«Бебісітери президента»: як себе рекламувати або 5 порад про візуальну рекламу кандидатам у президенти
У третьому епізоді документального серіалу «Бебісітери президента» Громадське змусило героїв зануритися у море політичної реклами на вулицях Києва, Львова, Харкова та Лисичанська. Бебісітери шукають сліди присутності своїх кандидатів усюди і аналізують політичну рекламу. Спойлер: вони не в захваті. І ось 5 їхніх порад кожному, хто захоче піти в президенти та надрукувати собі білбордів.
Порада #1 від Олега Родіона Шуригіна-Грекалова
Олег намагається ігнорувати будь-яку рекламу, а особливо політичну. Але заради нового завдання Громадського він сів у таксі та досліджував агітаційні банери Києва. Переважно Олег працює з Instagram, тому дуже обурився, коли не знайшов сторінки Анатолія Гриценка у цій соцмережі.
«Одне з основних питань до команди Анатолія Гриценка: чому про нього так мало відомо? Чому з молоддю не комунікують через Instagram? Це дуже неправильний підхід», — говорить Олег.
Олег має свої рекомендації щодо того, якою має бути політична реклама. «Я прихильник того, аби це було мінімалістично та просто — фотографія, кілька фраз про політика та інформація про те, до якої партії він належить. Дуже важливо аби політики не маніпулювали бабусями з іконками, пророщеним зерном у руках, Тигрюлями», — говорить Олег.
Порада #2 від Євгенія Бицаня
Відколи Женя встановив на своєму комп’ютері і телефоні програму, що блокує будь-яку рекламу, він живе щасливим життям людини, яка дозує політичну інформацію у своєму житті. Агітація зустрічає хлопця лише за межами квартири. Вуличні білборди він аналізує за власними критеріями — колір, шрифти, наявність фотографії.
«Мені дуже подобається банер Петра Порошенка з написом «Кандидатів багато — президент один!». Він відрізняється від інших багатьма елементами — фото в профіль, напис під нахилом, яскравий колір. Гарант дивиться у світле майбутнє, ніби римський патрицій, його ніби відчеканено на монеті», — говорить Євгеній.
За його словами, обов’язкові елементи будь-якої серйозної агітації — це досягнення кандидата та його передвиборча програма. «І якомога менше порожніх слів, будь ласка!» — радить Женя.
Порада #3 від Маґди Димид
У третій серії Маґда Холмс продовжує розслідувати справу Юрія Бойка у Львові. Слід її «кандидата» приводить до місця, де раніше висів єдиний білборд колишнього регіонала — активісти його облили фарбою і згодом зняли. Відтоді більше ніхто не бачив Юрія Бойка у Львові.
«Я помітила, що Бойко не використовує свого обличчя на білбордах, на відміну від інших кандидатів. Саме тому я його і не впізнала у першій серії. І у Львові його теж майже ніхто не впізнав», — каже Маґда.
Якби Маґда мала можливість зробити ідеальний білборд кандидата, він би виглядав так:
«Я б додала чогось непередбачуваного, наприклад, кандидат був би в образі супергероя. Я б використовувала яскраві кольори та мінімум елементів. А замість імені кандидата додала б qr-код — це так, для інтриги».
Порада #4 від Саші Новікової
Пошуки Юлії Тимошенко у Харкові показали, що її білборди можна побачити або в спальних районах, або на об’їзних дорогах. Саші подобаються національні кольори на агітаційній рекламі Юлі Тимошенко, а також її новий образ — з омолодженим обличчям та без коси.
«Пластику ніхто не скасовував. Усі так роблять — це, мабуть, єдине, в чому я її підтримую», — каже Саша.
Політична реклама, реклама їжі та одягу — Сашу дратує все. Загугливши одного разу Юлю Тимошенко, тепер Саша прогортає ролики кандидатів, які відтоді їй нав’язливо пропонує інстаграм. Саша не уявляє політичної реклами, яка її зацікавила б. «Остання реклама, яка мене зачепила, була про швею, — розповідає Саша. — На ній було намальовані три котика і в кінці буква “ж” — тобто ТРИКОТАЖ. Це була єдина креативна реклама, яка мені сподобалась».
Порада #5 від Олега Майбороди
Аби розшукати Зеленського, Олег вирушає у Лисичанськ. Бо в Попасній усього два білборди: один — з рекламою Порошенка, а до другого йти пішки багато кілометрів. А от Лисичанськ зустрічає цілим парадом плакатів дорогою до центру міста. Олег каже, що на білборди та агітаційні палатки, якби не участь у серіалі «Бебісітери президента», й уваги би не звертав, бо це «для старих людей».
Жодного плакату Зеленського у місті Олег не відшукує, тому впевнено робить висновок: «Значить, він не такий як усі, робить щось нове. Він б'є по молоді, яка сидить в інтернеті. От там я бачив багато його реклами: фейсбук, ютуб, інстаграм. І це на молодь дуже працює».
Хлопець називає політичну агітацію на вулицях «фігнею» та зайвою витратою грошей. «Поділіться вже грошима з людьми, чи зробіть той мир на Донбасі, що ви обіцяєте. От тоді ми за вас і проголосуємо», — каже Олег.
Документальний серіал «Бебісітери президента» створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Відеоматеріал відображає позицію героїв серіалу, що не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».