«Я особисто бачив Арахамію у приміщенні САП». Експрокурор САП — про тиск, «зливи» й 1 млн грн «хабаря»

Підтримати

НАБУ. САП. Ефективність

Довкола антикорупційних органів зараз багато міфів — про ефективність, про неефективність… Ти знайомий із внутрішньою кухнею. Чи є якісь речі, які б ти хотів підсвітити?

Антикор загалом дуже ефективна структура. Чому? На лаві підсудних перебувають ті люди, які там ніколи не перебували. Була в нас каста недоторканих: прокурори, судді, заступники міністрів, міністри, народні депутати тощо. Кримінальні провадження щодо них закінчувалися зазвичай нічим.

З появою НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд України.ВАКС людям почали повідомляти про підозри, вони почали опинятися на лаві підсудних. Щодо суддів почали ухвалювати обвинувальні вироки. Їх почали брати під варту в залі суду. Є люди, які відбувають покарання. Їх дуже багато.

Дуже багато вироків ВАКС. Тобто це все відбувається. Але поруч із цим відбуваються не зовсім зрозумілі, не зовсім контекстно логічні речі. Починаючи зі «зливів», завершуючи незрозумілими угодами між НАБУ, САП і фігурантами.

Колектив насправді не чують, з колективом ніхто не спілкується. Тобто є окреме керівництво, яке дає чіткі вказівки, що ви маєте робити. І є прокурори, які, вибач мені, але називають себе ручками в контексті того, що вони просто підписанти документів і не більше. Сьогодні ти гвинтик системи, сьогодні ти є — завтра ти неугодний або ти щось відмовився робити, тебе вигнали. 

У нас цього року вже два публічних кейси звільнення з НАБУ. Це детектив Андрій Денисюк, який пішов сам, заявивши у своєму прощальному листі, що йому перешкоджають розслідувати справи щодо закупівлі дронів. Друга публічна історія пов’язана зі Станіславом Браверманом, якого звільнили нібито за інтимні стосунки зі свідкою в його справі. Чи ти бачиш тенденцію в тому, що люди йдуть або людей ідуть?

Така тенденція є як в НАБУ, так і в САП. Наприклад, був керівник самостійного структурного підрозділу першого відділу прокурорів — скоротили посаду, людина пішла в регіон працювати.

Був інший прокурор, який теж пішов працювати в регіон, бо виникло питання взаємовідносин із керівництвом. Людина достатньо сильна психічно й не дозволяла собі робити тих речей, до яких її, ймовірно, примушувало керівництво. Людина пішла.

Другий факт. Прокурор, який відмовився підписувати підозру за однією зі справ (за даними hromadske, йдеться про справу щодо ексдиректора «Агентства місцевих доріг Полтавської області» Олексія Басана — ред.). У нього була категорична позиція — його теж звільнили, знайшли формальну підставу (за даними hromadske, у цій справі ВАКС зрештою виніс виправдувальний вирок — ред.). 

Як ти думаєш, людина, яка бачить, що так поводяться з колегами, дуже хоче працювати й, як то кажуть, під собою рити землю?

А що стосується набору?

Набір прокурорів із приходом Керівник САП Олександр Клименко очолює відомство з 28 липня 2022 року.нового керівництва теж викликає великий знак питання. Коли прийшов пан Клименко, чотири наближені до нього людини серед детективів Національно антикорупційного бюро перейшли на посади у Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на посади прокурорів САП.

Що значить «перейшли»? За конкурсом же. 

За результатами конкурсу їх було відібрано на посади прокурорів САП. Але за дивним збігом обставин, троє із цих чотирьох — це безпосередні підлеглі пана Клименка, коли той був у Національному антикорупційному бюро. Ми ж говоримо про незалежні конкурси. Ну, як на мене, є питання щонайменше про неупередженість.

До одного із цих працівників є і були достатньо вагомі питання. У 2019 році було опубліковане Йдеться про розслідування щодо корупційних схем в оборонній галузі «групи Гладковського — Жукова — Рогози» — за даними журналістів, через ці схеми, учасники отримали понад 250 млн гривень із бюджету країни.розслідування Bihus.Info. Там ішлося також про підігрування співробітника НАБУ компанії «Оптимумспецдеталь». 

