«Бум закінчився, і нових артистів стає менше». Олексій Бондаренко про українізацію, Мінкульт і феномен Клавдії Петрівни

Як на українську музику впливає війна

Будь-які потрясіння, які були в Україні, на мою думку, дуже сильно допомогли українській музиці. У 2004 році була велика хвиля українізації музики, яка так і не закінчилася. У 2014-му також була велика хвиля українізації української музики, яка так і не закінчилася. У 2022-му — ще більша хвиля, прямо з тотальною українізацією, яка нарешті закінчила процес українізації українських артистів. 

У нас майже всі українські артисти зараз співають українською, пишуть українською або англійською, а якщо ти починаєш писати або співати російською, то якось одразу маргіналізуєшся — і тебе ніхто серйозно не сприймає. Так, наприклад, нещодавно [зробила] Луна. Навіть в Україні ти майже не виступаєш, хіба на якихось закритих корпоративах. Ти виступаєш у Польщі, в Європі, можливо, у Казахстані — там, де більше росіян. 

Це реальність, що на концерти всіх наших артистів, які виступають у Європі, ходять росіяни. Вони не можуть їм заборонити цього робити. Але треба дивитися, хто переважно ходить на твої концерти. Тут уже починається велика різниця.

У нас повністю змінився поп-олімп. У нас повністю змінилися люди, які раніше були головними артистами — лише кілька затрималось. MONATIK, Тіна Кароль залишилися. Артем Пивоваров залишився. Але він один з небагатьох артистів, у якого ще до 2022-го були топхіти на радіо українською мовою. Його підштовхнула просто вся ця історія, дуже сильно винесла наверх. У людей є попит на таку музику, їм треба попартиста великого. Ну й «Океан Ельзи», в принципі, теж залишилися на своєму рівні. 

А так у нас прямо почали лізти нагору артисти, які раніше могли думати про зали тільки на 100-200 людей. Їх стає дедалі більше, і за ними цікаво спостерігати. Зараз вони сміливо замахуються на зали на тисячу людей, іноді на два зали на тисячу людей. У нас он KOLA намагається зібрати Палац спорту. Такі артисти, як вона, раніше не мали такого шансу. Latexfauna дуже себе зараз впевнено почуває. Ті самі Tember Blanche, це помітний кейс, на мою думку. YAKTAK, наприклад, дуже великий артист на сьогодні. Shumei теж. Ці всі артисти займають ті ніші завдяки тому, що виїхали певні українські попзірки і перестали приїжджати російські артисти.

У них якісна музика, от що приємно. Тому що байрактарщина не вижила. А дуже хотіла. Бо всі думали, що вони знайшли ідеальну формулу: ти пишеш пісню про пса Патрона чи «байрактар» — і все, ти будеш на всіх радіостанціях. Народ виявився розумнішим, ніж усі думали, і виявилося, що він хоче слухати щось нормальне.  

Сцена оновилася. Але мені здається, що зараз, станом на 2024 рік, на жаль, відбуваються ті процеси, які відбувалися у 2016-му, коли все це пішло на спад потрошку. Бум закінчився, зараз і артистів нових стає менше, а ті, що колись збирали великі зали, не всі можуть собі це дозволити. Ми бачимо хвилю скасувань концертів, хвилю скасувань турів. ТЦК? Якби це було пов'язано з ТЦК, то реально на «Океан Ельзи» після першого концерту ніхто б не прийшов. Але ні, вони зібрали п’ять Палаців спорту, попри все.

Скільки гуртів, які заявили зараз про себе, виживуть

Більшість українських гуртів вмирає тихо. Ніхто не пише пост «Ми  закінчились як гурт», якщо це не якийсь супервеликий проєкт. Може, сподіваються, що ще зберуться, щось пограють. Але якщо ми почнемо прораховувати з 2000-2010, то зрозуміємо, що більшість українських гуртів уже не грають. Якщо це не великі імена, які заробляють музикою. Бо якщо ти заробляєш музикою, то змушений і далі її робити. 

Я думаю, що з усіх гуртів, які нині є, на сцені затримаються менше ніж 10%. Можливо, навіть менше ніж 5%. Просто люди навіть не уявляють кількості цих гуртів. Це здається, що їх 100-200. А їх тисячі. Ми збираємо табличку з релізами й кожного місяця дивимося щонайменше 300 кліпів, які виходять. Альбоми — це лік на тисячі. Просто багато хто не пробивається навіть через тисячу прослуховувань. 

