Як підвищення облікової ставки НБУ відобразиться на вартості кредитів, доходів від депозитів і на українській економіці

«Головний ризик подальшого підвищення облікової ставки — зменшення доступу бізнесу до кредитного ресурсу. Великі компанії ще можуть отримати довгострокові позики під 12-13%, тоді як малий і середній бізнес, на який припадає значна частка робочих місць, змушений кредитуватися під 15-20%. Це обмежує можливості розвитку підприємництва та уповільнює економічне зростання», — говорить Адріан Пантюхов, економіст аналітичного центру Ukraine Economic Outlook.

Біль дорогих кредитів

Дорогі кредити довгі роки є ключовою проблемою для розвитку українського бізнесу, через що уряд у лютому 2020 року запустив програму пільгового кредитування «5-7-9». Саме рівень ставок в діапазоні 5-9% бізнес вважає прийнятним, щоб залучати кошти в борг та будувати й втілювати плани з розвитку.

Але тут — ще одна неприємна новина. Якщо у 2024-му бізнес отримав понад 90 мільярдів гривень позик за програмою «5-7-9», то на поточний рік на це заклали лише 18 мільярдів гривень. Це в умовах, коли 85% нових кредитів видаються саме в межах цієї пільгової програми, на яку дуже розраховують підприємці.

«Вартість кредитів за програмою “5-7-9” прив’язується до значення індексу депозитів UIRD [індекс середніх ставок за банківськими депозитами]. Однак не спостерігається зростання значення цього індексу, адже банки не переглядають вартість своїх депозитів і його значення залишається практично незмінним. Винятком є ті банківські кредити, в умовах яких є орієнтир саме на значення облікової ставки», — пояснює переваги програми «5-7-9» Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

Тепер же виникає ризик, що українському бізнесу кредитуватися доведеться поза межами державної пільгової програми. Уряд таки може розширити її протягом року, внісши відповідні зміни до державного бюджету, однак поки що в цьому питанні панує невизначеність.

Наразі, за даними НБУ, середня ставка за кредитами для бізнесу становить 15%, для населення — від 28% до 34%. «Щодо розвитку кредитування, то нагадаю, що ще в листопаді середньозважена кредитна ставка для малого та середнього бізнесу була на рівні 17,7%, хоча деякі банки активно розвивали партнерські програми з виробниками та постачальниками засобів ведення бізнесу, ставки за якими були відчутно нижчими — 15-16%. Окрім цього, вже діють спецпрограми для ветеранів, ставки за якими на 1-2 відсоткові пункти були нижчими за ринкові. Водночас зміна облікової ставки змусить банки переглянути низку кредитних програм: зокрема, найближчим часом ставки за автокредитами можуть зрости на 1 відсотковий пункт», — зазначає Сергій Мамедов, голова правління банку «Глобус».

Водночас опитування керівників компаній в четвертому кварталі 2024-го, проведене НБУ, показує, що майже 50% опитаних серед найбільш впливових факторів, які можуть змусити їхні підприємства відмовитися від залучення кредитів, назвали високі процентні ставки. 

«Розвиток кредитування бізнесу є дуже важливим для відновлення країни,  тому подальше вдосконалення та розширення спектра державних програм підтримки буде дуже доречним. Крім того, не менш важливо забезпечити максимально широке інформування чинних підприємців та тих, хто бажає відкрити свій бізнес, про наявні можливості отримання допомоги», — нагадує керівниця аналітичного департаменту центру «Фінансовий пульс» Діляра Мустафаєва.

«Зависока ціна позикових ресурсів дестимулює виробників залучати позикові ресурси, реальна вартість яких у середньому перевищує реальні темпи приросту виробництва. У 2024 році реальна процентна ставка [тобто ставка після віднімання рівня інфляції] гривневих кредитів для бізнесу становила 9% річних, що втричі перевищує темпи приросту реального ВВП», — підрахував економіст Богдан Данилишин, ексголова Ради НБУ.

Банки не дуже хочуть кредитувати бізнес

Ще одним ризиком підвищення облікової ставки НБУ є той факт, що вслід за цією ставкою рухаються ставки за державними облігаціями. Так, у січні Мінфін пропонував 15,35% річних для облігацій терміном 1,4 року та 16,7% для паперів з терміном 2,4 року. Уже в лютому ці цифри зросли: до 15,77% та 16,8% відповідно.

«На минулих аукціонах з розміщення ОВДП відбулося деяке підвищення дохідностей, тож для нових ринкових кредитів можна очікувати пропорційного підвищення вартості», — говорить Михайло Демків, аналітик групи ICU.

Якщо ми згадаємо, що середня ставка для кредитів для бізнесу становить 15%, то очевидно, що для банків вигідніше вкласти гроші в державні облігації.

«Банки зараз не мають ініціативи кредитувати реальний сектор, а замість цього використовують свою ліквідність для кредитування уряду шляхом купівлі державних облігацій», — коментує Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Eavex Capital.

Така ситуація дає банкам змогу без особливого ризику заробляти. За 11 місяців 2024-го прибуток української банківської системи становив більш ніж 131 мільярд гривень, тоді як за весь 2023-й вони заробили 86,5 мільярда гривень.

«Навіть за умови незначного зростання ВВП на 3,5-3,6% банківський бізнес зростає», — говорить Володимир Мудрий, голова правління банку OTP.

«З початку війни лише на користь банків держава сплатила 475 мільярдів гривень процентних витрат, — нагадує економіст Богдан Данилишин. — Якби протягом війни облікова ставка НБУ встановлювалася на адекватному з інфляцією рівні, то такі витрати були б на 30% нижчими». Ці гроші є розрахунками Міністерства фінансів за державними облігаціями, котрими володіють банки.

