Чий Донбас? Як «слуги народу» на місцевих виборах об’єдналися з Ахметовим проти Медведчука
Партія Медведчука проголосила себе переможцем місцевих виборів у Донецькій області. Проте аналіз результатів засвідчує, що це не той «успіх», на який могли розраховувати в «ОПЗЖ». Одна з головних причин — співпраця партії президента Зеленського з політичними проєктами олігарха Ахметова.
Усі проти Медведчука
«Оппозиционная команда — лидер и победитель на Донетчине». Таку новину на офіційному сайті «ОПЗЖ» розмістили 28 жовтня за результатами виборів у Донецькій області. Партія Медведчука заявляла, що отримала підтримку понад 40% жителів області.
Проте це не той показник, на який розраховували в партії. На минулорічних парламентських виборах «ОПЗЖ» отримала тут більше ніж 43%. Другою тоді була партія «Слуга Народу» — 27%. За рік президентська політична сила значно втратила. І на цей електорат розраховували в Медведчука. Але очікування не виправдалося.
hromadske проаналізувало партійний склад новообраних міських рад Донецької області. На момент написання цього матеріалу «ОПЗЖ» отримала лише 37,9% мандатів, «Слуга Народу» — 15,6%. А от політичні проєкти, пов’язані з Ахметовим, у сумі матимуть 27% депутатів міських рад.
Як медведчуківці не взяли свого, розповідає hromadske один із місцевих політиків. Він має власний бізнес, тому просить не зазначати його прізвища та партійності, щоб не мати проблем.
«Рейтинг "ОПЗЖ" у Дружківці на старті кампанії був майже 60%, у Краматорську — майже 50%. У підсумку вони отримали близько 34% у Краматорську і менше за 50% у Дружківці», — каже він.
Одна з основних причин, чому медведчуківці недорахувалися «своїх» голосів — в області фактично всі партії воювали проти них. У цій кампанії навіть склався союз «слуг» з ахметівцями.
«Наша співпраця мала одну мету: розбавити «ОПЗЖ» у Донецькій області. Локально ми домовлялися не баш на баш, а що вони йдуть проєктами, бо у «слуг» недостатньо потенціалу. А у них є локальні заводські проєкти. Там все одно голосують заводчани, як у Маріуполі. По суті, ми домовилися мочити «ОПЗЖ». Далі у радах намагатимемося витіснити "ОПЗЖ" там, де це можливо», — розповідає hromadske джерело в партії «Слуга Народу».
«ОПЗЖ» стала спільним політичним ворогом для ахметівців та «слуг» із різних причин. Для партії олігарха — це продовження конфлікту після розколу «Опоблоку». Для президентської партії — це намагання зменшити ризики на майбутнє. Спільний інтерес — зменшити вплив Росії на область.
Проти «ОПЗЖ» під час виборчої кампанії воювали й інші партії. Між місцевими представниками «ЄС», «Голосу», «Батьківщини» та «За майбутнє» були розмови про ненапад одне на одного і критику «ОПЗЖ».
«Основне моє завдання було — максимально “мінімізувати” ОПЗЖ», — каже hromadske один із місцевих кандидатів від партії «За майбутнє».
Він пояснює загальну позицію проукраїнських сил — чому між двома проросійськими партіями, ахметівцями та медведчуківцями, головною ціллю обрали саме «ОПЗЖ»:
«Ахметов менш проросійський, ніж Медведчук. Якщо завтра дадуть вказівку в місцевих радах проголосувати якесь політичне рішення, як-от — таке ось місто йде в Росію, або запросити російські війська, медведчуківці зроблять це беззаперечно. Ахметівці такого не зроблять. Тому обирали менше зло».
У підсумку спільні дії проти партії Медведчука дали свої плоди. Якщо ще влітку «ОПЗЖ» могла отримати власну більшість мало не в кожній міській раді, то після виборів можна говорити про провал.
Лише у Дружківці, Сіверську та Миколаївці «ОПЗЖ» отримала більшість мандатів. У всіх інших — ні.
Дружківка — найбільше місто, де «ОПЗЖ» отримала більшість, — 18 мандатів із 34. Усе завдяки колишньому меру, нині депутату від «ОПЗЖ» Валерію Гнатенку. Проте і тут ця більшість дуже хитка.
«Решта фракцій, а їх 4 — “Голос”, “ЄС”, “Слуга Народу”, “Опоблок” — не будуть опорою міському голові від “ОПЗЖ“. Тобто 16 депутатів — в опозиції. Минулого скликання опозиційних було лише 6. Минулий склад ради був "теплою ванною" для міського голови. Тепер такого не буде», — розповідає hromadske обраний до міськради Дружківки представник партії «Голос» Павло Островський.