Про Клавдію Петрівну

Фактично Клавдія Петрівна — майже незалежна артистка. У них є лейбл NEBO MUSIC, на якому тільки вона й OSTY. Важко назвати це якоюсь інституцією, коли на лейблі одна людина. Це не той випадок, якби Міша Ясінський узяв Клавдію Петрівну і розкачав, маючи досвід Макса Барських та Олі Полякової. Це зовсім інший кейс.

Цікаво тепер, як це буде, коли всі знають, що це Соломія. В принципі, це витекло в медіа ще за пів року чи 8 місяців до того. Просто людям насправді неважливо, Соломія це чи ні. Їм була цікава сама гра. І цю гру вона класно розіграла, це правда. 

Мені дуже сподобався концерт Клавдії Петрівни. Я був, і потім багато сперечався з людьми, які розповідали, що це було погано, що вона кепсько співає і так далі. Все було класно, особливо для рівня артистки, яка вперше дає концерт — і одразу на 8000 людей. Там і шоу було, і постановка, і було видно, що вони вкачалися. А ти завжди такі речі цінуєш, коли бачиш, що люди не просто виступили, прорепетирувавши вчора у гаражі, а зробили справжнє шоу. 

Про TikTok

TikTok спрацював і працює досі. Питання в тому, що не всі розуміють, що саме треба робити в TikTok, не в усіх вистачає сил на це. І не всім його насправді треба. Це не панацея. TikTok — це не те, без чого ти вмреш. Ні. В тебе може бути успішний гурт і без TikTok. 

Річ у тім, що в TikTok дуже важко змусити людей дивитися те, що ти хочеш. Ти можеш записати відео, як прийшов у магазин і покричав на сосиску — і це збере 4 млн переглядів. А потім ти постиш свою пісню — і там три перегляди. Тому що всім хочеться дивитися, як ти кричиш на сосиску, а не на твою творчість. І це велика проблема. Зламати ці алгоритми ні в кого не виходить. Або ти системно працюєш, або просто вірусишся з якимось незрозумілим контентом, що просто залетів.

Про Мінкульт і артистів, які виїхали

Обсирають артистів, яким і так дуже погано. І це потім розпорошується не тільки на тих, хто там [за кордоном], а й на тих, хто тут. І це розпорошується в принципі на всіх, хто їздить за кордон із турами. Мінкульт нам і так не допомагає, після цього вони ще більше гайки закручують з усім, що тільки можна. Останній раз, коли Мінкульт змінив правила виїзду, — це коли Андрій Щегель — український стендап-комік, який узимку 2023 року виїхав з України за тимчасовим дозволом від Мінкульту й вирішив залишитися за кордономЩегель став відомим через те, що виїхав. Отже, держава реагує тільки у разі якоїсь публічної срачки. 

Мене дуже здивувала інформація нового міністра культури про те, що не повертається кожен п’ятий артист. Він ще сказав: я не знаю 90% імен, які мені приносять. Усі відомі нам артисти, які їздять у тури Європою, повертаються. Ті, які виїхали, зробили це вже два роки тому чи торік. І ми знаємо, що вони вже не повернуться й не братимуть ніяких дозволів у Мінкульту. Ті, хто виїжджає — «Друга Ріка», «Океан Ельзи», «Антитіла» — їздять постійно туди-сюди. 

Ті, кого знаю я, виїхали у 2022-му. Можливо, і через Мінкульт, не виключено. Але я не думаю, що пан Точицький зараз говорить про дозволи, які видавалися у 2022 році. Бо це було б супердивно. Тому, найімовірніше, тут ідеться про якісь інші колективи — не про людей, яких ми зазвичай ідентифікуємо з артистами. І тоді це питання більшою мірою до Мінкульту: чому він їх випускає і не перевіряє, що це за артисти і як це взагалі відбувається. 