А саме — про надання документа, який дозволив цій компанії постачати обладнання на Харківський бронетанковий завод і на «Укроборонпром». Довідку готував детектив, який тоді був підлеглим пана Клименка, а зараз працює з ним у САП (Дмитро Литвиненко — ред.). 

Результатом службового розслідування ці факти були підтверджені, як і факт приховування ним цього листування. Так от ця людина за результатами конкурсу стає прокурором САП. 

У 2024 році ми знали, що в САП добиратимуть керівників або заступників керівників самостійних структурних підрозділів та окремо прокурорів. Конкурс іще не був оголошений. Однак керівництво через своїх помічників повідомило мені, що мене бачить на цій посаді адміністративного характеру в САП. 

До чого я веду? До незалежності цих конкурсів. Ну, є питання до цього? Є. 

Треба розмежовувати керівництво й прокурорів. Прокурори часто не розуміють, куди йде САП і для чого вона туди йде. Десять прокурорів САП, їм треба віддати належне, у лютому 2022 року взяли зброю до рук. Люди служать на передовій. Один з них, дуже класний, хороший прокурор, зазнав поранення. Логічно було б цікавитися цими людьми, у якийсь спосіб їх підтримувати. Ні, цього не відбувається. 

Люди відчувають себе покинутими — просто от вони там є, та й нехай собі там будуть. У тих, хто воює, глибока образа насправді щодо керівництва. Якщо їм треба якесь матеріально-технічне забезпечення свого підрозділу, вони звертаються не до керівництва, вони звертаються до конкретних прокурорів САП. 

Повернення незалежності НАБУ та САП — виключно досягнення людей. Але в будь-якому разі відповідальність за оцю незалежність усе одно ляже на керівників цих інституцій. І відповідальність за те, як скористатися цією незалежністю. На що треба далі звертати увагу громадянському суспільству, яке все-таки готове, як воно показало, відстоювати принципи незалежності антикорорганів?

Так, ми вдячні громадянському суспільству за його позицію. Це дуже добре. Ми вдячні за те, що президент почув цю позицію. Але на що варто звернути увагу надалі, то це на контроль за тим, що відбувається всередині інституції.

Дивись, славнозвісна У 2023 році ВАКС засудив ексміністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, який намагався за 5 млн доларів закрити кримінальне провадження щодо себе. Провадження стосувалося розкрадання та стабілізаційного кредиту «Реал банку» олігарха Сергія Курченка й подальшого відмивання грошей. Злочевський був одним із багатьох фігурантів цієї справи, а потім вирішив її зам’яти. Він збирався передати хабар розміром 5 млн доларів тодішнім керівникам НАБУ та САП — Ситнику та Холодницькому, але детективи НАБУ відкрили провадження через пропозицію хабаря.справа Злочевського, де вироком затверджено угоду. Там, виявляється, сторона захисту принесла п’ять експертиз про те, що підпис прокурора підроблений. Підроблений підпис прокурора у винувальному акті. Де ми бачимо розвиток цих подій? Ніде. Чи ми встановили, що відбулося насправді? Ні.

Ми бачимо низку кримінальних проваджень, де сумнівні якісь правові конструкції будуються. На моє переконання, глибинність ноші відповідальності в НАБУ та САП як прокурори, так і детективи розуміють. Але чи розуміє керівництво, я не впевнений. 

Візити Арахамії до САП 

Щоб на конкретних прикладах зрозуміти, що відбувається всередині САП, пропоную повернутися до справи із заволодіння майном Одеського аеропорту. Нагадаю, що у 2008 році Одеська міськрада вирішила реконструювати аеропорт. Знайшла інвестора — приватну компанію — без конкурсу. У результаті міська рада й ця компанія утворили фірму та поділили статутний капітал. Ти був старшим групи прокурорів у цій справі, яка сьогодні вже завершена. Фігуранти визнали винуватість і їх звільнили від покарання зі встановленням іспитового строку. Нас у цій угоді зацікавила неспівмірність тих чисел, які були названі збитками (2,5 млрд гривень), і тих чисел, якими в результаті ця угода була закрита (1 млрд гривень).

