Іран оголосив про створення підводного човна з крилатими ракетами
Іран представив новий підводний човен вітчизняного виробництва, озброєний крилатими ракетами на тлі напруженості з Вашингтоном. Човен урочисто «відкрив» президент Ірану Хасан Рухані.
«Відсьогодні підводний човен «Фатех» приєднується до військово-морських сил Ірану за моїм наказом», — сказав Рухані на церемонії представлення судна.
Човен «Фатех» важить 600 тонн, повідомляє іранський телеканал Press TV, додаючи, що човен «оснащений найсучаснішою зброєю, включаючи торпеди, морські міни і крилаті ракети, які можуть бути запущені під водою».
У минулому році військово-морський флот Ірану запустив вітчизняний есмінець, що здатен бути «невидимим для радарів».
Також Іран заявляє, що має на озброєнні ракети з дальністю до 2 тисяч кілометрів — які відтак здатні досягти військових баз Ізраїлю і США у регіоні.
Нагадаємо, 8 травня 2018 року президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати виходять з угоди щодо іранської ядерної програми й відновляють санкції проти Ірану. Іран назвав вихід США з ядерної програми «незаконним».
5 листопада 2018 року набули чинності відновлені санкції США проти Ірану, які були скасовані у межах угоди 2015 року. Вони торкнуться експорту нафти, судноплавства та низки галузей економіки. Під відновлені санкції потраплять понад 600 компаній та фізичних осіб з Ірану.
Водночас у США заявили, що ці обмеження не поширюватимуться на вісім країн. Їм дозволили купувати іранську нафту в обхід санкцій.
12 листопада у МАГАТЕ заявили, що Іран дотримується умов ядерної угоди 2015 року.
Наприкінці листопада президент Ірану закликав мусульман об’єднатися проти CША.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вихід США з ядерної угоди з Іраном призведе до гонки атомного озброєння — МЗС Британії
У 2015 році Іран уклав угоду зі США і провідними країнами про відмову від розробки ядерної зброї в обмін на зняття деяких економічних санкцій, в тому числі — заборони на міжнародну торгівлю нафтою.
Уряди провідних європейських країн вважають угоду з Іраном важливою умовою для міжнародної безпеки.
Водночас низка країн, зокрема чинна адміністрація США та Ізраїль, висловлюють побоювання, що угода не дає твердих гарантій відмови Ірану від розробки ядерної зброї.