Галущенка взяли під варту із заставою 200 млн грн. Це менше, ніж просила прокуратура

Про це повідомляє кореспондентка hromadske із зали суду. 

Прокурор просив для Галущенка тримання під вартою з альтернативою сплати застави у 425 млн 984 тисячі гривень.

Однак суд призначив менший розмір застави — 200 мільйонів гривень. У разі сплати застави Галущенку заборонено спілкуватись зі свідками. Також йому потрібно буде здати закордонний паспорт і носити електронний засіб контролю.

Апеляційну скаргу можна подати протягом 5 днів. Сам Галущенко на запитання журналістів відповів, що «не задоволений» заставою.

«Я можу збирати на адвокатів, щоб вони подали на апеляцію», — відповів Галущенко на запитання, чи планує він збирати гроші на заставу.

Прокурор, який просив для ексміністра більшу суму застави, на запитання, чи планує він подавати апеляцію, відповів: «Ще це питання буде вирішуватись».

Деталі засідання

На початку засідання Галущенка випустили зі скляного боксу, і він приєднався до своїх адвокатів. Щоправда, під час перерви його повернули назад.

Під час засідання прокурор САП Іван Дячук зазначив, що частину коштів, отриманих від злочинної організації, Галущенко витратив на навчання дітей. Водночас сам ексміністр перед засіданням заявляв журналістам, що навчання його сина в елітному коледжі оплатив хрещений батько, який «дуже заможний».

За словами прокурора, під час листувань злочинної організації щодо Галущенка використовували псевдоніми «Сигізмунд» і «Професор». Саме їх згадував прокурор у зафіксованих слідчими діалогах, і які є в переліку доказів причетності Галущенка. 

Зокрема, прокурор зачитував діалог, який буцімто був між Олександром Цукерманом та Ігорем Фурсенком (підозрюваними у справі «Мідас»), і лунало, що Олександр мав щось віддати «Сигізмунду», — імовірно, йшлося про гроші.

Також слідство додало до доказів протокол, який нібито підтверджує спільну зустріч Германа Галущенка з Ігорем Миронюком, який, за даними правоохоронців, також причетний до справи «Мідас», та Цукерманом.

В одному з діалогів між учасниками схеми, який зафіксували слідчі, звучало: «„Сигізмунд“ мріє „злиняти“». Водночас адвокат зауважив, що у продовженні цієї цитати звучало: «… кудись послом». 

Прокурор Іван Дячук, аргументуючи потребу тримання Галущенка під вартою, припустив можливість спілкування ексміністра зі свідками та вплив на них. Також серед ризиків він заявив про можливе переховування Галущенка від слідства через серйозність покарання. 

Прокурор просив для Галущенка тримання під вартою з альтернативою сплати застави у 425 млн 984 тисячі гривень.

Один із захисників Германа Галущенка Віталій Свірєпов зазначив, що підозра ексміністру є необґрунтованою. Він наголошував на тому, що про конкретну роль ексміністра в описаній злочинній схемі чітко не йдеться. Ще сказав, що жоден свідок не підтвердив, що згадані псевдоніми справді належать Галущенку.

Інший адвокат, Володимир Вак, скаржився на те, що цитати у документах не були перекладені з російської, що порушує законодавство, а ще там багато нецензурних слів. Він попросив суд не брати ці протоколи до уваги та вважати їх доказами у цій справі.

Іще він наголосив, що Галущенко загалом 58 разів виїжджав за кордон, зокрема й під час дії воєнного стану, і завжди повертався. І буцімто це свідчить про те, що він не планує переховуватися від слідства.

Адвокати просили суд обрати помʼякшений запобіжний захід, як-от особисте зобовʼязання. Вони також наголосили, що в них було мало часу на підготовку до засідання через те, що дату і час пізно призначили. 

Днем раніше, 16 лютого, ВАКС розглядав скаргу Галущенка на незаконне затримання і задовольнив її частково, залишивши підозрюваного під вартою до обрання запобіжного заходу.

15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїхати з України. Невдовзі йому оголосили підозру в причетності до корупційної схеми «Мідас».

Про операцію «Мідас»

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада 2025 року заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, ділки систематично отримували «відкати» від контрагентів «Енергоатому» розміром від 10% до 15% від вартості контрактів. Контрагенти мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або втрати статусу постачальника.

Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, кажуть правоохоронці.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що співорганізаторами схеми були бізнесмени Олександр Цукерман (фігурує під прізвиськом Шеф або Шугармен на записах прослуховування) та Тимур Міндіч (Карлсон) — останнього називають наближеним до президента Володимира Зеленського.

За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на тодішніх міністра енергетики Германа Галущенка та міністра оборони Рустема Умєрова. Прокурор також підтвердив, що до справи був залучений колишній міністр національної єдності — Олексію Чернишову вже оголосили підозру в незаконному збагаченні.

Спершу Галущенко був у «справі Міндіча» свідком, а не підозрюваним. Попри це, Галущенка спершу відсторонили, а тоді й звільнили з посади міністра юстиції, на яку його призначили незадовго до цього.