«В угорців ніколи не було проблем щодо українців» — інтерв’ю з послом України в Угорщині

«Пане посол, планувала спершу питати про нараду очільників відомств, але після сьогоднішнього обстрілу не можу не запитати про те, де і як минула ваша ніч. І після повернення в Угорщину що б ви сказали Петру Мадяру, Аніті Орбан і загалом угорським громадянам після такого обстрілу?» — починаю розмову я.

Посол говорить досить швидко, але спокійно:

«У мене до ракет є звичка, бо служив в армії, був на фронті. Але ми постійно про це говоримо (про російські атаки — ред.), не просто коли обстріли, а завжди говоримо, що ми по сусідству, і ви бачите, що стається в Румунії, у Польщі, і буквально за кілька кілометрів від угорського кордону, у Мукачеві, прилетіла також ракета. Угорцям зрозуміло це. Тим більше, що [етнічні — ред.] угорці, які є громадянами України, є в ЗСУ, тому поховання угорців — 122 людини на цей час загинули — це для них біль. Вони втратили своїх одноплеменців, я втратив своїх побратимів».

У цей момент у Михайлівському соборі починають дзвонити дзвони. Після короткої паузи посол продовжує: 

«Це не щось паперове, не якесь пафосне, це чітко зрозумілий біль як щодо ДНК, так і щодо постійного відчуття напруги в Закарпатській області, це є для них таким важливим фактором».

Починаю питати про реакцію керівництва Угорщини на цей запит, згадую, що минулого разу Аніта Орбан засудила російську атаку. На той момент, як ми зустрілися з Федором Шандором, реакцій на її сторінці ще не було, але посол каже, що їхнє МЗС відреагувало. І посольство Угорщини в Україні відреагувало. «І вони чітко акцентували, що це російські ракети, що це російська зброя знищує українців», — додає посол. На запитання, чи є в планах запрошувати угорські делегації в Україну, Шандор ствердно каже, що робота триває, і згадує про візит Петра Мадяра ще в статусі лідера опозиційної партії «Тиса» до Києва після удару по «Охматдиту».

«Є запрошення брати участь у різноманітних ініціативах, як-от, зокрема, Карпатська ініціатива. Також нещодавно тут був мер Будапешта, якому президент вручив спеціальну українську нагороду, яка називається “Місто-захисник”. Це перше угорське місто, яке отримало цю нагороду. Сподіваємося, ще кілька міст, які ми подали від посольства, [отримають таку нагороду — ред.] за те, що вони допомогли українським громадянам у дуже важкий період. Тому ми в постійному контакті, у постійній взаємодії. І вище керівництво [на рівні прем’єр-міністра — ред.] отримало запрошення від нашого вищого керівництва брати участь у різних самітах і приєднуватися до різноманітних коаліцій».

Також посол згадує і про угорських волонтерів, які допомагають Україні:

«У перші дні Угорщина прийняла понад півтора мільйона біженців через свій кордон. Дуже багато угорських волонтерів і зараз працюють волонтерами в різноманітних напрямах. Наприклад, цивільне розмінування. Друге — допомога конкретним підрозділам Збройних сил, де воюють угорці, повезли зараз 20 генераторів. А також мілітарна допомога. У Харкові — відбудова дитячого садочка. Буча, Ірпінь, Бородянка — там ЦНАП, школа за угорські кошти. Тому угорський народ бере активну участь».

А потім додає: «Новий угорський уряд лише 80 днів при владі. Дайте їм 100 днів».

Під час свого виступу на нараді очільників закордонних відомств України Володимир Зеленський наголосив, що ефективність посла буде вимірюватися кількістю зброї, яку Україні надасть та чи інша країна. Утім, з Угорщиною ситуація дещо інша. До приходу Петра Мадяра до влади країна мала проросійський курс. Та й сам Мадяр наприкінці травня заявив генсеку НАТО, що Угорщина не надсилатиме зброї «на російсько-українську війну». Тож запитую, які ж завдання поставили перед нашим послом для покращення відносин між Україною та Угорщиною.

«Передусім це сприяння розблокуванню кластерів. Перший кластер, основний, проголосований. Шостий проголосований, залишилися другий, третій, четвертий, п’ятий. Я думаю, що ми скоро почуємо, після літньої сієсти. Друге — посольство активно працює щодо відкриття зернового логістичного напряму, щодо удосконалення логістичних шляхів, зокрема щодо постачання цивільних гуманітарних вантажів. Третє — відновлення роботи таких закритих інституцій, як економічна комісія, відновлення парламентських відносин, які в нас розірвані з 2017 року між двома парламентами. Тобто ми зараз працюємо щодо етапного відновлення того, що було розірване за останні 20 років», — розповідає посол.

