Шпигунські ігри: як і чому в Білорусі затримують українців

«Спочатку грибна істерія, потім ягідна істерія, потім шпигунська істерія, потім якась економічна ...», — міністр закордонних справ України Павло Клімкін уважає: комусь вигідно, щоб відносини між Києвом і Мінськом зіпсувалися.

25 жовтня в Мінську КДБ затримав журналіста Українського радіо Павла Шаройка. А 20 листопада — директора одного з підприємств Донецької області Олександра Скибу.

Того ж дня білоруські прикордонники затримали трьох громадян України на кордоні. «Іноземці навмисне незаконно вирушили до Білорусі по ягоди», — ідеться в повідомленні білоруських прикордонників.

Приблизно тоді ж Білорусь оголосила співробітника українського посольства Ігоря Скворцова персоною нон грата. У відповідь на це Україна 21 листопада вислала білоруського дипломата.

Що відбувається між двома країнами, чому білоруси так часто затримують українців, а також про те, кому вигідно охолодження дипломатичних відносин у регіоні — розбиралося Громадське.

Затримані

У п’ятницю 17 листопада стало відомо, що КДБ Білорусі затримав журналіста Українського Радіо Павла Шаройка. Саме затримання відбулося 25 жовтня. КДБ повідомив про це послові України, але, як зазначили у відомстві, «з урахуванням характеру двосторонніх відносин» сторони вирішили це не розголошувати.

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич в інтерв’ю Громадському припустив, що Україна протягом трьох тижнів не говорила про затримання Шаройка за домовленістю з Мінськом, щоб не виносити скандал на публіку.

За три тижні інформацію про затримання опублікував глава Національної суспільної телерадіокомпанії України (куди входить «Українське Радіо») Зураб Аласанія.

Пізніше в телерадіокомпанії пояснили, що не одразу дізналися про затримання Павла, бо не зв’язувалися з ним щодня. Про це журналістам сказала дружина Шаройка Олена, коли приїхала з 8-річним сином в Україну.

Павло Шаройко був спеціальним кореспондентом «Українського Радіо» в Мінську. Останні репортажі він робив про російсько-білоруські військові навчання «Захід — 2017», засідання Тристоронньої контактної групи в Мінську й історію українця Павла Гриба, який наразі перебуває в краснодарському СІЗО в Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «У нас тут немає зелених чоловічків»: як відбуваються навчання «Захід-2017»

Павло Шаройко біля пам’ятника героям Другої світової війни у Львові, архівне фото Фото: Радіо Свобода

Раніше Павло Шаройко працював кореспондентом інформагентства УНІАН. А також кілька років очолював прес-службу Головного управління розвідки Міноборони України. У 2009-му його звільнили за станом здоров’я.

«НСТУ припускає, що відсутність будь-якої офіційної реакції або помітної активності держави в цій справі має свої резони, незрозумілі пересічним громадянам України», — ідеться в заяві української телерадіокомпанії.

Ім'я Павла Шаройка записане на стіні факультету журналістики колишнього Львівського військово-політичного училища (нині — Академія сухопутних військ України) Фото: Радіо Свобода

У понеділок, 20 листопада з’явилася інформація про затримання директора українського підприємства ПАТ «Завод обважнювачів» (Донецька область) Олександра Скиби. За словами посла України в Білорусі, Скибі інкримінують дачу хабара.

Відомо, що Олександр Скиба приїхав у столицю Білорусі на переговори з «Мінським тракторним заводом».

Скиба мав повернутися в Україну 15 листопада. Однак на зв’язок він вийшов уранці 16-го. Він подзвонив дружині й повідомив, що затриманий співробітниками КДБ Білорусі.

Говорить Мінськ

Утім, щодо цієї історії Комітет держбезпеки розводитися не став, натомість про затримання Павла Шаройка зробив розгорнуту заяву. Павла в ній назвали «кадровим співробітником головного управління розвідки Міністерства оборони України».

Шаройко нібито створив агентурну мережу на території Білорусі, а його дії курирував співробітник українського Міноборони, який працював в посольстві під прикриттям. Ідеться про Ігоря Скворцова, він оголошений персоною нон грата в Білорусі.

Проти Шаройка порушили справу за статтею 358 Кримінального кодексу Білорусі — «Шпигунство» (від 7 до 15 років позбавлення волі). Державну зраду інкримінують громадянинові Білорусі, який нібито передавав Шаройку інформацію про обороноздатність країни.

У КДБ стверджують, що знайшли копії розвідувальних донесень, які Шаройко направляв у «центр». А сам журналіст нібито визнав, що є співробітником військової розвідки й працює під прикриттям.

Сюжет про затримання Шаройка показали державні білоруські канали, продемонструвавши частину допиту Павла.

