Чорногорія вступає до НАТО — Росія не здається

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі вже готують прапор Чорногорії, щоб урочисто підняти його 7 червня. За два дні до того ця країна стане офіційно 29-им членом альянсу.

Тим часом у Москві підготували списки чорногорських посадовців, яким, імовірно, заборонять в’їзд до РФ. Про це пишуть чорногорські медіа. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що нічого про це не знає. За даними сербського видання b92 , чорногорський уряд готує «чорний список» у відповідь зі 149 громадян Росії та України через «роль Росії в українській кризі та в анексії Криму».

Що насправді відбувається та що відомо достеменно про цю «війну» заборон на в’їзд, розбиралося «Громадське.Світ».

Коли до офіційного набуття членства в цій організації залишилися лічені тижні, ситуацію «підігрів» американський президент Дональд Трамп. На зустрічі голів держав НАТО в Брюсселі 25 травня він відштовхнув чорногорського прем’єра Душко Марковича, щоб пройти вперед.

Завдяки цій випадковості чорногорського лідера віднині добре знають в обличчя. А противники вступу до НАТО в Чорногорії разом із російськими медіа побачили в цьому доказ зверхності Заходу щодо цієї балканської країни.

На цій хвилі прискіпливих і недоброзичливих обговорень того, як Трамп «принизив» Марковича, чорногорська газета Podjeda написала, посилаючись на власні джерела, що Кремль склав «чорний список», який включає прем’єра Чорногорії Душко Марковича, спікера парламенту Івана Брайовича, президента правлячої Демократичної партії соціалістів Міло Джукановича, що здобула більшість голосів на виборах у жовтні 2016-го, всіх членів уряду, 46 депутатів, які голосували за Протокол про приєднання до НАТО, керівників великих державних компаній. Усім їм, як ідеться в матеріалі видання, заборонено в’їжджати в Росію. Офіційного підтвердження цього немає.

Згодом сербські та чорногорські медіа написали, що Чорногорія готує власний «чорний список» із 149 громадян Росії та України.

Президент ГО «Європейського руху в Чорногорії» Момчіло Радулович пояснює, що, най ого думку, насправді відбувається в цій війні «зливів» і нерозкритих «чорних списків»:

«Це факт, що список чорногорських офіційних осіб, які проголошені персонами нон грата, існує. Він не є публічним. Російські посадовці відмовилися його розкрити. Але речниця МЗС Росії сказала, що громадяни Чорногорії мають з’ясовувати в посольстві Росії, чи їм дозволено подорожувати до цієї країни. Це доволі нетипово. Наскільки я знаю, наразі Чорногорія не має власного списку у відповідь».

Прем’єр Чорногорії Душко Маркович (в центрі) на зустрічі голів держав НАТО в Брюсселі 25 травня Фото: EPA/ETIENNE LAURENT

Ця країна приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, включно із забороною на в’їзд для певних російських посадовців.

«Може трапитися, що Чорногорія додасть ще кілька імен до цього списку. З повідомлень медіа відомо, що це може бути російський олігарх Костянтин Малофєєв, власник телеканалу «Царьград» та люди з його оточення», — кажеРадулович.

Читайте також: Як російський олігарх Малофєєв організовував антиукраїнські акції в Чехії та Угорщині

У жовтні 2016-го року поліція Чорногорії затримала кількадесят осіб, які, за її інформацією, готували державний переворот у країні. Організаторами були серби, які свого часу воювали на Донбасі, а також двоє громадян Росії, які перебували у міжнародному розшуку. ЗМІ писали, що за спробою перевороту стояв саме Малофєєв.

«Росія причетна в Чорногорії до багатьох інших речей, включно з невдалою спробою державного перевороту в жовтні 2016-го. Це здійснювалося з її прямої чи непрямої згоди, оскільки певні особи з російських спецслужб були до цього залучені. Економічні санкції, санкції проти фізичних осіб, тиск на медіа, кібератаки — це все Росія застосовує в Чорногорії. Це відбувається протягом останніх двох років. Ніхто такого не сподівався», — розповідає Момчіло Радулович.

Чорногорське суспільство перед вступом країни до НАТО практично поділилося навпіл. За соціологічним опитуванням CRTA, у травні 2017-го його підтримували 55 % мешканців цієї країни, 45 % — були проти. За даними соціологічного опитування CEDEM, у грудні 2016-го на користь членства в альянсі висловлювалися 49,88 % мешканців країни, 50,12 % виступали проти цього.

Чорногорське суспільство перед вступом країни до НАТО практично поділилося навпіл (на фото - противники вступу в Альянс спалили прапор з його символікою у місті Цетинє у квітні 2017 року) Фото: EPA/BORIS PEJOVIC

«Це очевидно, що Чорногорія є глибоко поділеною, як це було через різні ключові питання її життя впродовж останніх 100 років. Вона не проводила референдуму щодо членства в НАТО, ймовірно, тому що її уряд боявся, що він провалиться. Фактично останні парламентські вибори у жовтні 2016-го і стали цим самим референдумом для Демократичної партії соціалістів, вигравши які, вона отримала підтримку вступу до НАТО», — зауважує в коментарі Громадському балканський кореспондент журналу The Economist Тім Джуда.

Близько 72- 74 % з 625 тисяч мешканців Чорногорії вважають себе православними християнами. Вони ідентифікують себе або як серби, або як чорногорці.

«Серби досі ображені бомбардуваннями Сербії військами НАТО й з гіркотою згадують про війну в Косово», — переконаний Тім Джуда.

Він розповідає, що багато етнічних чорногорців почали підтримувати вступ до альянсу під впливом подій у Криму та на Донбасі. Раніше вони більш одностайно сприймали Росію як «великого друга». Чорногорці також вбачають у членстві в НАТО гарантію захисту від будь-яких можливих у майбутньому претензій Сербії на відновлення її впливу над місцевими сербами.

У Чорногорії також є меншини: боснійські мусульмани (8,1 %), албанці (4,9 %). Вони повністю підтримують членство в НАТО.
Завдяки вступу Чорногорії до альянсу останній отримує безроздільний контроль над Північним Середземномор’ям від Португалії до Туреччини. У 2013-му Росія зверталася до чорногорської влади з пропозицією використовувати її військові бази для російських кораблів. Та відмовила, зробивши вибір на користь НАТО. На той момент вона не мала офіційного запрошення до альянсу.

Зрештою, її вибір виявився не марним — за два роки країна отримала це запрошення, за чотири — стала його повноцінним членом.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram