«Маємо зробити, щоб усі фермери мали право на бронювання» — очільник відновленого Міністерства аграрної політики і продовольства України

Експортна зернова криза

Довідка: Наприкінці липня Порти Великої Одеси — це сукупність трьох морських портів: Одеса, Чорноморськ і Південний, які утворюють єдиний транспортно-логістичний вузол на північному заході Чорного моря. Вони забезпечують перевалку вантажів, зокрема зерна, нафти та контейнерів, і є ключовими для експорту України.порти Великої Одеси фактично припинили роботу — жодне судно не увійшло до них — вперше від початку роботи українського морського коридору. За два з половиною роки роботи українського морського коридору ним скористалися понад вісім тисяч суден. Безперервні російські удари по інфраструктурі й суднах призвели до того, що перевізники змушені були відмовитися від цього маршруту.

Пане міністре, станом на середину серпня фермери зібрали понад 26 мільйонів тонн зерна з фактично половини площ. Скажіть, будь ласка, чи справдилися очікування щодо врожаїв?

Українські фермери вже вп'яте в умовах повномасштабного вторгнення продовжують сіяти й збирати врожай. На сьогодні добігає кінця кампанія зі збору ранньої зернової групи. Найбільшими культурами за площею є пшениця, ячмінь та ріпак. Можемо говорити, що в середньому вже понад 90% зібрано. І врожай цих культур збігся з прогнозами. Він на рівні з показником попереднього року, що в умовах війни — гарний показник. Щодо ранньої групи є очікування про збір близько 30 мільйонів тонн сумарно зернових культур. Плюс понад 3,5 мільйона тонн ріпаку. І ще є інші культури: жито, овес. Вони не такі значні за площами, але також є.

Щодо пізніх культур, то фактично найбільші за площею — це соняшник, кукурудза та соя. Звісно, кінцеву врожайність сьогодні складно спрогнозувати, але також попередній прогноз свідчить, що в Україні показник має бути не менший, ніж минулого року. Тому в цілому ми очікуємо, що цього року може бути зібрано понад 80 мільйонів тонн зернових та олійних культур, що є порівнянним із показником попереднього року з різницею в буквально 1%. 

Але, попри відносно хороші врожаї, Україна опинилася в експортній кризі через те, що російські удари порушили логістичні шляхи. Ви наприкінці минулого тижня спілкувалися з представниками ЄС, Світового банку. Чи є вже ідеї, як подолати цю кризу, і чи готові партнери допомагати нам або ж у якийсь спосіб зберігати це зерно, яке зараз немає де зберігати, оскільки сховища заповнюються? Чи, можливо, вони готові долучатися до того, щоб впроваджувати якісь альтернативні логістичні шляхи?

Зараз одночасно опрацьовується комплекс заходів щодо декількох напрямків для того, щоб допомогти пройти цю кризу, яка на сьогодні є і спричинена прямими ракетними атаками країни-агресора по цивільних суднах з продовольством. І це призвело до зупинки заходу суден у порти Великої Одеси й, відповідно, до зупинки експорту. Тому що ми маємо пам'ятати, що близько 90% експорту зернових, олійних культур, продуктів їхнього перероблення — якщо подивитися на перше півріччя 2026 року — відбувалося через порти Великої Одеси. 

Декілька треків. Зберігання. Так, це важливо. Важливо, щоб зібране збіжжя було збережене без втрати показників якості, щоб воно не зіпсувалось і дочекалося свого моменту використання як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. У цілому, наприклад, зернові культури, можуть за правильної технології зберігатися навіть до двох років без суттєвої втрати цих показників. Розрахунок показує, що за такого темпу експорту, який є на сьогодні — він на сьогодні становить лише 30% від того, що було б необхідно експортувати, від того, що ми могли, — то в листопаді виникне питання необхідності наявності додаткових місць для зберігання.

Найефективнішим та швидким і перевіреним за часом рішенням є закладання зерна в поліетиленові рукави, їх можна розкладати на полі, це тимчасові засоби зберігання. У середньому вони можуть зберігати по 250 тонн один. Ми звернулися до міжнародних партнерів, щоб вони допомогли передусім з можливістю надати ці рукави безкоштовно прифронтовим територіям та невеликим фермерським господарствам, тому що ці дві групи найбільш вразливі.

