Міносвіти «переписує» історію? У чому дискусія про обʼєднання шкільних курсів і як це буде на практиці
Незадовго до нового навчального року Міністерство освіти повідомило про намір об’єднати шкільні курси «Історії України» та «Всесвітньої історії».
Думки щодо такої інтеграції розділилися. Декого непокоїть, що діти тепер нібито менше знатимуть про історію України чи отримають дивну суміш, яка переплутає в голові всі ключові події нашої держави зі світовими. У МОН натомість стверджують, що на вивчення історії України піде більше годин, а злиття дисциплін дозволить помислити визначні події та поступи у ширшому контексті.
То чого очікувати від ініціативи міністерства, чи підтримують її історики й викладачі, та як вона має змінити світогляд учнів — читайте у матеріалі hromadske.
Звідки ідея об’єднати предмети?
У серпні 2024-го МОН затвердило Йдеться про наказ «Про затвердження концептуальних засад реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти»концепцію реформування історичної освіти, яка передбачає обʼєднання курсів «Історії України» та «Всесвітньої історії» в один шкільний предмет.
Нині ці дві дисципліни у програмі існують окремо, хоча переважно обидві викладає один і той самий учитель. Кількість годин на ці предмети також зазвичай однакова. Тобто історії України приділяють стільки ж часу, скільки світовій.
Обʼєднати предмети хочуть у межах загальної стратегії — зменшити кількість окремих дисциплін. Наступним кроком може стати злиття в один природничий курс окремих дисциплін хімії, фізики та біології.
Коли я спілкуюся з батьками, які вивезли своїх дітей за кордон, вони кажуть, що не уявляють, як зараз повернути дитину в українську школу. Серед головних причин те, що в Україні у них 15 предметів, а там — удвічі менше. У дітей перевантаження, вони заплутуються і не розуміють, як розставити пріоритети. Через це й утрачають інтерес до навчання.Інна Совсун, народна депутатка від «Голосу», колишня заступниця міністра освіти і науки
У міністерстві зазначають, до розроблення концепції курсу історії долучилися відомі профільні науковці, а документ уже пройшов громадське обговорення.
Робочу групу з реформування історичної галузі створили ще наприкінці 2022 року, — зауважила в коментарі hromadske її очільниця Докторка історичних наук, дослідниця ГолодоморуЛюдмила Гриневич. За цей час провели низку відкритих семінарів та обговорень, а також опитували вчителів.
Зі слів Гриневич, питанню про реформування шкільної історичної освіти вже понад 30 років, і раніше вже не раз були спроби впровадити подібні ініціативи.
До речі, напрацювання комісії майже рік були у відкритому доступі. Науковиця додає: «Це рішення не виникло на пустому місці, де люди собі зібралися, закрилися в кабінетах й ухвалили якісь рішення».
Навіщо обʼєднувати «історії»?
Концепція МОН полягає не просто в обʼєднанні предметів у шкільному розкладі. Ідеться про створення нового україноцентричного курсу, в якому наша історія буде вписана у світовий контекст.
Ми маємо нанизувати контекст світової історії та показувати взаємовпливи подій, які відбувалися в Україні, на світові — і навпаки. Ми будуємо україноцентричну модель.Оксен Лісовий, міністр освіти і науки
Міністр освіти Оксен Лісовий розповів hromadske, що на інтеграції курсів наполягали низка науковців, які й провели експертну оцінку та розробили концепцію єдиної дисципліни. Керівник МОН переконаний, що історія України лише виграє від цього, адже саме її беруть за основу нового курсу.
Дві третини навчального матеріалу мають бути про Україну, а решта про історію інших країн, — пояснює в інтерв’ю hromadske заступник міністра Андрій Сташків.
Якщо ми на «Історії України» говоримо про гетьмана Богдана Хмельницького, а в цей час у «Всесвітній історії» ідеться про теми, не пов'язані з тогочасними національними революціями, це важко сприймати. Це має бути комплексне рішення, тоді дітям буде легше запам'ятовувати те, що відбувалося в одному періоді.Андрій Сташків заступник міністра освіти і науки
Депутатка та колишня У 2014–2016 роках була першою заступницею міністра Сергія Квіта.заступниця голови МОН Інна Совсун наводить інший приклад — із лендлізом. Мовляв, українці мають розуміти, що це не безпрецедентна ідея — ми таким інструментом уже користувалися як республіка у складі СРСР, коли ті ж США надавали нам допомогу під час Другої світової війни. За словами парламентарки, зараз діти дізнаються про лендліз у «Всесвітній історії» окремо від того, як вивчають події Другої світової на території України в іншому курсі — і ці процеси в них існують немов відірвано один від іншого.
Що думають науковці?
Низка науковців нещодавно зібралися на брифінг, щоб обговорити рішення МОН. Експерти вказували на загрози для національної безпеки, що можуть виникнути внаслідок об’єднання «Історії України» та «Всесвітньої історії». Серед критиків ініціативи, зокрема, Доктор наук і професор Одеського національного університету імені Мечникова.професор Олександр Музичко.
