«Честь професії»: як змагалися українські медіа та хто переміг
15 травня відбулася церемонія нагородження переможців щорічного журналістського конкурсу «Честь професії». Найкращі роботи ввійшли до короткого списку в шести номінаціях. Серед них — три роботи Громадського телебачення. Всього в конкурсі змагалися 416 матеріали.
15 травня відбулася церемонія нагородження переможців щорічного журналістського конкурсу «Честь професії». Найкращі роботи ввійшли до короткого списку в шести номінаціях. Серед них — три роботи Громадського телебачення. Всього в конкурсі змагалися 416 матеріали.
«Честь професії» — незалежний професійний конкурс, побудований на тих самих засадах, що й найкращі професійні журналістські конкурси у світі на кшталт Пулітцерівської премії в США.
Конкурс проводиться від 2010 року. Організатори «Честі Професії» — Українська Асоціація Медіа Бізнесу та Незалежна Асоціація Телерадіомовців (НАМ) за підтримки проекту «У-медіа».
Цьогоріч Громадське перемогло в номінації «Найкращий матеріал з громадянською позицією». Це матеріал Богдана Кутєпова «Генічеськ»: історія єдиного українського мінного тральщика».
Також перемогу в номінації «Надія журналістики» здобула Анна Калаур з розслідуванням для програми «Слідство.Інфо» «І словом, і тілом».
Номінацію «Зарядись проти корупції» здобула Марії Землянській з бюро журналістських розслідувань «Свідомо», з матеріалом «Справа честі».
Номінувалися:
за «Найкращий матеріал з громадянською позицією» — Євгенія Моторевська з матеріалом Зона на колесах» від програми Громадського «Слідство.Інфо»;
з матеріалом «Нардеп в законі» в «Найкращому поданні резонансного матеріалу» — Олена Козаченко з програми «Слідство.Інфо»;
у категорії «Найкраще подання складної теми» фіналістками стали Настя Станко та Ангеліна Карякіна з матеріалом«Все одно обрав би службу в «Беркуті»;
у «Найкращому репортажі» номінувався відеорепортаж журналісток Громадського Жанни Безп'ятчук та Анни Цигими «Життя за колючим дротом».
Про перебіг конкурсу та переможців — у нашій добірці.
«Надія журналістики»
Серед 57 конкурсних робіт у фінал вийшли п'ять робіт, у категорії участь могли взяти журналісти, яким не виповнилося 25 років. Серед них:
- Перемогу здобула Анни Калаур з розслідуванням для програми Слідство.Інфо «І словом, і тілом» про практику сексуальних домагань у рівненському виші.
- «Вирубка лісів. Хто краде українське зелене золото?». Сюжет про вирубку карпатських лісів журналістки Марти Байдаки для телеканалу ZIK.
- Текст «Дрібниці» від Павла Стеха, опублікований харківським ресурсом «Медіапорт».
«Текст варто прочитати, якщо вам раптом здалося, що ми вилізли з радянської дійсності і є цивілізованою країною. Саме подібні рудименти, в цьому випадку — нехтування найбазовішими потребами населення, і тягнуть нас в минуле чи радше консервують нас там. Щоб читати текст, треба мати добрий запас самоіронії, хоча нашій країні це потрібно, аби не зійти з розуму, чи не емігрувати», — розповів автор Громадському про свою роботу.
- «Операція «Консьєрж»: хто живе у суддівських квартирах» від Марини Ансіфорової для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Відеоробота про те, «як бідні українські судді влаштовують свій побут, і хто насправді живе на державних квардратних метрах служителів Феміди. Креативні пояснення від суддів та консьєржки у спецагентах».
- «Прикритися героїзмом». Останній матеріал серед фіналістів — текст Катерини Мацюпи від інтернет-видання «Лівий Берег». Матеріал розповідає про історію 16-річної Діани, яку зґвалтував військовослужбовець. За що суд постановив йому виплатити штраф у 100 тисяч гривень і два роки умовного ув'язнення.
«Найкращий репортаж»
- Відеорепортаж журналісток Громадського Жанни Безп’ятчук та Анни Цигима «Життя за колючим дротом».
