Всеохопний пакет, який охоплює не все: перші підсумки саміту НАТО у Варшаві

Від літаків без пілотів до військової присутності без постійних військ. На саміті у Варшаві альянс демонстрував нові підходи до озброєнь, армійської служби та оборони в 21-му столітті.

З-поміж інновацій — дистанційно керовані військові літаки. Пілоти управляють ними із землі. Таке повітряне судно використовується для збору розвідувальних даних, які швидко передаються з неба на землю за допомогою спеціальних радарів і поширюються серед усіх країн-членів НАТО.

І допоки військові проводили екскурсії виставкою модерних озброєнь альянсу, лідери країн-членів затверджували ключові для посилення їхньої безпеки рішення, зокрема, щодо стримування Росії. 

Глави держав та урядів визнали кіберпростір ареною військових дій, як і суходіл, море та повітря. Вони ухвалили рішення відправити на східні кордони НАТО додаткові батальйони. Йдеться про розміщення в країнах Балтії та Польщі чотирьох батальйонів загальною чисельністю до 4000 вояків.

«Ми вирішили збільшити нашу військову присутність у східній частині альянсу у формі чотирьох батальйонів у Польщі, Естонії, Латвії та Литві на ротаційній основі. Вони будуть потужними й багатонаціональними і демонструватимуть силу трансатлантичної солідарності. Атака на одного союзника прирівнюватиметься до нападу на весь альянс», —  заявив генсек альянсу Єнс Столтенберґ.

За формування й розміщення батальйону в Польщі відповідатимуть США, у Латвії — Канада, у Литві — Німеччина, в Естонії — Велика Британія. Решта союзників по альянсу висловили свою готовність долучитися до забезпечення цієї військової присутності в різний спосіб.

Столтенберґ також наголошував, що ніхто не пропонував розмістити такі додаткові військові сили на східному фланзі НАТО до того, як Росія анексувала Крим та вдалася до агресії на сході України.

НАТО поінформує Росію про ухвалені під час саміту у Варшаві рішення 13 липня на засіданні Ради НАТО — Росія у Брюсселі, яке відбуватиметься на рівні послів. В альянсі наголошують, що батальйони мають суто оборонний характер і в жодному разі не прагнуть нової холодної війни.

Вихід Британії з ЄС — проблема чи ні для НАТО? 

Саміт у Варшаві відбувався під знаком нових безпекових викликів, як-от політика Росії та тероризм Ісламської держави, і під знаком виходу Британії з ЄС. Чи похитне «брексит» трансатлантичну єдність союзників? Адже Об’єднане Королівство — друга військова потуга альянсу після США.

Єнсу Столтенберґу довелося виступати таким собі спін-доктором — запевняти, що вихід Британії з ЄС не похитне силу і єдність союзників по Північноатлантичному альянсу.

«У той час як «брексит» змінить відносини Великої Британії з ЄС, він не змінить її провідну роль усередині НАТО. Єдність та співпраця між НАТО та ЄС залишаються такими ж важливим, як завжди. У цей час невизначеності наше партнерство є щодалі важливішим. На цьому саміті ми виведемо його на новий рівень, щоб протидіяти гібридним загрозам», — заявив генсек.

Втім, експерти такого оптимізму не поділяють.

«Проблема в тім, що консенсус, який існує сьогодні в НАТО й був підтверджений на цьому саміті, є дуже крихким. Вихід Британії з ЄС уже послабив його ефективність, тому що ця країна є важливим гравцем у сфері безпеки. Зміна влади у Франції може навіть зруйнувати досягнуте порозуміння в альянсі, тому що не лише лідерка Національного фронту Марі Ле Пен, але й Ніколя Саркозі має зовсім інший підхід до Росії», — пояснив Громадському старший науковий співробітник Британського королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) Джеймс Шерр.

Про Чорне море забули? 

На саміті у Варшаві альянс надав чимало уваги Балтиці. Про Чорноморський регіон, де Росія нарощує свою військову присутність, нібито й не забули, але поки що обмежуються мінімумом оборонних заходів. Україна була б готова тут долучитися до Чорноморської флотилії. Спостережну військову місію у Чорномор’ї просуває сьогодні Румунія, а блокує Болгарія.

Єнс Столтенберґ запевняв журналістів, що у Чорномор’ї не все так погано наразі:

«НАТО вже збільшило свою присутність у Чорноморському регіоні, в Південно-Східній частині нашого альянсу, зокрема, йдеться про повітряне патрулювання у районі Чорного моря й Туреччини. Крім того, ми домовилися щодо спеціалізованої присутності в південно-східній частині НАТО у формі румунсько-болгарської бригади».

Джеймс Шерр  підстав для такого оптимізму не бачить:

«Альянс не зробив жодної спроби співставити те, що сталося, із ситуацією на своїх південних кордонах. Я маю на увазі мілітаризацію Криму, яка впливає на весь Чорноморський регіон».

Генсек НАТО Єнс Столтенберґ: «НАТО вже збільшило свою присутність у Чорноморському регіоні — в Південно-Східній частині — зокрема, йдеться про повітряне патрулювання у районі Чорного моря й Туреччини»

Порошенко — в центрі уваги, декларація без Бухареста

На цьому саміті у Варшаві Україна була помітною візуально: президент Порошенко опинився в центрі спільного фото глав держав НАТО та його партнерів, українська звучала як одна з мов перекладу виступів генсеку альянсу.

