Друг загинув, а Facebook пропонує привітати його з днем народження. Що таке цифровий спадок

«Facebook нагадує: “У вашого друга Василя Мармуса день народження”. І серце — бах—бах. Бо торік у вересні ми Василька поховали. Снайперська куля прошила шию, коли він звільняв Харківщину», — написала 26 квітня 2023 року Христина Коціра, головна редакторка hromadske. Василь Мармус загинув у вересні 2022—го, а втім, його профіль у соцмережах актуальний.

У дещо схожу ситуацію потрапив і автор цього тексту, який 25 лютого 2023 року отримав повідомлення про повернення у вайбер колишнього колеги, львівського перекладача зі шведської Левка Грицюка. Він помер 25 листопада 2020-го, але його номер телефону знову став активним у мережі.

Що таке цифровий спадок людини, як можна його «заповісти» і що робити родичам, якщо загиблі не подбали про це завчасно, — читайте в матеріалі.

Активація у Viber номера телефону померлого львівського перекладача Левка Грицюканадав Володимир Мисан-Мілясевич

Закріпити за абонентом номер телефону навічно

Ірина Папірник, піар-менеджерка одного з благодійних фондів, пригадує, як отримала таке повідомлення: «Абонент Мама Романа знову у Viber! Привітайте друга з поверненням!»

Воно викликало шок та розгубленість — мама її чоловіка, яка була так підписана в месенджері, померла пів року тому.

«Цей досвід був надзвичайно неприємним. Після смерті свекрухи ми вимкнули її телефон і знищили сім-карту, але, на жаль, випустили з уваги те, що її номер може знову активувати оператор і ним може скористатися інший абонент», — розповідає Ірина Папірник.

Уникнути такого «привіту з того світу» можна було б, видаливши номер померлої людини з бази контактів. А втім, не всі про це пам’ятають, не кожному легко просто взяти і стерти з телефонної книги номер близької людини.

Тарас Іщик, солдат 103 бригади ТРОfacebook / Taras Ishchyk 

Солдат 103 бригади ТрО Тарас Іщик розповідає, що, приміром, військові часто не видаляють номери загиблих побратимів, бо для них дуже важливо зберегти ці контакти в телефонній книзі.

«І коли стається так, що номер загиблої людини знову активується, це вибиває з колії, підкошує», — каже Тарас.

Він вважає, що номери телефонів загиблих військовослужбовців слід закріплювати за ними навічно.

Бойовий медик Андрій Жолоб такі ситуації не сприймає негативно, він каже: «Хай як дивно це звучить, але вони викликають теплу емоцію. Коли я бачу, що номер когось, хто помер, знову з'явився в мережі, то це для мене не страх, а ще один цифровий спогад про людину, такий собі цифровий дотик».

Андрій Жолоб, бойовий медикfacebook / Andriy Zholob

Навічно закріпити номер телефону за абонентом мобільного зв'язку можна, регулярно підтримуючи його в активному стані — проплачуючи за тарифом.

«Якщо бажаєте, щоб номер не міг бути у використанні (кимось іншим, — ред.), його достатньо залишати в активному стані. Для номерів передплаченої форми — це поповнення раз на рік на суму від 10 гривень одним платежем», — роз’яснили представники технічної підтримки одного з мобільних операторів.

Як подбати про цифровий спадок?

До номера телефону абонента часто підв’язані профілі в соцмережах, банківські рахунки, акаунти на поштових сервісах, месенджери — те, що можна назвати цифровим спадком. Фахівці з кібербезпеки одностайні: про такий спадок варто подбати завчасно.

Андрій Баранович, співзасновник ГО «Український кіберальянс» facebook / Андрій Баранович

«До мене не раз зверталися з проханням допомогти отримати доступ до акаунта померлої людини. Надавши всі необхідні докази, можна отримати інформацію з таких акаунтів у Google. Буває, мене просять зламати акаунт людини, яка загинула або зникла безвісти, але це неможливо й головне — незаконно. Я раджу звертатися з проханням доступів до акаунтів загиблих до поліції або ж безпосередньо до техпідтримки платформ», — розповідає Андрій Баранович, співзасновник ГО «Український кіберальянс».