Одеса хотіла реконструювати аеропорт. Для цього їм потрібен був інвестор, тому що своїми силами Одеса цього зробити не могла. У 2008 році було затверджене положення про конкурс. Тоді ж одна компанія його виграла, але результати скасували. Далі, без ніяких конкурсів, без нічого, шляхом внесення неправдивої інформації в рішення Одеської міської ради, оця новостворена компанія, бенефіціарами якої були фактично пан Борис Кауфман — бізнесмен, колишній депутат Одеської міськради, фігурант справи про заволодіння майном Одеського аеропорту.Кауфман та пан Олександр Борухович — бізнесмен, бізнес-партнер Бориса Кауфмана. Фігурант справи про заволодіння майном Одеського аеропорту. Ааніше відомий як ексдепутат IV скликання від СДПУ(О) Олександр Грановський. Згодом змінив ім'я.Алекс Борухович, стала співзасновницею спільної компанії. У цьому полягав перший етап вчиненого кримінального правопорушення: створення спільної компанії та виокремлення часток — 25% і 75%.

Далі ці частки треба було чимось наповнювати. Одеса в особі Одеської міської ради свою частку розміром 25% наповнює всім аеропортом і передає його — увага — навіть не у статутний капітал, що й так заборонено, а у приватну власність. 

75% зі свого боку приватна фірма наповнює грошима. Начебто наповнює — ми під час розслідування говорили про те, що ці гроші просто прокрутились і вивелись. Тому бублик був на початку, бублик залишився в кінці, а Одеса віддала свій аеропорт. 

Ми на це подивилися вже 2023 року як на заволодіння майном Одеської міської ради, тому що аеропорт, який був у комунальній власності, фактично з неї вибув. Відбулася так звана прихована приватизація, передача у приватну власність. 

2023 рік. Ви знову відкриваєте кримінальне провадження чи ні? Тому що раніше цю справу вже розслідували.

Була одна справа, але вона стосувалася законності дій керівництва Одеської міської ради. Справа 2023 року була відкрита тому, що детективам стало відомо, що до цих усіх дій були причетні й приватні особи, а саме пан Кауфман і пан Борухович, й інші. Тому нова справа дала можливість подивитися на те, що відбувалося, не як на зловживання службових осіб Одеської міської ради, а як на заволодіння аеропортом загалом, яке було організоване Боруховичем і Кауфманом. 

Під час розслідування до матеріалів справи було долучено певні документи, які підтверджували гіпотезу досудового розслідування про те, що саме Кауфман і Борухович набули цей аеропорт через третіх осіб і надалі розпоряджалися його майном. Це — факт.

Окрім твоєї ролі в цьому розслідуванні як процесуального керівника, була ще роль старшого групи детективів — Станіслава Бравермана. Розслідуючи це кримінальне провадження, він нібито мав певну інформацію про те, що за його звільнення фігуранти цієї справи нібито пропонують 1 млн доларів, а за притягнення його до кримінальної відповідальності — 3 млн доларів. Всередині НАБУ ця інформація була зафіксована службовою запискою, направленою голові управління внутрішнього контролю НАБУ. Я її публікувала вже. Але наскільки це все відповідає дійсності?

У квітні 2023 року ми зареєстрували це нове кримінальне провадження за фактом заволодіння аеропортом і розслідували його до серпня 2023 року, тобто чотири-п’ять місяців. У серпні 2023 року ми повідомили про підозру пану Кауфману, пану Боруховичу, пану Олексій Костусєв — колишній міський голова Одеси. На посаді — з 2010 до 2013 року.Костусєву та ще двом особам: заступникові на той час одеського міського голови й приватній особі, яка фактично виконувала роль директора спільно створеного товариства. Все найцікавіше в цій історії починається після цього. 

Ми спілкувалися з Браверманом щодня. Станіслав підрахував, що за 2023 рік тільки в цій справі в нас було понад 40 судових засідань, у всіх них ми отримали позитивні для себе рішення суду: і підозра була визнана обґрунтованою, і запобіжні заходи обрані, і накладений арешт на майно. Це я до того, що версія сторони обвинувачення в особі мене й Станіслава знайшла своє підтвердження в ухвалах суду. 

Ти кажеш: «Ми багато спілкувались». Якщо тиск був, ти точно про це маєш знати. Бо захист фігурантів це заперечує. 

Я про це знав. Це осінь 2023 року. Ми отримали інформацію оперативного характеру: щоб у якийсь спосіб відсторонити пана Бравермана від розслідування, пропонувалася сума в один мільйон доларів. Це, знову ж таки, неперевірена оперативна інформація. За те, щоби створити йому проблеми кримінально-правового характеру, — 3 млн доларів. За неперевіреною оперативною інформацією, така сама сума розміром 3 млн доларів пропонувалась за такі самі дії щодо прокурора. 

