Колегія виборників США проголосувала за Байдена. Тепер він уже офіційно президент?

Тепер Джо Байдена можна офіційно вітати з перемогою: результати голосування колегії виборників 14 грудня підтвердили, що саме він стане наступним президентом Сполучених Штатів. Байдену дісталося 306 із 538 голосів колегії, Трампові — 232.

Це мало б стати останньою краплею та змусити нинішнього главу держави відмовитися від спроб переглянути результати виборів. Принаймні він сам раніше заявляв, що покине Білий дім лише після рішення виборників.

Що відбуватиметься у Штатах тепер? Коли інавгурація? І чи зможе Трамп ще щось зірвати?

Байден же переміг ще в листопаді — хіба ні?

Джо Байден почав святкувати свою перемогу вже 7 листопада, коли стало відомо, що він отримав перевагу в ключових штатах. Але це були не остаточні результати, а лише прогнози американських медіа щодо кількості голосів, які Трамп і Байден мали б отримати від колегії виборників.

Картина стала чіткішою, коли всі 50 штатів США затвердили офіційні результати голосування виборців. Вони передбачали, що Байден здобуде 306 голосів виборників, а Дональд Трамп — 232.

Нагадаємо, у США діє непряма система голосування. Виборці, які приходять на дільниці або голосують поштою, насправді обирають не безпосередньо президента, а колегію виборників, яку уповноважують віддавати голоси за кандидатів.

У колегії 538 людей: від кожного штату — своя кількість, пропорційна його населенню. Різниця значуща: скажімо, виборників від рідного для Байдена Делаверу — лише 3, а від найбільш населеної Каліфорнії — 55. Для перемоги кандидат має вибороти щонайменше 270 голосів представників у колегії.

Кожна політична партія, від якої балотуються кандидати в президенти, висуває своїх кандидатів у виборники за процедурою, яка затверджена в конкретному штаті. У тих штатах, де відомо про перемогу Трампа, голосуватимуть виборники-республіканці. Там, де більшість населення підтримала Байдена — демократи.

Колегія збирається не в одному місці: виборники голосують у своїх штатах. До того ж тільки особисто, за допомогою звичайних паперових бюлетенів: один — за президента, один — за віцепрезидента.

Навіть тут дехто знайшов простір для творчості: виборник-демократ від Вісконсину Хері Пенебейкер замість традиційних позначок у бюлетені навпроти прізвищ Байдена та Гарріс намалював сердечка.

Водночас коронавірус теж уніс свої корективи в традицію: у Неваді, наприклад, уперше дозволили провести голосування у форматі відеоконференції.

Хто всі ці люди, яким американці довіряють проголосувати за президента?

Як каже Конституція США, головне, аби це не були чинні члени Конгресу й ті, хто нині займають федеральні посади. А ось політики у відставці, представники місцевих органів влади або влади штату чи інші державні діячі — цілком підходять.

Часто це не дуже відомі нам імена, але у 2016-му, наприклад, серед виборників були губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо та експрезидент Білл Клінтон (який голосував, звісно ж, за свою дружину Гілларі). Цього року сама Гілларі Клінтон — найвідоміша з виборників від штату Нью-Йорк.

Зазвичай несподіванок, як і цього року, не стається й виборники дослухаються до волі мешканців штату, який представляють. Але, як нагадали вибори 2016 року, може бути й інакше. Тоді семеро виборників — п’ятеро демократів і двоє республіканців — проголосували всупереч результатам голосування населення.

Узагалі від початку XX століття таке траплялося на вісьмох виборах. Утім, жодного разу не вплинуло на остаточні результати.

При цьому 32 штати та округ Колумбія мають закони, які вимагають від виборників голосувати саме за того кандидата, за якого голосували виборці в їхніх штатах. У 15 з них «невірних» виборників можуть оштрафувати.

