«Тисяча резидентів — мільйон доларів до бюджету». Як працює програма е-резидентства в Україні та хто з іноземців у ній зацікавлений

«Програма Спеціальний статус, що дає право іноземцям зареєструвати бізнес в юрисдикції України, отримувати дохід за межами України та автоматично сплачувати податки в Україні.uResidency орієнтована на ІТ-фахівців з Азії та Європи, які працюють над розробкою програмного забезпечення, комп’ютерними іграми, освітніми проєктами, цифровими технологіями, — розповідають у Мінцифри. — Проєкт також націлений на підприємців, що надають онлайн-послуги у сфері креативної економіки (малий бізнес), як-от маркетинг і продажі, вебдизайн, управління проєктами, медіа та комунікації, асистування, контент-маркетинг, право, переклад та інші суміжні галузі».

Офіційний запуск uResidency відбувся 27 вересня, нині перші іноземці вже користуються правами електронних резидентів України. Це — ще не повноцінне громадянство, однак уже й не просто статус пересічного іноземця. 

На отримання статусу електронного резидента України іноземці подали вже понад 200 заявок, а це означає, що попит на програму uResidency є, хоча вона ще дуже свіжа, щойно пройшла бета-тестування.

На сьогодні аналогічні програми електронного резидентства працюють у кількох країнах. Першою таку послугу запустила Естонія, згодом цю ідею впровадили Азербайджан, Грузія, Португалія, Литва, Ліберія, країни Південної Африки та Бразилія.

«Оскільки ключовою метою uResidency є залучити іноземні інвестиції, розширити економічні зв’язки та підвищити глобальну інтеграцію України, то загалом це те, що може мати дуже позитивний результат за правильного впровадження, — каже Марія Абдуліна, керівниця категорії “Робота” на порталі OLX. — Зокрема, це спосіб покращити інноваційний клімат у країні, надаючи можливості для розвитку підприємництва й створення нових робочих місць через залучення міжнародних талантів і бізнесів».

Три кроки до е-резидентства

Програма uResidency доволі проста й доступна. Щоб стати е-резидентом України, потрібно зробити лише три кроки: заповнити заяву через мобільний застосунок або сайт uResidency, відвідати українське консульство в країні проживання для ідентифікації та відкрити банківський рахунок в Україні.

Згодом не потрібно буде навіть приходити до консульства, щоб пройти ідентифікацію. Цей крок Мінцифри планує зробити доступним онлайн.

Вся процедура безоплатна, хіба що банки можуть стягувати комісію за відкриття рахунку. Для порівняння, отримання статусу е-резидента Естонії обійдеться у 120 євро. Але Україна вирішила не створювати додаткову перепону у вигляді спеціального мита.

На перевірку кандидата в е-резиденти України може піти 30 днів — тоді ухвалюється рішення. На виході е-резидент отримує право зареєструватися в Україні як фізична особа-підприємець і повноцінно вести бізнес — в Україні чи поза її межами, тобто виконувати роботи, винаймати людей або самому співпрацювати з українською чи закордонною компанією як надавач послуг.

А втім, на відміну від звичайних українських ФОПів, е-резидент ще й отримує бонуси: автоматичне формування звітності та сплату податків на рівні 5% від доходу. Але тут є свої застереження.

«За легкістю онлайн-реєстрації стоять суттєві труднощі ведення бізнесу навіть на спрощеній системі оподаткування. Українські ФОПи часто незадоволені веденням бізнесу через складні, суперечливі й нелогічні нормативні документи, складність взаємодії з органами контролю», — пояснює Влада Лященко, очільниця рекрутингової агенції Talando.

«Чи зможе іноземець без постійних консультацій із місцевими податковими органами та юристами вести бізнес дистанційно й не стати порушником законодавства? Як він боротиметься з нарахованими штрафами?» — продовжує Лященко.

Та процес уже запущено.

«Ми опитали приблизно 4000 потенційних е-резидентів і з'ясували, що їхній середній дохід становить близько 40 000 доларів на рік, — пояснюють hromadske у Мінцифри. — Навіть якщо половина цього доходу пройде через нашу програму, кожен е-резидент може щорічно внести 1000 доларів до бюджету України. 1000 резидентів — 1 мільйон доларів до бюджету України».

