«Ви, втікачі, не кажіть, що це я здав Карабах». Пашинян перепросив за сварку в метро з біженкою з Нагірного Карабаху
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян мусив перепросити за свої висловлювання щодо Арміне Мосіян — доньки польового командира Меружана Мосіяна, загиблого в Першій карабаській війні. Жінка звинуватила його у «здачі» Нагірного Карабаху, а він сказав, що в цьому винні самі жителі регіону, які «втекли» звідти.
Про це пишуть «Ехо Кавказу» (проєкт «Радіо Свобода») та JAMnews.
Напередодні, 22 березня, Пашинян разом із соратниками зайшов у вагон метро в Єревані й почав роздавати людям значки у формі карти Вірменії. Біженка з Нагірного Карабаху, яка сиділа у вагоні разом із сином, сказала, що вони з Вірменська назва Нагірного Карабаху.Арцаху «й у нас інша карта».
У відповідь на докори у «здачі Карабаху» вірменський прем'єр почав сваритися з нею, заявивши, що «ми зробили все, щоб ви жили в Карабасі».
«Тепер ви приїхали сюди й кажете: “Ні, ми хочемо повернутися”. А ми витратили мільярди, зароблені громадянами Вірменії, на те, щоб ви там залишалися. То чому ж ви не залишилися? Не намагайтеся ви, втікачі, говорити, що це я здав Карабах», — казав Пашинян.
Відео зі сваркою прем’єра розлетілося соцмережами й викликало критику на адресу Пашиняна ще й за те, що жінкою, із якою він сварився, виявилася Арміне Мосіян — донька польового командира Меружана Мосіяна, загиблого в Першій карабаській війні.
На тлі критики Пашинян заявив, що не може стримати емоцій, коли говорить про втрату Нагірного Карабаху у 2023 році. Він назвав це своїм «недоліком», визнав, що «щось сказав не так, говорив із неправильною жестикуляцією», перепросив у жінки й запросив її та її сина на зустріч до уряду, щоб офіційно перепросити ще й у прямому ефірі.
«Я знаю, що ви відмовитеся і, можливо, скажете кілька грубих слів услід. Я смиренно це приймаю, але якщо раптом вам спаде на думку домовитися й поговорити на камеру чи телефон — спокійно, без емоцій, — знайте, що я до ваших послуг і заздалегідь приймаю це запрошення», — сказав він.
Війна за Нагірний Карабах
У 1991 році на території Азербайджану етнічні вірмени проголосили «Нагірно-Карабаську Республіку», яка проіснувала близько 30 років.
Восени 2020 року за 44 дні азербайджанська армія провела в Нагірному Карабаху військову операцію, унаслідок якої повернула контроль над регіоном. Однак це не знизило напругу в регіоні. На кордоні траплялися перестрілки.
У вересні 2023 року конфлікт між Вірменією та Азербайджаном знову загострився, коли Баку оголосило про проведення «локальних антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху після заяв про провокації з боку вірменських сил.
Зрештою, невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» погодилася на умови Азербайджану: бойові дії мають припинитися, також ідеться про повне роззброєння армії Карабаху та виведення важкої техніки з території невизнаної республіки.
Тоді ж президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про завершення «антитерористичних заходів» у Нагірному Карабаху. За його словами, країна за один день виконала всі поставлені завдання й відновила територіальну цілісність.
У кінці вересня 2023 року президент невизнаної «Нагірно-Карабаської Республіки (Арцах)» Самвел Шахраманян підписав «указ», згідно з яким «республіка» припинила своє існування з 1 січня 2024 року.