Запалити зірку: як американські ЗМІ привели Трампа до перемоги

Енн Купер — професорка Колумбійського університету, а також директор міжнародної школи журналістики. Працювала для газет, телебачення, радіо, була кореспондентом Американського суспільного радіо у Москві в останні роки існування Радянського Союзу, потому працювала в Африці. З Енн Купер ми поспілкувалися на тему ролі ЗМІ у здобутті Дональдом Трампом популярності серед американського населення. Громадське пропонує матеріал на основі цієї розмови у вигляді прямої мови.

Як медіа, так і звичайні американці зараз намагаються зрозуміти, де ми припустилися помилок. Постало чимало питань — чи були ми надто м'якими? Чи ми давали Дональду Трампу надто багато ефірного часу? Дещо висвітлювали погано, певні речі можна було б зробити краще, адже щоб зрозуміти кандидатів та їхні позиції, варто було пошукати онлайн. Але разом із тим, було й чимало відвертої брехні про кандидатів та їхні переконання.

В наш час люди можуть обирати, що послухати чи почитати. Поширюється тенденція, що люди вибирають ту інформацію, яка посилює їхні погляди. Люди так чинять, навіть не усвідомлюючи. Тож я не думаю, що медіа не впоралися у сенсі висвітлення інформації. Інформації було достатньо, я могла відкрити Вашингтон Пост і почитати про благодійну діяльність чи бездіяльність Дональда Трампа. Завдяки тим, хто аналізує екзит-поли, ми починаємо розуміти, що люди знали про це, вони просто хотіли змін. Дональд Трамп якраз говорить про такі масштабні зміни.

Трамп як індикатор змін

Я бачила опитування, в яких йшлося, що люди, котрі цікавляться економікою, голосували за Гілларі Клінтон. Економічна програма часто визначає хід виборів. Для багатьох людей економіка була важливою темою, але ця жага до змін стала більш суттєвим фактором. Трам обіцяв великі зміни. Ми навіть не знали, що ж саме він зробить. Однак люди казали, що хочуть змін. Журналістика мусить робити людей відповідальними. Це один із найважливіших принципів — змушувати людей, політиків до відповідальності. Викривати, відкривати людям очі на правду на дійсність, особливо на новообраних лідерів. Саме це робили журналісти впродовж кампанії.

Є джерела, які поширюють дезінформацію чи ж просто брехню. Але по суті, ми мали купу інформації, частина якої була правдивою, якісною, були журналістські розслідування, але в кінці — люди ухвалили рішення

Було відчуття відповідальності. Я глибоко переконана, що з новою адміністрацією ця відповідальність лиш посилиться. Журналістика не повинна казати людям, як голосувати. У повітрі повисли питання як от «Де ми провалилися? Як Трампу вдалося перемогти? Це напевно вина медіа». Я насправді не вірю в це. Це сталося через кілька причин, одна з яких — набагато більша кількість медіа, джерел, звідки люди можуть дізнатися інформацію. Є джерела, які поширюють дезінформацію чи ж просто брехню.

Але по суті, ми мали купу інформації, частина якої була правдивою, якісною, були журналістські розслідування, але в кінці — люди ухвалили рішення. Вони проголосували за того, за кого хотіли. Говорити «гляньте на податки Трампа, його скупу благодійну діяльність чи на його ставлення до жінок», а потім казати, що саме тому ви маєте голосувати за Клінтон, — це не роль журналістики. Ми просто повинні донести цю інформацію, а люди вже проголосують так, як вони хочуть. У результаті люди кажуть: «Так, я читав, що він говорить про жінок, читав різні критичні матеріали, але врешті-решт обрав Трампа, тому що прагну змін».

Трамп проти медіа

Найбільше хвилюються через те, який же доступ матимуть журналісти до адміністрації Трампа — до президента, до Білого дому та всіх структур. Насмілюся передбачити, що вони матимуть менше доступу, тому що так траплялося з кожним президентом в останні роки. Адміністрація президента стає все більше й більше закритою в сенсі розповсюдження інформації, що становить громадський інтерес.Так було навіть з Обамою. Багато хто думав, що він буде другом для медіа, але очікування не виправдалися. Навіть, якби обрали Гілларі Клінтон, усе одно доступ, як і кількість відкритої інформації, були б обмежені. Хвилювання також стосуються того, що Дональд Трамп може створити такий собі список ворогів.

Трамп здатний закрити ті медіа, які, на його думку, будуть погано висвітлювати його діяльність

До слова, Річард Ніксон, який очолював Білий Дім десятки років тому, мав такий список, і в ньому були прізвища багатьох журналістів. Дональд Трамп неодноразово говорив про помсту, тож він може це зробити. Він також сказав чимало речей, які здавалися всього лиш передвиборчою риторикою, але ми не знаємо, наскільки він був серйозним. Можу сказати, що Трамп здатний закрити ті медіа, які, на його думку, будуть погано висвітлювати його діяльність. Але є й інші шляхи, за допмогою яких можна отримати історію. В нас завжди були люди в уряді, інформатори, які надавали ЗМІ інформацію, котру діюча адміністрація не хотіла б розповсюджувати.

Тиск та свобода ЗМІ

Говорячи глобально, в останні роки ми спостерігали погіршення свободи преси в багатьох місцях. Зокрема Росія і Україна також мають певні проблеми, деякі райони Європи, Близьких Схід, Латинська Америка… Це складні часи для журналістів. Мені здається, що журналісти почуваються більш вразливими. І, напевно, більше, ніж коли-небудь раніше, всі використовують діджитал-інструменти для поширення інформації. Тож у деякому сенсі ми краще інформовані, ніж раніше. Але з іншого боку, з'являється стільки різної інформації, на яку ви хотіли б не звертати уваги, адже вона не точна.  Саме аудиторії зараз важче зрозуміти, кому ж і чому вірити. Ситуація зі свободою преси і можливістю для журналістів висвітлювати події без тиску (а я думаю на них тиснуть) стала складнішою, і так само важче аудиторії.