Україна представлена на найвищому, президентському, рівні

Втім, у декларації, ухваленій після засідання комісії Україна — НАТО, про перспективу членства не йдеться, посилання на рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про те, що Україна може стати його членом, в цій спільній заяві сторін немає. Є лише таке загальне формулювання:

«Як було зазначено на попередніх самітах НАТО, включно із самітами в Мадриді, Бухаресті, Лісабоні, Чикаго та Вельсі, незалежна, суверенна та стабільна Україна, твердо віддана демократії та верховенству права, — ключ до євроатлантичної безпеки». 

Для порівняння: за підсумками засідання комісії НАТО — Грузія остання отримала у фінальній декларації доволі чітке підтвердження можливості свого членства в майбутньому:

«Як нинішні, так і нові ініціативи спрямовані на посилення оборонних потужностей Грузії та її сумісності з альянсом і допомагають Грузії, країні, що подала заявку на членство, досягати прогресу в підготовці до членства».

Містить ця заява і посилання на Бухарестський саміт.

На Варшавському саміті НАТО затвердив для України Всеохопний пакет допомоги.

Грузія і Україна: паралелі є, але порівнювати складно 

Втім, Україна і Грузія далі рухаються до НАТО паралельно. Хоча грузинська влада ще два роки тому отримала пакет посиленої співпраці, вже подала заявку на членство та звільнила армію від радянської корупції, як відзначають її американські партнери по НАТО.

Зрештою, українська сторона на цьому саміті демонструвала реалізм в оцінках власних можливостей на нинішньому етапі.

«Грузія йде попереду України в сенсі реформи своїх збройних сил. А ми зараз отримуємо допомогу дорадчу, матеріально-фінансову саме для того, щоб зробити ті реформи, які грузинські колеги вже пройшли», — пояснює віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Ми зараз отримуємо допомогу дорадчу, матеріально-фінансову саме для того, щоб зробити ті реформи, які грузинські колеги вже пройшли»

Україна не подавала заявки на членство в альянсі. Офіційне пояснення — війна на сході й потреба в реформах. Вони мають передувати будь-яким заявкам. Найближчі друзі України в альянсі нагадують, що багато залежатиме від неї самої, а нинішні рішення — це перспектива років і десятиліть. На цьому в кулуарах саміту наголошував міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус:

«Напряму це мало пов’язано з російською агресію проти України. Це більше довготермінові інвестиції. Вони теж потрібні для майбутнього і їхня реалізація залежить від того, наскільки глибоко Україна захоче співпрацювати з альянсом». 

Американські партнери України говорять про розширення співпраці й вищий рівень взаємодії в майбутньому. Так, офіційний представник Держдепу Джошуа Бейкер у коментарі Громадському зауважив:

«Партнерство між Україною та НАТО зараз стає ще важливішим. Воно передбачає навчання, співпрацю між військовими експертами —українськими та американськими. Ідеться про співпрацю на більш високому рівні у військових та інших сферах. Я думаю, що порівнювати Україну та Грузію складно».

На Варшавському саміті НАТО затвердив для України Всеохопний пакет допомоги. За словами українського очільника, це шанс для України. Це систематизація того, що вже було раніше напрацьовано: 43 напрямки співпраці, вісім трастових фондів, п’ять програм з розбудови сектору безпеки. З-поміж них — започаткування спільної з альянсом платформи протидії гібридним загрозам, допомога з розмінування територій у зоні конфлікту на сході та протидія кіберзагрозам.

На Яворівському полігоні українці вже діляться з натівськими колегами досвідом, здобутим у гібридному конфлікті з Росією. Крім того, як запевнив Петро Порошенко, після саміту у Варшаві офіційний Київ зможе почати процес, що дасть змогу отримати статус країни з посиленим партнерством із НАТО. Такий статус має вже Грузія.

«Всеохопний пакет допомоги, який комісія НАТО — Україна одностайно підтримала, це дуже амбітний документ. Він дуже важливий для України й мене. Це цінний інструмент, який допомагає нам досягти наших цілей. Це унікальний пакет. Ніколи ще в історії НАТО така потужна й суттєва допомога не надавалася країні-партнеру альянсу», — наголосив український президент.

На полях саміту в польській столиці український президент провів зустрічі з лідерами США, Туреччини, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі. Одна з тем — Мінські домовленості й продовження політики санкцій щодо Росії, допоки вона їх не виконає.

Мінську-2 було приділено багато уваги й у підсумковій спільній заяві альянсу та України. Нічого принципово нового, окрім чергового підтвердження вимог до Росії виконувати свою частину Мінська-2 і висловлення поваги до територіальної цілісності України.

Варшавській саміт відбувався на Національному стадіоні: високі довгі тунелі, переходи, великий, нічим не заповнений внутрішній простір —масштаби однієї з найбільших арен у Європі. Це місце має свій символізм: його можна заповнити як перемогами, так і поразками, як і програму співпраці України та НАТО.

Варшавській саміт відбувався на Національному стадіоні —одній з найбільших арен у Європі

Досвід Грузії показує, що далі дуже важливо великі рамки й масштаби наповнити конкретикою. Якраз про неї український президент поки що не надто багато говорив, хоча були й об’єктивні причини для цього: він перебував у цейтноті через чималу кількість зустрічей із візаві з усіх ключових західних країн.