Держава у смартфоні, боротьба з булінгом та безпека користувачів – як працює Viber в Україні
Месенджером Viber користується ледь не кожен українець. Щоденно наші співвітчизники відправляють щонайменше 11 мільйонів повідомлень. Хто такий середньостатистичний користувач Viber, чи захищені його персональні дані та чи збирається компанія долучатися до флагманського проекту нової влади «держава у смартфоні» – про це ми поговорили з головою департаменту з продажів у Росії та Україні Сергієм Самородовим.
У світі середньостатистичний користувач Viber – це чоловік віком від 25 до 35 років. Чи актуальний цей портрет для України? Хто ваш український користувач і скільки їх?
Viber встановлений на 96% смартфонів в Україні. Відповідно, наш статево-віковий зріз відповідає всьому населенню України. По суті, 9 з 10 українців використовують Viber. Для нас Україна – одна з країн з найглибшим проникненням.
Для чого найчастіше використовують Viber українці?
У 2010-му, коли з'явився Viber, він був першим месенджером в принципі. Раніше у нас були SMS-ки та MMS-ки, а потім з'явився Viber. Спочатку він з'явився на iOS і дав людям можливість спілкуватися, дзвонити.
Зараз «дзвонилка» – одна з найпопулярніших наших функцій. У 2014-му у нас з'явилися відеодзвінки – дуже популярна функція. Стікер-паки теж досить популярні. У нас, якщо брати статистику по Росії, Україні та СНД в цілому – щомісяця користувачі один одному відправляють близько 500 мільйонів стікерів. Це велика цифра. Люди живуть у Viber. Це не для чогось, це частина їхнього життя.
Viber популярніший серед старшої аудиторії, ніж серед молоді – це правда?
Насправді, це трошки не так. У мене є дуже конкретні цифри. Ядро аудиторії – це 25-35 років (50%), далі йде 18-24 роки (26%), потім 35-55 років (16%) і 50+ – це тільки 2%.
Якщо дивитися на тенденції, то українці хочуть користуватися безкоштовним базовим пакетом послуг чи вони готові сплачувати за додаткові функцій?
Тут потрібно розуміти людську психологію. Якщо є щось, чим можна користуватися безкоштовно, то, в першу чергу, звичайно, люди користуються безкоштовною функцією.
Якщо тобі хочеться пити – ти пішов і купив води, тобі хочеться їсти – ти пішов і купив їжі. Це ж нормально. Так і тут, якщо тобі це сильно потрібно – ти будеш цим користуватися за гроші.
Один із головних трендів зараз – приватність та конфіденційність. Наскільки захищені приватні дані користувачів Viber?
Я висилаю вам повідомлення у Viber, ви його отримуєте, і повідомлення з серверів видаляється, воно не зберігається. У момент пересилання – поки повідомлення не дійшло – воно зберігається в зашифрованому вигляді. Його неможливо прочитати.
З нами працює багато банків, а банки – це дуже чутливі, консервативні інститути. Їм на 200% важлива повна безпека. Вони довіряють нам свої платежі, гроші, інформацію про це. Якщо ви зміните телефон (сам апарат), спробуйте відновити вашу переписку у Viber – у вас не вийде, тому що на серверах вона не зберігається.
Поки немає офісу в Україні, через який офіс обслуговується український клієнт?
І через московський, і через лондонський, і через ізраїльський в тому числі. Якщо говорити про бізнес-месенджер – то це якраз ізраїльський офіс працює з українськими партнерами. Не існує однієї жорсткої структури, що ми ось так робимо. Все дуже гнучко і рухомо.
Якщо змоделювати ситуацію, що інформація потрібна для правоохоронних органів – чи є ситуації, коли вони можуть отримати доступ до неї?
Ви знаєте, тут мені складно коментувати, оскільки це питання дещо не моєї компетенції. Я все-таки більше про бізнес, але думаю, що в будь-якому випадку Viber діє завжди в рамках того законодавства, яке існує в тій чи іншій країні. Зрозуміло, що ми намагаємося дотримуватися усього, що прописано у законі. Ну а далі ж, звичайно, питання до нашого керівництва, до наших власників, але вже не до мене.
Наскільки просто або навпаки складно зламати акаунт користувача Viber?
Складно. Якщо ви фізично свій телефон нікому не віддаєте, то зламати вас практично неможливо. Там якась неймовірна кількість комбінацій.
Але якщо ви комусь віддали свій телефон, і тим більше не заблоченний, то вас відразу зламають. Це зрозуміло.