Щоразу під час чергових виборів у США спалахують суперечки щодо зміни виборчої системи. Наприклад, чотири роки тому після поразки в колегії виборників (попри перевагу майже в три мільйони голосів за результатами голосування населення) Гілларі Клінтон узагалі закликала перейти до прямого загального голосування. Перед цими виборами, згідно з опитуванням Gallup, скасування колегії виборників підтримував 61% американців.

Окей, то це вже остаточні результати?

По ідеї, так: голоси виборників тепер відправлять на офіційний підрахунок, який відбудеться на спільній сесії Конгресу 6 січня. Номінальний очільник Сенату й віцепрезидент Майк Пенс оголосить імена переможців — нового президента й віцепрезидента.

І все: це — фінальний етап складного виборчого процесу, після цього лишається лише інавгурація.

Теоретично підрахунок голосів у Конгресі ще можна заблокувати. Для цього представники від штату в обох палатах Конгресу мусять подати заперечення проти підрахунку голосів. Такі спроби в історії американських виборів були, але жодної успішної.

Якщо заперечення таки вдасться подати, підрахунок зупинять, і дві палати парламенту окремо будуть обговорювати, як чинити далі. При цьому рішення мусить бути одностайним — і Сенат, і Палата представників повинні оголосити, що далі рахувати голоси точно не будуть. Шанси на такий сценарій, враховуючи домінування республіканців у Сенаті й демократів — у Палаті представників, практично дорівнюють нулю.

Результати виборів у США ще міг би скасувати Верховний суд. Цього активно добивався Дональд Трамп, який запевняє, що в кількох штатах голоси рахували з порушеннями.

Проте 11 грудня Верховний суд відхилив позов прокурора Техасу, який підтримував президент Трамп, про скасування результатів голосування в чотирьох штатах. Ішлося про Пенсильванію, Джорджію, Мічиган і Вісконсин, де з невеликим відривом переміг Байден, отримавши 62 голоси виборників, які могли б стати вирішальними.

Але все закінчилося розчаруванням для Трампа: Верховний суд, куди він призначив трьох своїх людей і де більшість суддів — республіканці, не виправдав надій нинішнього глави держави. «Ні мудрості, ні мужності!» — резюмував Трамп.

Чим займатиметься Байден до інавгурації? І що чекає на Трампа?

Найімовірніше, суттєво вже нічого не зміниться, і 20 січня 2021 року таки відбудеться інавгурація Джо Байдена та віцепрезидентки Камали Гарріс.

«Зразкова» в умовах пандемії інавгурація виглядатиме так: присягу президент та віцепрезидентка складатимуть офлайн біля будівлі Конгресу — Капітолію, традиційний парад на Пенсильванія-авеню скасують, а понад 80% урочистостей перенесуть в онлайн.

Попри спроби Трампа змінити щось на свою користь у США вже триває процес передачі влади новообраному президентові. Ще з перших днів, коли стали відомі попередні результати виборів, Джо Байден і Камала Гарріс зайнялися підбором своєї команди — власне, наразі це їхнє головне завдання.

Наприкінці листопада вони вже оголосили низку важливих кадрових рішень. Зокрема — ім’я нового держсекретаря: цю посаду обійме Ентоні Блінкен, який має українське коріння. Пентагон очолить колишній соратник Байдена по адміністрації Обами — досвідчений військовий Ллойд Остін. Він буде першим темношкірим на цій посаді.

Хоча Трамп і наполягає, що він «турбується про країну, яку очолить нелегітимний (за версією Трампа — ред.) президент», йому невдовзі все одно доведеться покинути Білий дім. І вже після 20 січня судові позови будуть проти нього самого.

Тоді Трамп стане звичайною приватною особою, а отже, втратить і президентський імунітет від судових переслідувань. За роки президентства проти нього відкрито вже понад 30 справ, що стосуються ухилення від сплати податків, порушень під час його передвиборчої кампанії тощо.