Міндіч може бути повʼязаний зі спробами Міноборони закупити неякісні бронежилети — Громадська антикорупційна рада
Бізнесменові Тимуру Міндічу, який фігурує у справі про «відкати» в «Енергоатомі», закидають спроби тиску на колишнього міністра оборони Рустема Умєрова щодо придбання бронежилетів у конкретної компанії.
Про це повідомила заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони, журналістка Тетяна Ніколаєнко. Також із заявою вийшла сама ГАР МО.
Йдеться про компанію «Мілікон ЮА», про яку рада знає, адже «публічно й активно» протидіяла Міністерству оборони у спробах закупити в неї бронежилети.
«Рік я боролося з контрактом на бронежилети від компанії “Мілікон”, бо це була корупційна схема, щоб нарешті дізнатись, що… за нею стояв Міндіч», — зазначила Ніколаєнко.
За її словами, ще взимку Державна агенція, що забезпечує тилові потреби Збройних сил України.Державний оператор тилу оголосив тендер ціною 1,6 мільярда гривень на 75 тисяч бронежилетів, на який прийшла і який виграла за найнижчою ціною невідома компанія «Фортеця захисту».
Але її не законтрактували через відсутність ліцензії на продаж, тоді як інші українські виробники її мали. А втім, ДОТ скасував торги, бо «вибрав не інтереси українського виробника, а конкретного Міндіча», заявила журналістка.
За місяць зʼявився новий тендер на 200 мільйонів гривень, який і виграв «Мілікон ЮА» зі зразком бронежилета, взятим у «Фортеці захисту».
Як пояснює ГАР, компанія «Мілікон ЮА» позиціювала себе як представника ізраїльської компанії «Масада». Водночас засновники «Мілікону» збігалися із засновниками компанії «Фортеця захисту».
«Компанія провалила перші черги постачань, в Україну приїхали не ізраїльські броніки, а китайське гівно — яке прострілювалось й було косо пошите. І кожну нараду з ДОТ я гавкала, то коли ж вони розірвуть цей контракт. ДОТ робив камʼяне обличчя. Вони зубами тримались і не розривали», — заявила Ніколаєнко.
Зрештою, агенція розірвала контракт в останній день, а гроші за бронежилети держава так і не заплатила.
У ГАР МО наголосили, що їм незрозумілі дії співробітників міністерства, які «лобіювали вочевидь неякісні “ізраїльські” бронежилети».
«На відміну від корупційної схеми в “Енергоатомі”, де наглядова рада не знала або не хотіла знати про існування схеми, у Міністерстві оборони тиск не спрацював, зокрема й завдяки незалежній громадській раді, підзвітній тільки й виключно громадянському суспільству», — заявили в раді.
Там закликали провести розслідування не лише того, що є на плівках, а й перевірити інші контракти Міноборони.
Нагадаємо, напередодні секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров підтвердив, що мав зустріч із бізнесменом Тимуром Міндічем у період, коли очолював Міноборони. Але відкинув заяви про вплив на нього.
Більше про корупційну схему в «Енергоатомі»
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) 10 листопада заявило про проведення масштабної операції «Мідас» із викриття корупції у сфері енергетики.
За даними слідства, основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання «відкатів» від контрагентів «Енергоатому» розміром від 10% до 15% вартості контрактів. Зокрема, контрагенти мали заплатити, щоб уникнути блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або втрати статусу постачальника.
Гроші легалізували через окремий офіс у Києві, що належав родині колишнього народного депутата, а нині сенатора рф Андрія Деркача, кажуть правоохоронці.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури повідомив, що до схеми були залучені бізнесмени Тимур Міндіч (Карлсон) та Олександр Цукерман (Шеф).
За даними прокурора, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка (Професора) та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.
Нагадаємо, «Українська правда» з посиланням на джерела повідомила, що зранку 10 листопада працівники НАБУ проводили обшуки в бізнесмена та співвласника фірми «Квартал 95» Тимура Міндіча. За словами народного депутата Ярослава Железняка, НАБУ прийшло з обшуками також до Германа Галущенка — міністра юстиції, який раніше був міністром енергетики, — та до компанії «Енергоатом».