Ти про себе?

Про себе. Оскільки ця інформація була неперевірена, але становила певну загрозу, детективи сформували службову записку, яка була адресована управлінню внутрішнього контролю НАБУ. Все, на цьому крапка. На жаль. Тому що ніхто ні з чим не розібрався, ніхто нічим не поцікавився. І воно так і залишилося фактом, просто листом детективів про те, є така інформація. 

Реакції на це не було взагалі? 

Не було. Ми залишилися зі своєю проблемою самі. Домовилися між собою про те, що будемо далі обережними, розуміючи, що якась, напевно, робота щодо нас проводиться. 

І тут насправді дуже, дуже важливо це проговорити, бо, розслідуючи таку топкорупцію, детектив, виявляється, залишається сам на сам зі своєю проблемою. 

Ніхто з ним не попрацював, ніхто йому не забезпечив можливого захисника в разі, якщо якісь дії будуть. Такого роду підтримка чи такого роду спілкування з детективом, на моє переконання, повинні були б бути. 

Детектив повинен відчувати, що він захищений і в нього є міцний тил, коли він виходить із повідомленням про підозру таким людям, людям такого рангу.

Але підозри ви все ж оголосили. Кауфман восени 2023 року опиняється уже в СІЗО. Ви розслідуєте справу далі, хоча ти кажеш про погрози, на які немає ніякої реакції. Що далі? 

Повернімося трошки в часі назад до кінця серпня 2023 року, коли ми повідомили їм про підозру. Далі дуже швидко, буквально через два-три тижні після повідомлення про підозру, керівник САП, пан Клименко, повідомляє мені про те, що, Кауфман і Борухович мають бажання укласти угоду зі слідством. 

Зазвичай питання щодо угоди в кримінальному провадженні проговорюється між прокурором і стороною захисту. Тобто це ініціювати може сам підозрюваний чи його захисник. Звертаючись до прокурора відповідно. В аспекті аеропорту мені про ймовірну угоду чи про бажання укласти цю угоду повідомив сам керівник САП.

Як це було?

Під час спілкування у службовому кабінеті. Щось я доповідав, можливо, щодо справи, і він сказав, що от Кауфман і Борухович хочуть укласти угоду в цьому провадженні.

Так. А ти?

Моєю умовою укладення угоди було те, що аеропорт обов’язково мають повернути місту. Звідки взяли — туди й верніть. 

Окрім того, для чого ж аеропорт привласнювався? Для того, щоб у майбутньому отримувати доходи від його діяльності й привласнювати їх. Усього таких доходів із 2011 до 2022 рік, тобто до моменту повномасштабного вторгнення, за нашими підрахунками, було 2,5 млрд гривень. 

Тому — поверніть, будь ласка, аеропорт місту. І поверніть місту ті втрачені доходи, які воно не отримало. І тільки тоді ми можемо говорити про якусь угоду в контексті цього кримінального провадження. Такою була моя позиція, і вона була незмінною весь час розслідування. Така сама позиція була у Станіслава Бравермана, у детектива. Тобто фактично ми займали спільну позицію. 

Ти озвучуєш це голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І яка його реакція? 

Ми окреслили свою чітку позицію. Але я розумію, що в контексті угоди спілкування з керівником САП тривало й далі — між кимось і ним. Час від часу, восени 2023 року він (керівник САП — ред.) все-таки казав мені про те, що вони (фігуранти справи — ред.) хочуть укласти угоду. А ми стояли на місці, тому що наша позиція була незмінною — треба повернути аеропорт до міста. 

Коли ще пан Кауфман перебував під вартою, керівник САП виявив ініціативу, щоб пана Кауфмана етапували із СІЗО до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, щоб поговорити з ним про ймовірну угоду. Це приблизно був кінець вересня — початок жовтня 2023 року. 

Етапували пана Кауфмана, прибули його захисники, був присутній пан Браверман і відповідно керівник САП пан Клименко. Така розмова відбулась у САП. Тобто ми вже на той момент із детективом бачили нестримне бажання укласти з ними цю угоду. 

А як часто взагалі фігурантів справи, яким уже вручена підозра, із СІЗО приводять до САП?

