«Праймеріз» лівих у Франції: чи є альтернатива правим?

Французькі виборчі перегони приносять нові сюрпризи. В неділю 22 січня 2017 у Франції відбувся перший тур праймеріз Соціалістичної партії. Другий тур пройде наступної неділі, 29 січня. Переможцем несподівано став 49-річний депутат міста Івлін, колишній спікер цієї партії та екс-міністр національної освіти в уряді Олланда Бенуа Амон.

Як і Франсуа Фійон на праймеріз «Республіканців» 20 листопада 2016, Амон не був фаворитом передвиборчих перегонів і до партійного голосування поступався місцем чинному прем’єр-міністру Мануелю Вальсу. На першому турі праймеріз Амона підтримали 36.3% виборців, друге місце посідає чинний прем’єр-міністр країни Мануель Вальс, якому віддали голоси трохи більше 31% виборців. Явка становила трохи більше 1,5 мільйона виборців. До порівняння: на праймеріз правих «Республіканців» — 4,3 мільйони. Це свідчить про значно менший інтерес суспільства до соціалістів, які зараз при владі, аніж до республіканців. Фрондист від соціалістів Амон відверто критикував чинний уряд соціалістів. Завдяки чому йому вдалося вирватися уперед?

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путінофіли у Франції — хто вони і хто може їм протистояти

Амон пропонує приймати більше мігрантів, краще опікуватися ними та надавати їм право працювати у Франції відразу після 3 місяців проживання

Універсальний прибуток, легалізація маріхуани  та право голосу іноземцям

Передвиборча програма Бенуа Амона була сфокусована на внутрішній політиці Франції та є відчутно лівішою за програму Емануеля Вальса, чинного прем’єр-міністра.

Амон пропонує приймати більшу кількість мігрантів, краще опікуватися ними та надавати їм право працювати на території Франції відразу після завершення 3-місячного періоду проживання, а також надати іноземцям право голосувати на місцевих виборах.

Амон також пропонує збільшити кількість робочих місць у сфері освіти.

Пропозиції Амона в енергетиці суголосні «зеленим»: він обіцяє зменшити до 50% частку ядерної складової в енергетиці країни до 2025 року, решту 50% мають становити відновлювані джерела енергії.

Він також пропонує легалізувати марихуану та шукати альтернативи в’язницям.

 Всі громадяни, яким виповнилося 18 років, незалежно від доходів та статусу, матимуть право на отримання від французького уряду суми у 750 євро на місяць

Його ідеї щодо родини та сімейного життя традиційні для лівих: соціаліст обіцяє дозволити екстракорпоральне запліднення для самотніх жінок та гомосексуальних жіночих пар, але він виступає проти сурогатного материнства.

Утім, своєю перемогою на праймеріз Амон завдячує власній ідеї про «універсальний прибуток»: всі громадяни, яким виповнилося 18 років, незалежно від доходів та статусу, матимуть право на отримання від французького уряду суми у 750 євро на місяць. На думку соціаліста, в умовах безробіття, яке зростає, це дасть змогу всім мати гідні умови життя.

Запроваження «універсального прибутку», за пропозицією Амона, мусить стати реальністю не відразу. На першому етапі йдеться про підвищення виплат з безробіття на 10% до 600 євро – ці суму отримуватимуть на місяць усі безробітні, а також молодь від 18 до 25 років. На другому етапі йдеться про поширення цих виплат на все населення Франції, на третьому – про підвищення суми виплат до 750 євро на місяць.

Вартість цієї ініціативи дорівнює 450 мільярдів євро на рік, що становить 20-27% ВВП Франції, та перевищує державний бюджет (374 мільярди у 2016 році). Незрозуміло, звідки можна взяти ці кошти.

Еммануель Вальс назвав цю пропозицію «обіцянками, які неможливо ані виконати, ані фінансувати».

Міжнародний вектор: «пауза в розширенні ЄС» та легалізація Палестини

Міжнародний вектор не займає багато місця у передвиборчій програмі Бенуа Амона. Жодного слова немає про те, чи він продовжить, у випадку обрання президентом, лінію Франсуа Олланда щодо Мінського процесу та санкцій проти РФ.

Натомість, він пропонує Франції активніше брати участь в залагодженні сирійського конфлікту та чітко висловлюється проти дій Асада та Путіна. Серед міжнародних пропозицій Амона – визнання Францією державності Палестини.

Амон також пропонує «поставити на паузу» розширення ЄС та сконцентруватися на покращенні соціальних стандартів всередині цього об’єднання. Наприклад, пропонує затвердити єдину для всього Євросоюзу мінімальну зарплату.

Альтернатива соціалістам: Еммануаль Макрон?

На праймеріз лівих повторився сценарій правих: виборець віддав перевагу радикальнішому кандидату. У «Республіканців» переміг Фійон, а не Жюппе; у соціалістів — Амон, а не Вальс.

«Це дає дорогу Макрону!» — заявив Емануель Вальс після своєї поразки на праймеріз. Прем'єр-міністр має рацію: лівіший за нього Амон навряд чи зможе отримати підтримку усього спектру лівого електорату Франції. Тому він залишає місце для центристського кандидата.

Цим  кандидатом від центру, або «лівого центру», напевно, буде Еммануель Макрон, колишній протеже Франсуа Олланда, який був його радником та міністром економіки в уряді соціалістів.

Еммануель Макрон є антисистемним кандидатом, він робить ставку на «новий оптимізм» та прагне здійснити нову «демократичну революцію»

39-річний колишній міністр економіки за президентства Олланда, Макрон відмовився брати участь в праймеріз лівих: він навмисне дистанціюється від чинної влади, щоб не стати жертвою кризи її популярності. З квітня 2016 року Макрон очолює свій власний рух «En marche!» («Рухаймося вперед!»). Нині він нараховує близько 140 000 членів, кількість його прибічників стрімко зростає. Ідеологічно він намагається балансувати між правими та лівими, сподіваючись на неідеологічних та поміркованих виборців.

Макрон не має шлейфу політичного минулого, але має образ сучасного успішного економіста. Він також не поділяє популярного у цій країні скепсису щодо США та Брюсселя

Макрон є антисистемним кандидатом, він робить ставку на «новий оптимізм» та прагне здійснити нову «демократичну революцію».

Він обіцяє оприлюднити у березні 2017 року свою програму, яку називає «Новим контрактом із нацією». Програма Макрона, справді, ще достемено не відома: його передвиборчі заяви стосувалися насамперед внутрішньої політики, як то зменшення податкового навантаження на зарплати, зокрема мінімальну, відхід від 35-годинного робочого тижня, автономію навчальних закладів, створення 10 тисяч додаткових робочих місць для поліції тощо.

Багато хто бачить у кандидатурі Макрона новий шанс для Франції: він не має шлейфу політичного минулого, але має образ сучасного успішного економіста. Він також не поділяє популярного у цій країні скепсису щодо США та Брюсселя.

Згідно із останніми опитуваннями, саме у Макрона наразі є позитивна динаміка росту симпатій населення, тоді як рейтинг Франсуа Фійона, переможця від «Республіканців», просідає. Лівоцентрист Макрон має шанси успішно конкурувати як із «правим від правих» Фійоном, так і з «лівим від лівих» Амоном. До того ж, не варто забувати про очільницю «Національного Фронту» Марін Ле Пен, яка цілком може позмагатися із кожним із кандидатів. За три з половиною місяці до президентських виборів боротьба лише починається.