Музею на Поштовій не буде? За що проголосувала Київрада

20 червня Київрада 68-а голосами підтримала новий проект рішення щодо будівництва ТРЦ на Поштовій площі. Утім, документ суттєво відрізняється від попередньо, який підтримала громада і в першому читанні проголосували депутати.

Бути чи не бути музею на Поштовій, як влада пропонує музеєфікувати пам'ятки та якої думки про це активісти — в матеріалі Громадського.

Востаннє питання музею історії на Поштовій піднімали в Київраді 7 червня. Тоді депутати провалили голосування, також не підтримавши й розірвання договору з інвестором — «Хенсфорд-Україна», який збирається звести на місці розкопок ТРЦ. Повернутися до розгляду планували 21 червня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Музей чи торговий центр що не так з будівництвом на Поштовій площі столиці?

Археологічні розкопки на Поштовій площі у Києві, 20 червня 2018 року Фото: Олексій Нікулін/Громадське

Але за три дні цього з'ясувалося, що в раді зареєстрували новий проект щодо Поштової. Його і внесли в порядок денний сьогодні, 21 червня. У документі йдеться зокрема про таке:

— у перших двох пунктах пропонують продовжити на шість місяців археологічні розкопки на території Поштової площі, наразі заборонені відповідним приписом, як і будівництво ТРЦ;

— за цей час планують розробити альтернативне укріплення Поштової площі, а саме знайти варіант, окрім профінансованого інвестором варіанту плити (так званої «обичайки», яка, по суті, згідно з проектом ТРЦ, є його підлогою);

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопки на Поштовій: артефакти часів Київської Русі проти торговельного центру

— розроблять також центр консервації, альтернативного варіанту якому в Україні не існує;

— не пізніше трьох місяців після завершених розкопок і визначення об’єктів, які потребують консервації та музеєфікації, оголосять відкритий архітектурний конкурс щодо «проведення музеєфікації об'єктів культурної спадщини»;

— також документ передбачає, що до проведення конкурсу діятиме мораторій і Київрада не зможе змінювати цільове призначення земельних ділянок на Поштовій площі, їхніх власників та землекористувачів, що, на думку авторів проекту, блокуватиме дії інвестора;

— слово «музей» в документі змінили «публічним простором», а відтак підтримали правку, замінивши на «музейний простір»

— у документі не згадується припинення інвестиційного договору з компанією-інвестором «Хенсфорд-Україна».

Отже, на Поштовій площі буде «музейний простір» замість музею історії. Вочевидь, буде і торговельний центр. Як саме організують цей «простір», наразі невідомо, однак археологи побоюються, що він виглядатиме як залишки Лядських воріт в столичному ТРЦ «Глобус» на Майдані Незалежності. Та навіть серед активістів, які кілька років тиснули на міську раду, вимагаючи зберегти унікальні пам'ятки XI сторіччя, немає одностайної думки, «зрада« це чи «перемога».

   Анабелла Моріна, голова громадського руху «Почайна». Оголосила голодування після рішення Київради

Мешканці міста протягом року боролися за цей музей, останні півроку супроводжували проект рішення Київради, який передбачав припинення інвестдоговору з компанією, що пов'язують із завгоспом Віктора Януковича Андрієм Кравцем. І от в останню мить нам пропонують наше рішення, через те, що вони там щось пошушукались, замінити зовсім іншим проектом, який передбачає зовсім іншу позицію. Всі вони кажуть, що музей буде, але питання в тому — що це буде за музей. Це буде кімнатка 10 на 10 метрів, передбачена проектом ТРЦ, затвердженого та погодженого всіма інстанціями? Він же так і не відміняється новим проектом

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Зоряний час»: як живеться в Україні колишньому завгоспу Януковича​

   Сергій Гусовський, співавтор проголосованого рішення

Мета лишається тією самою — музей на Поштовій. Але то був би глухий кут. Тож  треба використовувати інший метод. Ось в цьому проекті рішення вся сила наших позицій чітко прописана. Тобто, перші два пункти стосуються археології і структури об'єкту. Ідеться про те, що мають бути відновлені археологічні роботи із залученням міжнародних фахівців. Останні мають визначити, які компоненти, які елементи того, що там знайдено, мають бути збережені та музеєфіковані на місці – «інсіту», а також має бути розроблений відповідний проект укріплення цієї структури

   Олексій Рєзніков, заступник міського голови з питань охорони культурної спадщини

Я не розумію, до чого тут питання інвестиційного договору до охорони культурної спадщини? На мою думку, це якась надумана політизована історія. Для мене головне — зберегти знахідки. Мене це турбує. А буде там ТРЦ, не ТРЦ, публічний простір — не має значення. Важливо зараз вирішити питання як консервувати те, що вже знайдено

   Михайло Сагайдак, археолог

Така попередньо категорична та однозначна позиція Гусовського розчинилася доволі абстрактними речами. Утім, у новому проекті, за логікою, продовження розкопок мають відбуватися за чийсь рахунок. Раніше це було за рахунок інвестора. Тут ніде не позначений інвестор, отже, відбуватиметься за рахунок міста. Це ми вважаємо позитивним, тому що інвестор страшенно не ритмічно виконував свої обов'язки