За всю мою практику це був перший раз, коли керівник САП був присутній на розмові з фігурантом кримінального провадження. Зазвичай за розслідування, відповідає конкретний прокурор. І якщо щось цікаво керівникові, то цей прокурор доповідає, а не привозять фігуранта для того, щоб вони між собою поспілкувалися. 

Ба більше, восени 2023 року я особисто бачив у приміщенні САП керівника однієї з найбільших фракцій у парламенті. Після чого мене викликав пан Клименко й запитував про ймовірність укладення угоди з підозрюваним у цьому провадженні.Станіслав Броневицький

Керівник найбільшої фракції — це ти про «Слуг народу» й Давида Арахамію?

Так. Я особисто його бачив у приміщенні САП.

Тут треба пояснити, що Давид Арахамія, за даними журналістських розслідувань, наближений до Бориса Кауфмана. Що відбувалося після того, як ти його побачив? Чи була якась розмова?

Я його просто побачив у приміщенні САП, але далі мене викликав керівник із питанням: «А що ж там у нас з аеропортом і чи можемо ми все-таки укладати з паном Кауфманом і паном Боруховичем угоду?».

Розслідування на той момент тривало, і ми часто бачились зі стороною захисту в суді. Нічого не заважало адвокатам підозрюваних поспілкуватися зі мною і сказати: «Дивись, у нас є ініціатива укласти угоду. Укладімо угоду». Такого спілкування насправді не було. 

Ба більше, є записи судових засідань із того часу. І позиція сторони захисту завжди була в тому, що злочину немає, мовляв, це все вигадки сторони обвинувачення. 

Тому, з одного боку, це процесуальне спілкування, під час якого мені ніхто не говорить про угоду. З іншого — спілкування з керівником, від кого я чую бажання укласти угоду з паном Кауфманом і паном Боруховичем.

Якщо говорити про позапроцесуальне спілкування, чи були якісь спроби зв’язатися й цю угоду запропонувати, окрім як від керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури?

Мені відомо від пана Бравермана, що тієї самої осені 2023 року пан Арахамія робив спроби сконтактувати з ним через певних детективів НАБУ. Який був предмет цієї розмови — мені невідомо, тому що ця розмова не відбулася. Браверман відмовився контактувати й розмовляти на будь-які теми. 

Повертаючись до розслідування. Є важливий нюанс. Наскільки я розумію, фігуранти справи про одеський аеропорт, Борис Кауфман та Олександр Борухович, були фігурантами не лише цієї справи. Була ще інша, що стосувалася організованої злочинної групи, яка діяла в Одесі.

Така справа справді була. Це були паралельні два розслідування. Хоча справа щодо аеропорту стосувалася подій 2011 року, а справа, про яку ти зараз говориш, це події 2020-2021 року. Там серед підозрюваних теж були пан Кауфман та пан Борухович. Їхні дії, за версією досудового розслідування, були кваліфіковані через статтю 255 (Кримінального кодексу України — ред.) — створення злочинної організації. 

Мені відомо, що там тільки за одним епізодом — за будівництво на певній земельній ділянці в Одесі — вимагали 10 млн доларів, які називалися «10 арбузов».

Тобто якщо говорити про конкретних фігурантів, то справи дві: одна твоя, інша не твоя. Ви розслідуєте аеропорт, встановлюєте збитки у 2,5 млрд гривень. Розслідування завершується наприкінці 2024 року. І це збігається з тим, що ти звільняєшся із САП за власним бажанням.

У жовтні 2024 року я звільнився. Фактично досудове розслідування у справі про аеропорт було завершене ще весною 2024 року. У травні ми завершили й відкрили матеріали стороні захисту. 

Тобто на момент, коли я звільнявся, матеріали були відкриті, і сторона захисту знайомилась із цими матеріалами. Якщо я не помиляюсь, у другій справі — про злочинну організацію — був той самий етап. 

Ту справу, яку ти розслідував, про Одеський аеропорт, передають до суду вже на початку цього року?

Так, на початку 2025 року передають обвинувальний акт. Тільки тут треба уточнити, і це дуже важливий момент. Насправді передали до суду не справу щодо аеропорту. 

Після мого звільнення відбулися такі речі. На початку 2025 року, оці дві справи — про аеропорт і про злочинну організацію — об’єднують в одне провадження. В одне провадження! 

Відповідно, питання подальшої угоди стосується двох кримінальних проваджень: провадження щодо аеропорту й провадження щодо злочинної організації. 

