за якою ми купуємо газ. Якщо ми не потребуємо імпорту, у нас ціна буде встановлюватися за експортним паритетом, за тією ціною, за якою ми зможемо продавати газ, або навіть будемо продавати на експорт в 2020 році.

Наскільки це буде інша ціна?

Глобальні очікування, що у 2017 — 2018 році рівень цін в Європі зменшиться приблизно до рівня 120 — 130 доларів за тисячу кубометрів. Європейський ринок буде перенасичений газом. І тому нарощування власного видобутку призведе  до того, що ціни знизяться і в Україні. Це не я вигадую, так працює глобальний ринок.

«Укргазвидобування» недоотримала близько 360 млн кубів газу. Схеми були зроблені для вимивання грошей з компанії. Мова не йшла про розвиток, їм потрібні були свердловини УГВ, щоб качати газ, продавати його, отримувати надприбутки

Рік тому ви заявляли, що компанія буде розривати Договори про  спільну діяльність з інвесторами, які не виконують своїх зобов’язань. Що вже зроблено?

Як і обіцяли, ми подали до суду на розірвання всіх договорів СД (про спільну діяльність). Ці компанії не виконували своїх зобов’язань. На папері схема була проста – вони казали: «Ми беремо свердловини, в які компанія «Укргазвидобування» не може сама інвестувати, тому ми будемо вкладати гроші, і країна отримає більше газу».

Вони мали збільшувати видобуток, а самі навпаки його знизили, ніхто не збирався інвестувати ці гроші. Через це «Укргазвидобування» недоотримала близько 360 мільйонів кубометрів газу. Ці схеми просто були зроблені для вимивання грошей з компанії. Мова не йшла про розвиток, їм просто потрібно було взяти свердловини УГВ, качати цей газ, продавати його, отримувати надприбутки і все. Тепер, коли ми маємо ринкову ціну на газ, нам не потрібні корупційні схеми – ми продаємо його за тією ж ціною. Отримуємо такі ж гроші, і отримуємо таку ж ціну. У нас більше компетенції, більше техніки.

Бо що таке СД? Це стіл, комп’ютер і підпис на папері. Все. В них, переважно, немає ні власної техніки, ні власних людей. Це просто були схеми з виведення грошей. Але коли ми почали доводити це у судах – це був непростий процес. Навесні суди по всіх договорах нам відмовили.  Але потім процес переламався і зараз суди стали на наш бік в п’яти договорах з восьми.

Часто у своїй роботу УГВ залежить від волі місцевої влади у видачі ліцензій на роботу. Як відбувається така співпраця?

Ситуація складна, насамперед, у Полтавській області. Там певні політики і політичні сили хочуть отримувати частину газової ренти. Зараз рента, яку ми сплачуємо за газ, іде до центрального бюджету. Їхня головна претензія — що область або район напряму нічого не отримують від видобутку газу. Вони хочуть отримувати хоча б частинку цієї ренти. І це нормальна світова практика.

Саме тому був підготовлений законопроект №3038 про децентралізацію ренти. Ми його повністю підтримуємо. В Україні колись вже була ситуація, коли частина ренти залишалася на місцях. Інтереси громади були прив’язані до інтересів компанії. Зараз вони відокремлені. Ми приходимо і кажемо: «Будь ласка, погодьте нам ліцензію». А вони кажуть: «А для чого це нам, якщо ми від цього нічого не отримуємо». Тому громади хочуть отримувати частину грошей від видобутку. І це нормально.

Вас часто критикують за високу зарплату, яку ви отримуєте в державній компанії. Вам є що відповідати людям?

Коли керівники великих державних підприємств отримували зарплату 15 — 20 тисяч гривень, ви вірите, що вони отримували стільки? Звідки тоді звідки беруться палаци? Звідки беруться мільйони доларів готівки? Це все ж не з повітря. Тобто, коли людина отримувала 15 — 20 тисяч, вона все одно виймала з компанії. І виймала не той рівень, який зараз встановлений у нас як зарплата. Виймалося в сотні, тисячі разів більше. Чому? Бо людина ж не тільки для себе виймала. Вона відносила ці гроші нагору. І так працювала вся система. З цих компаній годувалися цілі політичні сили. Там нагорі сто голодних ротів, які хочуть годуватися з цих компаній. І коли керівники виймали гроші з компанії, вони платили цим людям.

Коли я прийшов, ми оцінювали розмір корупції  в цій компанії близько трьох мільярдів гривень на рік. І ми ці три мільярди повернули в компанію. За рік ефект від нашої роботи склав три мільярди гривень.

А крім того, що корупція — це крадіжка, корупція ще й заважає розвитку. Не буває в керівника ситуації, коли одну годинку він крастиме, а дві годинки — розвивати компанію. Воно так не працює. Керівник або краде, або займається розвитком. Я займаюся розвитком компанії 15 — 16 годин на добу. У мене немає часу думати про схеми.

398 тисяч гривень [зарплата]. До мене приходять колеги з приватних компаній, і вони підсміюються, що я як лох – пішов на таку відповідальність за таку низьку зарплату

А на підприємстві яка у вас середня зарплата в працівників 

Я не можу сказати, бо у нас дуже розгалужена структура, але за  минулий рік ми підняли зарплати десь на 40-50 відсотків.

Яка зарплата у вас?

398 тисяч гривень. Це те, що було встановлено контрактом НАК «Нафтогаз». Мене вже можна серед ночі розбудити, і я буду пам’ятати цю цифру, стільки до неї було питань. Але я вам скажу так – до мене приходять колеги з приватних компаній, і вони підсміюються, що я як лох – пішов на таку відповідальність за таку низьку зарплату. І вже й звертаються деякі приватні компанії – пропонують роботу.

У вас виходить, що можна просто захотіти і відмовитися від старих корупційних схем. Невже не приходили і не намагалися домовитися, щоб все працювало по-старому?

Приходили звичайно. Приходили депутати. Були різні натяки..

Які це депутати?

Ну от рік тому,  у вересні 2015-го до мене приходила ціла делегація. Була публічна інформація про це. Тут було багато мітингів. Тому не можу сказати, що намагань не було. Але що важливо. Ми ж не лише заявили, що будемо боротися з корупцією. Лише задекларувати – недостатньо. Нашими реальним кроками стало те, що ми вийшли на «Прозоро». Ми були найбільшою компанією яка вийшла на «Прозоро». І залишаємося нею. 20% економії на «Прозоро» – це «Укрзагвидобування».

Але навіть через «Прозоро» Укргазвидобування постійно купує труби в компанії «Інтерпайп», чим  провокує тему зв’язку з олігархом Віктором Пінчуком. 

Компанія Пінчука – найбільший виробник труб в Україні. І «Нафтогаз», і «Укргазвидобування», і до мене, і зі мною, багато років купували труби в «Інтерпайпа». Це найбільший виробник, він робить той асортимент, який потрібен УГВ. Якщо у вас є інші виробники – будь ласка, нехай приходять на «Прозоро».

Саме тому так важливі структурні реформи. Ми можемо говорити про якісь імена, але якщо будуть проведені структурні реформи, і не тільки в «Укргазвидобуванні», якщо інші інституції в Україні теж будуть реформуватися, тоді буде неважливо – Пінчук, Ахметов чи Коломойський. Не буде цих імен. Країна буде працювати як машина, тому працювати будуть інституції. Не імена, а інституції. І все.