З-понад 200 заявок із-за кордону, статус е-резидента України отримали поки що лише дев’ятеро — це ті, хто зареєструвався в програмі uResidency ще на етапі її бета-тестування. Наразі програма відкрита лише для громадян чотирьох країн — Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії, невеликої європейської країни з напрочуд розвиненим ІТ-ринком. Так, у рейтингу Digital Futures Index від компанії Microsoft Словенія має показник 107, що означає — вона на 7% випереджає середній показник цифрового розвитку для Центральної та Східної Європи.

«Ми також активно досліджуємо попит серед громадян інших країн для участі в програмі uResidency, щоб розширити її доступність та інклюзивність, — розповідають у Мінцифри. — За результатами досліджень ми зможемо визначити, для яких країн наша послуга буде актуальною, та працювати над розширенням програми саме там».

Вочевидь, громадяни агресивних держав не зможуть отримати статус е-резидента України, що й вказано в умовах uResidency.

Програму uResidency підтримав Євросоюз — це дуже важливо, адже інтеграція України до цього блоку вимагає й інтеграції в загальний європейський ринок праці, де існують свої правила. Поступово, з набуттям Україною членства в ЄС, статус е-резидента України може перетворитися на фактичний статус е-резидента Євросоюзу, як це є в Естонії, Литві та Португалії.

«Ми пишаємося можливістю підтримати uResidency — ще один чудовий приклад успіхів України в цифровій сфері, — заявила Катарина Матернова, послиня ЄС в Україні. — Україна продовжує рухати вперед межі можливого в цифровій сфері, попри труднощі, які принесла російська агресія».

Надихнулися естонцями й спробували зробити краще

Над запуском програми uResidency працювали ще до початку великої війни, далі робота трохи сповільнилась, але не зупинилась. Верховна Рада ухвалила закон, який уможливив віртуальне резидентство в Україні, ще в жовтні 2022-го.

Технічну підтримку для запуску uResidency надавали проєкти EU4DigitalUA та DT4UA, яких фінансує Європейський Союз. Також до процесу долучилася естонська Академія електронного управління, яка й реалізовує програму DT4UA.

«Українська модель має більш спрощені процеси. Наприклад, для використання uResidency не потрібно мати спеціальну ID-картку або додаткове обладнання, як це передбачено в Естонії, — пояснює відмінності між українським та естонським е-резидентством Андрій Піскун, керівник напряму електронних послуг у проєкті DT4UA. — Всі операції можна здійснювати за допомогою смартфона або комп’ютера, що робить процес значно зручнішим».

«Естонське е-резидентство більше орієнтоване на міжнародний бізнес і стартапи, тоді як українське uResidency спеціалізується на малому підприємництві та послугах у креативній економіці — маркетингу, IT, дизайні, — додає він. — Ми зробили акцент на простоті ведення бізнесу для фрилансерів і підприємців, які не мають великих команд, що робить українську модель привабливішою для цього сегменту».

Нині в українському ІТ-секторі стало набагато менше новачків — їх лише 24%, решта — це досвідчені працівники технологічної індустрії. Програма uResidency може закрити цю прогалину, мотивуючи джунів — айтівців-початківців — з Індії чи Пакистану активніше долучатися до бізнес-проєктів і підприємницьких стартапів в Україні.

Однією з головних проблем при розробці uResidency стало створення цифрової інфраструктури, яка б дозволяла автоматизувати всі процеси — від реєстрації до податкового обліку. Окрім цього, треба було врахувати питання кібербезпеки, розробити алгоритми для взаємодії з органами влади та банками, а також адаптувати законодавство для цифрових процесів.

Основні технічні акценти робили на віддалену ідентифікацію, яка поки що проводиться через консульства, але в майбутньому буде переведена в онлайн, розповідає Андрій Піскун із DT4UA.

Яку ж вигоду від запровадження uResidency отримає Україна?

В Мінцифри, окрім додаткових податкових доходів, називають принаймні три пункти: розвиток української банківської системи; посилення довіри до України від міжнародної ІТ-спільноти з перспективами нових інвестицій та просування України в різних міжнародних рейтингах. Це важливо, адже великі кредитори часто враховують позицію країни в різних рейтингах для підрахунку умов її кредитування.

Андрій Піскун із проєкту DT4UA додає ще кілька аргументів на користь запуску програми uResidency — це, наприклад, підготовка до інтеграції в європейську цифрову економіку, адже програма допомагає Україні впроваджувати європейські стандарти у сфері регулювання, кібербезпеки та управління даними. Та й популяризації бренду України на глобальній арені така ініціатива сприятиме.