Коли зайшла мова про кластери, нагадую, що, попри очікування України, на міждержавній конференції щодо вступу України до ЄС 14 липня вдалося відкрити лише шостий кластер переговорів, а не всі. Відкриття решти залишилося заблокованим через позицію Угорщини. Посол же назвав це «політичною грою», але порадив набратися терпіння й запевнив, що зрештою Угорщина вчинить «по-сусідськи»:

«Вони при владі 80 днів лише. Формуються нові міністерства. Деякі міністерства пройшли повне оновлення на 100%. Деякі міністерства — на 95%, як-от МЗС. Люди, які почали працювати, входять у курс справ. Плюс у них наклалася президентська криза. Вони не мають зараз президента, є виконувач обов’язків. Плюс зміна в судовій системі. Плюс до цього всього кліматичні умови. Ми мусимо розуміти: вони розв’язують свої внутрішні проблеми. Уряд ознайомлюється, і зараз триває вивчення питання другого, четвертого, п’ятого кластерів, щодо третього більш-менш немає зауважень. Це також політична, дипломатична гра, адже угорці запропонували Молдові, щоб її виокремили, але дякуємо уряду Молдови, який сказав: або з Україною, або ні з ким. Це дипломатія, політична гра, глобальна гра. Тому на цей час можемо сказати, що треба набратися терпіння, і угорці, як сусіди, по-сусідськи вчинять».

«То на осінь маємо чекати позитивних новин?» — перепитую я. На що лунає відповідь:

«До кінця року залишилося чотири місяці, це небагато. Я думаю, ні, знаю, що все буде гаразд».

Після повідомлень про побиття українців в іншій сусідній країні — Польщі — запитую, яка ситуація зі ставленням до українців в Угорщині. Посол запевняє, що в угорців «ніколи не було проблем щодо українців».

«У нас ніколи з ними не було філософських, екзистенціалістських проблем. Були деякі моменти короткотривалі в історії, але вони не були визначальними. Були налагоджені хороші контакти, тому ті білборди, ті речі, які були на вулицях Угорщини, просто не сприймалися. І народ, який не є дурним, зрозумів, що це політичні наративи. І не більше. І, як казав колись Валерій Лобановський, “результат на табло”, результат під час виборів це показав. Вони зробили свій вибір, і вони показали свою думку щодо тих негативних, антиукраїнських, створених російськими спецслужбами наративів на території Угорщини.

Ми з ними історично, починаючи від наших українських принцес, які стали угорськими королевами, закінчуючи спільними визнаннями. Тобто в нас із ними постійно якісні, позитивні відносини. Вони руйнувалися зрозуміло ким. І професійно руйнувалися. А зараз це ще й агресивно. Але угорці дали свою відповідь. І ми маємо конкретні результати. Наприклад, справа «золотого конвою». Усе повернуто, і угорці, звичайно, активно хочуть змусити відповідати конкретних осіб за ці порушення».

На цьому моменті не змогла не запитати, на якому етапі ця справа, адже після жорстокого затримання українських інкасаторів «Ощадбанку» угорськими правоохоронцями 5 березня (тоді ще прем'єр-міністром був Віктор Орбан) Угорщина вже в травні зрештою повернула кошти та золото, а новий прем'єр Петер Мадяр пообіцяв покарати винних.

«Зараз транспортні засоби відпущені, люди відпущені, вантаж відпущений, знято санкційні обмеження стосовно людей. Ну і зараз триває відповідальність за вчинений злочин. Це простий тероризм. Грабунок на дорозі, піратство й так далі. Тому Угорщина повертає собі репутацію європейської країни й хоче покарати винних. Конкретно названо вже осіб. Готується справа. Зараз цим займаються адвокати. Я думаю, ми почуємо ще не один глибокий скандал з арештами, з конфіскацією майна тощо», — розповідає Шандор.

Також посол додає, що політичні відносини між нашими країнами починають налагоджуватися:

«Є зняття санкцій і обмежень з українських новинних видань. Також повернули реверс газу, який був обмежений. Відновлено попередні економічні обмеження. Ще не всі, але знімаються поетапно. Тривають переговори стосовно відновлення парламентських відносин. Уже був перший візит пана Стефанчука і його заступників щодо відновлення парламентських відносин».