«Коли чуєш назву цього репортажу, можна подумати, що він про життя у в'язниці чи колонії, — розповідає Жанна Безп'ятчук. — А насправді він про життя в зоні замороженого конфлікту. Це історія однієї родини з Південної Осетії, в ній ми бачимо, як у дзеркалі, що може бути на Донбасі через роки й десятиліття. Тому в це дзеркало треба дивитися».
Грузинський осетин Дато Ванішвілі (на верхньому фото ліворуч) відмовився переїжджати. Разом з дружиною Валентиною та онуком Малхазом він мешкає нині просто під колючим дротом у грузинському селі Хурвалеті Фото: Анна Цигима/Громадське
- Переможець — «Чотири терабайти болю» журналіста Антона Семиженка, видання «INSIDER».
«Попри те, що Геннадій Щербак неодноразово мусив будувати життя з нуля, він лише загартувався й тепер робить емоційно дуже важку, водночас надважливу справу — фіксує докази злочинів у війні на Донбасі. Неочікувано для самого себе, просто роблячи те, що вважав за потрібне, він виконує роботу, яка не раз напевно стане в нагоді Україні в міжнародних судах і допоможе встановити справедливість тим, хто через тортури втратив на війні близьких», — розповів Громадському Антон Семиженко.
- Матеріал журналістки Громадського Юліани Скібіцької для ресурсу «Charitum» «Люди режиссера Эненберга. Репортаж из арт-пространства Павловской психиатрической больницы».
«Чи багато людей хоче щось знати про людей із психічними особливостями? Та більшість їх просто боїться, — каже Юліана Скібіцька. — Насправді це люди набагато кращі, ніж більшість з нас. І про це мій матеріал. Про людей, які мають бажання, натхнення та про тих, хто допомагає їм у цьому. Його варто почитати, щоб зрозуміти, що цих людей не потрібно боятися. І не потрібно їх ізолювати від суспільства».
- «Хозяева выехали в Донецк, их квартиру обокрали. Ну и слава Богу» Ірини Цибух, журнал «Країна». Репортаж з міста Авдіївки, де після 29 січня посилилися обстріли. Перед цим бойовики пішли на штурм промзони. Відтоді з міста евакуювали близько 250 мешканців. Загинули 12 бійців.
- Репортаж «Коли падають стіни» Надії Швадчак, видання «The Ukrainians».
«До цього репортажу я писала про інклюзію в Україні і мені видавалося, що Грузія в цьому питанні далеко попереду. Бо, наприклад, усі школи в них стали інклюзивними у 2012-му, а в нас цей процес починається тільки тепер, викликаючи багато дискусій. Текст варто почитати, щоб побачити в людях з інвалідністю можливості, а не обмеження. Зрозуміти, що вони відчувають, яких змін потребують, щоб мати можливість бути у спільному середовищі», — розповідає Громадському авторка.
«Найкраще подання складної теми»
- «Все одно обрав би службу в «Беркуті» — Анастасії Станко та Ангеліни Карякіної для Громадського. Це велике інтерв'ю із СІЗО з колишнім заступником командира київського спецпідрозділу «Беркут», підполковником міліції Олегом Янішевським.
«Ви зможете побачити людину, яку звинувачують у вбивстві 48 людей і пораненні ще 80 людей? Що ця людина думає про звинувачення проти нього, чи підтверджує це звинувачення і чи розкаюється в чомусь?» — такі питання ставлять авторки в матеріалі.
Ви дізнаєтеся, що робив київський підрозділ «Беркут» після Майдану і як потрапив на передову, чому після вбивств людей, після ув'язнення в СІЗО в подібній ситуації герой матеріалу все одно обрав би службу в «Беркуті».
Мал: Алевтина Кахідзе для Громадського
Мал: Алевтина Кахідзе для Громадського
- Переможець — «Вода близько. Чотири мультимедійні історії людей, які страждають від зміни клімату» — Мар'яна Вербовська, видання «ZAXID.NET». Іще одна робота цієї авторки номінована в категорії «Конструктивна журналістика».