Укладення цієї угоди дозволило фігурантам розв’язати всі свої справи одномоментно. Станіслав Броневицький

Повторімо ще раз. Коли передавали обвинувальний акт до суду, вже не щодо однієї, а щодо двох справ, разом із ним фактично вже була укладена ця сама угода з фігурантами?

Обвинувальний акт разом з угодою в уже об’єднаному кримінальному провадженні був переданий до суду. Але детективи, ймовірно, не погоджувалися з умовами цієї угоди.

Чому? Тому що ні пан Браверман, ні інший детектив, який розслідував справу про злочинну організацію, не підписали обвинувальний акт. І наскільки мені відомо, обвинувальний акт підписав тільки прокурор САП. 

Мені невідомі випадки, коли детективи відмовлялися б підписувати обвинувальні акти у своїх провадженнях. У цьому випадку, наскільки я знаю, детективи категорично відмовились. 

Як так вийшло, що коли з’явилися новини й усе це опинилось у публічній площині, ми з’ясували, що ця угода закривається сумою 1 млрд гривень при збитках 2,5 млрд гривень? 

Незнання породжують сумніви. Станом на цей час суспільству не надано вирок суду, яким затверджено угоду. Ми не знаємо й не розуміємо, які умови цієї угоди. Ми бачили тільки бравурний пост у Facebook про те, що це — найбільша угода за час існування антикорупційної інфраструктури. 

Але, наскільки мені відомо, контроль за аеропортом як за предметом кримінального правопорушення залишився за фігурантами кримінального провадження.

Повертаючись до тих відсотків: 25% — в Одеської міськради й 75% — у приватної компанії. За допомогою 75% у статутному капіталі фігуранти справи мали можливість впливати на будь-які рішення, пов’язані, зокрема, з майном аеропорту, мали можливість впливати на долю аеропорту. 

Тому виникає питання: а чому ж у пості САП про те, що затверджено таку класну угоду, зазначено, що частка Одеської міської ради у спільно створеному товаристві не зменшилась?

Цю частку можна збільшити навіть на 10-15%. Від цього нічого не зміниться, тому що контроль за аеропортом зберігається у фігурантів кримінального провадження. 

То про яке розслідування можна говорити? Про який захист інтересів міста? Якщо контроль за аеропортом, що було предметом вчинення кримінального правопорушення, надалі існує? 

Ну уяви собі, що я б украв автомобіль, наприклад, у когось, й уклали зі мною угоду, залишивши мені цей автомобіль у власності. Це про справедливість чи це про якісь інші речі? Я не знаю. Не про справедливість, як на мене.

Оцю угоду на 1 млрд гривень затвердили в червні 2025 року. Після цього детектива Станіслава Бравермана, який розслідував цю справу, звільнили з НАБУ. 

Через досить короткий проміжок часу. Пакетно.

У НАБУ пояснюють це звільнення тим, що в детектива були інтимні стосунки зі свідкою у справі про аеропорт Ольгою Гутовською. Коли я займалась цією історією, мала можливість поспілкуватися з представниками самого пана Бориса Кауфмана. Вони наголошують на тому, що ця свідка була важливою або ключовою для справи, тому йдеться про конфлікт інтересів. А ще ці ймовірні стосунки могли б значною мірою вплинути на те, як розслідується ця справа. Водночас у листі, який Станіслав Браверман написав, прощаючись зі своїми колегами, він стверджує, що конфлікту інтересів не було. 

Після того коли була затверджена угода, оцей факт імовірної неетичної поведінки, яка начебто вплинула на розслідування, почали розкручувати медіа, окремі особи, які називають себе журналістами, окремі активісти. І на моє переконання, це робиться виключно для того, щоб реальний стан речей обмазати болотом. «Дивіться, там детектив, от він із ключовим свідком вступив у неетичні відносини, у результаті там була біда у справі», — ні, цього не було взагалі. Це маніпуляції. 

Пояснюю. На момент того, коли ми внесли відомості до ЄРДР у квітні 2023 року, ніякого так званого ключового свідка у справі не було, її не існувало. 

Якої миті вона з’явилася?

Восени 2023 року. Вже після того, коли пану Кауфману, пану Боруховичу та іншим особам було повідомлено про підозру. За словами пана детектива Бравермана, мені відомо про те, що керівництво Станіслава Бравермана познайомило його із цією жінкою.

