Чоловік, який передав Нацполіції «білоруські плівки» у справі Шеремета, готовий свідчити в Офісі генпрокурора

Про таке він повідомив сам в інтерв'ю «Суспільному», а також телеканалу «Настоящее время».

Так, за інформацією європейського видання EUObserver, яке 4 січня разом з опозиційною організацією «Білоруський народний трибунал» оприлюднило аудіозаписи, розповіло, ким є чоловік. За даними журналістів, це колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар.

Чоловік розповів, що нині перебуває в одній з країн Євросоюзу, а у грудні передав аудіозаписи українським силовим відомствам. У Нацполіції 4 січня підтвердили, що отримали нову інформацію у справі про вбивство Шеремета.

Макар розповів журналістам, що офіційного допиту українські правоохоронці не проводили, але 4 січня з ним зв’язувалися українські спецслужби.

«Я розмовляв і дав свою згоду на співпрацю. Я буду готовий дати свідчення в Офісі генпрокурора України. Також я сказав, що свідчення буде готовий надати колишній співробітник, який зараз виїхав у країну Євросоюзу», — розповів чоловік.

Каже, що планує прилетіти у Київ, але поки не знає коли, бо це залежатиме від спецслужб України.

«Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність, чи будуть якісь факти, я звісно буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення — я готовий», — розповідає Макар.

Про плівки та строки оприлюднення

Чоловік розповів журналістам, що аудіозаписи потрапили до нього у 2012 році від його анонімних джерел з Комітету держбезпеки Білорусі. На них він почув ім’я свого друга Олега Алкаєва — колишній начальник Мінського СІЗО, керівник «розстрільної групи», яка виконувала смертні вироки. Алкаєв виїхав з Білорусі 2001-го, став критиком режиму Лукашенка. 2007-го Павло Шеремет видав книгу Алкаєва «Розстрільна команда».

Макар каже, що хотів врятувати життя Алкаєву, передав записи американським спецслужбам, і, зрештою, той нині живий. Також він зазначає, що врятувати вдалося й інших колишніх білоруських силовиків та активістів, про яких згадують на аудіозаписах.

Окрім цього, колишній білоруський силовик розповів, що запис оприлюднив лише зараз, бо, на його думку, раніше у Білорусі була інша політична ситуація і викрити б усі злочини не вдалося.

«Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але на сьогодні, я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні», — розповів чоловік.

Що за плівки?

Записи розмов, ймовірно, глави Комітету держбезпеки Білорусі у 2008-2012 роках Вадима Зайцева 4 січня виклав опозиційний «Білоруський народний трибунал».

На записі звучать слова Зайцева, записані прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа» в офісі Зайцева в Мінську.

Зокрема на записі обговорюється спосіб вбивства Павла Шеремета, який тоді жив і працював у Росії. Ставиться завдання його підірвати. Зробити так хотіли, щоб вбивство стало публічним сигналом.

Записи також отримало брюссельське видання EUObserver.

За висновками журналістів, Лукашенко виділив більш ніж 1,5 мільйона доларів на «ліквідацію» колишнього начальника слідчого ізолятора №1 («Валадарка») Олега Алкаєва в Мінську, колишнього командира бригади спецзагонів Володимира Барадача й ексвиконувача обов’язків начальника відділу по боротьбі з корупцією В’ячеслава Дудкіна.

Операцію планували здійснити без слідів, інсценувавши нещасні випадки. Ці політичні замахи планувалися в Німеччині, але не були здійснені.