Катрін Деньов, Майк Лі, «Паразити». Заради чого варто побувати на кінофестивалі в Одесі

Зіркові гості

Відомий британський режисер театру і кіно Майк Лі та улюблениця багатьох кіноманів – французька акторка Катрін Деньов стануть зірковими гостями Одеського кінофестивалю.

Приїзд зірок світової величини означає, що з ними приїхали не тільки їхні останні фільми. Зірки також проведуть творчі зустрічі, отримають почесні статуетки «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво та представлять міні-ретроспективи своїх картин.

Майк Лі – семиразовий номінант на «Оскар», п’ятиразовий лауреат нагороди BAFTA, лауреат премії за найкращу режисуру Каннського кінофестивалю і головної нагороди фестивалю – «Золота пальмова гілка», володар «Срібного лева» Венеційського кінофестивалю. Цьогоріч в Одесі він отримає статуетку «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво.

У програму міні-ретроспективи Майка Лі увійшли три фільми, зокрема стрічка «Оголені» 1993 року. Саме за неї Майк Лі отримав нагороду «Найкращий режисер» Каннського кінофестивалю. Друга стрічка з ретроспективи режисера – «Таємниці та брехня» 1996 року – володарка «Золотої пальмової гілки» Канн.

На ОМКФ відбудеться українська прем’єра його фільму «Пітерлоо». Стрічка заснована на реальних подіях, що сталися 16 серпня 1819 року в Манчестері й отримали назву «Бійні в Пітерлоо».

Тоді британські урядові сили атакували 60-тисячний натовп, який вимагав надання загального виборчого права. «Бійня в Пітерлоо» стала визначальною подією для британської демократії, а також відіграла помітну роль у заснуванні газети The Guardian.

Катрін Деньов не потребує особливого представлення, вона є мегазіркою, улюбленицею мільйонів, секс-символом зі стажем і кінодівою на всі часи. Зіграла більш ніж в ста фільмах, двічі удостоєна премії «Сезар» за найкращу жіночу роль.

«Прощання з ніччю» – найновіша робота Деньов. Стрічка, яку зняв французький режисер Андре Тешіне, була показана на останньому кінофестивалі в Берліні. В центрі сюжету – бабуся Мюр’єль, яка не тямить себе від радощів, бо її онук Алекс залишиться в неї на кілька днів перед від’їздом до Канади.

Також в Одесі у міні-ретроспективі Катрін Деньов покажуть екранізацію казки Шарля Перро «Віслюча шкура» (режисер Жак Демі) та психологічний трилер «Створіння», який у 1966 році зняла режисерка Аньєс Варда. Цей фільм ОМКФ покаже також у пам’ять про режисерку, якої не стало у березні 2019 року.

Глядачі кінофестивалю також зможуть побачити й останню роботу Варди «Варда за Аньєс» – документальну автобіографію авторки про її стосунки з професією.

Історія про гендер, гідність і кіно

Якщо ти схопив Бога за бороду і став одним з найвідоміших продюсерів у Голівуді, не варто розслаблятися. Одного дня твоє життя полетить шкереберть, якщо ти намагався силою отримати секс.

Так сталося з Гарві Вайнштайном, коли восени 2017 року The New York Times опублікувало матеріал, в якому акторка Ешлі Джадд розповіла про сексуальні домагання зі сторони продюсера.

Після цього обвинувачення в злочинах сексуального лише набирали обертів, причому не лише на адресу Вайнштайна, але й багатьох інших публічних людей.

Десятки жінок і чоловіків розповідали про секс-скандали, які приховували багато-багато років.

У соціальних мережах набув шаленої популярності хештег #MeToo – люди у всьому світі почали розповідати свої історії про сексуальні домагання.

На Одеському кінофестивалі покажуть документальну стрічку «Вайнштайн».

У ній режисерка Урсула Макфарлен опитала колишніх співробітників продюсера, людей, які з ним разом навчалися, та журналістів. Автори фільму обіцяють розповісти, як Вайнштайн намагався втримати владу після скандалу.

Українське в конкурсі

Загалом на ОМКФ цього року за перемогу змагаються 17 наших стрічок.

Серед них документальна робота Надії Парфан «Співає Іванофранківськтеплокомуненерго» представлена в конкурсі європейських документальних фільмів. Фільм уже було презентовано на фестивалях у Швейцарії та Польщі. За словами самої режисерки, це історія про занурення в субкультуру народного хору.

«Це явище — народний хор — це коли люди на роботі співають. Оце мене дуже зачарувало. Я хотіла зробити фільм про хор, але це вийшов фільм про людей і про теплокомуненерго», – розповідала Надія в Парфан в інтерв’ю Громадському.

До речі, саме на цьому підприємстві все життя працює мама режисерки, тож фільм вийшов ще й про те, як прийняти і полюбити світ своїх батьків.

