Сироти з Авдіївки: хто допоможе рідним загиблих під обстрілами

Рідні двох дівчат – семирічної Жені та чотирирічної Саші, – які під час обстрілу в Авдіївці 13 травня втратили батьків, зараз оформлюють документи на їхню опіку. Місцева влада допомогла родинам з похороном та збирається виділити кошти на ремонт будинку, проте жити в ньому вже ніхто не хоче. Допомогти грошима родинам місцева влада не може, бо немає відповідного закону, тож просять про допомогу благодійні організації.

Дев’ять загиблих мирних мешканців та понад 500 пошкоджених чи зруйнованих будинків – і це лише з початку 2017 року – такі цифри тільки в Авдіївці зафіксувала Донецька поліція. Правоохоронці відкривають кримінальні провадження, кваліфікують обстріли житлових кварталів міста як терористичні акти,  але чи доведуть колись провину тих, хто віддає наказ або ж коригує вогонь?

Що потрібно зробити, аби після смерті чи поранення внаслідок обстрілів на Донбасі сім'ї отримували грошову компенсацію від держави? Хто може допомогти людям, які втратили рідних під час конфлікту? Розбиралося Громадське.Схід. ​

В день нашого приїзду обстрілами в місті були зруйновані три будинки в районі Стара Авдіївка, що на околиці. Тут гуляють жінки з дітьми у візочках, на нещодавно відбудованому дитячому майданчику підлітки грають теніс та футбол. Працює базар, магазини. На вулиці Піонерській зустрічаємо жінку, яка йде додому з пакунком продуктів:

«От вийшла в магазин, поки не стемніло, а то потім почнуть стріляти – страшно. В підвал навіть не спускаюся, бо ноги болять».

На нещодавно відбудованому дитячому майданчику граються діти screenshot з відео Громадське

Ми знаходимо будинок №53 на вулиці Піонерській, про нього знають усі місцеві. З вулиці не помітно, що тут щось сталося — ворота зачинені, біля будинку квітнуть іриси. Тільки у дворі лежить купа сміття – залишки святкового столу, уламки меблів, розбита собача будка. Біля воріт – вже зів’ялі квіти, ймовірно їх принесли сусіди.

З вулиці не помітно, що у будинок №53 на вулиці Піонерській прилетів снаряд screenshot з відео Громадське

У дворі лежить купа сміття – залишки святкового столу, уламки меблів screenshot з відео Громадське

13 травня, саме в той час, коли на подвір’ї сиділа компанія друзів, а в будинку гралися двоє дітей, на веранду прилетів снаряд. Четверо людей загинули, п’ятого – 25-річного хлопця – важко поранило в голову. Семирічна Женя та чотирирічна Саша залишилися сиротами.

Старша дівчинка разом з мамою та братом приїхала в Авдіївку всього на кілька днів. Вони формально були переселенцями, мешкали у Києві. Приїхали подивитися, чи в порядку будинок, та повідомити друзям щасливу новину – заручини 25-річного сина Артема.

«Я в Краматорску була, на «Новій почті» отримала телефон, побродила, приїхала додому, їсти зготувала і думала відпочити. І тут дзвінок. Подзвонили сусіди кумі, а вона мені, і каже – загинула твоя сестра… Я кажу – не може такого бути» – розповідає двоюрідна сестра загиблої – Ірина.

Ми зустрічаємося з нею в управлінні соціального захисту, куди жінка вже прийшла оформлювати перші документи на опіку племінниці. Ірина теж живе в Авдіївці, неподалік будинку загиблої сестри. Вона доглядає за своїми батьками-пенсіонерами, а тепер буде доглядати за Женею та її бабусею й дідом, які приїхали на похорон доньки з окупованого Харцизька та, мабуть, залишаться в Авдіївці. Вони – громадяни Росії, які отримали дозвіл на проживання в Україні, щоб бути ближче до доньки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Майже кожен п'ятий переселенець в Україні відчуває дискримінацію — дослідження

Бабуся та дід Жені з окупованого Харцизька тепер йомовірно залишаться жити в Авдіївці screenshot з відео Громадське

Ірина сподівається на допомогу, бо сама, каже, все не потягне. Місцеві органи влади трохи допомогли з похороном, але мала Женя потребує постійного доглягу – у неї кардіологічні проблеми, проходила лікування в Охматдиті, має інвалідність. Каже, молиться за те, щоб Артем, брат Жені, одужав і міг доглядати за малою:

«Його прооперували, операція була важка, це те, що я знаю. Він лежить в медикаментозному сні, поранення було в потилицю, і були якісь осколки… Як кажуть лікарі, головне — не операція, а післяопераційний період. Вони сказали: опеацію ми зробимо за свій рахунок, а решту ви вже самі. А що ми зможемо? Скільки це все коштує? Ліки, які коштую долари і євро, може, його треба буде вчити ходити».

Бабуся другої осиротілої дівчинки Саші працює в Авдіївці прибиральницею, грошей в неї небагато, але, каже, допомоги шукати ніде. Більше рідних в них немає. Спілкуватися з журналістами жінка не хоче, бо не вірить в те, що хтось їм зможе допомогти:

«З’явиться якась нова сенсація і все. Та мені хочеться, щоб дитина жила в нормальних умовах, щоб не було цих вибухів, щоб вона не здригалася».

Чотирирічна Саша залишилась сиротою, її бабуся працює в Авдіївці прибиральницею, грошей в неї небагато screenshot з відео Громадське

ХТО ПЛАТИТЬ?

