Коли корупція вбиває. Чому українцям варто подивитися румунську стрічку «Колектив», яка змагається за «Оскар»
До 4 квітня в онлайн кінотеатрі DOCUSPACE можна переглянути документальну стрічку «Колектив». Після трагічної пожежі в одному з клубів Бухареста в лікарнях починають помирати навіть ті потерпілі, чиє життя не було під загрозою. Команда журналістів починає розслідування та викриває злочинні схеми й приголомшливих масштабів шахрайство у сфері охорони здоров'я.
Зі сцени лунає важка музика. Фронтмен викрикує заклики проти корупції, натовп охоче підтримує. Раптом стеля починає диміти й невдовзі займається. Вогонь поширюється миттєво, музика змінюється гамором натовпу, що кидається до єдиного вузького виходу з приміщення. Запасні двері зачинені.
27 людей загинули та майже дві сотні постраждали внаслідок пожежі в бухарестському клубі Colectiv у 2015 році. Пізніше в лікарнях почали вмирати постраждалі, чиї опіки не становили загрози життю — загальна кількість жертв зросла до 64. Один із лікарів зв'язується з журналістами та просить їх розслідувати це.
Упродовж останніх 15 років румунське кіно на підйомі. Авторські стрічки «румунської нової хвилі» об’єднує ультрареалістичність, рефлексія спадку режиму Чаушеску та фіксація вад постсоціалістичного суспільства.
Стартовою точкою явища вважається стрічка Крісті Пую «Смерть пана Лазареску» (2005) про літнього чоловіка під час його дантівської подорожі лікарнями Бухаресту. Два роки потому режисер Крістіан Мунджіу отримує Золоту пальмову гілку в Каннах за драму про аборти «4 місяці, 3 тижні та 2 дні».
Стрічки абсурдиста Крістіана Порумбойо («Скарб», «Поліцейський, прикметник») та експериментатора Раду Жуде («Мені начхати, якщо ми увійдемо в історію як варвари», «Невдалий секс або Безтурботне порно») зачаровують авдиторію та здобувають призи на головних європейських кінофестивалях.
Проте саме документальна стрічка Олександра Ненеу «Колектив» стає першим румунським фільмом, що номінується на «Оскар». Ба більше — одразу у двох номінаціях: найкраща документальна стрічка та найкраща стрічка іноземною мовою.
Після горезвісних подій у «Колективі» Бухарест охопила хвиля масових протестів: клуб працював без дотримання правил пожежної безпеки і, вочевидь, у цьому брала участь місцева влада.
Режисер переживав національну трагедію разом зі своїм народом. «Уперше з часів революції 1989 року (після якої було скинуто режим Ніколае Чаушеску — ред.) на вулицях опинилося стільки людей», — згадує Ненеу.
Автор відчував потребу фільмувати важливі для румунської демократії процеси, але не розумів, із чого почати. Аж тут дізнався, що команда спортивного журналіста Каталіна Толонтана розпочала розслідування смертей внаслідок пожежі. Так, це не помилка: розслідування національного масштабу в медичній сфері вела редакція «Спортивного вісника», адже ніхто з-поміж медіа не зголосився ставити владі незручні запитання щодо ситуації довкола трагедії в «Колективі».
Цікаво, що можновладці спочатку не вбачали в діяльності Толонтана та його команди загрози. Мовляв, це ж спортивні журналісти, що вони можуть зробити? Але чиновники не врахували той факт, що Толонтан — далеко не новачок у розслідуваннях, і саме завдяки його діяльності двох міністрів спорту раніше було відсторонено через корупцію.
Журналісти на чолі з Толонтаном факт за фактом докопуються до правди, що шокує. Вони з’ясовують, що дезінфікувальні засоби в опіковій лікарні було розведено вдесятеро: постраждалі в «Колективі» гинули не від опіків, а від інфекцій.
Отримані від махінацій кошти виробник засобів Hexi Pharma переказував на офшорні рахунки. Ці самі гроші використовували для підкупу керівників лікарень, які забезпечували постачання неефективних засобів. Краще б відео з опаришами, що звиваються в погано обробленій рані пацієнта, було уривком із якогось горору — аж ні, це документальні кадри.
Та дезінфектори були тільки верхівкою айсберга: інформатори також розповіли розслідувачам, як чиновники найвищого рівня роками використовували шахрайські махінації й обкрадали лікарні.
Оприлюднення скандальних фактів змусило міністра охорони здоров’я (а згодом і весь уряд) піти у відставку. Посаду невдовзі обійняв колишній захисник прав пацієнтів Влад Войкулеску. На стіні свого кабінету новий міністр вішає світлину Теді Урсулеану — дівчина не приховувала опіки, що отримала під час пожежі в «Колективі», і стала символом народного опору проти недбалості уряду.
Войкулеску на відміну від попередника намагається бути максимально прозорим: міністр співпрацює з командою «Спортивного вісника», дає знімальній групі доступ до кулуарів. Ентузіаст бореться з політичними опонентами та бюрократами в міністерстві.
Його прозорі методи та відверта огида до корупції дають промінь надії на справедливість. Але побороти корупцію, що впродовж багатьох років укорінювалася у владних структурах, не так просто.
Стрічку фільмували протягом 14 місяців. Режисер — прибічник методу спостерігача: у стрічках Ненау нема спланованих сцен та інтерв'ю. Водночас на виході у двох годинах екранного часу стільки саспенсу та сюжетних твістів, що документальна стрічка місцями скидається на голлівудські «В центрі уваги» або «Вся президентська рать».
Безкомпромісний «Колектив» — яскравий приклад того, які потужні наслідки може спричинити журналістське розслідування. Також це історія про нездатність уряду піклуватися про своїх громадян під час кризи. Про корупцію, що інфікує всі прошарки суспільства. Про важливість гуртування в буремні часи. «Колектив» — румунська стрічка, але вона відгукнеться кожному українцю.