На сьогодні вже маємо підтвердження готовності надати 11 мільйонів доларів на ці цілі від різних організацій: Всесвітньої продовольчої програми, Європейського Союзу, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) (англ. Food and Agriculture Organization, FAO) — міжнародна організація під патронатом ООН. ФАО діє як провідна установа, що займається проблемами розвитку сільських регіонів і сільськогосподарського виробництва в системі ООН.ФАО, Mercy Corps (Мерсі Корпс) — це міжнародна неурядова гуманітарна організація, яка допомагає людям у понад 35 країнах світу подолати наслідки війн, бідності, катастроф та кліматичних змін.Мерсі Корпс, Фонду Баффета, Червоного Хреста. Також продовжуємо діалог зі Світовим банком про можливість виділення ще додатково 25 мільйонів доларів на ці цілі. Цього має вистачити, щоб покрити цю потребу передусім для вразливих верств. Тобто зараз є чіткий план, який має такий вигляд, що реалістично його повністю виконати, щоб не було в нас проблеми з тим, щоб щось зіпсувалося.

Це все на зберігання? На всі ці рукави?

Так, це все кошти для того, щоб забезпечити тимчасове зберігання, для того, щоб продукція не зіпсувалася і щоб підтримати передусім малих виробників і виробників на прифронтових територіях.

Також, зрозуміло, шукають усі можливості для експорту всіма доступними шляхами.
Які це можуть бути шляхи? Два найбільш реалістичні й найбільш масштабні за обсягами з досвіду попередніх років війни — це експорт через Дунай, через Дунайський регіон, через порти як українські, так і молдовські, потім — на румунську Констанцу й далі. І це експорт залізницею через сухопутні переходи. Через фактично західний кордон, через країни-сусіди.

Передусім ідеться про транзит. Тобто ми зараз не говоримо, що цей експорт буде в найближчі країни. Це буде в Західну Європу або в треті країни. Ми бачимо на сьогодні, що приблизно десь по 40-45% цього експорту здійснюється залізницею та дунайським шляхом і менш як 10% автомобільним транспортом. Він також присутній, але такі масштаби автомобільним транспортом складно закрити, зокрема через те, що ми маємо необхідність постійно мобілізувати людей до Сил оборони, кількість водіїв у нас обмежена, й інші є пов'язані з цим складності. Але ми вже провели офіційні переговори з відповідним директоратом Європейського Союзу — з Брюсселем, з Румунією, з Польщею, з Молдовою. Молдова дала знижку на найближчі перевезення транзитом через Молдову. Ціль — вийти на показник до 50% нашого експортного потенціалу. Більше — це буде фізично складно, але це вже буде гарна ціль. На сьогодні це 30%. Мета — найближчим часом максимально докласти зусиль, щоб вийти на 50%.

Нещодавно, після наради послів, я поспілкувалася з послом України в Угорщині, і тоді він сказав, що Угорщина є одним із найважливіших для України логістичних партнерів. Можливо, уже були якісь перші домовленості з цією країною? Чи взагалі розглядається можливість співпраці з Угорщиною як логістичним хабом?

Угорщина також може бути логістичним хабом в частині транзиту, на напрямок Італії, інших потенційних країн Центральної та Західної Європи. На сьогодні пункти пропуску з Угорщиною працюють як залізничні, так і автомобільні, але основним є залізничний. Тому цей трек також розвивається, але треба розуміти, що з погляду географії 70% це все одно буде альтернативний шлях — Румунія, до 20% — це Польща. А Угорщина — її розташування також важливе, але вона все-таки не буде таким великим хабом за обсягами.

Допомога фермерам

Оскільки фермери зараз змушені продавати зерно за заниженими цінами фактично, чи плануються якісь програми допомоги для фермерів? І чи є ризики того, що через те, що зараз фермери недоотримують гроші, наступного року буде засіяно менше площ?

Зараз дійсно дуже важливо фокусуватися тактично на наступній посівній кампанії. Передусім це осіння посівна кампанія. В Україні наша специфіка ведення аграрного сектору — дві посівні кампанії: осіння й весняна. Під час осінньої посівної кампанії засіюють приблизно 30% площ, це 7 мільйонів гектарів, і близько 15 мільйонів гектарів — дві третіх — засіюють під час весняної посівної кампанії. У цих умовах фермерам складно реалізувати продукцію в принципі, а якщо і є реалізація, то ціна є дуже низькою через те, що пропозиція дуже велика, а попит на внутрішньому ринку обмежений. 70% української аграрної продукції ми експортуємо, а тільки 30% споживаємо на внутрішньому ринку.

