Декларація є? Чому влада хоче звітності антикорупціонерів

Українські чиновники, посадовці, депутати та правоохоронці до 1 квітня мають заповнити й подати електронні декларації про доходи та майно. Цього року разом з ними вперше звітуватимуть також і члени громадських організацій, які займаються антикорупційною діяльністю.

Згідно із законом про е-декларування, члени ГО повинні повідомити про свої доходи, рухоме та нерухоме майно, фінансові зобов’язання тощо.

Таку ж інформацію потрібно надати і щодо членів родин. Отже, тепер члени антикорупційних ГО можуть повною мірою оцінити пораду прем’єра Володимира Гройсмана, яку він 2016 року дав чиновникам. Тоді вони також уперше заповнювали аналогічну декларацію.

«Треба це пройти. Це для когось, як стрибнути з парашутом — очі закрив і стрибнув. Один раз це треба зробити. Не бійтеся, хто боїться», — сказав тоді голова уряду.

Утім, заповнювати декларації антикорупціонерам може і не знадобиться — президент направив до парламенту проект закону про скасування цієї норми. Однак життя членам антикорупційних ГО таки ускладнять. Адже замість декларування доходів Петро Порошенко запропонував депутатам запровадити серйозні санкції за порушення антикорупційними організаціями у фінансовій звітності.

Про те, чому влада не може дати антикорупціонерам спокій — у матеріалі Громадського.

Після того, як народні депутати заповнили е-декларації, вони вирішили: так само повинні звітуватися й люди, які змусили їх це робити (на фото — колишній заступник глави Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Руслан Рябошапка (ліворуч) та глава правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін під час засідання антикорупційного парламентського комітету, Київ, 8 червня 2016 року) Фото: Владислав Мусієнко/УНІАН

Від депутатів з любов'ю

В е-декларації не можна помилятися. За це передбачений штраф, громадські роботи й навіть ув'язнення. Якщо Національне агентство з протидії корупції виявить, що різниця між реальними та задекларованими статками відрізняється щонайменше на 371 тисячу гривень, у кращому разі — це мільйонний штраф. У гіршому — 2 роки в'язниці.

Чиновники та посадовці розпоряджаються державними коштами й декларування їхніх доходів має допомогти виявити корупціонерів, які крадуть кошти платників податків і беруть хабарі. Антикорупційні організації функціонують переважно за рахунок грантових коштів міжнародних організацій. Спільно з ними вони після Революції Гідності і розробляли антикорупційне законодавство.

Після того, як народні депутати заповнили е-декларації, вони вирішили: так само повинні звітуватися й люди, які змусили їх це робити. Тож у березні 2017-го з ініціативи народної депутатки від «Народного фронту» Тетяни Чорновіл, парламент зобов'язав антикорупціонерів звітувати про свої доходи.

Виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин уважає, що йдеться про звичайну помсту:

«Зійшлися інтереси одразу кількох сторін, яких ми змусили декларуватися і вони вирішили нам відплатити тією ж монетою. Хоча декларація Віталія Шабуніна (голова Центру протидії корупції — ред.) є у відкритому доступі з 2016 року. Кілька моїх колег прийшли в Transparency з держслужби, тому теж подавали декларації. Але їх ніхто і не дивиться, бо мета інша — просто помститися».

Антикорупціонери побоюються, що електронне декларування влада може використати для тиску на них.

«Робитимуть це як через контрагентів, які відмовлятимуть у наданні послуг, так і через вибіркові переслідування», — каже юристка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська. Тобто, якщо антикорупційна організація вирішить за міжнародні кошти залучити до аналізу діяльності міністерства позаштатного юриста, він змушений буде подавати декларацію.

Після критики міжнародних партнерів та громадських активістів президент України Петро Порошенко заявив, що не погоджується з вимогою, щоб антикорупціонери подавали декларації, але не підписати закон не може — левова частина документу стосується скасування декларування для військовослужбовців.

Натомість пообіцяв створити робочу групу, яка напрацює зміни, що виправлять недоліки ухваленого закону.

8 липня 2017 року, за 5 днів до того, як депутати пішли на літні канікули, президент зареєстрував відповідний законопроект.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Поганий і ще гірший: що пропонує президент замість е-декларування для ГО

У вересні, виступаючи в парламенті, він публічно визнав: із запровадженням декларування доходів антикорупціонерів влада «перегнула палку» й попросив депутатів скасувати цю норму. Але торік до розгляду президентського проекту депутати так і не дійшли.

Документ включили до порядку денного тільки цього пленарного тижня.

Президент Петро Порошенко (другий ліворуч) зустрівся з представниками громадських організацій, Київ, 8 липня 2017 року. Того ж дня президент уніс на розгляд парламенту законопроект щодо скасування е-декларування антикорупційних громадських організацій Фото: Михайло Палінчак/POOL/УНІАН

«Подарунок» президента

Принаймні частина депутатів коаліції все одно наполягають на деклараціях антикорупційників.

«Я переконаний, що всі громадяни, які впливають на будь-які державницькі рішення, формують антикорупційні органи, що періодично розробляють законопроекти, про що періодично повідомляють деякі громадські організації, — це вплив на правову політику держави.

Тому я бачу цілком доречним, що вони мають показувати джерела фінансування. А найголовніше — звітувати від кого отримуються кошти і на що вони витрачаються», — каже нардеп Андрій Тетерук з «Народного Фронту». І додає, що збирається голосувати «проти» скасування декларацій, незалежно від позиції партії.

Позицію Тетерука поділяють і колеги по фракції. Зокрема, проти закону обіцяють проголосувати Георгій Логвинський, Павло Пензеник та інші.

Питання скасування декларацій для членів антикорупційних ГО викликало обурення багатьох членів і президентської фракції БПП. У понеділок на засіданні керівник фракції Артур Герасимов переконував колег підтримати документ. За його словами, це викликало «жваву дискусію». Однак голова БПП запевняє — у підсумку фракція вирішила підтримати документ.

«Голоси є, тому, думаю, законопроекти ухвалять», — сказав Герасимов Громадському.

Очільник БПП не дарма згадав про законопроекти, адже, паралельно зі скасуванням декларування доходів антикорупціонерів, президент запропонував посилити санкції за порушення такими ГО фінансової звітності.

Громадська організація, що не виконає вимоги закону, може втратити статус неприбуткової та змушена буде сплачувати податок на прибуток. А фізичні особи-підприємці, які отримали фінансування від міжнародних організацій, але не повідомили про це в спеціальному додатку до декларації, втратять право платити податки за спрощеною системою.

«Це такий своєрідний компроміс у розумінні української влади. Просто так скасувати декларування вони не хочуть, от і пропонують внести інші зніми до законодавства, щоб все ж таки ускладнити життя антикорупціонерам», — переконаний нардеп від БПП Мустафа Найєм, який виступає проти посиленої уваги влади до антикорупціонерів.

Цікаво, що депутатам пропонують голосувати спершу за посилення санкцій за порушення фінансової звітності громадськими організаціями, а вже потім замінити декларування цією самою фінансовою звітністю.

«Головне не допустити, щоб ухвалили перший закон, проваливши другий, — каже Ярослав Юрчишин. — Бо залишити нинішню систему декларування, водночас посиливши відповідальність декларантів — це речі, притаманні авторитарним країнам, а не «гібридному режиму» управління», — вважає він.