Призначення Білого дому: чи принесуть удачу Трампу генерали
Через місяць після перемоги на американських президентських виборах Дональд Трамп не визначився зі складом уряду. Із чим Трамп встиг визначитися, так це з позиціями у військовій та оборонній сфері – їх він вирішив довірити трьом відставним генералам. Громадське з’ясовує, про що свідчить довіра Трампа професійним військовим.
На пост міністра оборони Сполучених Штатів новообраний американський президент номінував чотирьохзіркового генерала Джеймса Меттіса, відомого за прізвиськом «Скажений пес». Ще раніше Трамп призначив своїм радником з національної безпеки генерал-лейтенанта Майкла Т. Флінна, а згодом стало відомо про те, що міністром внутрішньої безпеки майбутній господар Білого дому рекомендує призначити колишнього керівника Південного Командування Збройних сил США генерала Джона Ф. Келлі.
Тенденцію доповнює той факт, що команда Трампа розглядала кандидатуру іншого генерала у відставці Девіда Петреуса на посаду державного секретаря (за інформацією The New York Times і The Washington Post на цю посаду Трамп все ж призначить виконавчого директора однієї з найбільших нафтових корпорацій світу Рекса Тіллерсона), а також те, що військовий ранг у його команді мають Стівен Беннон та Майк Помпео – старший радник президента і майбутній голова Центрального розвідувального управління відповідно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трамп призначає Держсекретарем США симпатика Росії: що треба знати про Рекса Тіллерсона
70-річний мільярдер ніколи не приховував свого захоплення воєначальниками. До прикладу, Трамп часто цитує американських героїв світових війн, генералів Джона Першинга, Джорджа Паттона і Дугласа Макартура. Критикуючи під час президентських дебатів з Гілларі Клінтон військові кампанії США у Сирії та Іраку, він заявляв, що Паттон і Макартур від непрофесіоналізму спадкоємців «перевертаються нині в гробах».
Утім, у виступі перед американськими ветеранами минулого місяця Трамп дозволив собі висловлювання, яке образило певну частину публіки. «[Американські військові] надзвичайно хоробрі, значно більш хоробрі за мене, – заявив тоді ще кандидат у президенти. – Але я також сміливий у певному сенсі – наприклад, у тому, що стосується фінансів». Подібні формулювання Трамп застосовував і під час конфлікту з родиною американського військового Хумаюна Хана, що загинув в Афганістані – тоді він заявив, що може зрозуміти батьків, які втратили дитину, оскільки теж часто йшов жертви.
Ще далі Трамп зайшов під час виборчої кампанії, коли він запропонував свою стратегію боротьби з терористичною організацією Ісламська держава: «Повірте мені, я знаю про «Ісламську Державу» більше, ніж будь-які генерали». В іншій суперечливій заяві кандидат у президенти США від Республіканської партії стверджував, що через втручання адміністрації Барака Обами американські генерали тепер «не коштують ані гроша».
Спадкоємець магната у сфері нерухомості, Трамп чотири рази уникав призову до армії під час війни у В’єтнамі через навчання у престижному коледжі і ще раз – за станом здоров’я. «Як на чоловіка, який стільки разів уникав призову, Трамп серйозно захоплюється армією», – зазначає сенатор від штату Вермонт Патрік Лейхі в інтерв’ю The Washington Post.
Американські військові в Іраку, 2003 рік
«Трамп виявляє таку любов до генералів, – додає ветеран війни в Іраку Філ Картер, – тому що він знає, що Америка любить генералів. Навіть якщо врешті він не доручить їм посад в уряді, навіть сам факт зустрічі з ними позитивно вплине на його імідж».
Інша справа, що на імідж Сполучених Штатів призначення на керівні посади генералів, скоріш за все, вплинуть не найкращим чином. Упродовж багатьох років США систематично наполягали на тому, щоб їхні союзники на кшталт Туреччини, Єгипту і Пакистану демілітаризовували вищі ешелони влади, залучаючи до керівництва своїми країнами цивільних. У такий спосіб же мілітаризацію фактично проводять самі американці. Якщо посади в кабінеті Трампа отримають Меттіс, Флінн і Келлі, то кількість відставних генералів в американському уряді буде рекордно високою за останні чверть століття – найбільшою від часу каденції Джорджа Буша-старшого.
Джордж Буш-молодший
Понад те, за стабільно високого рівня довіри громадян США до військових лише одиницям із них вдавалося проявляти себе успішними державниками. Найчастіше у цьому випадку наводять приклад радника Джорджа Буша-молодшого з національної безпеки Брента Скоукрофта, який був активним критиком американської воєнної інтервенції до Іраку.