Якщо подивитися на результати виборів міських голів в області, то там також представники «ОПЗЖ» не отримали тотальної перемоги. Лише 6 із 17 міст очолять представники партії Медведчука. У Слов’янську боротьбу в другому турі продовжують висуванці «ОПЗЖ» та «Опозиційного блоку» — Павло Придворов та Вадим Лях відповідно.
Підсумовуючи результати виборів у Донецькій області, один із проукраїнських народних депутатів фракції «Слуга Народу» робить висновок: «Все ж таки "ОПЗЖ" не отримала контрольного пакету. І це точно на користь Україні».
Нові «зірки» Ахметова
Окремо варто звернути увагу на політичні проєкти, пов’язані з Ахметовим. На парламентські вибори 2019-го його політичні партнери йшли у складі «Опозиційного блоку». На місцевих є одразу 4 партії в Донецькій області, які контролюють його бізнес-партнери.
«Опозиційний блок». Партія представлена у 10 містах Донецької області, отримала 55 мандатів у міських радах.
«Це взагалі чистий Колесніков», — каже hromadske координатор громадського контролю «Дій-Краматорськ» Андрій Романенко.
Борис Колесніков — давній партнер олігарха Рината Ахметова.
Партія «Порядок». Має представництво у 7 містах, загалом — 67 мандатів.
«”Порядок” — метінвестівська партія, одна з запасних партій на випадок, якщо щось трапиться з “Опоблоком” з юридичних причин», — пояснює hromadske представник партії «Слуга Народу».
Очолює партію позафракційний нардеп Муса Магомедов. До обрання до Верховної Ради він очолював Авдіївський коксохімічний завод, який входить до бізнес-імперії Ахметова.
Андрій Романенко називає «Порядок» партією Ахметова. Чому не вірить, що політична сила може бути незалежною від олігарха, пояснює так:
«Магомедов — довірена особа Ахметова. Він працював на одному з ключових підприємств, у нього було завдання утримати Авдіївку глобально від війни. Тому я думаю, що він навряд чи самостійний гравець у політиці».
«Партія миру та розвитку». Отримала 5 мандатів у Краматорській міськраді.
Ця партія раніше входила до «Опозиційного блоку». Її пов’язують із Вадимом Новинським, який є бізнес-партнером Ахметова.
Нині партію очолює Віталій Кисіль. Це один із менеджерів «Метінвесту» (металургійна компанія, якою володіє СКМ — компанія Ріната Ахметова). Журналісти проєкту «BIHUS.info» бачили Кисіля у ресторані «Велюр» Миколи Тищенка.
У Краматорську список партії пов’язують із ексрегіоналом Георгієм Скударем.
«Я так розумію, що люди зі старими зв’язками з Новинським намагалися використати його партію, щоб закріпитися в місті. Скудар мені зрозумілий з Новинським, бо в них давні добрі стосунки з Колесніковим, а Колесніков і Новинський — там пряма доріжка», — каже hromadske Андрій Романенко.
«Блок Вадима Бойченка». Політичний проєкт пройшов до Маріупольської міськради, отримавши 22 мандати з 54.
Маріупольський міський голова Вадим Бойченко — також колишній менеджер «Метінвесту». Саме місто, по суті, є «базою» Ахметова в області.
hromadske намагалося отримати коментарі представників зазначених партій. Прессекретарка Магомедова у телефонній розмові вислухала наші запитання, але відповіді до моменту виходу матеріалу так і не надала. У Колеснікова відповіли, що готові говорити лише після другого туру. У Новинського звернення проігнорували.
Що очікує Донбас?
Підсумки виборів у Донецькій області свідчать про те, що регіону вдалося уникнути найгіршого сценарію, коли тотальний контроль на місцях отримали б медведчуківці.
Це не означає, що в лавах ахметівських партій відсутні обранці з проросійськими настроями. Вони там є. Є навіть такі, які допомагали з «референдумом» у 2014-му. Але є суттєва відмінність у двох проросійських сил, які політично конкурують за вплив на область: Ахметов від війни програв, Медведчук — виграв.
«Треба розуміти, що серед усіх проросійських сил Ахметов — це найменш проросійська сила. Вони носяться з ідеєю особливого статусу, але в Росію точно не хочуть. Бо розуміють, що їх там швидко “переварять”», — пояснює Андрій Романенко.
Також він додає, що спроби ухвалити в нових радах проросійські рішення можуть швидко зупинити правоохоронці. Статтю про повалення конституційного ладу ніхто не скасовував. Потрібна буде лише політична воля з Києва.
Тож він прогнозує, що медведчуківці в місцевих радах Донбасу намагатимуться ухвалювати не політичні рішення, а соціально-економічні. І в такий спосіб збільшувати свій рейтинг до наступних парламентських виборів.