Дебют у повнометражному ігровому кіно Нарімана Алієва «Додому» – в міжнародному конкурсі.

Цього року «Додому» брав участь в програмі «Особливий погляд» Каннського міжнародного кінофестивалю і вийде в український прокат, проте поки дату релізу автори не оголосили, а отже, побачити фільм в Одесі – реальна нагода.

Режисер фільму – кримський татарин, який знімає про кримських татар. Усі три історії його короткометражних стрічок: смерть брата, кохання молодих дівчини і хлопця та небажання сина залишатися на землі свого батька – сплелися в єдине в «Додому». У фільмі вже немолодий батько, його у фільмі грає Ахтем Сеітаблаєв, приїздить з окупованого Криму на материкову Україну, щоб забрати додому двох своїх синів, одного – в труні.

Тему стосунків сина, але вже не з батьком, а з мамою, порушує у своєму повнометражному ігровому дебюті «Мої думки тихі» Антоніо Лукіч. Фільм отримав спеціальний приз журі на фестивалі в Карлових Варах, а в Одесі буде змагатися ще з чотирма українськими роботами за перемогу в національному конкурсі повного метру.

Головний герой іронічної картини Лукіча на початку історії планує полишити Україну і виїхати в Канаду. Але, може, мама, роль якої у фільмі виконала акторка Ірма Вітовська-Ванца, змінить рішення сина?

Ще один учасник фестивалю – документальна стрічка Вадима Ількова, який зафільмував історію відомого у мистецьких колах Анатолія Бєлова. Це теж історія про сім’ю і родинні стосунки. Сестра героя через психічну хворобу не може виховувати доньку, тому чоловіку, який звик до життя клубного холостяка, доведеться взяти опікунство над маленькою дівчинкою. Фільм «Тато – мамин брат» змагається у національному конкурсі повного метру.

Як стануть зірки цього року і хто переможе, дізнаємося 20-го липня.

Тоді ж стане відомо, яка з десяти короткометражних українських стрічок отримає перемогу в Національному конкурсі короткого метру.

Володарі «гілок» та «мушель»

Дві позаконкурсні програми ОМКФ зібрали у собі фільми, що увійшли та були відзначені за останні два роки на найвідоміших світових кінофорумах – це «Фестиваль фестивалів» та «Гала прем’єри». Деякі з цих стрічок незабаром вийдуть в український прокат.

Найкраща стрічка Каннського кінофестивалю 2019 року, володар «Золотої пальмової гілки» «Паразити» режисера Пон Джун Хо,розповідає історію родини безробітних у Південній Кореї. Їхнє життя змінюється, коли старший син за допомогою фальшивих документів влаштовується на роботу в багату родину. Фільм про світ багатих і світ бідних, про соціальну нерівність, проте відповідь на запитання, яка саме родина – багатіїв чи бідняків – є паразитами, не така проста. Принаймні в своїх інтерв’ю режисер всіляко ухиляється від відповіді, бажаючи глядачам самим знайти відповідь на це запитання.

Володар «Золотої мушлі» за найкращий фільм Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні 2018 року – «Між двома водами» режисера Ісакі Лакуеста. Це історія про двох братів, які зустрінуться на острові після тривалої розлуки: один провів роки у в’язниці, інший – служив на флоті. Спогади минулого і шлях один до одного – це спроба повернутися до звичного життя двох різних, але рідних людей.

Стрічка «Робота без авторства» режисера Флоріана Генкеля фон Доннерсмарка минулого року була представлена в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю і увійшла до переліку номінантів на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. Юний художник Крут закохується в однокурсницю Еллі. Здається, їх коханню нічого не загрожує, окрім батька дівчини. Він лікар- гінеколог. Задля того, аби розірвати стосунки Еллі та Крута він готовий на все, навіть зробити аборт рідній дитині. Та чи це є найстрашнішим його вчинком?

Якщо в гаманці кіт наплакав

У вас раптом скінчилися гроші? Ви не змогли купити квитки на фільм? Все це не привід пропустити весь фестиваль.

На цей випадок організатори підготували дві події на Потьомкінських сходах.

13 липня там покажуть культовий фільм

«Козаки», який 1928 року створила MGM, а 19 липня – музичний медіа-перформанс-оперу «Сходи до...» представить відомий театральний режисер Влад Троїцький.

Ця подія обіцяє стати новим поглядом на оперне мистецтво в поєднанні з сучасними тенденціями в медіа-арті та віджеїнгу.

Медіа-художники, які працюють у різноманітних жанрах сучасної електронної музики, об’єднаються з оперою у спробі досягти нових шляхів творчої співпраці в нестандартному поєднанні стилів. Учасники постановки: музична формація NOVA OPERA та соціальний рейв-бенд, заснований у 2017 Владом Троїцьким, «ЦеШо».

Завершиться ОМКФ 20-го липня оголошенням переможців конкурсних програм.