Тому, щоб забезпечити [посівну кампанію — ред.], уряд ухвалив рішення щодо надання кредитів на обігові цілі, на потреби посівної кампанії. Ухвалено рішення, що фермери можуть брати кредити до 90 мільйонів гривень, терміном до 31 березня 2027 року, під 10% річних. Зараз ставка — приблизно 15-16%, ці 6% буде компенсувати держава. А 10% — це саме десь на рівні інфляції — буде сплачувати безпосередньо позичальник. І, що дуже важливо, це можна зробити під заставу сільськогосподарської продукції — збіжжя.

Майбутнього?

Зібраного, як є. Фактично активи у фермерів є на руках. Просто вони не ліквідні. Це продукція. Їм треба кошти, щоб купити пальне, мастильні матеріали, мінерали, інші речі.

І, зокрема, також уряд розподілив близько 21 мільярда гривень портфельних гарантій, які також можуть у цих умовах застосовуватися для того, щоб це фінансування надавати. Цей комплекс заходів має допомогти знайти кошти.

Паралельно триває робота, щоб відновити експорт всіма можливими шляхами, і тоді, маючи ці кошти, у якийсь момент фермери зможуть реалізувати свою продукцію за гідною ціною й повернути собі ці кошти.

І ще про допомогу держави. Ми говорили із головою Асоціації фермерів Херсонської області Віктором Гордієнком, у якого внаслідок обстрілів величезні втрати. У нього майже мільйон доларів боргу, і за свій кошт він має купувати ще РЕБи, щоб хоч якимось чином вберегти площі, які вже фактично в кілзоні. І ще момент: фермери через російські обстріли травмуються, гинуть.
Чи планується якась допомога від держави для родин фермерів, які зазнали поранень чи загинули? І так само чи планується якась допомога для фермерів, чиє збіжжя було знищене через російські атаки?

У вашому запитанні два компоненти: з погляду життя тут ми більше говоримо про соціальне страхування. Це не відання Міністерства аграрної політики, але ми знаємо, що таке є. Можливість соціального страхування на прифронтових територіях, зокрема отримання виплат від фондів, — у розпорядженні Пенсійного фонду, Мінсоцполітики.

Щодо збіжжя: так, ми отримали відповідні звернення. Справді відбувається цілеспрямоване знищення продовольства, спалення полів. 

Був напрацьований певний проєкт рішення підтримки щодо того, щоб виплатити компенсацію розміром близько 10 тисяч гривень за один гектар знищеної площі. Ми плануємо в кінці серпня провести форум із фермерами прифронтових територій для того, щоб представити відповідні напрацьовані рішення. Верифікувати спільно з ними те, як це буде працювати. Ну і після того переходити вже безпосередньо до обговорення та ухвалення відповідних рішень. Уже подали відповідний бюджетний запит, щоб ці кошти були передбачені в бюджеті 2027 року. Ми над цим активно працюємо. Дуже важливо підтримати фермерів у прифронтових регіонах у цей складний час.

А як фермери можуть долучитися до цього форуму для обговорення?

Ми запрошуємо через профільні асоціації та/або профільні структурні підрозділи обласних військових адміністрацій. Тому охочі можуть звернутися до своєї асоціації або відповідного структурного підрозділу обласного у відповідній області — і будемо раді бачити.

Вплив на ціни

Минулого року Україна трансформувала програму Grain from Ukraine на Food from Ukraine. Скільки продукції можуть недоотримати країни, куди Україна постачає зерно за цією програмою? Ну і, власне, чи очікувати зростання цін на світовому ринку?

У разі продовження блокади портів може бути не експортовано до 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Тобто 30 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції може не потрапити на міжнародні ринки, не потрапити до країн-імпортерів, які її потребують. Це значний обсяг, і, відповідно, дуже важливо також із гуманітарного погляду й для боротьби з голодом у світі, щоб ця продукція постачалася.

Чи це вплине на ціну? Вплине, але є певний лаг. Тому що на сьогодні експорт з України зупинився в період, коли всі країни Північної півкулі активно збирають врожай. Самого врожаю багато, тому поки що значного ефекту на ціни від цього немає. На відміну від 2022 року, коли експорт зупинився в березні, коли вже працювали на запасах — тоді відразу відбувався вплив на ціну. Тому якщо ця ситуація триватиме ще декілька місяців, то це однозначно вплине. Ми оцінюємо, що може бути навіть здорожчання на рівні до 30%. У 2022 році в середньому здорожчання відбулося для всіх продуктів — 24,5%. Але для деяких навіть удвічі. Тому однозначно довгострокове блокування вплине на світові ціни, а це означає, що країнам і споживачам, передусім у найменш захищених країнах, які є імпортерами, доведеться платити ще більше і ще більше витрачати на щоденні потреби.

