«Я не бачу конфлікту між ГПУ та НАБУ» — Інтерв'ю з директором антикорупційного бюро

У Верховній Раді є два законопроекти про обмеження повноважень НАБУ чи радше передачу більших повноважень Генеральній прокуратурі, яка буде встановлювати контроль над НАБУ і буде вирішувати підслідність справ. Яка ваша позиція стосовно цього?

Я би не хотів застосовувати слово «обмеження», але цей законопроект є небезпечним. На мою думку, це повернення альтернативної підслідності в її найгіршому вигляді. Зараз є суттєва відмінність між початком розслідування за Кодексом 1960 року і за Кодексом 2012 року. Раніше розслідування передавала дослідча перевірка, а зараз навіть за публікацією на «жовтому» сайті будь-який слідчий може реєструвати справи cтосовно міністрів і розслідувати їх. Я вважаю це неправильним, оскільки кожен орган повинен займатися своєю компетенцією.

Наприклад, поліція повинна боротися з загально кримінальною злочинністю, яка, до речі, постійно зростає, Державна фіскальна служба повинна боротися з ухиленням від сплати податків, незаконним відшкодуванням ПДВ тощо. А цей законопроект відкриває скриньку Пандори, оскільки, мабуть, не цікаво розслідувати пограбування, а цікавіше пройтись по міністрах. Тому будь-який слідчий може прочитати  щось в Інтернеті, порушити справу й почати розслідувати.

Цей законопроект відкриває скриньку Пандори, оскільки, мабуть, не цікаво розслідувати пограбування, а цікавіше пройтись по міністрах. Тому будь-який слідчий може прочитати щось в Інтернеті і порушити справу

Також тут йде підміна поняття. Хто реєстрував злочин, той може його розслідувати за рішенням генерального прокурора. Будьмо відвертими, тут є маніпулювання. В основному справи про неправомірну вигоду, які є найбільш дискусійними, виявляються не прокуратурою, а оперативним підрозділом, який, своєю чергою, не підв’язується до підслідності, а робить це під ті цілі, за якими створювався підрозділ.

Наприклад, департамент «К» СБУ. Він може працювати як по підслідності НАБУ, так і по підслідності ГПУ, але справи спрямовує за належність від виявленого. Тому цей законопроект – можливість оперативному підрозділу, що виявив злочин, виявляти справи не за належністю, як визначено в 216 статті Кримінально-процесуального кодексу, а туди, куди захоче. Це зашкодить нашій роботі, оскільки зараз не дуже складна процедура початку розслідування. Тобто це може бути хаос у вигляді хаотичних порушень справ по всій Україні, коли, наприклад, фіскальна служба буде документувати губернаторів, поліція буде розслідувати  справи проти міністрів тощо.

Ви бачите політичні аспекти в цьому питанні чи йдеться тільки про юридичні моменти? Адже конфлікт між ГПУ і НАБУ триває від серпня з відомих подій та заяви Юрія Луценка про те, що він хоче самостійно вирішувати, які справи віддавати НАБУ, зрештою зараз ми маємо ці два законопроекти. 

Багатьом людям хотілось би застосовувати в цій ситуації слово «конфлікт». Питання в тому, що ситуація не змінилась після початку роботи НАБУ. 25 років прокуратура мала монополію у розслідуваннях справ по корупції, справи відносно прокурорів – притягувати їх до відповідальності чи ні. Коли передали частину цих повноважень новоствореному органу, звичайно, така ситуація не влаштовує прокуратуру, яка поступово позбавляється своїх повноважень.

Іноді ми чуємо, мовляв, хтось хоче повернути загальний нагляд – функцію, яка перейшла до нас ще з радянського часу. Цю функцію прибрали, прибрали й монополію на розслідування корупційних справ. З одного боку, це показує, що реформа прокуратури триває. З іншого боку, не можна погодитись, що прокуратуру це влаштовує. Ми попереджували тоді, що це нас не зупинить в розслідуваннях. Тоді через деякий час ми й затримали слідчого з того департаменту в рамках тих проваджень, які ми розслідували. Це не привід зупинятися в цих розслідування. Звичайно, наших колег з прокуратури це, можливо, не приносить радість.

На якому етапі зараз це

На етапі досудового слідства. Це моя була ініціатива і пропозиція передати незацікавленому в даному випадку слідчому підрозділу, яким є головне слідче управління СБУ. Зараз за листом керівника слідчого управління проводимо своє внутрішнє службове розслідування тих подій, ми співпрацюємо зі слідством. Ми зацікавлені дати всі необхідні документи й свідчення, аби щодо справи були ухвалені відповідні рішення найближчим часом.

Нещодавно з’явилась інформація, що детективи НАБУ не заповнюють електронні декларації, у зв’язку з їхньою не зовсім коректною формою. Яка ситуація з заповненням декларацій у працівників НАБУ? 