«У 2016 році при зміні оперативного управління мене перевели з відділу, який займався журналістами, що працюють під прикриттям, до відділу, де працюють дипломати під прикриттям. З чим це було пов’язано, досі незрозуміло. Але припускаю, що це робилося напередодні приїзду до Білорусі на посаду першого секретаря посольства України полковника Скворцова Ігоря Васильовича. Скворцова я знаю ще з часів служби в Міністерстві оборони України», — заявляє Шаройко на кадрах допиту.

Це перший у цьому році випадок, коли білоруська влада так докладно описує причини затримання громадянина України.

Водночас у випадку з Павлом Грибом МЗС Білорусі досі не відповів на запити української сторони про обставини затримання українця. А КДБ дав коментар «Єврорадіо», що на території країни працюють лише білоруські спецслужби.

Щодо затримання директора підприємства «Завод обважнювачів»  Олександра Скиби Білорусь наразі не робила жодних офіційних заяв.

Говорить Київ

Український МЗС направив з приводу затримання Олександра Скиби ноту білоруським колегам.

На запит про затримання Павла Шаройка Білорусь наразі не відповіла. Немає відповіді від білоруської сторони і про затримання Павла Гриба.

Київ вирішив відповісти на оголошення персоною нон грата Ігоря Скворцова і вислав одного з білоруських дипломатів (його ім’я не розкривається). «Шпигунство» журналіста українська сторона заперечує, про це заявив посол України в Білорусі Ігор Кизим.

«Павло збирав інформацію як журналіст... Ці шпигунські ігри мене не тішать. Іде нагнітання обстановки», — сказав він у коментарі «Радіо Свобода».

Посол України в Білорусі Ігор Кизим заявив, що обвинувачення в «шпигунстві» журналіста українська сторона заперечує, архівне фото Фото: Микола Дондюк/Громадське

Управління розвідки Міноборони України заявило, що інформація КДБ не відповідає дійсності, зокрема, те, що Шаройко нібито причетний до створення агентурної мережі, ведення розвідувальної діяльності на території Білорусі, і що він є співробітником Головного управління розвідки МО України.

Народний депутат України Дмитро Тимчук, який працював у Міністерстві оборони і до того ж учився в одному ВУЗі з Шаройком пише, що посилати людину, яка раніше працювала в прес-службі управління розвідки, агентом під прикриттям у Білорусь — «було би повною нісенітницею».

За даними аналітичної групи «Інформаційний спротив», яку очолює Тимчук, до історії з Шаройком могла бути причетна Росія. Перед затриманням з ним нібито зустрівся журналіст російського федерального каналу НТВ. Він намагався передати Павлові секретні документи, в яких ішлося про плани Кремля використати територію Республіки Білорусь для вторгнення в Україну.

Говорить Москва?

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич у коментарі Громадському зауважує, що провокації, які підривають відносини України і Білорусі, у 2017 році почали з’являтися регулярно.

«Приблизно з квітня 2017 року щось відбувається приблизно кожні два-три тижні. Це все має викликати дипломатичний скандал, обмін нотами й охолодження відносин. Якщо це охолодження станеться, про багато спільних проектів доведеться забути», — каже він.

За останні два роки, пояснює експерт, Україна і Білорусь перейшли від простої торгівлі до реалізації довгострокових проектів. Країни планують створити спільні підприємства з випуску продукції подвійного призначення (цивільного і військового транспорту, приміром, це можуть бути вантажівки). Київ і Мінськ співпрацюють у нафтопереробній галузі. А також планують інвестувати в судноплавство по Дніпру.

«Білорусь і Україна зацікавлені в розширенні експорту, розвитку промислової кооперації, спільних проектах з модернізації дорожньо-транспортної інфраструктури, упровадження інноваційних технологій», — заявив Олександр Лукашенко на липневій зустрічі з Петром Порошенком.

Усі ці плани зі співробітництва, за словами Тишкевича, збіглися з інформаційними провокаціями. Серед них — інформаційне нагнітання перед військовими навчаннями «Захід — 2017».

«На початку навчань була заява Міноборони РФ про перекидання [російської] 1-ї танкової армії. Міноборони Білорусі спростовувало це», — уточнює він. Пізніше інформаційні провокації змінилися справжніми. Одна з них — викрадення Павла Гриба на території Білорусі.

Зустріч президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка (в центрі) з українським президентом Порошенком (праворуч) у Києві, 21 липня 2017 року Фото: Микола Лазаренко/POOL

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Його тримали в будівлі без вікон, а тоді привезли в Смоленську область», — адвокат про затримання Павла Гриба

Павло Гриб, якого в серпні затримали на території Білорусі, наразі перебуває в СІЗО ФСБ Краснодара. За інформацією Громадського, слідчий ФСБ був на території Білорусі і ще там провів перший допит.

«Мета провокацій спрямована на підрив довіри між країнами», — каже Тишкевич.

Читайте цей матеріал також російською мовою.