Чи «встає з колін» Кавказ? Протести проти мобілізації в росії

Таких масштабних протестів у росії не було з перших днів повномасштабного вторгнення до України. Після оголошення так званої часткової мобілізації в країні відбулися антивоєнні акції. Щоправда, за кілька днів «загальноросійські» ініціативи майже згасли.

Натомість центр протестного руху перейшов на Північний Кавказ — регіон зі складною етнічною та конфесійною ситуацією. А замість масових антивоєнних виступів ми стали свідками поодиноких ефектних акцій.

«Весна» по-російськи

Заклик до протидії «могилізації» опублікував молодіжний рух «Весна». Виник він 2013 року в Санкт-Петербурзі, відокремившись від умовно ліберальної партії «Яблоко»; за часів Євромайдану був помічений під час протесту на підтримку «братнього народу»; зрештою, 2022-го став координатором антивоєнних протестів у росії — й одразу ж фігурантом кримінальної справи.

Важливо наголосити: йдеться саме про «антивоєнний» протест, а не підтримку України. Або, що точніше, — протест саме проти мобілізації в росії.

Акція 21 вересня стала найбільш масовою в росії від початку березня, охопивши щонайменше понад 30 великих міст. Силовики не гребували жорсткими затриманнями, особливо в Санкт-Петербурзі (де відбулася невелика хода) й Москві. Зафіксовано випадки, коли затриманим вручали повістки до військкомату (і ні, кремль не бачить у цьому нічого дивного).

Наступні антивоєнні протести в росії, що припали на суботній день 24 вересня, виявилися менш велелюдними. Силовиків було більше за протестувальників (за окремими підрахунками, вчетверо). Журналісти були свідками затримання навіть звичайних перехожих, які не брали участі в протесті.

Усе це супроводжувалося нелюдськими умовами для росіян, які вийшли на протести. Можна згадати два найбільш показові епізоди: як людей у Петербурзі протримали 40 годин у відділку, змусивши спати на кахельній підлозі біля туалету; і як чоловіка зґвалтували гантеллю, зняли це на відео й показали його дівчині (якій клеїли стікери суперклеєм на обличчя).

Сухий підсумок: станом на ранок 27 вересня — майже 2400 затриманих росіян.

Чечня

Інакше склалася ситуація в Чечні, яку контролює наближений до кремля рамзан кадиров. Ще 20 вересня у WhatsApp поширилося аудіоповідомлення жінки, яка закликала чеченських матерів зібратися на мітинг перед мечеттю в Грозному й виступити проти відправлення синів до України.

Попри те що мечеть оточили, поруч зібралися кількадесят жінок, яких одразу ж забрали силовики. Затриманих, імовірно, допитали, частину відпустили, доля решти — невідома. Сам кадиров того ж таки 21 вересня назвав противників мобілізації ворогами народу і запропонував відправляти до України чоловіків протестувальниць.

Щоправда, вже наступного дня заявив, що часткової мобілізації в Чечні не буде, бо «республіка» і так перевиконала «план» на 254% (хоча свідчення незалежних ЗМІ ставлять під сумнів і це). А потім кадиров узагалі запропонував мобілізувати половину російських силовиків.

І подальші події показали, що, можливо, незмінний лідер Чечні просто діяв на випередження.

Якутія

Уже 25 вересня центр протестів перемістився з великих міст до південних і східних регіонів росії.

Почалося все в Якутську — адміністративному центрі Якутії, де кількасот людей (переважно жінки) вийшли до центральної площі на акцію проти мобілізації з гаслами «Ні геноциду» та «Ні війні». Мабуть, найбільше протест запам’ятався народним хороводом осуохай, який жінки водили довкола поліцейських.

«Діють тільки жінки, чоловіки збоку підтримують оплесками», — іронічно описував протест місцевий журналіст. Затримали на акції понад два десятки жінок, були затримання й серед чоловіків.

Що цікаво, провладні ЗМІ й організації вирішили подати протест як акцію «благословлення для повернення живими чоловіків і синів». Після 25 вересня про акції протесту в Якутії не повідомлялося.

