Чотири європейські країни просуватимуть визнання Палестинської держави
Лідери Іспанії, Ірландії, Словенії та Мальти домовилися працювати над визнанням Палестинської держави, заявивши, що це «єдиний спосіб досягти миру й безпеки» в охопленому війною регіоні.
Про це пишуть Reuters та Euronews.
Питання про можливе визнання Палестинської держави лідери чотирьох європейських країн порушили на полях саміту Європейського Союзу в Брюсселі 22 березня.
У спільній заяві вони погодилися з тим, співіснування пліч-о-пліч двох держав — Ізраїлю та Палестини — це «єдиний спосіб досягти тривалого миру та стабільності в регіоні».
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб вважає, що перші кроки для посилення політичної підтримки Палестинської держави можна зробити вже наступного тижня (25–31 березня) в ООН. Він також сподівається, що умови для створення нового уряду в Палестині «дозріють» уже «через кілька тижнів, а можливо, через місяць».
Словенський прем’єр підтвердив, що на зустрічі також був присутній представник бельгійського уряду, який вважається ще одним прихильником боротьби палестинців за державність. Проте, як зауважує Euronews, Бельгія утрималася від підписання декларації, вочевидь через те, що наразі головує в Раді ЄС.
Хоча ЄС підтримує так зване рішення про створення двох держав і є найбільшим у світі донором допомоги палестинцям, він, утім, усе ще не підтримав визнання Палестинської держави.
Наразі лише 9 із 27 держав-членів ЄС визнають право палестинців на незалежну державу в кордонах 1967 року, що включає Західний берег Йордану, Сектор Гази та Східний Єрусалим.
З моменту початку війни в Секторі Гази Ірландія та Іспанія неодноразово висловлювали готовність визнати Палестину у відповідь на надмірну кількість людських жертв у Секторі Гази через військову операцію Ізраїлю.
Палестинська держава
Після Першої світової війни Сполучене Королівство отримало в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії.
Через сплеск антисемітизму в міжвоєнних Польщі та Угорщині, а згодом — підйом нацизму в Німеччині на ці території почали емігрувати євреї з Європи.
29 листопада 1947 року Генеральна асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділ території на дві незалежні держави — єврейську (Ізраїль) та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.
Проте арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало самопроголошену єврейську державу.
15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — вторглися на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. Ізраїль відстояв свої території та відвоював у тому самому році собі ще близько половини земель, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.
Згодом у 1967 році внаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.