1% найбагатших людей світу відповідальний за вдвічі більше шкідливих викидів, ніж 50% найбідніших — дослідження
Протягом 1990—2015 років викиди парникових газів, за які відповідальний один відсоток найзаможнішого населення планети, у понад два рази більші, ніж ті, за які відповідальна найбідніша половина всіх людей.
Про це йдеться у спільному дослідженні міжнародне об`єднання з 15 організацій, що намагається подолати бідність та пов’язану з нею несправедливість у світіOxfam та Стокгольмського інституту довкілля.
У доповіді «Боротьба з вуглецевою нерівністю» йдеться про нерівномірність викидів парникових газів через діяльність груп людей із різним рівнем доходів протягом 1990-2015 років. За цей час, зазначають автори, вуглецеві викиди в атмосферу зросли більш ніж удвічі.
Як показало дослідження, найбагатші 10% населення (це близько 630 мільйонів людей) відповідальні за понад половину (52%) викидів парникових газів, із них на 1% найбагатших припадає 15% викидів.
На 50% найбіднішого населення Землі припадає лише 7% шкідливих для атмосфери викидів — тобто більш ніж удвічі менше. Крім того, за 25 досліджуваних років викиди, за які були відповідальне найбагатше населення, зросли втричі більше, ніж викиди найбідніших людей.
«Надзвичайна вуглецева нерівність є прямим наслідком десятиліть украй нерівномірного та екологічно шкідливого економічного зростання будь-яким коштом, який відстоювали уряди й бізнес», — стверджує Денні Шріскандараджа, керівник британського відділення Oxfam.
У чому проблема зі шкідливими викидами?
Вуглецеві викиди накопичуються в атмосфері, створюючи так званий «парниковий ефект»: вони пропускають сонячне світло, але не дають йому розсіятися в космосі. Через це тепло від сонячних променів лишається в атмосфері, поступово її нагріваючи.
За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини ХХІ століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично припустима норма, перевищення якої може призвести до зменшення урожайності рослин і, відповідно, змін в екосистемах світу.
Якщо ж темпи зростання викидів, спричинені найбагатшими людьми світу, лишатимуться такими ж, як зараз, до 2050 року температура зросте на ще 1,5 градуса за Цельсієм — навіть якщо решта світу знизить рівень шкідливих викидів до нуля.
Через пандемію коронавірусу у світі сповільнилася економічна діяльність, але вона, як показали дослідження, не призвели до видимої зміни концентрації парникових газів в атмосфері Землі (хоча раніше прогнозували протилежне).