«Я ненавиджу слово “Вагнер”»: малійці розповіли, як російські найманці катували й вбивали цивільних

Цими історіями малійські біженці поділилися із BBC.

У 2021 році в Малі владу захопила військова хунта, змусивши французькі війська вийти, бо ті нібито були нездатні зупинити повстання. Хунта переорієнтувалася на росію, заручившись допомогою «вагнерівців».

Як йдеться у звіті аналітичного центру «Європейська рада з міжнародних відносин», деякі «вагнерівці» висвітлювали свої злочини в групі Telegram, у яку можна було потрапити лише за запрошеннями, аж доки її не закрили в середині цього року. Там вказувалося, що вони «регулярно ділилися фотографіями та відео вбивств, зґвалтувань, тортур, канібалізму й наруги над трупами ймовірних повстанців і цивільних».

У червні видання Africa Report заявило, що проникло в пов’язаний із «Вагнером» Telegram-канал, знайшовши 322 відео та 647 фотографій злочинів, включно з відрубаними головами й виколотими очима, а також дописи, «просякнуті расизмом».

Журналісти розшукали крамаря Ахмеда, який утік з Малі та зараз живе в таборі для біженців у Мавританії. Він розповів BBC, як у серпні 2024 року російські найманці під'їхали до великого магазину в місті Нампала, яким він керував.

Попри те, що вони були постійними клієнтами, «вагнерівці» хотіли затримати його боса й звинуватили його у змові з джихадистами. Тоді малійця заштовхали в машину та зв’язали йому руки.

«Солдат “Вагнера” взяв ніж, приклав його мені до пальця та запитав: “Де власник магазину?”. Я сказав йому, що він у [столиці] Бамако, але він відповів: “Неправильна відповідь”», — пригадав чоловік. 

Пізніше Ахмеда відвезли на добре укріплену військову базу й утримували в ангарі.

«Я та троє хлопців з “Вагнера” були в ангарі. Вони наповнили бак водою та попросили мене зняти одяг. Я так і зробив. Вони занурили мою голову у воду, поки я ледь не задихнувся й не впав. Потім вони поклали мені ноги на груди, і я почав важко дихати», — сказав чоловік та уточнив, що це повторилося ще двічі.

Пізніше його посадили до інших затриманих місцевих, серед них був Хусейн, якого так сильно побили, що чоловік спочатку не міг його впізнати. Згодом Ахмеда відвезли назад до ангара, де російські бійці обмотали йому обличчя й голову пов'язкою, а потім приставили ніж до горла. 

«Вони сказали перекладачеві передати мені, що це останній шанс. Якщо я не скажу їм правду, вони мене обезголовлять. Я сказав перекладачеві, що надав їм всю інформацію, яку мав», — зазначив малієць.

Наступної ночі Ахмеда утримували з двома незнайомцями — чоловіком із племені туарегів, який сказав йому, що його затримали, не пояснивши причини, коли він випасав худобу, й арабом, який сказав, що його зупинили, коли він шукав своїх верблюдів.

Потім його повернули до ангара, а тих двох чоловіків обезголовили в його присутності, погрожуючи зробити те саме і з ним, якщо чоловік не скаже, де перебуває власник магазину. Як сказав Ахмед, його відпустили лише після того, як один з «вагнерівців» зателефонував офіцеру малійської армії, який запевнив його, що власник магазину не змовлявся з джихадистами.

Загалом «вагнерівці» утримували його 15 днів. Після того Ахмед виїхав до Мавританії разом із дружиною та дітьми.

Ще одна людина, що була змушена покинути Малі, — Бінту, що минулого року втекла зі свого села з п'ятьма дітьми після того, як поранене кулями тіло її чоловіка скинули в річку. Місцеві розповіли їй, що в нього неодноразово стріляли, коли він їхав верхи.

«Коли я чую назву “Вагнер”, я відчуваю себе травмованою. Мені страшно. Я ненавиджу слово “Вагнер”, бо воно принесло мені смуток», — каже жінка.

Інший біженець, Юссуф, пригадав, як вони з друзями пасли худобу поблизу мавританського кордону й зупинилися біля криниці, щоб набрати прісної води, коли побачили вдалині хмару пилу. Тоді до них підʼїхали російські найманці й почали бити їх без причини. Про цей випадок BBC розповіли відразу кілька біженців.

За словами Юссуфа, його та його друзів завантажили в різні машини й відвезли до військового табору на північ від міста Лере, де потім катували.

«Прийшов чоловік із металевим стрижнем. Він так сильно нас бив, що я відчував, ніби помру. Вони зв’язали нам руки, щоб ми не могли рухатися, сильно били нас по стегнах і ногах, щоб ми не змогли втекти», — розповів Юссуф і додав, що побиття продовжувалося, доки вони не знепритомніли.

Коли він прийшов до тями, то зрозумів, що його руки зв'язані з руками одного з його друзів. Пізніше вони підʼїхали мотоциклом до них і завели двигун біля їхніх облич. Друг малійця не відреагував, бо був уже мертвим. 

Біженець сказав, що не знає, що сталося з тілом його друга, але його й інших відпустили без пояснень.

Крамар Ахмед розповів, що ще до власного викрадення, «вагнерівці» масово чинили звірства у місті Нампала та навколишніх селах. Так, одного разу, місцевих змусили зібратися на футбольному полі, де найманці намагалися встановити людини, яка, за їхніми словами, користувалася супутниковим телефоном.

«Вони назвали Сіку Сіссі. Він був просто випадковим чоловіком у традиційному капелюсі. Вони зняли з нього одяг, наповнили бочку водою та тримали його за ноги. Потім вони занурили його голову в бочку, доки він не зміг дихати», — сказав Ахмед.

На очах у малійських солдатів російські найманці принесли на футбольне поле лопати й кирки, щоб залякати людей, змусивши їх думати, що вони копатимуть собі могили, якщо не вкажуть на того, хто користувався супутниковим телефоном.

Місцевих відпустили після того, як вони пробули цілий день під палючим сонцем. Однак найманці забрали одну людину, його доля невідома.

Ахмед хоче, щоб «вагнерівців» притягнуть до відповідальності за їхні звірства. «Цей досвід переслідує мене. Мені сняться кошмари», — сказав він.

Із червня «Вагнера» вже немає в країні, а його операції взяв на себе Африканський корпус, який підпорядковується Міністерству оборони рф. Хоча сенегальський аналітичний центр Timbuktu Institute оцінює, що від 70 до 80% бійців Африканського корпусу раніше служили в ПВК «Вагнер».

Водночас у групі з моніторингу насильства Acled у Західній Африці відзначають, що тепер кількість інцидентів, пов’язаних із навмисними вбивствами цивільного населення або масовими звірствами, «помітно зменшилася».