«Його тримали в будівлі без вікон, а тоді привезли в Смоленську область», — адвокат про затримання Павла Гриба

Андрій Сабінін, адвокат затриманого в Гомелі 19-річного Павла Гриба, розповів Громадському, як заарештували українця, хто і куди його вивіз, про стан здоров’я підзахисного та умови утримання в СІЗО Краснодара.

Як вам удалося потрапити до Павла? Чи важко це було?

У нас існує така практика, не виключаю, що й ваші правоохоронні органи це практикують: до підзахисного клієнта в СІЗО не вдається потрапити, якщо не дозволив слідчий, слідчий комітет, можливо, ФСБ. У цьому випадку — ФСБ.

Але працівники СІЗО, яке в нас належить до служби виконання покарань, але водночас розміщується в одній будівлі з ФСБ, чинять так, як наказують сусіди. І порушують закон, не надаючи права першого побачення.

Що це таке (право першого побачення — ред.): адвокат просить про зустріч із підзахисним, щоби отримати згоду на захист, показавши ордер і адвокатське посвідчення. Ніякий слідчий йому не потрібен.

У п’ятницю я цілий день намагався туди пробитися, мене й на поріг не пустили. Сказали, мовляв, вас немає в переліку адвокатів, допущених до справи. Адвокат там насправді один за призначенням, який ходив до Павла. Слідчого не вдалося знайти — був зайнятий, але ввечері він мені зателефонував. Ми домовилися про зустріч і в робочому режимі в понеділок уранці зустрілися.

Він викликав конвой, Павла привели, я пояснив, хто я. Він погодився (бути підзахисним Сабініна — ред.). Відтак через три-чотири години очікування я потрапив у СІЗО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Любов і ФСБ: як побачення закінчилося для 19-річного українця арештом

Коли відбудеться наступна зустріч?

Важко сказати, у СІЗО один кабінет для зустрічі підзахисних з адвокатами, тому навіть двоє людей, які приходять, можуть зайняти весь день. Сьогодні-завтра до нього намагатимуться потрапити консульські працівники з Ростова.

Як він себе почуває, в яких умовах утримується?

Каже, що їжа там, звичайно, не дуже. Та ніколи ні в тюрмі, ні в слідчому ізоляторі не було гарного харчування.

Я, слава богу, не куштував ніколи тюремну їжу, тому не можу сказати, які негативні реакції організму вона викликає. Там не готують, а привозять їжу із загального слідчого ізолятора Краснодара, СІЗО-1. Зрозуміло, це зовсім проста, дешева і звичайна їжа. Ніяких кошиків із фруктами там немає. Тому задовольняється тим, що дають.

Але в найближчі дні прийдуть гроші на його рахунок, він зможе купувати собі харчування, (сьогодні, 13 вересня) сподіваюся, консульські працівники зроблять передачу. Я передав список дозволених продуктів. Можливо, удасться передати йому посилку.

Чи має він доступ до ліків?

Що стосується ліків, у мене на сьогодні немає медичного епікризу, завіреного належним чином, але слідчий готовий його прийняти.

Я зустрічався з лікарем СІЗО, жодних проблем передати ліки відповідно до епікризу, немає. Просто треба купити в тій аптеці, яка видає сертифікат відповідності, інакше їх не приймуть.

Завтра-післязавтра він (Павло) їх отримає, ніяких особливих препаратів там немає. У нього немає призначень і ліків, які могли б уплинути на його життєдіяльність. Це ліки підтримуючої терапії.

Лікар сказав, що поточні аналізи нормальні. Перевірити я не можу, позаяк існує певна процедура ознайомлення з медичною документацією.

Я не бачив внутрішніх аналізів, але навіть якщо бачив би, ніхто мені не дасть їх ксерокопіювати або перезнімати, адже підзахисний утримується в ізоляторі ФСБ. Це означає, що у вас немає ні телефону, ні комп’ютера, ні диктофона. Навіть те, що він каже, я можу переповідати з його слів і ніякими носіями це підтвердити не можу.

Павло Гриб архівне фото із сторінки Павла у facebook

Чи бачили ви якісь документи у справі Павла? Слідчий вам щось надав?

Частково. Решту дивитимусь післязавтра.

Що Павло каже про затримання, що ви можете розповісти, чи казали йому щось слідчі?

Офіційну позицію ФСБ я не знаю. Вони ніколи її не транслюють. Навіть, якби знав, не сказав би, тому що в мене підписка. За словами Павла, 24 серпня він ішов на автовокзал міста Гомеля о 17 — 18 годині. У нього був заздалегідь куплений квиток, він збирався виїхати назад в Україну. Грошей не було, він нікуди б далі не поїхав. Із собою мав посвідчення інваліда, що він — інвалід дитинства, паспорт.

На одній із центральних вулиць, десь у районі автовокзалу та проспекту Правди, до нього підійшли люди в цивільному, посадили в мікроавтобус і вивезли. Звісно, свобода його була обмежена у вигляді фіксації рук. Уже в сутінках, десь у лісі передали його іншим. Тих, перших він більше не бачив.

Його знову кудись везли, привезли в якусь будівлю. Він не знає, скільки там перебував, тому що там не було вікон. Його годували, перебували разом із ним (люди, яким його передали, — ред.). Може, це був день, півтора, два, він так каже, але як насправді — невідомо. Він сам не знає — важко орієнтуватися, якщо немає годинника і сонячного світла.

Відтак прибула слідча бригада, яка, із його слів, оформила затримання відповідно до російського кримінально-процесуального кодексу. І коли привезли до відділку поліції, він дізнався, що це Смоленська область — побачив вивіску. По-моєму, це місто Рябцево (село — ред.). Там його дактилоскопіювали. Коли людина затримується за підозрою в скоєнні злочину або іншого правопорушення, за російським законом знімають відбитки пальців і фотографують. Потім бригада виїхала з ним у Краснодар.

Чи озвучені підстави для затримання?

Воно проводилося відповідно до закону, запросили адвоката за призначенням із цього населеного пункту, у всякому разі, він не казав, що йому чогось не пояснили. Йому пояснили, за що його затримали.

Коли з Павлом зможе зустрітися його сім’я?

У нас не заведено у звичному режимі надавати побачення з родичами. Зазвичай їх не надають. Але сім’я поки таких побажань не висловлювала, я клопотання ніякого не заявляв. Якщо сім’я захоче, я оформлю клопотання і отримаю офіційну відповідь.

Що-небудь відомо про роль дівчини, з якою Павло листувався?

Наразі мені невідомо, але навіть якщо стане відомо, я про це розповідати не зможу.

Як ви в цілому оцінюєте перспективу справи?

Я не можу про це говорити.