Гроші замість субсидій: як це працюватиме
Уряд на своєму засіданні в середу 27 грудня затвердив постанову про надання житлових субсидій громадянам у грошовій формі. Гроші замість субсидій обіцяв ще колишній міністр фінансів Олександр Данилюк, однак погодити механізм вдалося тільки у грудні 2018 року. Громадське розбиралося як працюватиме нова система, хто та коли отримає перші гроші на оплату комунальних послуг.
Коли запрацює монетизація
На монетизацію субсидій ще цього опалювального сезону можуть розраховувати лише ті, хто подаватиметься на субсидію від початку 2019 року. Для цього управлінню соцзахисту окрім звичної декларації про доходи, на основі якої розраховується розмір державної допомоги на оплату комунальних послуг, потрібно надати ще заяву на монетизацію та згоду на обробку персональних даних.
Після того як субсидію призначать, в банку автоматично відкриють персональний рахунок, на який переказуватимуть гроші на оплату комуналки.
Ті ж, хто отримав субсидію у 2018 році до кінця опалювального сезону платитимуть за нині чинною схемою: більшу частину рахунку оплатить держава через взаємозаліки з постачальниками, решту суми доведеться викласти з власного гаманця. А вже у травні вони обов’язково мають подати в управління соцзахисту і заяву на монетизацію, і декларацію про доходи. Ті, хто отримує субсидію тільки на опалювальний сезон, можуть це зробити восени.
Як працюватиме монетизація субсидій
Грошей на руки замість субсидій українці до кінця опалювального сезону не отримають. Ці кошти щомісяця перераховуватимуть на персональний рахунок в Ощадбанку. Далі компанії, які постачають споживачеві комунальні послуги, виставляють платіжку і банк перерахує їм вказану суму.
Якщо ця сума не більша за розмір субсидії, доплачувати нічого не потрібно, а зекономлений залишок переходить на наступний місяць. Якщо ж сума спожитого більша за розмір призначеної допомоги та наявних на рахунку грошей, різницю доведеться сплатити самостійно.
До прикладу, споживачеві управління соцполітики призначило субсидію на 2 000 гривень. Січень був не холодний, будинок утеплений і він зміг використати тільки 1 000 гривень субсидії. Ощадбанк спише відповідну суму, решта залишиться на рахунку. У лютому споживачеві знову перекинуть 2 000 гривень допомоги на оплату комунпослуг. Таким чином на рахунку буде вже 3 000 гривень, якими він може оплачувати вартість опалення чи електроенергії.
Про те скільки сплачено і скільки потрібно доплатити Ощадбанк інформуватиме споживача через SMS-повідомлення. Звичайні платіжки теж надсилатимуть поштою. Так можна буде перевірити чи не нараховує облгаз чи енергопостачальник зайві кубометри чи кіловати.
Чому рахунки відкриватимуть в Ощадбанку?
Міністерство соціальної політики пояснює свій вибір банку тим, що він має найбільшу мережу відділень в Україні та досвід виплат соціальної допомоги й пенсій великій кількості клієнтів одночасно.
Для користувачів створять персональні кабінети, де можна буде побачити скільки нараховано державної допомоги, суму сплачених комунальних послуг коштом субсидії та залишок коштів. Додаткові консультації надаватимуть фахівці Ощадбанку.
Отримувачі субсидій не будуть платити банкові жодних додаткових комісій.
Як монетизація субсидій дозволить економити кошти?
Формула економії проста — все, що вдалося зекономити можна зняти з рахунку і використати як заманеться наприкінці опалювального сезону.
Наприклад, споживачеві призначили субсидію на газ, воду та електроенергію у розмірі 2 000 гривень. За 6 місяців опалювального сезону він на рахунок отримає 12 000 гривень. І якщо буде ощадливо споживати, то зможе зекономити 4 000 гривень. В кінці опалювального сезону він зможе за ці гроші купити терморегулятори чи енергозберігаючі вікна. І в наступному сезоні заощаджувати ще більше. А може поїхати на вихідні в Карпати.
Критики такої формули називають запропонований підхід «псевдомонетизацією», адже люди реальні гроші побачать тільки після закінчення опалювального сезону. І в них не буде стимулу економити.
У Мінсоцполітики прямо кажуть, що бояться людям давати на руки «живі» гроші. Бо якщо кожного місяця громадяни отримуватимуть 8 мільярдів гривень, це може спровокувати інфляцію. А ще ці гроші можуть витратити не на оплату комунальних послуг, а на поточні потреби, що спровокує кризу неплатежів за комуналку.