Це типовий приклад перекручування нашого коментаря. Ми звикли до цього, на жаль. Можливо, це в рамках кампанії, яка буде проводитись проти нас найближчим часом. Питання в тому, що я неодноразово звертав увагу на цю проблему голови й інших членів Національного агентства з питань запобігання корупції. Ними була затверджена форма декларації, яка сама і є предметом злочину, передбаченим статтею 366-1 – внесення завідомо неправдивих даних до декларації, і була опублікована в офіційних виданнях. Якщо заповнена форма відрізняться від форми, опублікованої в офіційних документах, то ця декларація не може бути предметом злочину.

Наскільки я знаю, цю дискусію також почали в адвокатських колах. Вони говорять, якщо ця форма, яку оцінює НАЗК, ГПУ чи НАБУ, відрізняється хоча б якимось рядком, то це є формальна причина говорити про те, що це не та декларація, яка затверджена, відповідно — ця декларація не може бути предметом злочину.

Це проблема. Її вирішенням може відбуватися двома шляхами: нове рішення про затвердження форми, яка є, або приведення до відповідності технічним шляхом.

Хто повинен це зробити?

Звичайно, НАЗК. Питання щодо можливої роботи і оцінки поданих декларацій є актуальним. Агенція повинна найближчим часом зняти ці питання, адже це великий ризик для самого декларування. Що стосується НАБУ, я не уповноважений контролювати всіх детективів. Вони всі свідомі громадяни, мають подати документи, термін ще не пропущено. Не думаю, що мій обов’язок організовувати цей процес. Декларації будуть подані, але проблема зовсім в іншому.

Створення Вищого антикорупційного суду. Наскільки цей орган допоможе вам й іншим органам в судовому розгляді справ, пов’язаними з корупцією?

Створення антикорупційного суду, на мою думку, є важливою складовою судової реформи. Це не повинно бути підміною судової реформи і формуванням нового Верховного суду. Створення антикорупційного суду, де буде особливий порядок добору суддів, де можна буде дискутувати на предмет залучення іноземних фахівців, де можна передбачити гарантії безпеки цих суддів, в яких буде можливість слухати ці справи, – один з способів досягнення самої цілі НАБУ. Але це не визначальна складова. Наші пріоритети – вироки судів, а не гучні затримання, повернення корупційних коштів в бюджет, а не просто якесь затримання і накладання арешту на ці кошти. Антикорупційний суд – один зі способів досягнення цієї цілі.

Активний прокурор і Антикорупційний суд – запорука того, що справи дійдуть до свого логічного завершення, а не до обвинувального акту, який є тільки проміжною стадією

Проблема в тому, що НАБУ по ряду кримінальних проваджень свою функцію виконало. Воно виявило, розслідувало, здобуло достатньо доказів і скерувало справу до суду. Навіть зараз, дивлячись на акцент критики з боку наших опонентів, якщо раніше, на їхню думку, ми нічого не робили, то зараз, мовляв, щось зробили, але немає найголовнішого – вироків суддів. В досягненні наших пріоритетів є дві складові. Перше — активний антикорупційний прокурор в цих судах. Друге – антикорупційний суд, який дасть можливість розглянути ці справи максимально швидко в рамках правового поля для досягнення цих результатів.

Сподіваюсь, антикорупційна прокуратура проявить більше активності у виконанні своєї основної функції – підтриманні державного обвинувачення по тих справах, які ми разом розслідували. На жаль, зараз позитивного результату в цьому напрямку немає. У всі часи активний й грамотний  прокурор в процесі – це суттєве зменшення ризиків тяганини в цій справі ризиків прийняття якихось незаконних рішень у цій справі. Тому активний прокурор і Антикорупційний суд – запорука того, що справи дійдуть до свого логічного завершення, а не до обвинувального акту, який є тільки проміжною стадією в процесі, що ми проводимо.

Наскільки ефективнішою була б ваша робота, якби вам надали право негласного прослуховування?

Можливість автономного зняття з каналів зв’язку – це завершення створення функціональної незалежності НАБУ. Ми навіть готові створити контрольні заходи для перевірок з боку СБУ, аби виявити, наскільки ми добросовісно працюємо в цьому напрямку. Але щоб це не було в режимі онлайн, а з певною періодичністю. Так ми зможемо самостійно працювати й знати, що про цей напрямок роботи знаємо тільки ми.

Ви сказали, що скоро розпочнеться дискредитаційна кампанія проти НАБУ. Що ви мали на увазі?

Ми з нею постійно стикаємось. Але я думаю, це буде трохи активніше робитися. Хоча спроби дискредитації є завжди. Йде намагання створити негативний імідж

Ким ведеться ця кампанія?

Це не так багато людей. Ви знаєте, хто контролює наші медійні ресурси. Наприклад, зайшли на обшук в МАУ, — чекай сюжет на 1+1. В залежності, хто контролює канал, ми періодично бачимо які є вкиди з приводу нашої роботи. Зазвичай, це неправдива або перекручена інформація.

/Володимир Сологуб