Кінці у воду: чому півмільйона людей на Донбасі можуть лишитися без води і світла

Другий тиждень в Луганську проблеми з подачею води. На околицях міста — черги біля водовозів. В Алчевську, Стаханові, Красному Лучі, Антрациті ситуація ще гірша — там вода є лише одну годину на добу. Місцеве «ЛНРівське комунальне підприємство» Луганськвода публікує графіки її подачі по районах.

Представник самоназваної «ЛНР» в тристоронній контактній групі у Мінську Владислав Дейнего одразу взявся звинувачувати Київ, назвавши ситуацію – «водною блокадою». Він повідомив, що з територій, які контролює українська влада, різко зменшили подачу води – у 2,5 рази. Та пояснив, що нібито окупованим територіям просто не дають можливості  за неї заплатити.

Українська сторона в цьому питанні займає публічно жорстку позицію: «мають заплатити» — іншого варіанту нема. Саме про це заявила на переговорах в Мінську тиждень тому Ірина Геращенко — представниця від України в гуманітарній підгрупі. Про це ж говорили і заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука та секретар РНБО Олександр Турчинов.

БЕЗВОДНА «РЕСПУБЛІКА»

Ватажок луганських сепаратистів Ігор Плотницький наприкінці листопада заявляв, що «ЛНР» від «української» води не залежить. Однак, насправді невизнана «республіка» досі отримує до 90% води з підконтрольних Києву територій Луганської області.

Воду з річки Сіверський Донець бере КП «Попаснянський районний водоканал» на «Петрівському водозаборі» в однойменному селищі. Очищують її на так званих «Західних фільтраційних станціях». Всі ці підрозділи комунального підприємства розташовані на територіях, що контролюються українським урядом.

Але енергія, необхідна для роботи «Попаснянського районного водоканалу», поступає з окупованої території. Її постачає перереєстроване в Україні «Луганське енергетичне об’єднання» («ЛЕО»). Ця компанія належить російському олігарху Костянтину Григоришину.

Подачу води до самоназваної «ЛНР» КП «Попаснянський районний водоканал» зменшив саме через борги за електрику перед «ЛЕО». 1 грудня об’єднання відключило від електропостачання «Петрівський водозабір» й фільтраційні станції ЗФС-1 та ЗФС-2. За неповні три роки водопостачальник винен компанії 124 млн грн.

КІНЕЦЬ СВІТЛА В «ЛНР»

Генеральний директор «ЛЕО» Володимир Грицай пояснив, що це лише початок. Далі об’єднання почне відключати інші «водозабори» Попаснянського водоканалу, а з 20 чисел грудня і електрику на окупованих територіях — теж через борги.

Споживачі на Луганщині заборгували ООО «ЛЕО» близько 6 млрд грн. 800 млн гривень від цієї суми — це борги, які накопичились ще задовго до початку бойових дій. Частка комунальних підприємств луганської області тут складає приблизно 550 млн грн. Решта — борги населення та підприємств.

Більшу частину загального боргу за електрику в самоназваній «ЛНР» накопичили саме підприємства, що продовжують там працювати. Деякі з них перереєстровані власниками на територіях Луганщини, підконтрольних Києву.

«У травні я вимушений був подати до суду на «Алчевський меткомбінат» через несплату за поставлену електроенергію. Борг сьогодні в межах мільярду гривень. Всі суди пройшли, документи — у виконавчій службі, ще жодної копійки з «Алчевського меткомбінату» ми на сьогодні за рішеннями судів не отримали. Також є крупні боржники  — захоплені підприємства групи «ДТЕК»: «Свердловантрацит», «Ровенькиантрацит», «Краснодонвугілля». Кошти від них на сьогоднішній день не надходять», – розповів Грицай.

З початку окупації, згідно довідки «ЛЕО», яку компанія надала Громадському на наш запит, їй не сплачували за електрику такі підприємства (всі нижче перераховані розташовані на окупованій території, але зареєстровані в Україні і сплачують податки до державного бюджету):

— 871 млн гривень заборгував Алчевський меткомбінат (в нього входить і Алчевський коксохім). Як повідомив Громадському донедавна власник комбінату Сергій Тарута, у 2014 — 2015 роках підприємство справді не платило за комунальні послуги та електроенергію. Чи сплачує воно зараз — Таруті, з його слів, не відомо.

— 463 мільйони гривень — борг «Свердловантрациту», одного з підприємства ДТЕК, власник якого — Ринат Ахметов.

— 364 млн грн — це спільні борги ЖЕКів луганської області.

— 165 млн грн — борг ПАТ «Краснодонвугілля».

— 3,1 млн грн — борг Луганськтепловоз.