Ця жінка керує британською компанією, яка викуповує боргові зобов’язання й потім їх повертає, отримуючи певний прибуток від своєї діяльності. Їй було відомо про статки пана Кауфмана, але не на території України, а за кордоном. Все, не більше. 

Тобто про предмет злочину, про відчуження аеропорту їй не було відомо нічого. Це не ключовий свідок. На цьому треба зупинитися і це треба запам’ятати. Це константа. Це не ключовий свідок. 

Мені відомо про те, що сторона захисту заявляла про конфлікт інтересів у пана Бравермана, аргументуючи це неетичною поведінкою. Із цих підстав іще під час досудового розслідування сторона захисту звернулася до суду й просила відсторонити Бравермана від цього провадження.

Представник Кауфмана мені це підтверджував, коли я запитувала, яка в них позиція. На додаток, наскільки я розумію, здійснювалась фото- і відеофіксація якихось комунікацій детектива й свідки, потім ці докази розглядались у суді. І цій комунікації суд оцінку надав.

Стороною захисту було представлено слідчому судді видруковане фото, де були зафіксовані пан Браверман і свідка, яка сідає в автомобіль. Сторона захисту пояснила, що їй начебто про це стало відомо від однієї громадської організації, яка там щось зафіксувала. 

Потім ми переконалися в тому, що фактично це було стеження за паном Браверманом. Причому, підкреслюю, ні Браверман, ні свідка в контексті власне цих ділових відносин нічого не приховували, тобто не було тих моментів, щоб десь від кого сховатися.

Повернімось до того листа, про який ми говорили, — на Управління внутрішнього контролю НАБУ — про те, що пропонувалися певні кошти за те, щоб створити проблеми Браверману. Знаючи про існування таких фактів, Браверман розумів, що за ним може бути стеження.

Так от я бачив ці матеріали, і слідчий суддя розібрався в цій ситуації і сказав, що це все надумані факти. Але особливий цинізм у тому, що ці факти й ці речі, які зокрема сказала тобі сторона захисту, я чую від журналістів з іншого поля, які представляють начебто громадянське суспільство й відстоюють незалежність антикору. 

А що це таке? Звідки вони беруть ці факти? Я чую те саме: що там конфлікт інтересів, там критичний свідок… Я хочу, щоб люди це почули, бо це дуже велика маніпуляція, що справа щодо аеропорту зіпсована нібито через те, що Браверман вступив у відносини з ключовим свідком. Вона ним не є. 

Звільнення Бравермана за часом було дуже близьким до затвердження судом угоди з фігурантами. Як мені стало відомо, детективи НАБУ звернулися до директора бюро Семена Кривоноса з проханням переглянути його рішення про звільнення Бравермана через цю нібито неетичну поведінку. Це звернення підписали, за різними оцінками, від 80 детективів до 100 із чимось. Це доволі значна частина детективів. Якщо говорити про Київ, я так розумію, їх приблизно 200. 

Це був перший випадок за історію, коли така велика кількість детективів зібрала свої підписи під зверненням до директора НАБУ: «Перегляньте, будь ласка, своє рішення». 

А чому? Люди розуміли й бачили, що санкція, застосована до Бравермана у вигляді звільнення, є абсолютно несправедливою і незрозумілою з погляду як здорового глузду, так і, напевно, внутрішніх процесів, які відбуваються в бюро, а також і законодавства.

Якщо, гіпотетично, навіть були порушені якісь етичні норми, то чи тягнуть вони за собою звільнення в цьому разі, враховуючи весь послужний список детектива і те, ким він був для Бюро? 

На моє переконання — ні. І на переконання детективів — теж ні. Бюро просто його виставило на вулицю. 

«Зливи» в НАБУ та САП

Про проблеми в НАБУ та САП ішлося вже в різні періоди. Була історія зі Історія зі «зливами» в НАБУ стосувалася можливих витоків інформації з досудових розслідувань, що проводилися Бюро. Зокрема, йшлося про те, що інформацію з НАБУ «зливали» в інтересах консультанта програми Володимира Зеленського «Велике будівництво» Юрія Голика.«зливами» в НАБУ, внаслідок якої звільнили Гізо Углаву. Після цього проблема зникла?