Підтримка гривні

Національний банк пояснює, що дбає не лише про уповільнення інфляції, але й підтримує гривню — тобто привабливість державних облігацій, банківських гривневих депозитів.

«НБУ і надалі підтримуватиме привабливість гривневих активів, — зазначив очільник НБУ Андрій Пишний на зустрічі “Європейської бізнес-асоціації” 5 лютого. — Але інфляція залишається викликом, війна залишається викликом».

Банкіри вже помічають зростання ставок за банківськими депозитами. «Уже після січневих змін облікової ставки можна ствердно говорити про те, що депозитні ставки зростають в середньому на 1 відсотковий пункт, — говорить Сергій Мамедов, очільник банку “Глобус”. — Тобто корекція облікової ставки вже має свій позитивний ефект, що вимірюється потенційним зростанням кількості вкладників, а отже, довіра до гривні стає більш відчутною».

У «Глобусі» підрахували, що ставки за гривневими депозитами можуть зрости в середньому до 11% річних на ультракороткі вклади, до 12% річних — на депозити тривалістю від 9 місяців до одного року, а також до 14% річних — на вклади терміном від року й довше.

Водночас навіть такі ставки можуть не врятувати заощадження громадян від інфляції, адже дохід із депозитів вимагає сплати 23% податків.

«Критичне завдання НБУ — відновлення довіри до гривні. Що більше громадяни вкладають у гривневі депозити та ОВДП, то нижчий попит на валюту, що зменшує тиск на курс і, відповідно, на вартість імпорту. У 2023-2024 роках регулятору вдалося частково стабілізувати ситуацію, але в грудні реальна прибутковість гривневих депозитів населення стала негативною через перегляд інфляційних очікувань. Тепер споживачі прогнозують інфляцію на рівні 11,3% проти 7,8% місяць тому, що може посилити тиск на валютний ринок та ціни», — вважає Адріан Пантюхов, економіст Ukraine Economic Outlook.

Це все особливо актуально, бо громадяни продовжують скуповувати іноземну валюту, остерігаючись зростання інфляції, яка може «з’їсти» їхні кошти, якщо їх не «заховати». Так, у січні 2025-го українці купили 2,43 мільярда доларів готівки — це на 1,48 мільярда більше, ніж продали. І це — рекорд часів великої війни.

Банкір Сергій Мамедов своєю чергою вже помітив позитивний вплив рішень НБУ на зміцнення гривні: «Звісно, міцна гривня деякою мірою “знеструмила” курсові показники на валютному ринку. Як бачимо, з другої половини січня офіційний курс долара на 0,3-0,4% нижчий, ніж це було станом на 1 січня». 

Коли нарешті знизиться інфляція?

Найбільш вагомою причиною для Національного банку переглянути рівень облікової ставки та знизити її може стати уповільнення інфляції. Але найближчими місяцями цього очікувати не варто.

За  прогнозом НБУ, оприлюдненим у січні, протягом трьох кварталів 2025 року річна інфляція буде перевищувати 10%: за результатами першого кварталу її прогнозують на рівні 14,3%, за результатами другого кварталу — 13,6%,  у третьому кварталі — 12%. У  четвертому кварталі НБУ прогнозує, що інфляція знизиться до 8,4%, а до 2026 року — до 5%.

Банкіри сподіваються, що інфляцію у 2025-му стримає хороший врожай, завдяки цьому ціни перестануть сильно зростати. 

Вплив на бізнес

Алессандро Дзанеллі, генеральний директор харчової компанії Nestle в Україні, говорить, що високі ціни вже починають тиснути на прибутки компаній, адже бізнес не може повністю перекласти зростання собівартості продукції на споживача:

«Ринок споживчих товарів у 2025-му зростатиме до 5%, до цього додається інфляція, тож це буде двозначний ріст [тобто понад 10%], — зазначив топменеджер на конференції ЄБА. — У 2025-му буде тиск на маржинальність [рівень чистого прибутку в доході], тому що ви не можете перекласти весь тиск на споживача, інфляція і так висока».

«Певним фактором, який може пом’якшити високі інфляційні очікування, є сподівання на зниження глобальних цін на нафту завдяки політиці США, що направлена на збільшення об’ємів видобутку енергоносіїв, — додає оптимізму Дмитро Чурін з Eavex Capital. — Україна критично залежна від імпорту нафтопродуктів, а тому якщо ціни на нафтопродукти підуть на спад, тоді це допоможе стримати інфляційні процеси в Україні».

Ситуація спершу погіршиться, лише потім покращиться

Наразі українська економіка готується до подальшого підняття ставок Національного банку, сподіваючись на певне полегшення в другій половині року. Тут присутня й така логіка: не може два рази підряд випадати погана карта, тому якщо минулий рік був економічно складним, то цей має бути кращим, легшим.

«Ми не виключаємо, що до червня-липня облікова ставка потенційно може зрости до 15-15,5%, — ділиться своїми очікуваннями Сергій Мамедов, очільник банку “Глобус”. — Наприклад, цілком можливо, що 6 березня на черговому засіданні монетарного комітету НБУ може підвищити облікову ставку до 15%. Тобто наразі є вдосталь аргументів для подальшої корекції облікової ставки, а тому ставки за кредитами продовжать зростати».

«Але все це прогнози. Реалії будуть залежати передусім від перебігу війни. Поки вона триває, існує невизначеність стосовно розвитку економіки країни: триває знищення інфраструктури та відтік робочої сили, виникають додаткові бюджетні витрати на зміцнення обороноздатності та відновлення зруйнованих об’єктів. Водночас обсяги та ритмічність надання міжнародної допомоги теж мають ознаки певної невизначеності, тому впевнено будувати прогнози на цей час важко», — підсумовує Діляра Мустафаєва з «Фінансового пульсу».