«Обидві роботи розповідають, як зміна клімату впливає на українців і як вони до цього адаптуються. Нам здається, що глобальне потепління — це щось далеке і нас не стосується. Насправді зміна тривалості сезонів, затяжні дощі чи відсутність дощів, гарячі літні ночі — це і є ознаки зміни клімату. Матеріали варто почитати для того, щоб зрозуміти, що нас чекає нове майбутнє і ми повинні бути до цього готовими», — каже Мар'яна.
- «Життя на лінії зіткнення». Цикл репортажів про життя цивільного населення в населених пунктах впритул до лінії зіткнення» — Мар'яна П'єцух, видання «Українська правда». 6 текстів про те, чому люди не їдуть з Авдіївки, як змінилося життя Станиці Луганської за три роки війни тощо.
«У своїх матеріалах я прагнула донести читачу розуміння, що лінія зіткнення не виглядає так, як вони собі часто уявляють з новин — тут наші, там чужі, — розповідає авторка. — Ні, лінія зіткнення проходить в умах, за які треба боротися не менше, ніж зброєю за території».
- Три публікації під спільною назвою «Токсичні» доходи України. Як уникають належної утилізації небезпечних відходів» Євгена Солонини, опубліковані видання «Українська служба Радіо Свобода». Це розслідування про корупційні схеми та незаконні дії в процесі утилізації небезпечних відходів.
- Серед фіналістів також історична реконструкція «Радикальні методи національної боротьби. Український тероризм» Тетяна Кузьмінчук, телеканал «ZIK» у програмі «Історична правда з Вахтангом Кіпіані».
«Найкращий матеріал з громадянською позицією»
- Нагороду отримав фільм Богдана Кутєпова з Громадського телебачення — «Генічеськ»: історія єдиного українського мінного тральщика».
Богдан Кутєпов отримав головну нагороду у номінації «Найкращий матеріал з громадянською позицією» за фільм «Генічеськ»: історія єдиного українського мінного тральщика» Фото: Олександра Чернова/Громадське
Відеоробота про те, як український корабель тікав з Криму від «зелених чоловічків». Пригоди командира-бандерівця та екіпажу маленького, але гордого мінного тральщика «Генічеськ».
«Конкурс «Честь професії» я поважаю, бо його завжди судили гідні лідери журналістської спільноти. І для мене було б честю отримати його відзнаку, — каже автор.
Командир тральщика «Генічеськ», старший мічман Олександр Бойчук Фото: Богдан Кутєпов/ГромадськеЕкіпаж тральщика «Генічеськ» Фото: Богдан Кутєпов/Громадське
- «Велика Арсеніївська Стіна: мільйонні витрати під грифом «секретно» — Мар'яни Мотрунич для програми «Наші гроші» на телеканалі 24.
«На проект «Стіна», що має укріпити український кордон, вже витрачено близько 680 мільйонів гривень, — розповідають про свою роботу автори. — Стіни і досі нема. Натомість є: «секретні» тендери без конкурсу, 79-річні бабусі в генпідрядниках, компанії зі статутним капіталом в 1 гривню у виконавцях. То коли буде стіна, Арсенію Петровичу?»
- «Мужній самообмін або квартирна щедрість Нацгвардії» Максима Опанасенка, бюро журналістських розслідувань «Свідомо».
- «Зона на колесах» Євгенії Моторевської, програма «Слідство.Інфо».
«У «Зоні на колесах» йдеться про торгівлю наркотиками у виправних закладах. У розслідуванні немає топ-чиновників або топ-політиків. Але ми показали явище, яке вбиває. Багато людей, які потрапляють у Бучанську колонію і не вживають наркотики, через деякий час стають залежними. Через відсутність елементарних умов (опалення, світло, вода) люди «ламаються» та підсідають на наркотики, тим паче, там їх можна купити ледь не у вільному доступі», — розповідає Громадському Євгенія.
- «Спецпроект «Судді Майдану» — Інна Павлюк для спецпроекту каналу ZIK. Автори відтворили події революції та зустрілися з головними учасниками процесу, щоб дізнатися, чому не покарали суддів Майдану.