«Політика позитивних вібрацій» – так на вашому сайті називається політика контенту для публічних акаунтів, і там йдеться про маніпуляцію, хейтерство, фейки, булінг, дискримінацію тощо. З цим рекомендують боротися трьома способами: відписатися від такого аккаунта, вирішити проблему самостійно або ж написати в техпідтримку. Що відбувається з повідомленнями і акаунтами, якщо щодо них є звернення в техпідтримку?
У нас є свої політики, у нас є законодавство різних країн. Зрозуміло, ще є загальнолюдські норми моралі, поведінки і т.д.
В разі їхнього порушення буде бан. Ми ж не можемо якусь інформацію недостовірну поширювати чи ту інформацію, яка пропагує заборонені речі.
Тобто ця інформація проходить якусь верифікацію спочатку?
Якщо у вас є ком'юніті, то воно доступне і публічне і його можуть читати всі. Якщо на це ком'юніті надійде скарга через булінг чи хейтерство – ми її розглянемо, і, якщо буде визнано, що так і є, ми це ком'юніті забанимо.
У серпні президент Зеленський ввів голову компанії Rakuten Viber Хіроші Мікітані до Національної інвестиційної ради. Які зміни повинні відбутися в економіці України, щоб іноземні інвестори почали вкладати гроші?
Чого хоче інвестор? Людина приносить гроші, вкладає в економіку або якесь конкретне підприємство. Він хоче ці гроші повернути. Йому треба розуміти, що ситуація буде стабільна, що не буде якихось різких коливань в країні, що його підприємство не націоналізують, що буде сприятливий податковий клімат, що країна в принципі буде розвиватися і він разом з країною буде розвивати свій бізнес. Ось чого хочуть інвестори.
І якщо ці пункти виконані, люди приходять і вкладають гроші. Хотілося б вірити, що в Україні принаймні інвестклімат став кращим і буде кращим.
«Держава в смартфоні» – це флагманський проєкт нової влади. Чи бачите ви, як Viber міг би приєднатися до цієї програми?
Світовий глобальний тренд веде до того, що користувачі дуже активно перетікають в месенджери. У Китаї є чат, в якому взагалі все життя відбувається. В принципі, напевно, це той шлях, яким ми йдемо.
Є прекрасний арсенал чат-ботів, і якщо держава вміє працювати з чат-ботами і через чат-бот надавати певні сервіси – довідки, виписки, запис в дитячі садочки, то чому б і ні? Тому що функціонал такий є.
Далі питання до держави – наскільки вона може і готова інфраструктурно цю справу реалізовувати. Бо це велика робота.
У нас є АPI (набір чітко визначених методів для створення програмного забезпечення – ред.) і з цього АPI можна в чат-бот вбудовуватися, обмінюватися інформацією з чат-ботом, як з певною базою даних. Технічно ми це вміємо.
Зараз Twitter вирішив відмовитися від політичної реклами, а Facebook навпаки – перевіряти на правдивість акаунти політиків. Де між цими двома полюсами знаходиться Viber?
Viber – це платформа, яка має набір інструментів. Бізнес-меседжі, реклама, банерна реклама, чат-боти, спільноти, стікер-паки – це набір рекламних інструментів.
З точки зору законодавства, у всіх країн по-різному: десь дозволена політична реклама, десь заборонена. Але, тим не менше, рекламодавець може прийти і купити один з цих інструментів. Головне, щоб уся реклама відповідала законодавству тієї країни, де вона буде розміщуватися. Це основна умова.
Ми дистанціюємося від політики взагалі. Ми говоримо: «Хлопці, ось ми даємо набір інструментів».
Ось кухонний ніж. Ви ним можете кавун порізати, а можете зарізати когось. Так? Це питання, як людина його використовує. Тому тут ось набір інструментів, який ми із задоволенням надамо.
Якщо користувач не хоче бачити рекламу, чи є для нього якийсь варіант?
Якщо користувач отримує повідомлення – він сам на них погодився. Просто треба піти і відписатися від усіх повідомлень, і тоді він перестане їх отримувати. Не ми спам. Ми – платформа, набір інструментів. Користувач сам сказав: «Так, я готовий це отримувати» від банку, від магазину, від салону краси. І він отримує ці повідомлення.
А коли внизу з'являється банер рекламний – це нормально. Ми ж повинні теж заробляти, окупати сервіс, який пропонуємо. Сервіс безкоштовний, а користувач платить своєю увагою до реклами, в тому числі.
Авторка: Христина Бельскіте