— 1,8 млн грн «ЛЕО» заборгувало ще одне підприємство ДТЕКу, «Ровенькиантрацит».

— 1,1 млрд грн — борг інших підприємств.

Борги підприємств та населення перед ООО «Луганське енергетичне об'єднання» за поставлену електрику

Решту боргів створили водоканали. 1,2 млрд — ті, які розташовані на непідконтрольній території. І два водоканали, що контролюються українською владою і частково постачають воду на окуповану територію. Це Лисичанський водоканал (123 млн грн) та Попаснянський водоканал (124 млн грн).

Ще 800 млн грн складає борг населення, яке проживає на території, контрольованій «ЛНР».

«Ситуацію посилила 368 постанова Кабміну, якою нас зобов’язали бути генеральним постачальником електроенергії на всі території Луганської області. Тепер кошти, зібрані «Луганським енергетичним об’єднанням» йдуть, як першочергова оплата за подану електроенергію за неконтрольовану сторону («ЛНР» – ред.). Тобто всі жителі контрольованої частини Луганської області, які своєчасно сплачують за електроенергію, виробляють рахунок погашення тієї електроенергії, яка йде на неконтрольовану територію. А на неконтрольованій кошти збираються, але на територію України ані копійки не надходить. Виникає питання, куди діваються гроші?» – говорить Володимир Грицай.

ФРОНТОВІ ПЕРЕТОКИ

До речі, саме ООО «ЛЕО», за три роки накопичило борг у розмірі понад 4,5 мільярди гривень перед Державним підприємством «Енергоринок», у якого компанія купує електроенергію для подальшого продажу.

У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості Громадському повідомили, що:

• близько 3 млрд грн від суми боргу — це вартість купленої електроенергії.
• ще 1,7 млрд. грн. — борг за так звані перетоки електроенергії територією, що контролює «влада» самоназваної «ЛНР».

Борги ООО «Луганське енергетичне об'єднання» перед ДП «Енергоринок» за електроенергію та її транспортування територіями, що контролюються так званою «владою» самоназваної «ЛНР»

Справа в тому, що близько 20 населених пунктів Луганщини, які контролює українська влада, отримують електрику через територію так званої «ЛНР».

Це селища Нижня та Верхня Ольхова, Герасимівка, Макарове, Ольховський масив у Станично-Луганському районі (загалом 11 селищ). Та селища Лобачеве, Кримське, Трьохізбенка та Лопаскіне у Попаснянському та Новоайдарському районах Луганської області.

Підконтрольні українській владі селища Луганської області, які отримують електроенергію через територію так званої «ЛНР»

Якщо «ЛЕО» припинить постачання електроенергії до так званої «ЛНР», тамтешня незаконна «влада» влаштує «кінець світла» населеним пунктам, які підконтрольні київській владі.

В компанії «ЛЕО» переконують — раніше окремого тарифу за перетоки електрики не було. Транспортування входило у вартість електроенергії. А після початку війни на Донбасі Державне підприємство «Енергоринок» розділило вартість електрики та її перетік (транспортування непідконтрольними територіями) на два окремих контракти. В «ЛЕО» бідкаються, що від наслідків конфлікту на сході України страждають лише вони — приватні компанії. Щодоби «ЛЕО» збирає за поставлену електрику близько 3 млн грн. А має перераховувати ДП «Енергоринок» 6,6 млн грн (починаючи з 07.12.2016 року).

Однак, чи дійсно ООО «ЛЕО» не отримує й вигоду від складної ситуації на Луганщині, як це намагаються робити українські компанії на непідконтрольних київській владі територіях Донеччини?

«Я вам скажу, не все там так просто по «ЛЕО». Компанія «ЛЕО», яка постачає електроенергію, і на контрольовану, і на непідконтрольну території, збирало і там, і там гроші. Першу половину поточного року. Така попередня інформація є. І вона підтверджується Службою безпеки України» — заявив журналісту Громадського віце-прем’єр Володимир Кістіон, який опікується питаннями інфраструктури та енергетики.

Чиновник натякає, що ООО «ЛЕО» насправді збирає кошти за електроенергію у так званій «ЛНР», однак компанія не зізнається в цьому, щоб отримувати додаткову вигоду. Також Кістіон повідомив, що слідчі СБУ зараз розбираються з цим питанням.

Володимир Кістіон, віце-прем’єр з питань інфраструктури та енергетики

Однак, генеральний директор ООО «ЛЕО» Володимир Грицай повідомив, що нічого про перевірку СБУ не знає.