Платформи, які зберігають цифрові дані мільярдів користувачів у всьому світі, мають свою політику щодо цифрового спадку. Для прикладу, Google пропонує скористатися сервісною програмою «Менеджер неактивних цифрових записів».

Тут користувач може обрати час, коли його цифровий запис за відсутності будь-якої активності буде деактивовано — за 3, 6, 12 або ж 18 місяців. Далі можна обрати до десяти людей, яких повідомлять про неактивність облікового запису. Вони отримають доступ до даних із гугл-диска користувача. Також слід зазначити, чи потрібно видаляти неактивний обліковий запис.

Якщо користувач платформи за життя не скористався опціями «Менеджера неактивних цифрових записів», то, щоб рідні могли отримати доступ до його даних, потрібно заповнити спеціальну форму запиту.

Родичі мають зазначити повне ім'я, електронну адресу, персональні дані загиблої людини, адреси обох сторін. Також слід надати скан-копії посвідчення особи та довідки про смерть — вони повинні бути перекладені англійською. Запит розгляне служба підтримки, і якщо зв'язок померлої людини з родичами буде встановлено, вони отримають доступ до облікового запису.

Користувач Facebook може призначити спадкоємця свого облікового запису або обрати варіант його цілковитого видалення після смерті.

«Коли ми отримаємо повідомлення про те, що вас не стало, всі ваші повідомлення, світлини, дописи, коментарі, реакції та інформацію буде негайно видалено з Facebook. Ваш основний профіль і додаткові профілі Facebook також буде видалено», — йдеться в розділі «Налаштування профілю».

Третя опція для користувача — обліковий запис може стати увіковічненим профілем. Якщо користувач обрав опцію передати обліковий запис спадкоємцю, то саме він після його смерті зможе перевести профіль у статус увіковічненого.

Також спадкоємець зможе керувати увіковічненим обліковим записом — написати допис про померлого, оновлювати основну світлину та фото обкладинки облікового запису, зможе приймати запити на дружбу. Однак не матиме доступу до редагування старих записів на сторінці, не зможе читати повідомлення або ж видаляти друзів.

В увіковічненому профілі біля імені померлої людини буде відображене словосполучення «Світла пам'ять». Друзі зможуть залишати коментарі на сторінці, буде доступний контент померлої людини.

Такий профіль не відображатиметься в розділі «Люди, яких ви можете знати», в оголошеннях або нагадуваннях про дні народження. Входити до облікового запису увіковічненого профілю ніхто не матиме права.

Якщо ж користувач раптово помер і не залишив жодних розпоряджень стосовно свого облікового запису, то родичі можуть звернутися до служби підтримки соцмережі, заповнити спеціальну форму з проханням або увіковічнити, або видалити його. У формі, крім паспортних даних та документів, які підтверджують особу померлого, треба надати відскановану й перекладену копію документа про смерть.

Запит щодо увіковічнення облікового запису померлого скріншот з facebook

Військовослужбовець Тарас Іщик вважає, що розпорядження цифровим спадком — актуальне для військових. Сам він перед відправкою до зони бойових дій залишив рідним ключі доступу до всіх своїх цифрових ресурсів, банківських рахунків та інших віртуальних надбань.

Чоловік розповідає, що військовим доступна опція складання заповіту, його може завірити командир підрозділу, і він матиме юридичну силу. А втім, за спостереженнями Тараса, серед військових рідкість, коли хтось думає про долю свого цифрового спадку.

Спілкуватися із загиблими онлайн

Каріна Гайворонська, дівчина загиблого бійця тероборони Опанаса Халікова, пише йому повідомлення в Telegram. Пояснює: між нею та Опанасом залишилося багато недосказаного. У такий спосіб Каріна намагається йому про все розповісти, хоч і розуміє, що коханого вже немає.

Телефонувала та писала на телефон загиблого тата Олексія й Аня Демонтович. Вона просто не могла усвідомити, що її найрідніша людина загинула від російського обстрілу.

Олег Покальчук, військовий і соціальний психологДмитро Ларін

Соціальний і військовий психолог Олег Покальчук пояснює: така поведінка пов’язана з особливостями людської психіки.

