Комітет Ради підтримав урядовий законопроєкт про реформу БЕБ. Країни G7 попередили про наслідки
Комітет Верховної Ради з питань фінансів підтримав урядовий законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Водночас альтернативні законопроєкти, зокрема той, що пропонував український бізнес, відхилили.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк та громадська організація «Центр протидії корупції».
Як пише «Центр протидії корупції», ухвалення цього законопроєкту означатиме, що БЕБ залишиться під впливом заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Також там стверджують, що попри підтримку альтернативного законопроєкту Ярослава Железняка з боку бізнес-асоціацій, комітет підтримав ту версію, яку не схвалили міжнародні партнери.
Зокрема, у громадській організації розкритикували відкладення переатестації співробітників БЕБ до закінчення війни.
Водночас депутат Железняк повідомив, що спікеру парламенту, прем'єр-міністру та керівнику Офісу президента прийшов лист від країн «Великої сімки». У ньому наголосили, що переатестація всіх працівників БЕБ і призначення нових за прозорою та врегульованою законом процедурою має відбутися і завершитися через рік.
«Наголошуємо, що ухвалення будь-якого законопроєкту без цих елементів негативно вплине на фіскальну стабільність країни та виконання умов програми МВФ і європейської інтеграції. Крім того, ми наполегливо рекомендуємо не включати в закон про БЕБ будь-які положення, які підривають незалежність інших інституцій», — цитує він текст листа.
Про що цей законопроєкт?
Нагадаємо, проєкт закону №10439 стосується вдосконалення добору керівника БЕБ та переатестацію його заступників. Процедура добору виписана за аналогією з добором директора НАБУ. Зокрема, законопроєкт:
- передбачає вимоги до членів конкурсної комісії на обрання директора БЕБ, їхні права та обов’язки;
- уточнює підстави звільнення директора БЕБ;
- додає обов’язкове психофізіологічне опитування з поліграфом перед призначенням людини на посаду в БЕБ;
- пропонує визначити положення щодо формування комісії, яка проводитиме аудит БЕБ;
- передбачає переатестацію всього персоналу БЕБ (одразу — обов’язкова атестація заступників директора БЕБ, а через рік після припинення / скасування воєнного стану — атестація решти працівників БЕБ).
За що його критикують?
«Центр протидії корупції» критикував ці документи через відмову уряду від моделі повноцінної переатестації співробітників БЕБ.
«Найгіршою частиною урядового законопроєкту залишається питання переатестації персоналу. Уряд пропонує затверджувати правила переатестації своїм рішенням. На рівні закону не визначено ні порядку атестації, ні критеріїв, ні порядку визначення атестаційних комісій. На практиці це означає, що такі правила не дозволять ефективно очистити орган», — писав ЦПК.
На думку виконавчої директорки ЦПК Олени Щербан, такий підхід до переатестації означає, що вона «банально не відбудеться або буде відбуватися під контролем куратора правоохоронців від Офісу президента Олега Татарова».
«За цих умов новообраний директор БЕБ, наскільки б професійним і незалежним він не був, не зможе перезапустити оновлення інституції та застрягне в бюрократичній боротьбі з корумпованим персоналом», — вважає Щербан.
У ЦПК вважають, що законопроєкти не мають бути ухвалені у запропонованій редакції, оскільки вони «не відповідають інтересам бізнесу та громадськості», «жодним чином не створюють умови для незалежності БЕБ та зменшення тиску на підприємців».