«СБУ жодних документів не вилучало. Це все почалась із заяви Яценюка, коли він назвав нас терористами. І ми півтора роки доводили, що ми не терористи. Казали, що ми платимо гроші «ЛНР», що у нас прапор неправильний висить на будівлі. Якби все це було би правдою, я би був на волі зараз?», — заявив Володимир Грицай.

ПЕРЕКРИТЕ ДЖЕРЕЛО

Влітку на Мінських перемовинах в економічній підгрупі створили компанію-посередника «Джерело нового життя». Вона мала збирати гроші на непідконтрольній Україні території та перераховувати їх на рахунки «Попаснянського водоканалу».

Договір було укладено в кінці серпня цього року, але «Джерело нового життя» так досі і не виконало своїх зобов’язань.

«24 серпня було укладено договір «Попаснянським районним водоканалом» з цією компанією, обговорені всі нюанси. Але після цього всі контакти з окупованою стороною припинились. Жодної копійки не було сплачено», – пояснив Володимир Гуц, заступник голови Луганської військово-цивільної адміністрації.

ХРЕСТ НА СХЕМАХ

В жовтні та листопаді 2016 року проблему з водою в Луганській області частково вирішив Міжнародний Комітет Червоного Хреста, який оплатив електрику за «Попаснянський водоканал». Гуманітарній організації це коштувало близько 600 тисяч доларів. Офіційний речник МКЧХ в Україні Санела Байрамбашич в інтерв’ю Громадському розповіла, що двох місяців мало вистачити, аби сторони конфлікту таки знайшли рішення, як уникнути відключення водопостачання.

«Наша мета – допомогти цивільному населенню під час військових конфліктів. І, ви ж розумієте, якщо зупиниться водопостачання, то близько 600 тисяч осіб (у Луганській області – ред.) можуть залишитись без води. Це була би дуже серйозна гуманітарна катастрофа. Тому ми і вирішили оплатити за два місяці рахунок», — розповідала Байрамбашич.

Однак, очікування МКЧХ не виправдались. Після історії зі зниклою фірмою-посередником «Джерело нового життя» економічна група на Мінську досі не може зібратись — не з’являється представник «ЛНР». Хоча в самій «республіці» в зриві роботи групи звинувачують, звісно ж, Україну.

«Ми думали, що часу буде достатньо, щоб сторони могли сісти й домовитись, як вирішити цю проблему. Це була наша допомога. У нас – я підкреслю – більше немає можливості ще раз оплатити ці рахунки», – підсумувала пані Байрамбашич.

У приватних розмовах західні дипломати зазначають: складається враження, ніби саме вони мають сплачувати чужі борги — а в Україні в цей час «ділять потоки».

«Звичайно, ми розуміємо, що Росія винна у конфлікті, але українська влада теж повинна розбиратися із бізнесом у середині країни. Чи платять підприємства за електроенергію? Гадаю, ні. У довгій перспективі ситуація, коли якась частина перетворюється на суцільну офшорну сіру зону, де нічого не можна порахувати і діють схеми, приведе до того, що конфлікт буде все важче закінчити», — каже представник західного дипвідомства, країна якого є донором МКЧХ.

ОПОРИ ПІД КОНТРОЛЕМ

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука в ефірі Громадського заявив, що українські комунальні підприємства фактично фінансують так звану «Луганську республіку», коли безкоштовно постачають воду на підконтрольні її «уряду» території.

«Я розумію, що наші співгромадяни, які опинилися там в заручниках на окупованій території не винні в цій ситуації. Переважна більшість регулярно сплачують за використані ресурси. «Очільники» цієї квазі-влади збирають кошти, використовують їх на власні потреби, а Україна – як джерело постачання цих ресурсів – не отримує жодної копійки. Ми опинились в досить скрутній ситуації. З однієї точки зору, звісна річ, ми не відмовляємось від наших співгромадян, ми будемо надалі їм допомагати в тих можливостях, наскільки це від нас залежить. Але йти назустріч примітивним шантажистам, таким, як є Плотницький, ми не можемо собі дозволити. Ситуація дуже складна. Яким чином вона буде вирішена, поки що я не можу сказати», – переконаний Тука.

Тим часом «ЛЕО» будують електроопори в Станиці Луганській, щоб подачу електроенергії замкнути лише на підконтрольній території. Цей проект коштує 44 млн грн.

Володимир Грицай додав, що до 20 грудня буде завершено будівництво обвідної лінії електропередач Щастинської ТЕЦ. Після цього планується припинити перетік електрики з міста Щастя в напрямку непідконтрольного українському уряду Луганська.

Наразі питання, чи буде населення окупованої території на Новий рік з водою і світлом залишається відкритим.

/Руслан Тарасов, Анастасія Станко, Влад Азаров