«Ми не можемо змиритися з відходом людини з нашого повсякденного спілкування. Говоримо з фотографіями близьких, спілкуємося з ними уві сні. Такий комунікативний процес — природний. Спілкування з померлими в соцмережах — це просто дуже зручний спосіб комунікації, характерний для сьогодення», — каже Олег Покальчук.

З допомогою нейромереж спілкуватися з померлим можна не лише односторонньо. Деякі сервіси пропонують створення цифрового клона — компаньйона для спілкування. Одним із першопрохідців у цій сфері був програміст Джеймс Влахос, який створив DadBot — інтерактивну пам’ять про померлого батька.

Джеймс Влахос разом зі своїм батькомfacebook

2016 року батьку Джеймса — Джону Влахосу діагностували рак легень у термінальній стадії. Джеймс склав усну історію життя тата, яку потім трансформував у 203 сторінки тексту.

Однак цей текст видавався Влахосу-молодшому просто набором фактів, які лежатимуть на жорсткому диску. Він хотів, щоби батько міг спілкуватися з рідними навіть після своєї смерті.

З допомогою компанії, яка розробляє чат-боти, чоловік перетворив текст на цифрову копію свого батька — бот міг розповідати історії у стилі Влахоса-старшого, жартував, відповідав на особисті питання. Він не зміг замінити Джона, але в дечому повністю його нагадував.

Упродовж років Джеймс Влахос удосконалював свого DadBot. Тим часом дружина Джеймса нарікала, що спілкування з ботом вганяє її в розпач через те, що воно дуже подібне до реального спілкування з батьком Влахоса, тож вона щоразу думає про його смерть.

У Південній Кореї програмісти пішли ще далі й створили віртуальну копію семирічної дівчинки Найон, яка померла від лейкемії. Мама Найон, Джан Джі-сун, змогла не лише поговорити з померлою донькою, а й «потримати її за руку».

На думку Ірини Папірник, піар-менеджерки благодійного фонду, який опікується важкохворими дітьми, такі технології могли б допомогти батькам, які переживають втрату.

«Нейромережі — це спосіб продовжити пам’ять, спосіб попрощатися або прожити певні радісні моменти. Якщо до цього зважено підходити, то плюсів цифрового безсмертя більше, ніж мінусів», — вважає Ірина Папірник.

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» у Києвіfacebook / «Биківнянські могили»

Цифровий меморіал

Свого часу Збройні сили України створили Книгу пам'яті полеглих за Україну, де розміщували дані про військовослужбовців, які загинули з часу російського нападу на Україну у 2014 році.

На 1 грудня 2021 року в Книзі пам'яті був запис про 4490 загиблих унаслідок російської агресії. Клікнувши на фотографію, можна було знайти біографічні дані загиблої людини, місце її поховання, державні нагороди, а також переглянути відгуки близьких. Під час повномасштабної війни Книгу тимчасово не наповнюють новими історіями.

«Таку ініціативу — Книгу пам'яті полеглих за Україну — варто розвивати і зберігати. За функціоналом, на мою думку, вона краща, ніж цифровий меморіал Пентагону. В американців немає ширших біографій, ніж є в нас на сайті», — переконаний військовослужбовець Тарас Іщик.

Цифровий меморіал із початком повномасштабної війни почала створювати також Агенція медійного росту «Або». Платформа пам’яті Меморіал, заснована медійниками, збирає історії загиблих у війні: і цивільних жертв, і полеглих захисників України.

На початок травня 2023 року Меморіал написав 3000 некрологів — коротких історій про загиблу людину з її фотографією та коментарями близьких.

Ідея Меморіалу — карбувати пам’ять про кожне втрачене через російську агресію життя, а також формувати культуру пам’яті. Кожен, хто бажає, може поділитися історією про загиблу людину, заповнивши гугл-форму, розміщену на сайті.


Текст підготовлений платформою пам'яті «Меморіал», яка розповідає історії вбитих росією цивільних і загиблих українських військових, спеціально для hromadske. Щоб повідомити дані про втрати України, заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.

Автор: Володимир Мисан-Мілясевич