«Черга за свободою»: як польки під час епідемії протестують проти посилення закону про аборти
Поки світ розмірковує, як боротися з коронавірусом, польська влада вирішила ще більше посилити й без того суворі закони щодо абортів. Останніми роками спроби місцевих політиків обмежити репродуктивні права польок викликали багатотисячні акції протесту. Але як протестувати під час пандемії, коли масові зібрання небезпечні та заборонені?
На перший погляд, це типова черга до магазину, яких останніми тижнями багато. Майже всі в масках, багато хто вдягнув латексні рукавички. До магазину пускають по одній людини, так що на вулиці простоїш із годину. 2 метри до того, хто перед тобою, 2 метри до того, хто за тобою.
Але в усіх в цій черзі є плакати, друковані чи саморобні. «Пекло жінок», «Маю право вибору», «Аборт це ОК», «Моє тіло — моє діло», багато малюнків — жіноче обличчя у медичній масці з символом блискавки.
Таку картину минулого тижня можна було побачити у центрі Варшави, Кракова, Любліна, а також десятків інших польських міст та містечок. Польські жінки, а також чоловіки, вже вдесяте за останні 4 роки вийшли на вулицю з чорними парасольками, щоб продемонструвати незгоду з посиленням і без того суворого законодавства щодо абортів.
Те, що Сейм знову взявся за тему жіночих репродукційних прав саме зараз, чимало поляків сприйняли як особливий цинізм і, незважаючи на епідемію коронавірусу, вирішили протестувати.
Проєкт з «морозильника»
Незважаючи на карантин, 15 та 16 квітня Сейм розглянув у першому читанні законопроєкт «Зупинити аборти» від громадської ініціативи з ідентичною назвою. Її лідерка Кайя Годек, юристка та мати дитини з синдромом Дауна, вимагає, аби з польського законодавства щодо переривання вагітності — одного з найбільш суворих у ЄС — виключили один з трьох винятків, у яких аборт провести дозволено, а саме — важкі генетичні вади плоду.
У 2018 році в Польщі було зроблено 1076 абортів, 98% — саме з цієї причини. Отже, нововведення може майже повністю позбавити польок можливості переривання вагітності. Годек каже про «повернення гідності ембріонам» та «припинення євгенічних тортур», її опонентки — про знущання над жінками, яких змусять 9 місяців виношувати часто нежиттєздатний поза тілом матері плод. Критики проєкту також зазначають, що заборона погіршить доступ до пренатальних досліджень — державні лікарні перестануть скеровувати пацієнток на додаткові дослідження, якщо вагітність і так не можна перервати.
Перший проєкт, скерований на цілковиту заборону абортів, Годек представила в Сеймі ще в 2013 році — тоді під ним підписалися понад 830 тисяч поляків. Проте правляча тоді центристська партія «Громадянська платформа» не дала справі ходу. Тема повернулася з новою силою після 2015 року, коли парламентські вибори виграла консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС). Під час кампанії лідер партії Ярослав Качинський доклав багато зусиль, аби отримати голоси діячів prolife-рухів, і проєкт Годек повернувся до сеймової зали восени 2016-го.
Тоді у відповідь у понад ста польських містах відбулися «чорні протести» — марші жінок, які за прикладом ісландських активісток 1970-х відмовилися ходити на роботу. Акції на підтримку польок відбулися у кільканадцяти країнах світу, участь у «чорних протестах» взяло до 200 тисяч осіб — це був перший настільки масштабний масовий виступ проти політики ПіС. В результаті, Сейм проєкт відкинув та направив на доопрацювання, або, як висловлюються польські політичні коментатори, — у «морозильник». Проєкт не йде далі, але його можна в зручний момент повертати до сесійної зали.
Так сталося й цього разу — востаннє проєкт Годек був скерований ще до Сейму попередньої каденції, і новий парламент, обраний у жовтні 2019-го, мав пів року, щоб поставити його на перше голосування. Але той факт, що політики повернулися до справи саме під час епідемії та режиму загальної ізоляції, знаючи, наскільки суперечливою є ця тема, у багатьох викликав обурення.
«Чи ви нас маєте за ідіотів? — питала 15 квітня з сеймової трибуни депутатка від лівих Магдалена Бєят. — Те, що ви сьогодні кажете нам розглядати цей бездушний, варварський проект — це вершина лицемірства та цинізму».
Аби ми створювали більше важливих матеріалів для вас, підтримайте hromadske на Спільнокошті. Будь-яка допомога має велике значення.
