Анатомія лиха: три причини перетворення західної України на суцільне море

***

Паводок у західних областях України став одним із найсильніших за останні роки — підтоплено тисячі будинків, сільгоспугіддя та дороги, зруйновано десятки мостів, сотні людей евакуйовано. На Івано-Франківщині, яка постраждала найбільше, троє людей загинуло. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав ситуацію в п’яти областях критичною. hromadske за допомогою експертів з’ясувало причини, які призвели до стихійного лиха і його катастрофічних наслідків.

Причина перша: забагато дощів

У деяких окремих місцях постраждалих регіонів за останні два дні випало 50-60% опадів від місячної норми. На метеостанції в Долині 22-23 червня випало 158 мм опадів (при місячній нормі 137 мм), в Яремчі — 157 мм (при місячній нормі 150 мм), а в Івано-Франківську випало 81 мм опадів (при місячній нормі 98 мм). Про це розповідає начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислав Білик. З кінця травня, за словами начальниці відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторії Бойко, опади в Карпатах випадали регулярно, починаючи з кінця травня. Через це ґрунт був уже достатньо насичений водою і до 20-го червня, відколи упродовж кількох днів випала велика кількість опадів.

І це не було проблемою — подібні ситуації для наших Карпат не є екстраординарними, вони траплялися неодноразово в минулому і зовсім необов’язково мають призводити до руйнувань, економічних збитків і тим паче, до людських жертв. «У нас в Карпатському регіоні топило, топить і буде топити!», — констатує директор Українського гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий.

Причина друга: лисі гори

Поширена думка, що причина паводку — неконтрольовані вирубки лісу. І це частково є правдою. Дмитро Карабчук, кандидат сільськогосподарських наук, голова ГО «Лісові ініціативи і суспільство (ЛІіС)», пояснює, що для локальних гірських територій має дуже велике значення, чи забудовані вони людиною, зайняті пасовищами, розорані, чи на них росте ліс. Саме ліс, за різними оцінками науковців, в залежності від його типу здатен утримати до половини тієї води, що випадає у вигляді дощу.

Тут задіяно кілька механізмів. Один із них полягає в тому, що сумарна площа листя рослин на різних ярусах лісу є набагато більшою, ніж площа землі під ним. «Кожна рослинка у лісі має листочки. Якщо всі ці листочки скласти докупи, то їхня площа в десятки або й в сотні разів більша, ніж було б, якби ці рослини забрати й залишити «голе поле». Тобто, в лісі у нас таких «полів над полем» буде кілька десятків», — пояснює Дмитро Карабчук.

Це означає, що вода, яка потрапила на листки, випаровується у значно більшій кількості. Крім того, краплі води просто фізично розбиваються на дрібніші краплі й відносяться повітряними потоками в інше місце. Нарешті, частину дощової води рослини поглинають всередину і затримують у собі.

«Багато науковців кажуть, що паводки, які відбувалися у 2008-му й 2010-му роках, — це через вирубку лісів. Так, це безглуздя нашого хазяйнування, але під час такого паводку, як зараз, ніякі ліси не могли б втримати ту велику кількість вологи, яка випала на невеликій водозбірній території», — додає Володимир Осадчий.

Якщо опадів багато, вода все одно дістається поверхні ґрунту попри всі «зусилля» лісу. Частина потрапить до підземних резервуарів, а частина поверхнею стече в струмки й річки. У Карпатах часто струмки використовуються замість автомобільних доріг. Це означає, що автомобілі своїми колесами порушують нормальну будову дна, яка за багато років склалась завдяки течії й перебувала в стабільному стані. У струмках із таким порушеним дном під час паводків утворюються потужні потоки, здатні зруйнувати все, що трапляється на їхньому шляху. Натомість, якщо дно струмка не порушене, воно «гасить» енергію води — й вона не завдає руйнувань попри підвищений рівень. Отже, на місцевому рівні ліс, хоча й не може перешкодити паводку, але значною мірою «гасить» її та робить не такою руйнівною.

Та коли річка виходить на рівнину, ефект паводку дуже мало залежить від того, вирубали в її верхів’ях ліс чи ні, і чи їздять гірськими струмками автомобілі. «Якщо ми візьмемо басейн річки Прут, де зараз спостерігається найбільше підтоплення, найбільша кількість приросту води, то рівень води у річці на території Молдови не буде залежати від кількості лісу в наших Карпатах», — говорить Дмитро Карабчук.

Причина третя: повінь не помітили  

Головна біда полягає в тому, що люди сьогодні не підготовлені належним чином до таких природних явищ, а часом самі ускладнюють ситуацію. Серед прикладів такої ризикованої поведінки Вікторія Бойко наводить будівництво оселі надто близько до річки.

Неукріплені дороги та невідремонтовані дамби також не здатні витримати натиск стихійного лиха, хоча, з огляду на специфіку регіону повинні мати певний запас міцності та утримуватися в належному стані. Навіть у цьому випадку, слабкі місця можна і варто укріпити тимчасово, якщо за прогнозом погоди передбачається паводок. «Ніхто нічого не готує, не ремонтує ці дороги, мости й дамби, і їх розмиває, — стверджує Владислав Білик. — Такі дощі спостерігалися й раніше, але до таких жахливих наслідків вони не приводили».

Ще одна проблема — це прогнозування погодних явищ та ставлення до прогнозів. «Попередження про погоду робиться, але я впевнений, що ніхто не почав укріплювати дамбу чи робити якісь інші заходи», — каже Владислав Білик. Володимир Осадчий розповідає, що, оскільки уникнути паводків неможливо, до них треба готуватися. А для цього потрібні якісні метеорологічні прогнози, й у цьому напрямку ще дуже багато роботи. Найближчими днями кількість опадів суттєво зменшиться, але підвищений рівень води в річках ще може триматися кілька днів.