Я вважаю, що вона не зникла, але ми з тобою говоримо про «зливи» в контексті Національного антикорупційного бюро, і ніхто не запитує про САП. На моє переконання і на переконання прокурорів САП, у САП теж відбуваються не зовсім зрозумілі речі. Я безпосередньо сам як прокурор був учасником таких подій.

А тепер конкретизуймо.

Значить, розслідували ми кримінальне провадження, де я був старшим групи прокурорів. Це провадження стосувалося дослідження законності постачання продуктів на прифронтовій території. 

Розпочалася повномасштабна війна. У нас були прифронтові населені пункти, де люди не мали нормальних харчів. Щоб були якісь продукти, існувала програма їхнього постачання на прифронтові території. 

Справа, про яку я кажу, стосувалася замороженої курки — м’ясо птиці мали доставляти з однієї з фабрик із заходу України на територію Харківської області. Там його мали роздати людям. 

Це якраз 2022 рік, коли в нас відбувається завершення конкурсу. Призначають пана Клименка керівником САП і пана Синюка його заступником. Паралельно відбувається це наше розслідування, і пан Синюк активно починає ним цікавитися.

Ледь не щодня мене викликав до себе й питав: «Ну що там, коли ви плануєте обшуки?». Я, спілкуючись із детективами, кажу: «Чомусь заступник дуже активно цікавиться цією справою». 

Я не можу собі пояснити, чому. Ну але кажу детективам, щоб вони були в курсі. Ми взагалі наше розслідування будь-яке будували між прокурорами й детективами на взаємній довірі. І навіть про такі факти, коли керівництво зайвий раз цікавиться справою, ми один з одним ділилися. Щоб мати спільну позицію або не допустити «зливу» інформації. 

Ну цікавиться й цікавиться. Приїжджають детективи на обшук, вилучають технічні носії інформації, мобільні телефони, термінали зв’язку. Телефонують мені й кажуть: «Ти нам казав про те, що заступник ваш цікавиться цими обшуками. Ми щойно вилучали термінали зв’язку й установили листування, де зафіксована така фраза: “В нас можуть бути гості”».

Це ваші потенційні підозрювані між собою листувалися?

Так. Факт такий є. Ми собі зафіксували, але з тим нікуди не підемо. Може, збіглося, не знаю. Ми розслідуємо цю справу далі й на певному етапі розуміємо, що готові вручати підозри.

Відбувається нарада в керівника САП, де присутні пан Клименко, пан Синюк, з боку прокурорів — я як процесуальний керівник і детективи, які здійснюють досудове розслідування. 

Ми говоримо, що готові повідомляти про підозру — йдеться про привласнення грошей, а санкція статті передбачає конфіскацію майна. Тому після повідомлення про підозру зазвичай арештовується майно. 

Через декілька днів ми здійснюємо повідомлення про підозру. А двоє підозрюваних одного дня вже перереєстрували своє майно на чоловіків — одномоментно після наради, але перед підозрами.

Розуміючи, що людина (Андрій Синюк — ред.) цікавилася цією справою на стадії обшуків і була присутня на цій нараді, ми з керівником самостійного підрозділу детективів вирішуємо прийти до Клименка й розказати про наші підозри, які стосуються його заступника. 

Ви особисто звернулися до нього? 

Так. Ну щонайменше, щоб перевірити цю інформацію, спростувати її чи підтвердити в якийсь спосіб. Нуль реакції, нуль дій. Тобто керівник ніяких дій, пов’язаних із тим, щоб якось цю інформацію перевірити, не вчиняє і не вчинив. 

Вже потім наша гіпотеза про те, що ллється, і ллється саме з кабінету заступника, підтвердилась, коли ми завершили слідство в цій справі й відкрили матеріали для сторони захисту. Сторона захисту почала ініціювати укладення угоди в цьому провадженні. І під час цього спілкування один із захисників підтверджує мені факт комунікації із заступником керівника САП. 

Якої саме комунікації?

Ну якої? Я вже не знаю. Ніхто ж не буде відкрито тобі про щось казати. Але про те, що в них є зв’язок і вони комунікують із заступником керівника САП напряму…

Тому зв’язуємо це все в одну смислову лінію і ми маємо що? Цікавиться обшуками — людям відомо про обшуки. Присутній на нараді по підозрі — люди одномоментно перед повідомленням про підозру скидають своє майно.

Це скорочений варіант інтерв’ю. Повна розмова доступна на YouTube.