«Моє обурення побачиш у моєму вікні»
У Польщі з середини березня діють жорсткі протиепідемічні заходи. Сьогодні полякам не можна виходити на вулицю, окрім як на роботу, до магазину та до лікаря. Масові зібрання заборонені, навіть люди, які живуть разом, на вулиці мусять утримувати дистанцію 2 метри одне від одного.
Тому карантин поставив перед організаторками «чорних протестів» — об’єднанням «Загальнопольський страйк жінок» — питання: як саме протестувати? Те, що ПіС не особливо переймається обуренням соцмереж, довели інтернет-протести проти судової реформи. Вирішили сфокусуватися на легальних методах: розміщення протестної графіки на приватних авто, «черги за свободою» — демонстрація гасел під час стояння в черзі в магазин, плакати на вікнах.
«Разом із 4-річною дочкою ми зробили плакати та повісили їх на вікно так, аби їх було видно з вулиці, — розповідає учасниця протесту Катажина Квятковська-Москалевич, репортерка та дослідниця історії повоєнної Польщі. — Хоча вже пройшло кілька днів, я досі розлючена: польська влада, побоюючись масових протестів, як у попередні роки, цинічно використовує власні антивірусні заборони. Я давно не відчувала себе настільки безсилою та розгніваною».
Про відчуття особливого безсилля писало чимало учасниць жіночих груп підтримки в соцмережах.
«Люди помирають через вірус, втрачають роботу, замкнені в чотирьох стінах. Багато хто з нас буде мати посттравматичний синдром після цієї епідемії. А тут додається черговий привід для страху — якщо я завагітнію, і плід буде хворий, деформований, не здатний до самостійного життя, моя держава все одно змусить його виносити і народити», — популярний пост у закритій групі «Дівчата дівчатам», що об’єднує понад 100 тисяч осіб.
Жінки також наголошують, що пандемія та карантин спричинили різке зростання кількості випадків домашнього насильства в Польщі. Дружини й діти замкнуті в одній квартирі зі своїми катами, але це питання владу не стурбувало — Міністерство праці, родини та соціальної політики пропонує скривдженим віддалений моніторинг ситуації. На думку відомства, переїжджати від агресора зараз не варто — це загрожує загальній епідеміологічній ситуації.
Хоча учасниці протестів на вулиці стояли в черзі, на відстані одна від одної, поліція все одно виписала деяким штрафи. А державний канал TVP Info порівняв блискавку на їхніх масках із символікою СС.
«Неймовірно, як пандемія прискорила процес розпаду демократії», — каже на це Квятковська-Москалевич.
Перед наступною битвою
16 квітня Сейм вирішив знову скерувати проєкт «Зупинити аборти» на доопрацювання до парламентських комітетів. Чи це перемога протесту?
На думку Квятковської-Москалевич, важко оцінювати ситуацію в категоріях успіху чи поразки.
«Все більше жінок долучається до руху за свої права, як громадянки ми склали черговий іспит. Але ми досі є заручницями цієї влади, яка буде шантажувати нас варварським проєктом. Аборт — це процедура, плід не є людиною, а жінка є, і це вона має право ухвалювати рішення щодо власного тіла. Справу не закрито, доки польки не будуть мати вільного доступу до безпечного переривання вагітності», — каже вона.
«Ще ніколи ми не були так близькі до поразки, як зараз. Так що не забирайте радості собі. Не забирайте радості нам. Відпочивайте. А потім читайте книжки — не про політику, соціологію чи фемінізм, а про війну. Бо на цьому протистояння не завершено», — пишуть організаторки Загальнопольського страйку жінок.
Окрім посилення законодавства про аборти, Сейм минулого тижня розглянув ще кілька законопроєктів, які особливо розпалюють емоції у польському суспільстві: про участь неповнолітніх у полюваннях, реституцію єврейського довоєнного майна, заборону сексуального просвітництва у школах. Всі вони також відправилися на доопрацювання.
Експерти не мають сумніву: ПіС недарма зацікавився цими суперечливими ініціативами зараз, бо хоче відвернути увагу суспільства від ситуації в економіці (де вже почалися масові звільнення та падіння виробництва через коронавірус) та політиці (незважаючи на епідемію, уряд має намір провести президентські вибори, призначені на 10 травня).
Хоча всі західні країни перенесли будь-які голосування на час епідемії, ПіС завдяки більшості у Сеймі ухвалив закон про вибори поштою. Таке рішення критикує опозиція та міжнародна спільнота — адже немає часу на належні приготування, кандидати позбавлені рівного доступу до агітації, не буде спостерігачів.
Тож не виключено, що черг із плакатами найближчими тижнями на вулицях польських міст побільшає.
Авторка: Олена Бабакова