Значно більше, втім, можна запропонувати прикладів невдалого перепрофілювання генералів в урядовці. До прикладу, у першому складі кабінету міністрів Барака Обами було два генерали у відставці – Джеймс Л. Джонс-молодший та Ерік Шінсекі. Проте обидва генерали зі зразковою репутацією не відпрацювали свої терміни до кінця: перший подав у відставку через проблеми з адаптацією до політики, а другий – через корупційний скандал.
«Хороші генерали не завжди стають хорошими урядовцями», – резюмує ветеран Іраку Картер, який зараз працює у Центрі нової американської безпеки. Погоджується з ним член комітету Сенату з міжнародних відносин Кріс Мерфі: «Я не приховую свого занепокоєння, адже за останні 15 років ми переконалися в тому, що найбільше помилок Сполучені Штати роблять тоді, коли дивляться на світ через лінзи мілітаризму».
Генерал Джеймс Меттіс (праворуч)
ХТО ТАКИЙ «СКАЖЕНИЙ ПЕС» ДЖЕЙМС МЕТТІС
Чотирьохзірковий генерал (відповідає найвищому військовому званню Збройних сил України генерала армії) Джеймс Меттіс – вибір Дональда Трампа на посаду міністра оборони. 11-й командир Центрального Командування Збройних сил Сполучених Штатів і кадровий військовий із 40-річним досвідом вийшов у відставку три роки тому.
За американським законодавством, головою Пентагону може стати офіцер, який вийшов на пенсію не менш ніж за сім років до призначення у міністерство оборони. Втім, обійти правило дозволить схвалення Конгресу – з республіканською більшістю в Капітолії і загальним схваленням кандидатури Меттіса це не повинно спричинити проблему. В історії США досі лише один міністр оборони отримував таке схвалення – герой Другої світової генерал Джордж Маршалл.
Американські військові в Багдаді, 2003 рік
До роботи в Центральному Командуванні – відомстві, що відповідає за військові операції США на Близькому Сході – 66-річний Меттіс працював у вищих ешелонах американської армії. Зокрема він відповідав за Іран, Сирію і Ємен – регіон, який неодмінно залишиться на повістці дня для Сполучених Штатів під час каденції Трампа. Крім того, він очолював Командування Об’єднаних Збройних сил НАТО з питань трансформації, забезпечуючи адаптацію північноатлантичного альянсу відповідно до зміни геополітичних умов.
Генерал Джеймс Меттіс (другий ліворуч)
Однак ім’я генерал зробив собі командуванням морськими піхотинцями під час війни в Іраку. Власне, у такий же спосіб Меттіс заробив і прізвисько «Скажений пес». Уродженець штату Вашингтон у ранзі генерал-майора керував Першою дивізією корпусу морської піхоти під час інтервенції США до Іраку в 2003 році, а згодом – стабілізаційними операціями в країні.
Одна з таких операцій, проведених за наказом Меттіса, стала причиною загибелі 42 осіб цивільного населення під час весільної церемонії в іракському селищі Мукарадіб. Генерал заявив, що у нього були підстави вважати ціль бомбардування опорним пунктом бойовиків. Та цій точці зору суперечить відео, оприлюднене Associated Press.
Крім того Меттіса знають як «монаха війни». Це прізвисько він отримав через те, що присвятив усе життя військовій службі. Він ніколи не був одружений і не має дітей. Натомість увесь час присвячує військовій підготовці – на одному рівні з підлеглими – і вивченню історії світових війн. Водночас, за характеристикою колег, Меттіс є справжнім інтелігентом: він має диплом бакалавра у галузі історії, а його особиста бібліотека нараховує понад 7 тисяч примірників, зокрема праці римського полководця Луція Корнелія Сулли та філософа-стоїка Марка Аврелія – його настільні книги.
Відкритий лист Меттіса морським піхотинцям напередодні вторгнення до Іраку 2003 року
Під час організації воєнних дій в різних частинах світу Меттіс звертає увагу на попередню культурну підготовку солдатів. Перед початком воєнної операції в Іраку генерал наполіг, щоб морські піхотинці більше дізналися про Близький Схід і пройшли тренінг із культурної чутливості. Вже після прибуття до регіону він закликав американських військових відпускати бороди – для полегшення комунікації з місцевими мешканцями.
Дональд Трамп називає Меттіса «великим чоловіком» і «генералом усіх генералів». За власним зізнанням, у Трампа не залишилося сумнівів з приводу кандидатури «Скаженого пса» після особистої зустрічі наприкінці листопада. В іншій заяві 45-й президент США назвав Меттіса «чи не найбільш ефективним американським генералом за останні кілька десятиліть».