Мають бути два предмети: «Історія України» і «Всесвітня історія». Очевидно, слід проводити певні паралелі, і це робить будь-який талановитий вчитель… Навіть у нинішніх підручниках з «Історії України є такі зв’язки зі «Всесвітньою історією».Олександр Музичко, доктор історичних наук
На захист збереження двох окремих предметів виступив і Доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор Західноукраїнського національного університету.професор Микола Лазарович. Мовляв, інтеграція дисциплін — «мішанина, яка до добра не призведе». Науковець визнає: «Не думав, що “Історію України” як предмет доведеться знову захищати».
Однією з головних причин нинішньої «московито-української» війни є історія… московити хочуть нашу історію взяти й присвоїти, а ми не можемо дати це зробити. Той поєднаний курс цього не досягне — це зробить лише предмет «Історія України». Ми як історики маємо головним чином піклуватися про «Історію України», тому що це один із тих ідеологічних предметів, який навчає патріотизму.Микола Лазарович, доктор політичних наук, кандидат історичних наук
Натомість історикиня Людмила Гриневич вказує: Україні час рухатися в Європу й переймати підхід до викладання історії, який впроваджують у ЄС. «Всесвітня історія» та «Історія України» в чинному форматі, за словами науковиці, часто взагалі не перетинаються між собою, а деколи ці курси навпаки дублюють зміст один одного.
Україні варто відходити від принципів, закладених іще за часів Йосипа Сталіна, коли нібито СРСР був першим у всьому: і лампочки винаходив, і велосипеди. Дітей виховували за «залізною завісою», щоб вони були політично лояльні, щоб критичне мислення не працювало. Ми вже в іншій епосі, нам треба бути свідомими українцями, бути разом із Європою.Людмила Гриневич, докторка історичних наук
Думки вчителів різняться?
У шкільних педагогів ситуація аналогічна з науковцями: одні схиляються до того, що інтеграція — гарне рішення; інші ж убачають у ній ризики.
Вчитель історії Артур Бабенко, який викладає в Печерському ліцеї №75, вважає, що завдяки об'єднанню курсів історія України у глобальному контексті стане зрозумілішою. На його думку, це дозволить комплексно й системно розповідати про події історії нашої держави.
Появу християнства на курсі «Всесвітньої Історії» діти вивчають у шостому класі. Коли в сьомому класі на «Історії України» ми говоримо про запровадження християнства на території Русі князем Володимиром у 988 році, учні вже забувають, що це за релігія, як вона з'явилась і яка її роль.Артур Бабенко, викладач історії в ліцеї
Погоджується з колегою і Євгеній Шелест — учитель історії в приватному закладі Britannica School. У коментарі hromadske він зауважив, що рух у цьому напрямку вже розпочався. Приміром, зараз історію для шостого класу, коли вивчають стародавній світ, викладають інтегровано: коли діти вивчають древню Грецію, паралельно згадують про скіфів та інші народи на території України.
Учитель припускає, що від інтеграції рівень знань дітей навряд погіршиться. Нині вони на двох окремих дисциплінах вивчають величезний обсяг інформації, який, за його оцінкою, часто «забувають за літо». Радше це вплине на видавців підручників, які заробляють на тому, що друкують по книзі на кожен предмет.
«“Всесвітня історія” піде назавжди на смітник», — каже Василь Михальчук, який викладає історію у Столиця Словаччини.Братиславі для українців, які евакуювалися через війну. За його словами, хоч Україна й має важливе місце в історії Європи, «це не дає право ліквідовувати обʼємний курс, який навчає того, що світ різний, хоч і має багато подібного».
Викладачі додають, що для якісного викладання такого об’єднаного курсу так чи так варто провести перепідготовку вчителів, а сам курс готувати ретельно.
То коли в програмі буде новий предмет?
Концептуальні засади МОН не є вимогою до шкіл викладати єдиний курс уже зараз. Це документ, у якому міністерство окреслило бачення майбутніх змін, стратегію розвитку. Наразі не йдеться про різку зміну навчальної програми, друк нових підручників тощо.
Реформа потребує часу: потрібно оновити нормативну базу, створити програми, підвищити кваліфікацію вчителів. Тож зміни будуть поступовими, а розпочнуться з Попередній пробний проєкт на обмеженій кількості шкіл.пілотування.
Працювати над програмою інтегрованого курсу ще не почали. Піде на це щонайменше рік, — повідомив hromadske генеральний директор директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний, який свого часу долучався до розробки інших програм.
Найближчим часом ми плануємо випустити дорожню карту для імплементації цієї реформи, де чітко буде зазначено, що у нас, наприклад, є рік на написання програми. Це має бути окреме рішення — зокрема, й авторських колективів, які готові чи не готові складати таку програму.Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти
Як зазначила hromadske Міністерка освіти і науки у 2016–2019 роках в уряді прем’єра Володимира Гройсмана.колишня очільниця МОН Лілія Гриневич, в Україні наразі замалий досвід інтеграції предметів. Тому до складання програми варто підійти вкрай уважно й обережно. На думку ексміністерки, найбільше засторог виникає, коли люди не бачать того, що обговорюють, та можуть лише здогадуватися, як зрештою все буде організовано.
Ігор Хворостяний закликає науковців і викладачів, які критикують підхід до інтеграції історичних дисциплін, «знайти себе в написанні україноцентричного курсу історії». Мовляв, Міністерство освіти і науки буде «безмежно щасливе такому варіанту».