Що ж до податків, то Естонія за перші шість років дії електронного резидентства отримала додатково понад 60 мільйонів євро надходжень до бюджету, проаналізували в ІТ-комітеті Європейської Бізнес Асоціації.

То що, конкурентів українським айтівцям стане більше?

Українська ІТ-індустрія чекає на результати впровадження програми uResidency з обережністю. З одного боку, електронні резиденти можуть заповнити вакансії в українських ІТ-компаніях, стартапах, проєктах. З іншого — вони ж будуть конкурентами тутешнім фахівцям.

«Створюючи сприятливі умови для іноземців з Індії, Пакистану, Таїланду та Словенії, ініціатива може погіршити становище українських IT-фахівців: інженерів-програмістів, веброзробників, бізнес-аналітиків та маркетологів, — коментує Влада Лященко, очільниця рекрутингової агенції Talando. — Приплив дешевих виконавців із цих країн може призвести до того, що бізнес обиратиме їх».

Великі аутсорсингові компанії можуть замислитися над заміною українців, яким платять умовно 3500 доларів на місяць, на нових е-резидентів, які можуть погодитись на 2500 доларів.

«Українські кандидати змушені будуть погоджуватися на ще менші зарплати, що запустить “спіраль смерті” зарплатного демпінгу», — каже Лященко.

Українська технологічна галузь звикла до щорічного зростання зарплат: у 2023-му вони зросли на 270 доларів, за даними дослідження IT Research Ukraine. Станом на сьогодні молодший працівник галузі — джун — отримує в середньому 800 доларів на місяць, за даними порталу DOU. Працівник середньої ланки може розраховувати на 1249 доларів на місяць, старші розробники — 3500 доларів і більше.

Водночас найпотрібнішими професіями на ІТ-ринку наразі є фахівці зі штучного інтелекту, машинного навчання, кібербезпеки, віртуальної реальності, розроблення відеоігор, інтернету речей, хмарних технологій.

«Ми можемо припустити, що програма uResidency може привабити іноземних IT-спеціалістів, консультантів, аналітиків та інших експертів, які можуть працювати дистанційно на українські компанії або засновувати власні підприємства в Україні. Це може частково розв'язати проблему браку кваліфікованих працівників, особливо в IT-сфері та технологічних галузях. Проте на загальну кадрову кризу суттєво не вплине, для її подолання потрібні інші рішення», — зазначає Марія Абдуліна, очільниця категорії «Робота» на порталі OLX.

ІТ-комітет Європейської Бізнес Асоціації уважно вивчив програму uResidency та на прохання hromadske оцінив її.

«Враховуючи повномасштабне вторгнення та глобальну економічну Фаза економічного циклу, під час якої відбувається загальне зниження економічної активності.рецесію,такі ініціативи можуть відкрити Україну для подальших інвестицій, співпраці, нових партнерств, — каже Антон Басистий, менеджер ІТ-комітету ЄБА. — Багато українців були вимушені шукати прихисток в інших юрисдикціях, частина ІТ-спеціалістів приєдналися до лав ЗСУ. Тому приплив нових висококваліфікованих кадрів зі знанням інших мов і культур стане перевагою для наших компаній. Це дозволить зберігати рівень ІТ-продуктів та сервісів наших компаній, а також — сприятиме масштабуванню бізнесу для співпраці з іншими країнами».

Своєю чергою Влада Лященко з агенції Talando пропонує із часом внести зміни до програми uResidency.

«Ідеальним фокусом було б орієнтуватися не так на залучення виконавців, як на потенційних замовників — а це допомога у спрощеному оформленні, старті та веденні бізнесу та в пошуці виконавців та працівників для їх проєктів, — говорить вона. — І йдеться не лише про IT-сектор. Це допомогло б створювати робочі місця, платити податки в бюджет і підтримувати українську економіку».

Програмі uResidency є куди прогресувати, але той факт, що в Євросоюзі вважають її важливим кроком до інтеграції України в європейські ринки праці та цифрових послуг, — важливий сигнал. Із часом така інтеграція вимагатиме від України ухвалення нових законів, створення нових програм — зокрема, щодо працевлаштування іноземців, мігрантів, як це працює в інших країнах ЄС. А перші кроки в цьому напрямку в Україні уже зроблено.