Трамп і Меттіс поділяють думку про те, що адміністрація Барака Обами невдало зарекомендувала себе у стосунках з близькосхідним регіоном. Частково погоджується «монах війни» з майбутнім президентом в тому, що стосується критики мирної угоди з Іраном і союзників Сполучених Штатів за НАТО.
Проте загалом позиція генерала суттєво відрізняється від поглядів, які Трамп висловлював в оборонній сфері. Критикуючи адміністрацію Обами за підписання «недосконалої угоди про контроль озброєнь» з Іраном і називаючи її «паузою, а не закінченням конфлікту», Меттіс водночас стверджував, що США не можуть розірвати договір – як це обіцяв під час передвиборчої кампанії Трамп. Висловлюючи ж невдоволення надто низькими витратами на оборону союзників Сполучених Штатів за НАТО, Меттіс як один із колишніх керівників альянсу переконаний, що ця організація є незамінною в процесі гарантування глобальної безпеки.
Показовою з точки зору розбіжності у поглядах Меттіса і Трампа є їх ставлення до визнаної незаконною практики катувань під час допитів. У нещодавньому інтерв’ю газеті The New York Times мільярдер розповів, що під час зустрічі зі «Скаженим псом» він поцікавився думкою Меттіса про необхідність застосування катувань. Трамп був вражений, коли той відповів йому, що – попри загальне уявлення – на практиці катування не є ефективними. Під час передвиборчої кампанії кандидат від Республіканської партії не виключав, що може повернути катування симуляцією утоплення.
Перша дивізія морських піхотинців. Ірак, 2003 рік
Та ще більше, схоже, їхні погляди різняться стосовно російського режиму Владіміра Путіна. Визнаний симпатик авторитарного лідера Кремля, Трамп має намір відновити дружні стосунки з Російською Федерацією; під час президентських перегонів він неодноразово повторював аргументи Росії у контексті конфліктів в Україні та Сирії. Крім того, Трамп заявляв про намір переглянути позицію Білого дому з приводу того, що анексія Криму є порушенням принципів міжнародного права.
Меттіс, своєю чергою, має протилежну позицію. Про небезпеку РФ він попереджав задовго до українсько-російського конфлікту. Нині ж він підкреслює, що на сході України відбувається війна між двома міжнародними акторами – Україною і Росією.
Меттіс про своє покликання:
«Морський піхотинець повинен бути найкращим другом і найгіршим ворогом».
«Кожного разу, коли морський піхотинець проявляє гнів чи відразу до цивільного населення, це перемога для “Аль-Каїди” та її інсургентів. Кожного разу, коли ви привітно махаєте цивільному іракцеві рукою, “Аль-Каїда” перевертається в домовині».
«Зберігайте чемність, зберігайте професіоналізм. Але завжди тримайте в голові план вбивства кожної людини, яку ви зустрічаєте».
«В Афганістані чимало хлопців, які можуть п’ять років знущатися над жінками за те, що вони не покривають голову. У таких хлопців усе одно не лишається жодної гідності. Тому стріляти в них — одне задоволення. Це дуже весело – стріляти в таких людей. Це те, що я люблю».
Меттіс про загрозу Росії (з промови для фонду «Спадщина» у травні 2015 року):
«У найближчій перспективі найбільш небезпечною загрозою світовій безпеці може бути Росія. Ситуація в Росії, на мій погляд, є значно більш серйозною, ніж ми вважали».
«Існує вірогідність, що [Владімір] Путін вивільнив сили, які він тепер не може особисто контролювати. Він не при своєму розумі, він не боїться порушувати встановлені правила. Путін засинає з думками про те, що для нього не існує жодних законів. До того ж він знає, що Захід усе одно намагатиметься грати за правилами. І це вкрай небезпечна дихотомія».
«Путіну буде дуже, дуже складно переглянути критичні заяви, які він встиг зробити про Захід. Постає запитання: “Чи не збожеволів Путін?” Та на мій погляд, у нас є проблема з усією Росією, а не з одним лише Путіним. Дехто каже, що все піде на краще, коли Путін залишить посаду. Гадаю, що це маячня. Росія продовжуватиме так себе поводити. У цієї країни найдовша на планеті протяжність кордонів – це жахлива стратегічна позиція».
«Росія нічим не може зарадити своїй демографічній кризі. Тому росіян і лякає присутність демократичних країн поблизу їхніх кордонів. Безпеку вони прагнуть гарантувати через створення нестабільної ситуації. Фактично вони створюють навколо себе кордон із так званих “failed states”».
«Не забуваймо, що особа, яка погрожувала в ефірі національного [російського] телебачення перетворити Америку на «радіоактивний попіл», отримала свою посаду на ТБ і в міністерстві інформації завдяки Путіну».