Далі переходимо до економічних питань і взаємодопомоги. В Угорщині вперше за 44 роки через спеку може зупинитися єдина в країні АЕС «Пакш». Певний час вона не вироблятиме електроенергії. Угорщина ж є тією країною, куди Україна найбільше експортує електроенергії в разі профіциту. Тож запитую, чи пропонувала Україна свою допомогу в разі потреби. Посол каже, що поки що звернень від угорської сторони не було, але технічні команди України й Угорщини проводять консультації:

«Частина України перебуває на енергетичних островах. Тому в нас є енергетичний обмін постійний із ними. Ми зацікавлені в їхній логістиці, енергетиці й транспорті. Станція “Пакш” і станція “Хмельницька” будувалися за одним спільним проєктом, багато схожих моментів і багато інженерних консультацій уже проводиться з допомогою посольства з угорською стороною.
Але на цю мить ми не маємо звернень від угорської сторони про надання додаткових потужностей. Поки що вони справляються своїми силами, хоча й економлять».

«А чи цікавлять Угорщину українські дронові технології і які ви бачите перспективні напрями для угорського бізнесу в Україні?» — питаю я. 

На цьому моменті посол на секунду задумується, каже: «Дрони зараз у світі всім цікаві, без винятку. Це не тільки компонент військовий, але це й агродрони, і медичні дрони, і дрони для розмінування, і дрони для контролю за річками, бачите, унаслідок кліматичних змін. У цьому ми маємо людський потенціал, інноваційний потенціал. Я думаю, що рано чи пізно ми будемо виготовляти спільну продукцію, адже угорці мають великий потенціал і напрацювання з розмінування.

Стосовно наших спільних інтересів, то передусім це логістика. Угорщина — найкращий наш логістичний сусід. Вихід на автобани, вихід на залізницю, якісні аеропорти «Дебрецен» і «Будапешт», швидкий вихід до адріатичних портів, логістичні хаби, побудовані вздовж кордону, якісні перехідні контрольно-пропускні пункти. Тому Угорщина — для нас найбільший логістичний партнер, через якого проходять транзитні вантаж.

Друге — це агронапрям, оскільки в Угорщині є традиції, як і в Україні, щодо вирощування тієї чи іншої продукції, ми взаємозамінні. І коли в них неврожай, ми допомагаємо, і навпаки. Це передусім зернові, соя, кукурудза. Курятина, яйця, мед. Це в чому ми найбільше комунікуємо. Зараз 22 товари є локально санкційними — не Євросоюз, а Угорщина. Це ще наслідок життєдіяльності попереднього уряду. Але ми поступово будемо змінювати ці наративи, з огляду й на політичні фактори».

Далі пояснює, що, попри ці санкції, українські товари все одно масово представлені на полицях угорських магазинів, адже між країнами Євросоюзу — вільний товарообіг. І коли Україна постачає продукцію в інші країни ЄС, уже через них ці самі товари опиняються і в Угорщині.

Завершуємо розмову культурною співпрацею й подальшими планами. Питаю, які є напрацювання щодо зміцнення відносин: 

«Був ювілей Лесі Українки. Єдина країна, де було поставлено в день її народження пам’ятник, — це Угорщина. Зараз відкриваються ще три пам’ятники: принцесам українським, Григорію Сковороді, який жив в Угорщині чотири роки, а також відомому угорцю, якого ви знаєте за іменем Володимир Антонович. Його справжнє прізвище — Джидай.

Далі — це найбільше книжкових поличок, це проєкт першої леді. У 36 містах. В Угорщині минулого року відпочивали 5443 дитини українські. Безпосередньо зараз — понад півтори тисячі. А загалом за цей рік маємо кількість понад три тисячі українських дітей. Це передусім діти військовослужбовців, загиблих.

В Угорщині щомісяця відбуваються якісь українські акції. Зараз тривають чотири виставки українські. Виставка вибійки в етнографічному музеї Угорщини, одному з найбільших у Європі. В Угорщині зараз працюють аудіогіди українською мовою. Найбільше міст-побратимів — 102 українські, 102 угорські. Три повноцінні українські школи середні працюють із гімназією, 12 освітніх осередків працюють — це вечірні та недільні школи.

Українська греко-католицька церква й Православна церква України представлені громадами в Угорщині. Усі свята відзначаються — від дня народження Шевченка й Лесі Українки й до українського Різдва. Буквально через тиждень-два буде фестиваль «Свято борщу» в центрі Будапешта. Буде акція «Біжу за героями», також у Будапешті.

Постійно в Угорщині українська громада здійснює активну популяризацію українських акцій, подій, державних свят, і український прапор є в активностях на багатьох загальноугорських подіях. Величезні мітинги на 24 лютого з протестами біля російського посольства, сотні, тисячі людей виходять на мітинги, і очолюють ці протести мер Будапешта, мери інших міст».