«Канада могла б експортувати зброю в Україну» — канадський політик

Чи може Канада надати Україні летальну зброю, як ефективніше боротися з агресією Путіна та якими є глобальні безпекові виклики у світі.

З Джеймсом Безаном, тіньовим міністром оборони Канади, Громадське зустрілося на Безпековому Форумі у Львові. Депутат канадського Парламенту є давнім другом України. За активну підтримку санкцій проти Росії у зв’язку з агресією та анексією Криму, він став одним з 13 канадців, яким Путін заборонив в’їзд у РФ.

Політик розповів Громадському, чи може Канада надати Україні летальну зброю, як ефективніше боротися з агресією Путіна та якими є глобальні безпекові виклики у світі. Нижче — основні тези цієї розмови.

Канада могла б експортувати зброю в Україну

Ми дуже підтримуємо всі українські зусилля з покращення безпеки. Тому підписали Договір про канадського-українську співпрацю у сфері безпеки, який готувався ще попереднім урядом. Згодом його підписала нинішня влада. Це один з прикладів того, як Канада підтримує Україну.

У нас є також операція UNIFIER. Більше двохсот канадських інструкторів тренуються з українськими вояками, покращуючи рівень їхньої підготовки згідно з північноамериканськими стандартами, розвиваючи управління середньою ланкою, якого не існувало в радянській армії, але яке є в НАТО.

Ми вважаємо, що можемо зробити ще більше для підтримки України у сфері безпеки, включно із забезпеченням України летальною зброєю. Також ми маємо можливість перемістити наші супутники, щоб цілодобово відслідковувати переміщення важкої артилерії та військових на територію України з Росії.

Ми також переконані, що Україну треба додати до списку країн, яким Канада експортує зброю. (станом на момент запису не було рішення Канади про включення України до переліку країн, у які дозволено експортувати вогнепальну зброю). Це узаконить можливість компаній продавати озброєння та технології Україні. Такий крок дозволить стати партнерами у сфері оборонної промисловості, щоб розбудувати внутрішнє виробництво, чого вимагає ситуація на Донбасі та в Криму.

Тіньовий міністр оборони Канади Джеймс Безан (ліворуч) під час візиту на військову базу Арктичної групи реагування в канадській провінції Манітоба, 15 лютого 2015 року Фото: 38 Canadian Brigade Group

«Хоч і гібридна, та все ж війна»: чи виграє Путін в Україні?

Війна на сході України — це не шахова гра. А Путін не Гарі Каспаров, не найкращий гравець у шахи. Найголовніше в гібридній війні — це слово «війна». Хоч і гібридна, але це все ж війна. Незважаючи на заперечення Путіна, на зелених чоловічків, на допоміжні сили й апологетів, які працюють на Кремль. Це гра в покер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Коли шикуються військові — у цьому немає нічого гібридного» — інтерв’ю з естонським військовим експертом

Я не знаю, чи Путін наразі виграє. Це мертва точка. Україна дорого заплатила кров’ю та ресурсами. Я думаю, Путін захоче зрушити з місця. Тому ми за допомогою ООН та ОБСЄ маємо почати тиснути на нього, щоб той відступив. Ми повинні бути жорсткими щодо санкцій. Гадаю, їх варто посилити. Канада запровадила санкції щодо трьохсот росіян, відповідальних за конфлікт на Донбасі та в Криму.

Водночас ми маємо йти далі. СРСР розвалився не через те, що Горбачов хотів убити Радянський Союз. Він розпався тому, що Горбачов не зміг його зберегти. Ми маємо створити фінансові труднощі для Путіна, щоб він не міг продовжувати порушувати правила в Україні, Грузії, Молдові. Ми маємо знищити зв’язки, які Росія має з Іраном, Північною Кореєю, Сирією. І почати застосовувати закони, які Путін весь час ігнорував.

Росія проігнорувала всі важливі міжнародні домовленості — Женевську конвенцію, Будапештський меморандум. Але вона поважає гроші, які вирішують усе. Треба зупинити їхні грошові потоки.

Тіньовий міністр оборони Канади Джеймс Безан під час візиту на військову базу Арктичної групи реагування в канадській провінції Манітоба, 15 лютого 2015 року Фото: 38 Canadian Brigade Group

Інші глобальні загрози — джихадистський рух та Північна Корея

Росія — це загроза номер один. Також джихадистький рух, який ми бачимо не лише на Близькому Сході, але й в Африці. Цей тип фанатизму й поведінки надалі лишатиметься головною загрозою для всіх країн.

Поза тим, Північна Корея продовжує випробування. У Канаді провели спеціальні слухання щодо захисту від балістичних ракет, і щодо того, чому ми не долучилися до протиракетної оборони США. Ми дивилися на траєкторію ракети, яку запустив Пхеньян — її ціллю були США. І ця ракета мала б летіти над Канадою. Я не думаю, що КНДР мають достатньо знань для того, щоб ракети досягали цілей. Вони можуть цілитися в Нью-Йорк, а получити в Торонто, цілитися в Сіетл, а получити у Ванкувер. Тому для нас дуже важливо бути частиною балістичної системи захисту, натомість наша влада відмовилася.

З перспективи захисту й безпеки за останній рік у світі не було надто багато перемог. Ми нарешті очистили Ірак від «ІДІЛ». Але там триває громадянська війна між Курдистаном і Багдадом. Ми бачимо Іран, що відроджується, що втілює власну форму тероризму, підтримуючи шиїтські озброєні угрупування не лише в Ірані, а й в Іраку, Сирії, Лівані. Тегеран розширює сферу впливу за російської підтримки.

І ми бачимо також ще нахабніше, відлюдне «царство» в Північній Кореї. Вона дестабілізує геополітику в Південній Азії.

Існують серйозні виклики у сфері безпеки, тому нам варто продовжувати працювати разом для того, щоб демократія, вільні люди, свобода слова та права поважалися в усьому світі.