І ще про ціни на продукцію, але вже в Україні. Зерно зараз продається за низькими цінами, але водночас той самий хліб дорожчає. Чи можете ви пояснити цю ситуацію? Чому так відбувається і чого нам очікувати з цінами на осінь?

Тут є декілька аспектів. Дійсно, ціна сировини — це важливий елемент кінцевої собівартості й ціни кінцевої продукції. Але також значним елементом є в цілому вартість енергії. Це пальне, енергетика. І також оплата праці — а зараз є дефіцит кадрів, — яка також зростає через бронювання. Тому частка цих факторів є різною. Вона, зокрема, розподілена в часі. Також є різниця в декілька місяців між ціною на сировину й кінцеву продукцію. Тому що той самий хліб на сьогодні печеться з борошна, яке було заготовлене й лежало на складах ще декілька тижнів тому. І воно було зроблене з пшениці, яку купили ще раніше, на початку липня, до зниження цін.
Фактично зазвичай ця різниця між зміною ціни сировини й кінцевої продукції займає від двох місяців. А водночас пальне — ми бачили, знов був стрибок. Зараз знову є зниження. 

Поки що на кінцеву вартість продукції для споживача ці зміни на ринку зерна ще не мають безпосереднього впливу. Вони мають розпочатися з вересня, якщо ситуація буде такою, як є на сьогодні. Тому немає такої швидкої можливості відчути ці зміни, але дійсно з погляду сировини, і вартості сировини, і її обсягів, які зібрані, і доступності, на сьогодні немає підстав, щоб цей фактор впливав би на зростання цін на кінцеву продукцію.

А чого чекати тоді нам на осінь, наприклад, за кілька місяців?

За поточним сценарієм, як ми бачимо, безпекова ситуація залишається складною, споживач може точно не чекати зростання цін. Чи буде зниження цін — усе залежить від інших компонентів. Бо, знову ж таки, якщо буде далі енергетичний компонент зростати, то не виключено, що він буде більшим, ніж зменшення вартості цієї сировини. Борошно потребує суттєвої частки електроенергії під час виробництва. Також ми бачимо, що, на жаль, відбуваються цілеспрямовані удари по логістиці, продовольчих розподільчих центрах. Це означає, що треба робити прямі доставлення автомобілями безпосередньо від виробника в магазин. А це означає більше витрат. Більше пального буде йти на одну одиницю, більше водіїв треба залучити, більше оплати праці. Тому тут збіглися фактори, які призводять до здорожчання вартості продукції, а не тільки фактор здешевшання сировини.

Бронювання фермерів

Довідка: Фермери можуть отримати бронювання від мобілізації, якщо їхнє господарство має статус критично важливого сільськогосподарського підприємства. Підприємство повинно мати річний дохід не менш як 40 мільйонів гривень та займатися виробництвом, переробленням і збутом сільськогосподарської продукції.

Ще б я хотіла трохи поговорити про бронювання працівників агросектору. З одного боку, держава має забезпечувати мобілізацію, з іншого — господарства повинні мати достатньо працівників, щоб сіяти, збирати врожай і гарантувати продовольчу безпеку. Чи вважаєте ви достатньою нинішню систему, де бронювання відбувається на підприємствах, що вважаються критично важливими? І окремо — що робити з малими та середніми фермерами, які фактично самі є ключовими працівниками свого господарства?

Це дуже складне питання, щоб знайти цей баланс. Ми бачимо це всі роки під час повномасштабного вторгнення, що складно знайти цей баланс між забезпеченням Сил оборони й підтримкою економіки. Він складний в усіх секторах, не тільки в аграрному.

Водночас ми вважаємо, що з відновленням Міністерства аграрної політики і продовольства України маємо зробити окремий спеціальний фокус саме на невеликих підприємствах. Дійсно, на сьогодні до міністерства щодо бронювання можуть звертатися підприємства від тисячі гектарів. Ми вважаємо, що треба цей поріг суттєво знизити, щоб від наявності декількасот гектарів уже можна було звертатися, тобто в рази знизити. І надати це право на працю, на роботу на сільських територіях. Тому будемо над цим працювати, однозначно знизимо цей поріг, порахуємо, якого він має бути рівня зниження для того, щоб покрити виробничу основу.

