Чому гривня щодня зміцнюється, а Нацбанк обіцяє не втручатися

Чому долар почав дешевшати?

Хвиля ревальвації розпочалася ще влітку 2019 року. У липні курс валют вперше за останні декілька років опустився нижче 25 гривень за долар. Тоді на зміцнення гривні вплинули інвестиції іноземних компаній у державний борг України.

Серед іноземних інвесторів стали популярними облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Купувати їх можна переважно за гривні, через це іноземці продавали на українському ринку долари, обсяги валюти зросли, а її вартість — впала.

Водночас у серпні-вересні обсяги продажів облігацій скоротилися, а відтак — надходження валюти в економіку України. Проте долар продовжував дешевшати.

«Зараз сприятливу ситуацію на валютному ринку підтримують насамперед сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту, зокрема аграрної і металургійної продукції, рекордний врожай цього року та збільшення експорту IT послуг», — повідомляють у Національному банку.

Там також відзначають помірно низькі обсяги імпорту та переказів дивідендів іноземних компаній, що працюють в Україні. Україна «витрачає» менше валюти, а «заробляє» більше завдяки високим світовим цінам на металургію та аграрну продукцію.

Що робить Нацбанк?

Викуповує надлишки валюти, поповнюючи міжнародні резерви. Від початку року він поповнив їх на 3,5 мільярда доларів. Однак ця тактика недостатня для того, щоб припинити падіння курсу долара.

«Курс гривні визначає ринок. Якщо ринкові фактори зумовлюють зміцнення гривні, ми не повинні цьому протидіяти», — пояснили у Нацбанку у відповідь на запит hromadske.

Чи погано, що долар дешевшає?

Здешевшання валюти не є виключно позитивним фактором. Річ у тім, що найбільшим джерелом наповнення українського бюджету є надходження від податку на додану вартість з імпортних товарів. ПДВ встановлюється у розмірі 20% від митної вартості товару, яка, оскільки це імпорт, залежить від курсу валют. Тому чим нижчим буде цей курс, тим менша митна вартість імпорту і тим менші надходження від ПДВ.

У Рахунковій палаті підрахували, що через зміцнення курсу гривні бюджет недоотримав 9 мільярдів гривень. Водночас низький курс долара дозволив зекономити 11.5 мільярда гривень на виплатах по міжнародних боргах.

«Мета Національного банку — щоб інфляція знизилася до 5% і стабілізувалася на такому рівні, оскільки це є необхідною передумовою для збільшення гривневих заощаджень населення, основою комфортного інвестиційного середовища для бізнесу та одним з чинників, який зумовить зниження процентних ставок за кредитами у довгостроковій перспективі», — повідомляють у Нацбанку.

У такій ситуації є невеликий конфлікт інтересів між Національним банком та Міністерством фінансів. Для Мінфіну головною ціллю є виконання бюджету, для Нацбанку — підтримання низької інфляції. При цьому падіння курсу валют на цю інфляцію впливає безпосередньо, адже дешевшають імпортні товари, а також нафтопродукти та газ.

Раніше між головою Мінфіну Оксаною Маркаровою та Нацбанком виникла суперечка з цього приводу. Міністерка розкритикувала Нацбанк за те, що він робить недостатньо для того, аби стримати падіння курсу валют.

Водночас вплинути на Нацбанк уряд не може, адже НБУ — незалежний регулятор. Більше того, підтримка цієї незалежності є однією з ключових вимог від міжнародних партнерів України: МВФ, Світового банку, ЄС та США.

Чи добре, що долар дешевшає?

Інфляція в Україні падає до рекордно низьких темпів. За даними Держстату, ціни в Україні знижуються вже три місяці поспіль, а річний рівень інфляції скоротився до 8,8%. При цьому, зміцнення курсу гривні впливає на таку ситуацію чи не найбільше.

Низька інфляція дозволяє Нацбанку знижувати облікову ставку, яка впливає на ставки за кредитами та депозитами у банках. Це має стимулювати розвиток економіки, адже фінансові ресурси для бізнесу стануть дешевшими, що дозволить йому розширювати виробництво. Громадяни також охочіше купуватимуть товари та послуги, адже їхні доходи також зростуть.

Які існують ризики?

Нацбанк зазначає, що існує низка ризиків, які можуть негативно вплинути як на ситуацію на валютному ринку, так і загрожувати подальшому зростанню економіки. Чи не найбільшим з них є відсутність співпраці з МВФ.

«Продовження співпраці з МВФ є вкрай важливим для підтримки фінансової стабільності в Україні. Насамперед тому, що це запорука подальшого здійснення реформ у країні, без яких неможливе довгострокове зростання української економіки. І, звичайно, співпраця з МВФ важлива, оскільки відкриває Україні доступ до фінансування», — повідомляють у Нацбанку.

Місія МВФ, яка мала укласти попередню угоду з українським урядом щодо подальшої співпраці, закінчила свою роботу 26 вересня і, за даними джерел, про нову угоду з Україною МВФ так і не домовився.

В уряді цю інформацію не підтверджують, зазначаючи, що наразі діє попередня програма МВФ, а переговори з фондом тривають в «активній фазі».