Кабардино-Балкарія

Кілька днів протести проти оголошеної путіним мобілізації тривають у Нальчику — адміністративному центрі Кабардино-Балкарської Республіки. На відео, де присутні кількадесят людей (теж переважно жінок), чути вигуки: «Нас не треба любити, нас треба поважати!», «Гроші все вирішують? Для кого ми воюємо, для вас?»

Про затримання протестувальниць у Нальчику не повідомлялося. Жінки запропонували мобілізувати дітей місцевих чиновників, на що ті закликали «не працювати на непотрібний піар» і «дотримуватися федеральних законів».

Дагестан

Та, схоже, найбільші акції протесту проти мобілізації відбуваються в Дагестані — регіоні, який, навіть за відкритими даними, є лідером за кількістю загиблих в Україні військових і «добровольців».

Почались акції також 25 вересня. Удень жителі села Ендірей перекрили важливу республіканську трасу Хасавюрт — Махачкала (остання — адміністративний центр Дагестану). Якщо вірити відео з місця подій, люди не розходились, навіть коли силовики, що прибули, почали стріляти в повітря з автоматів. Були й сутички протестувальників і «правоохоронців».

Після зустрічі мітингувальників із представниками влади протест в Ендіреї завершився. Цікавий нюанс: як пишуть місцеві блогери, керівники Хасавюртського району Дагестану є вихідцями саме з цього села.

Паралельно акції почалися в Махачкалі з вигуками на кшталт «росія напала на Україну», «росія перебуває на території іншої держави», «Шахід за путіна не вмирає». Очевидці також повідомляли про стягування великої кількості силовиків і масові затримання (щонайменше 100 людей), що супроводжувалися сутичками.

Наступного дня протест повторився, між мітингарями й силовиками відбулася бійка з, імовірно, застосуванням електрошокерів і перцевого газу. Затримання були більш масовими — близько 150 людей, серед них і двоє журналістів. Нетривала й менш велелюдна акція проти мобілізації відбулась і в Хасавюрті, завершившись затриманнями.

Глава Дагестану Сергій Мєліков не знайшов нічого кращого, окрім як заявити, що акції в Махачкалі «були підготовленими і керувалися, зокрема, з-за кордону» на «отримані від іноземних спонсорів гроші».

Одиночні протести

Тоді як масові акції на «материковій» росії фактично припинились, одиночні «акції» (у найширшому сенсі цього слова) інколи трапляються.

Так, 26 вересня 25-річний Руслан Зімін зі словами «Зараз усі поїдемо додому» (за іншою версією — «Ніхто не буде воювати») відкрив стрілянину у військкоматі Усть-Ілімська в Іркутській області й тяжко поранив голову призовної комісії Олександра Єлісєєва. Причому повістка прийшла не самому Зіміну, а його «найкращому другу». А у військкоматі, як з’ясувалося, не було металошукача й документи на вході не перевіряли.

А в Рязані 25 вересня на автовокзалі підпалив себе чоловік, який говорив, що не хоче брати участь у війні з Україною. Коли його забирали до лікарні, він кричав: «Я не хочу на фронт». Лікарі констатували опіки 90% тіла.

До слова, про підпали. Як відомо, ще з початку повномасштабного вторгнення в росії почалися підпали військкоматів та адміністративних будівель. Кількість таких випадків зросла від початку оголошення часткової мобілізації в рф: з кінця лютого сталися 54 атаки на будівлі влади в різних регіонах, з них 17 — за останні шість днів.

кремль майже не коментував протести проти мобілізації, хіба в перші дні назвав «істеричною і надзвичайно емоційною» реакцію «частини росіян». Неформально ж відомо, що Москву непокоїть ситуація на Північному Кавказі, особливо в Дагестані, де протестна хвиля поки не спадає. Там готуються до її придушення «мирними засобами» (точковим призовом і поверненням додому незаконно мобілізованих) та «силовим шляхом».