«Конструктивна журналістика»
- «Дорога українських слонів» — Мар'яна Вербовська, інтернет-видання «ZAXID.NET». Ще одна номінація авторки і текст про екологію.
«Ми публікували «Дорогу українських слонів» у суботу перед Великоднем — текст набрав дуже мало переглядів, ми були трохи розчаровані. Здавалося, що це нікому не треба. Але за місяць, два, три, навіть рік, ми отримали дуже позитивні відгуки. Робота навіть перемогла в конкурсі ООН серед журналістів», — зазначає Мар'яна.
- «Час нас не лікує». Як матері та дружини загиблих в АТО повертаються до життя» — матері та дружини загиблих в АТО розповіли Мар'яна П'єцух, що допомагає їм пережити горе і знаходити сили жити далі. Інтернет-видання «Українська правда».
- «Нашли себя. Как строят бизнес на новом месте предприниматели — переселенцы из зоны АТО» — Катерина Шаповал, журнал «Новое время».
- Переможець — «Майбутнє Донбасу» — серія матеріалів для «Української правди» Катерини Сергацкової, керівниці проекту «Заборона / Zaborona.com».
«У мене є добрі знайомі, які цілий рік жили на Донбасі й працювали над концепцією змін для шістьох невеликих та відносно малопомітних міст Донецької та Луганської областей. Вони робили дерев'яні конструкції для публічних просторів, організовували фестивалі, виставки, концерти разом з місцевими активістами, відкривали людей, які дуже щасливі у своєму місті, попри травматичний досвід — власний та колективний досвід міста», — каже Катерина Сєргацкова.
- «Після бою. Як ветеранам АТО допомагають вилікувати душевний біль» — Антон Семиженко, інтернет-видання «INSIDER».
«Нікому не завадив би візит до психолога, бодай просто поговорити, трішки дослідити себе в умовах країни, яка воює, та вкотре намагається реформуватися. Але в суспільстві досі є штамп: ходиш до психолога чи психотерапевта — значить, псих. Серед військових, мужніх хлопців, які не плачуть, цей стереотип особливо міцно тримається. Вони намагаються дати раду своєму болю самі чи за допомогою, приміром, горілки. А тоді нерідко йдуть із життя», — розповідає про свій текст журналіст.
«Зарядись проти корупції»
- «Замкнене коло львівського сміття» — Мар'яна П'єцух , видання «Українська Правда».
- Перемогла Марія Землянська, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», з матеріалом «Справа честі».
«Справа честі» — це історія полтавської судді Лариси Гольник, яка не просто відмовилась від хабара за потрібне для мера Полтави рішення, але й спрацювала як спецагент. Вона буквально повстала проти системи. Але вражає навіть не це. Попри неприємності та цькування на роботі, Лариса Гольник абсолютно не шкодує через цей вибір», — каже Марія.
- «Демчина з іншого життя» — Євгенія Моторевська, програма «Слідство.інфо». Розслідування про таємні статки першого заступника голови СБУ та гучні корупційні скандали, в яких він замішаний.
- «Квартирна мафія: в українців все частіше за допомогою вбивств та обману відбирають оселі» — Станіслав Ясинський, студія 1+1. Квартирні афери і як у це залучені нотаріуси, судді та правоохоронці.
«Найкраще подання резонансного матеріалу»
- Переможець — «Бронедрузі. Як команда Порошенка заробляє на оборонці» — Леся Іванова, проект «Наші гроші», канал 24
- «Авторське розслідування справи «Діамантових прокурорів» — Наталія Шумак, програма «Люстратор. Спецпроект», 1+1 media.
- «Нардеп в законі» — Олена Козаченко, програма «Слідство.Інфо», Громадське телебачення
- «Управління захисту власних інтересів» — Валерія Єгошина, проект «Схеми: Корупція в деталях», Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа
- «Темний бік Мін'юсту, або імперія юриста Курченка» — Аліса Юрченко, проект «Наші гроші», канал 24
- «Батьківщина: хто ховається за спонсорами зі столичних околиць» — Ігор Фещенко, громадський рух ЧЕСНО.