Історія цих двох родин з Авдіївки не унікальна. У кожному прифронтовому населеному пункті є десятки людей, які через обстріли залишилися без даху над головою, без речей, документів, без рідних та близьких. Про допомогу вони мають подбати самі. Матеріальної компенсації з державного бюджету у таких випадках не передбачено. Допомагати мешканцям міст та селищ в зоні бойових дій можуть лише місцеві органи влади – з власного бюджету.

В Авдіївці цих грошей вистачає лише на будматеріали для пошкоджених будинків – скло, плівка, шифер для даху, деревина. Про капітальний ремонт мова не йде.

«Те, що можна ремонтувати, будемо ремонтувати, а те що відновити не можна – прямі потрапляння в будинки – на жаль, немає виписаної законодавчої політики, як це робити. Якщо зруйнований приватний будинок, надавати кошти ми не можемо, по-людськи я розумію, що треба допомогти, і на державному рівні це розуміють, але може треба більше часу, щоб це врегулювати», – пояснює голова Авдіївської військово-цивільної адміністрації Павло Малихін.

Каже, зараз в Авдіївці більше тисячі будинків, які чекають ремонту, і це тільки приватний сектор. Є й ті, які ремонтувати сенсу вже немає. Так само не ремонтують і багатоповерхові будинки, як, наприклад, відома авдіївська «дев’ятина» чи «разукрашка», яка вже є своєрідним символом міста – вся посічена осколками, бо стоїть «обличчям» до передових позицій.

Голова Авдіївської військово-цивільної адміністрації Павло Малихін screenshot з відео Громадське

ДЕ ШУКАТИ ГРОШЕЙ

Щоб була можливість допомагати родинам загиблих під час обстірілів в зоні бойових дій, виділяти гроші не тільки на ремонт, але й відшкодовувати всю вартість втраченого майна, законодавство України треба змінювати, або ухвалювати окремий закон – про це Громадському розповів заступник міністра з питань окупованих територій та переміщених осіб Георгій Тука. Зараз у людей, постраждалих під час обстрілів, просто фіксують загальне поранення або надають пільги за інвалідністю. Навіть закон, ухвалений для пільг та компенсацій військовим та переселенцям на практиці не працює:

«В Донецькій ВЦА та Луганській ВЦА свої місцеві бюджети, коштів там вистачає, тому все інше залежить від того, як вони працюють. Зараз є тільки закон №4550, згідно якого учасники бойових дій і переселенці, які хочуть взяти кредит на власне житло, мають 50% пільги. До нас вже масово почали звертатися люди, але поки що в бюджеті строки фінансування такого закону не передбачено».

Зараз у Міністерстві працюють над двома проектами. Перший – спільно з Міністерством охорони здоров’я. Він дозволить випрацювати механізм, як новонароджених на окупованій території дітей, реєструвати на підконтрольній Україні території. Другий – в рамках протимінної діяльності – допоможе розробити механізм компенсації цивільному населенню, яке постраждало від вибухонебезпечних пристроїв.

У Міністерстві з питань окупованих територій та переміщених осіб розробляють механізм допомоги цивільному населенню, яке постраждало від вибухонебезпечних пристроїв screenshot з відео Громадське

Поки що таку допомогу отримують лише військові. За решту має заплатити Росія, проти якої Україна позивається в міжнародних судах. Однак, ці суди можуть тривати роками, а змусити платити державу-агресора, з якою йде непроголошена війна, непросто. Зараз, кажуть в Міністерстві, можна сподіватися лише на допомогу від міжнародних організацій, але процес теж не швидкий:

«У нас зараз починається співпраця з німецьким банком KfW. Більше ніяких донорів. Я зустрічався з представниками ЄС, якщо наша співпраця з KfW буде визнана доцільною і ефективною, то виходячи з високого рівня довіри до німецького державного банку, фінансові установи Європейського Союзу згодні підключитися. Але, за моїми оцінками і оцінками німецької сторони, перші реальні фінансові надходження можуть бути лише на початку нового 2018 року» – розповідає заступник Міністра.

Цивільне населення в зоні бойових дій зовсім незахищене – помічають і в офісі уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Валерія Лутковська в інтерв’ю Громадському розповідає, що офіс спільно з представниками влади, правозахисниками шукає механізи, які б діяли одразу, а не «колись потім»:

«Позиція багатьох представників влади, на жаль така, що давайте спочатку закінчимо антитерористичну операцію, а потім зі всім розберемося. Закриємо всі кримінальні провадження, будуть визнані потерпілі і тоді вони зможуть отримати допомогу. Занадто велика кількість «якщо». Необхідно розробляти цей механізм сьогодні, писати. Але тут навіть позиція правозахисників розійшлась, бо є ті, хто хочуть всі збитки, всю моральну шкоду покласти на країну-агресора, а інші за те, щоб був механізм для виплати компенсацій одразу від України, а потім вже звернення з регресним позовом до Російської Федерації».

Тим часом українська сторона Спільного центру контролю і координації за припиненням вогню повідомляє про збільшення кількості обстрілів цивільних об’єктів протягом минулого тижня. Обстрілюють обійстя, газогони, господарські будівлі і місцевих мешканців у Мар’їнці, Красногорівці, Чермалику, Волновасі, Новолуганському.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні звітує: порушення режиму тиші у травні почастішали на 75%, порівняно із квітнем під час «великоднєго перемир’я» та повідомляють про повернення на лінію фронту важких озброєнь. Спостерігачі фіксують «численні жертви серед цивільного населення по обидва боки лінії зіткнення, з-поміж яких п’ятеро убитих і четверо поранених».

Цивільне населення в зоні бойових дій залишається незахищеним screenshot з відео Громадське