Декларації за 2021 рік подали лише 29 депутатів. НАЗК запускає публічний лічильник декларування

Станом на 13 березня декларації за 2021 рік подали лише 29 народних депутатів і два міністри — освіти й оборони. Через повномасштабне вторгнення подання декларацій зробили необов'язковим, але посадовці можуть подавати їх.

Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Агентство пояснило, що рядові посадовці справно подають декларації, хоча могли б відкласти подання, а серед високопоставлених чиновників та народних депутатів кількість людей, які прозвітували, — «мінімальна».

За даними НАЗК, станом на 13 березня декларації за 2021 рік подали 336 617 людей, зокрема:

  • 29 193 посадовці категорій «А» та «Б» (держслужбовці, які обіймають керівні посади);
  • 29 народних депутатів;
  • 2 чинних міністри (міністр освіти і науки та міністр оборони);
  • 2 заступники керівника Офісу президента;
  • 1 715 суддів;
  • 7 980 прокурорів, слідчих, дізнавачів;
  • 5 голів ОДА та ОВА.

Щоб якось активізувати подання декларацій, НАЗК запустило на своєму сайті лічильник подання декларацій за 2021 рік. Він показує статистику поданих публічними службовцями декларацій, яка оновлюватиметься щопонеділка.

«Ми сподіваємося, що ця статистика покращиться, коли громадськість зможе стежити за цим процесом», — сказав глава НАЗК Олександр Новіков.

Що передувало?

У березні минулого року, з огляду на повномасштабне вторгнення, подання декларацій будь-якого виду зробили необов'язковим на час дії воєнного стану. Після закінчення війни у посадовців є ще 3 місяці на подання декларації без порушення вимог строку.

Попри це Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) давало можливість подавати декларації та перевіряти на помилки відомості, зазначені в торішній декларації.

Уже після деокупації частини захоплених територій НАЗК та громадські організації закликали владу відновити обов’язкове подання декларацій. Там пояснили, що лише третина всіх посадовців подали свої декларації ще за 2021 рік, а наступного року їх може бути ще менше.

«Якщо їхнє подання перетворюється на "добровільне", то де-факто це означає демонтаж однієї з ключових антикорупційних реформ. Передбачити наслідки зволікання з відновленням декларування досить просто», — зазначали там.

Так, НАЗК та громадські організації попереджали, що чиновники й депутати впливають на використання сотень мільярдів гривень українських платників податків і коштів від партнерів України, а неподання декларацій та відсутність їхньої перевірки «максимально сприяє корупції та зловживанням».

На сайті президента також набрала понад 25 тисяч голосів петиція про відновлення декларування для посадовців — на це знадобилося близько трьох днів. У відповідь Зеленський зазначив, що у Верховній Раді вже зареєстрований законопроєкт про відновлення декларування. За даними парламенту, остання активність із цим документом зареєстрована восени 2022 року — було надано висновок відповідного комітету про розгляд.