Фактично з осені ми вже хочемо запустити цей напрям у відновленому міністерстві й надати можливість усім, хто працює — бо важливо, щоб кожен гектар був засіяний, — щоб вони подалися, мали можливість забронюватися й бути спокійними, що справа їхнього життя може бути ними виконана.

А чи відомо, скільки наразі заброньовано представників фермерських господарств?

На сьогодні понад 4,5 тисячі сільськогосподарських підприємств отримали критичність. Плюс із регіонів, ОВА — до 2 тисяч, тобто більш як 6 тисяч сьогодні отримали критичність у межах чинного нормативного поля.

І чи достатньо такої кількості заброньованих працівників?

Якщо дивитися на площу, яку ці підприємства обробляють, то ця площа становить понад 80%. Але погоджуюся з тим, що інші 20% також важливі. Наша мета — покривати їх.

Середня площа інших незаброньованих підприємств менша, але кількість їхня набагато більша. Тому з погляду якоїсь продовольчої безпеки й того, що ми покриваємо абсолютну більшість, — так. У нас фактично в більшості випадків є можливість працювати, і більшість працює. Але чи треба нам далі вдосконалювати систему? Варто прагнути, щоб і 95% покривалося.

Чи розглядає міністерство можливість збільшення квоти бронювання саме на періоди посівної та жнив?

Збільшити квоту на певний період неможливо. Бронювання через «Дію» не дасть змоги це зробити. А написати окреме рішення під такий період — ця система створювалася більш як два роки, поки запустилася автоматично, тому така річ просто неможлива. 

Робота відновленого міністерства

І про турбулентність та зміни в міністерстві, адже 2025-2026 роки стали роками змін для міністерства. Спершу його приєднали до Міністерства економіки, місяць тому виокремили знову. Схожа ситуація була ще й раніше, у 2019-2020 роках. З чим пов'язані такі постійні зміни й чи впливає ця турбулентність на роботу міністерства?

Я був присутній під час реалізації всіх цих змін, тому що працюю заступником, відповідальним за аграрний сектор, з вересня 2019 року, з першого рішення про об'єднання. І потім роз'єднання, і потім знову об'єднання. Мені важко прокоментувати природу, тому що такі процеси — це категорія політичних рішень. Я не брав участі в їхньому ухваленні, я просто брав участь у їхній реалізації.

А який це має вплив? Ну, звісно, це завжди потребує певних ресурсів, тому що процес об'єднання, створення — це завжди такі трансакційні витрати, і треба виділяти час та енергію на ці адміністративні дії. І також завжди є ризик того, що в межах цих перетворень люди можуть втомитися, ми їх можемо втратити, бо люди хочуть стабільності, впевненості й не готові, можливо, переходити. Водночас зараз, дивлячись на колектив, аграрний колектив, бачу, що насправді більш як 90% працівників усе одно переходять.

Тобто вони як фахові експерти продовжують працювати, змінюється форма, але вони продовжують працювати. І це дає надію на те, що ця основна команда виконавців сформована. Зараз треба докласти зусиль, щоб усе відновити й щоб це було довгостроково.

Нещодавно прем'єр-міністр назвав ключові засади в роботі нового Кабміну. Серед них — посилення оборони та стійкості держави, підтримка українських громадян і бізнесу, прискорення євроінтеграційних процесів. Як ви як міністр плануєте виконувати ці завдання? Які завдання стоять перед вами? Що ви плануєте?

Фактично відновлення й стійкість аграрного сектору в цілому — це дуже важливо. Це і про прифронтові території — ми говорили, щоб запустити програму з відшкодування. 

Цього тижня в першому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт про компенсації за землі під фортифікаційними спорудами. Це питання дуже давно порушують аграрні виробники. 

Відновити логістику — це буде про те, щоб люди могли працювати. Тобто це завдання номер один. Зробити так, щоб сектор продовжував далі працювати, щоб йому не довелося зупинятися через ці виклики.

Євроінтеграція — вона залишається актуальною, тому що ми як країна зробили вибір. Аграрний блок у межах євроінтеграції є суттєвим. Він політично дуже важливий, дуже чутливий для багатьох європейських країн через позиції їхніх фермерів. Тому тут чекаємо на відкриття кластерів.

Також нам треба економічно розвиватися, відновлюватися, бути стійкими, але й думати про майбутнє. Тому я б говорив ще про таку річ, як необхідність збільшувати нашу додану вартість. Тобто розвивати перероблення різних видів, альтернативних джерел енергії. Ось цей трек також залишається важливим.