Хто з артистів, які виїхали за кордон, повернеться

Сергій Бабкін. Ой, Бабкіну буде тяжко, але він повернеться. Він дуже хоче, намагається. У нього така позиція, що він же сольно все українською співає. А російською — тільки у 5’nizza. Як на мене, це дуже хитра позиція, яка не відповідає дійсності. З іншого боку, він хоче гроші заробляти, а 5’nizza явно приносить йому набагато більше, ніж проєкт «Сергій Бабкін». Тому я думаю, що він повернеться, його навіть приймуть, але популярності того рівня, що в нього була, вже не буде ніколи.

Андрій Запорожець, харківський музикант, учасник дуету 5’nizzaSunSay. Я думаю, що він не повернеться. Він зараз пише англомовний альбом, уже навіть випустив його, здається. Думаю, якщо SunSay навіть і приїжджатиме, то не даватиме великих концертів. Він може там на джем сходити десь, як уже робив. Думаю, що насправді він дуже нещасний як артист сьогодні. Тому що він так і не зміг зайняти жодну позицію. В нього був запланований тур у росії на 2022 рік, який він скасував. Але так і не зміг після цього визначитися. І далі грається в цю гру про те, що «я людина світу», «війна — це погано», «все погано». Але нічого конкретного сказати не може. І це його закопує все більше і як артиста публічного, і як людину, яка просто не може визначитися з тим, що вона робить.

Аліна Паш. Думаю, вона не повернеться. Як людина, можливо, повертатиметься. Як артистка — ні. Вона прибрала зі своєї сторінки в інстаграмі жовто-блакитні прапорці. Вона себе позиціює типу як американська артистка. Я бачив, що зараз піднімається хвиля: українські артисти, які працюють на Америку, поприбирали всі згадки про Україну. Можливо, це непогана стратегія на цей момент, якщо вона розкачається і потім це використають знов. Якщо це реально дає якийсь результат. Можливо, такі артисти хочуть не асоціюватися з Україною, можливо, вони справді хочуть себе показати передусім як музиканти. 

Це нормальна насправді історія, ти не зобов'язаний постійно бігати з прапором по сцені. Ти зобов'язаний постійно допомагати Україні, а як саме — це твоя справа. Аліна Паш дуже хоче закріпитися в Америці, це видно. Вона зараз рухається на цей ринок. Не факт, що у неї вийде. Думаю, дуже багато залежить від її особистих контактів і зв'язків, з ким вона конкретно в цей момент працює. Вона завжди доволі близько працювала з людьми, якими була оточена, це впливало і на її музику, і на творчі рішення. 

Іван Дорн. Він не повернеться. Знову ж таки, він може приїхати потусуватися, але... Я думаю, що він буде виступати по закордонах, по клубах. Аудиторія в нього завжди буде, тому що він дуже великим артистом був. Але для того, щоб повертатися в Україну, йому треба робити українськомовний матеріал, а мені здається, що він цього не хоче і не може. От не йде йому. Я не дуже уявляю, як йому будувати далі тут кар'єру. Хіба що закінчиться війна, мине кілька років, у нас почне повертатися російська в масовий простір. Можливо, тоді про нього згадають, і він зможе повернутися з цим матеріалом. Але це якийсь дуже гіпотетичний сценарій.

Потап. Думаю, він буде повертатися, просто пізніше, бо у нього тут Настя Каменських усе ж виступає. Поки вона з ним напряму працює, то йому є сенс далі працювати з нею. Можливо, він буде підшуковувати нових артистів, більшою мірою як продюсер. Можливо, вони зроблять реюніон Потапа і Насті колись, щоб заробити грошей, перекладуть пісні українською. Потап не зробив нічого аж такого крамольного, щоб його тут ненавиділи. Я не думаю, що він прямо перекреслений, але зараз він випав дуже сильно з цієї індустрії. І мені здається, він не усвідомлює, що тут відбувається, а ми не розуміємо, що він робить.

Олег Винник. Оце для мене загадка. Я не розумію, чому він досі там. Він суперпопулярний був. І на нього зараз був би величезний попит насправді. Звісно, йому тут пред’являть, коли він повернеться, але не закенселять. Скажуть — ну ти й дурник, де ти був увесь цей час? Він скаже — ну, там свої справи вирішував. Він випустив нову пісню, яка зовсім не залетіла. Бо треба бути тут. Таким артистам, як він, треба бути якомога ближче до людей. Бо коли ти не тут, то люди тебе не відчувають.